Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №260/161/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 рокуЛьвівСправа № 260/161/25 пров. № А/857/39291/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідача Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І. М., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року (головуючий суддя Калинич Я.М., м. Ужгород) у справі №260/161/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чинадіївської селищої ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання дій та бездіяльності протиправними,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Чинадіївської селищої ради Мукачівського району Закарпатської області, в якому просила стягнути з Чинадіївської селищної ради на її користь премію до «Дня місцевого самоврядування» у грудні 2024 року.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області в особі селищного голови Андрушко Володимира Миколайовича щодо нарахування та виплати керівнику відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП ОСОБА_1 премії до “Дня місцевого самоврядування” у 2024 році, яка була виплачена іншим керівникам/працівникам, у грудні 2024 року; зобов`язано Чинадіївську селищну раду Мукачівського району Закарпатської області в особі селищного голови Андрушко Володимира Миколайовича нарахувати та виплатити керівнику відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП Гелеган Мар`яні Іванівні премію до “Дня місцевого самоврядування” за 2024 рік.

18 серпня 2025 року від позивача надійшла заява про стягнення судових витрат, у якій позивач просила стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чинадіївської селищої ради Мукачівського району Закарпатської області на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн.

Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року заяву позивача задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині відмови у стягненні з відповідача частини витрат на професійну правничу допомогу та прийняти постанову, якою задовольнити заяву в цій частині.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що дана справа є складною, а значення даної справи для позивача є дуже важливим, оскільки впливає на її репутацію. Вважає, що 7 документів, 5 судових засідань та формування правової позиції у справі аж ніяк не можуть складати таку невелику вартість як 5 000 грн. Наголошує, що у суду першої інстанції не було підстав для зменшення розміру витрат, що свідчить про порушення ст.134 КАСУ та ч.9 ст.139 КАСУ.

Враховуючи вимоги статті 262 та статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Заслухавши доповідь головуючого судді, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частин першої, третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої статті 134 КАС України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надані суду копію договору про надання правової/правничої допомоги від 04 квітня 2024 року, копію додаткової угоди до договору про надання правової/правничої допомоги від 04.04.2024 року від 13.01.2025 року; платіжну інструкцію №2.118407071.1 від 15.04.2025 року; платіжну інструкцію №1.241254333.1 від 31.07.2025 року; акт виконаних робіт від 12.08.2025 року.

З поданих представником позивача документів вбачається, що позивач заявила до відшкодування 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до договору про надання правової/правничої допомоги від 04 квітня 2024 року, Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання, надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Даним Договором.

Відповідно до акту виконаних робіт від 12.08.2025 року згідно договору про надання правової/правничої допомоги від 04.04.2024 року та додаткової угоди від 13.01.2025 року, надано наступні послуги з правової допомоги:

- формування правової позиції у справі для подання до суду позовної заяви про стягнення премії;

- підготовка та направлення позовної заяви до Закарпатського окружного адміністративного суду про стягнення премії;

- підготовка та направлення заяви до Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/161/25 про розгляд справи за правилами загального провадження;

- підготовка та направлення відповіді на відзив;

- підготовка та направлення адвокатського запиту від 24.02.2025 року;

- підготовка та направлення заяви про витребування доказів;

- підготовка та направлення заяви від 24.04.2025 року про збільшення позовних вимог по справі №260/161/25;

- підготовка відповіді ОСОБА_1 на відзив Чинадіївської селищної ради по справі №260/161/25 поданий на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмету позову (збільшення позовних вимог);

- підготовка та направлення клопотання по справі №260/161/25 про долучення доказу;

- представництво інтересів в справі Закарпатського окружного адміністративного суду, підготовка до судових засідань; прибуття до суду та участь в судових засіданнях: 03.03.2025 року 10:00; 26.03.2025 року 11:00; 25.04.2025 року 11:00; 12.06.2025 року 11:00; 31.07.2025 року 11:15.

Загальна вартість наданих ОСОБА_1 згідно з актом виконаних робіт послуг на правову допомогу склала 15000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що за вимогами процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналізуючи надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції звертає увагу, що акт приймання передачі містить детальний перелік виконання робіт, однак без зазначення затраченого часу.

Визначаючи розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в цій справі судом не здійснюється розрахунку такої вартості, оскільки матеріали справи не містять погодинної вартості роботи адвоката Бухтоярової О.В., натомість вартість останньою розрахована у формі фіксованої суми гонорару.

Апеляційний суд наголошує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Також, надаючи оцінку обставинам пов`язаності заявлених до відшкодування витрат з розглядом судом цієї справи, апеляційний суд зазначає, що не відповідають ознакам «співмірності» такі складові заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу, як підготовка та подання відповіді на відзив, оскільки відповідь на відзив містить покликання на обставини та правове обґрунтування, які викладені у позовній заяві.

Також, колегія суддів звертає увагу, що надані послуги, а саме підготовка позовної заяви та правниче (правове) супроводження справи (підготовка та подання відповіді на відзив, підготовка запитів і клопотань) є тотожними поняттями, а визначена адвокатом сума не відповідає критерію розумності та співмірності.

Дослідивши долучені документи до позовної заяви, апеляційний суд зауважує, що обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат, тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, розгляду її у порядку спрощеного позовного провадження та змісту і обсягу наданих послуг, витраченого адвокатом часу, належним є розмір відшкодування понесених позивачем судових витрат на оплату правничої допомоги адвоката у 5000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини застосовують, як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального чи матеріального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а додаткового рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року у справі №260/161/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді І. М. Обрізко

М.А. Пліш