Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №161/1496/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1496/26

Провадження № 2-адр/161/3/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Мазура Д.Г.,

за участі секретаря судового засідання Новак Л.В.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ :

18 травня 2026 року рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено, скасовано постанову серії ЕНА №6521210 від 16 січня 2026 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 122 КУпАП та закрито справу про адміністративне правопорушення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача 665 грн. 60 коп. судового збору.

21 травня 2026 року позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення у зазначеній адміністративній справі, щодо вирішення питання витрат на професійну правничу допомогу. Просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн..

На підставі п. 10 ч. 1 ст. 4. ч. 9 ст. 205 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу технічними засобами згідно з вимогами ч. 4 ст. 229 КАС України.

Аналізуючи матеріали справи, суд дійшов до висновку, що по даній справі необхідно постановити додаткове рішення.

У відповідності до п. 3 ч.1 ст.252 КАС України, суд що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Так, зокрема, позивач просить стягнути з Департаменту патрульної поліції на свою користь понесені останнім витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 3500,00 грн.

У підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач долучає до матеріалів справи наступні докази: договір про надання правової допомоги №001 від 19 січня 2026, розрахунок робіт (послуг) з надання правничої допомоги, згідно договору про надання правової допомоги від 20.01.2026 №001 та квитанцію №219613216 від 26 січня 2026 року у розмірі 3500,00 грн..

У відзиві на позовну заяву представник відповідача Літвак О.І. просить суд врахувати, що сума штрафу, яку мав сплатити позивач згідно оскаржуваної постанови складає 340,00 грн., а витрати на професійну правничу допомогу складають 3500,00 грн, яка значно перевищує суму, яку мав би сплатити позивач згідно постанови. Вказує, що зазначена сума на професійну правничу допомогу є не співмірною із складністю справи, оскільки дана справа не потребує затрат великого проміжку часу для підготовки необхідних матеріалів.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, доходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 3500,00 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становитимуть надмірний тягар для відповідачів, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

За наведених обставин, з урахуванням обставин у цій справі, зокрема, складності справи, обсягу наданих адвокатських послуг і виконаних робіт у межах судового розгляду та фактичне надання правової допомоги у цій справі, заперечення подані представником відповідача, суд вважає за необхідне заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково та стягнути з відповідача Департаменту патрульної поліції на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн..

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252 КАС України, суд,

УХВАЛИВ :

Ухвалити додаткове рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 (одну тисячу) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, місце знаходження: вул. Залізнична, 15, м. Луцьк, 43006, код ЄДРПОУ 40108646.

Відповідач: Департамент патрульної поліції, місце знаходження:03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, б. 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 02 червня 2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур