Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №157/795/26 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/795/26

Провадження № 3/157/365/26

ПОСТАНОВА

про закриття провадження

28 травня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Ходачинський Р.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , особи з інвалідністю внаслідок війни,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 630845 від 03.04.2026, водій ОСОБА_1 03 квітня 2026 року о 12 год 08 хв на вул. Дорошенка у с. Олексіївка Камінь-Каширського р-ну Волинської області, керував електро троциклом марки «Fada», без номерного знаку, та перебував із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння водій як місці зупинки ТЗ, так і в медичному закладі категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, своєчасно повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв. Згідно з нормами ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адмінвідповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою, тому суддя вважає за можливе розглянути справу без участі особи за наявними матеріалами.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучено: акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (не проводився огляд, відмовився від підпису), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.04.2026 (не проводився огляд), зобов`язання ОСОБА_1 від 03.04.2025 про відсторонення від керування транспортним засобом та відеозапис з бодікамери поліцейського. Довідками Національної поліції України підтверджується наявність посвідчення водія у ОСОБА_1 , та непритягнення його до відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом року.

На дослідженому відеозаписі з бодікамери поліцейського зафіксовано факт керування ОСОБА_1 електроскутером «Fada» 03.04.2026, яким він рухається по ґрунтовій дорозі з незначною швидкістю назустріч поліцейським. Поліцейські зупиняються та підходять до особи для з`ясування обставин. Представившись, поліцейський Антонюк В.В. повідомляє ОСОБА_1 , що надійшла інформація про те, що цим транспортним засобом керує особа з ознаками алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 не заперечує цього факту, повідомляє, що дійсно випив пива, та просить поліцейських поставитись із розумінням до ситуації, скільки він є ветераном війни та особою з інвалідністю. При цьому, навіть перебуваючи за кермом електроскутера, очевидним є факт статусу особи з інвалідністю, оскільки в особи повністю відсутня права нижня кінцівка (ампутація на рівні тазу). ОСОБА_1 зауважує, що не порушує правил дорожнього руху та їде у справах. Поліцейський, виявивши ознаки алкогольного сп`яніння, пропонує пройти огляд на місці зупинки та у медичному закладі. ОСОБА_1 відмовляється, тому на нього складаються адміністративні матеріали. Протягом усього зафіксованого спілкування з поліцейським тривалістю ОСОБА_1 перебуває у кріслі електроскутера, при цьому переміщується. Відеозапис завершується спробами поліцейського відсторонити особу з інвалідністю від керування візком.

Дослідивши та проаналізувавши долучені до протоколу матеріали, суддя вважає, що провадження у справі належить закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП передбачає встановлення факту керування особою транспортним засобом.

Визначення термінів, які необхідно дослідити для кваліфікації дій ОСОБА_1 , містяться у п. 1.10 Правил дорожнього руху, це зокрема:

транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;

учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному;

пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне;

особа, яка рухається в кріслі колісному - особа з інвалідністю або особа, яка відноситься до інших маломобільних груп населення і самостійно рухається на дорозі в кріслі колісному;

крісло колісне - спеціально сконструйований колісний засіб, який призначений для руху на дорозі осіб з інвалідністю або осіб, які відносяться до інших маломобільних груп населення. Крісло колісне має щонайменше двоє коліс та обладнується двигуном чи приводиться в рух мускульною силою людини.

У статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» визначено поняття легкого персонального електричного транспортного засобу та низькошвидкісного легкого електричного транспортного засобу.

Законом України «Про дорожній рух» також встановлено визначення учасників дорожнього руху, до яких належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин (ч. 2 ст. 14 Закону).

У статті 17 ЗУ «Про дорожній рух» перелічено основні права і обов`язки пішохода, а також визначено, що пішохід – це особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу (до пішоходів належать також особи, які рухаються в кріслах колісних із швидкістю пішохода, ведуть велосипед, мопед чи мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску або крісло колісне).

Нормами статті 19-1 ЗУ «Про дорожній рух» встановлено права осіб, які рухаються в кріслах колісних: рухатися по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках із швидкістю пішохода; рухатися по краю проїзної частини дороги, вулиці чи по узбіччю.

Особи, які рухаються в кріслах колісних із швидкістю пішохода по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках, мають право на переважне перетинання проїзної частини дороги по позначених пішохідних переходах. Під час руху вони повинні виконувати Правила дорожнього руху щодо обов`язків пішоходів.

Особи, які рухаються в кріслах колісних по краю проїзної частини дороги, вулиці чи по узбіччю, повинні пересуватися в напрямку руху транспортних засобів по правій крайній смузі, поворот ліворуч та розворот дозволяються на дорогах з однією смугою для руху в кожному напрямку і без трамвайної колії посередині. Під час руху вони повинні виконувати Правила дорожнього руху щодо обов`язків велосипедистів.

Системний аналіз норм законодавства дозволяє виснувати, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 може належати як до легкого персонального електричного транспортного засобу, так і до низькошвидкісного легкого електричного транспортного засобу, так і до крісла колісного. Матеріали справи не містять доказів, що поліцейським з`ясовувалась ця обставина. Зважаючи, що ОСОБА_1 є особою з явними ознаками інвалідності, який не може пересуватись без сторонніх засобів, суддя вважає цю обставину істотною при кваліфікації його дій. У зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів того, що ОСОБА_1 є водієм, як учасником дорожнього руху, тому він є особою, яка рухається в кріслі колісному. Інформація щодо крісла колісного, яким рухався ОСОБА_1 , зазначена виключно у фабулі протоколу – «електро троцикл марки Fada», що не суперечить та узгоджується з визначенням крісла колісного в ПДР.

Хоча у Законі України «Про дорожній рух» та Правилах дорожнього руху, затверджених постановою КМУ, містяться дещо різні визначення осіб, прирівнюваних до пішоходів, але саме Закон має вищу юридичну силу, тому норму ПДР щодо «осіб, які рухаються в кріслах колісних без двигуна» суддя не застосовує у цій справі.

Таким чином наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що ОСОБА_1 , рухаючись 03.04.2026 по ґрунтовій дорозі на вул. Дорошенка у с. Олексіївка Камінь-Каширського району Волинської області, керуючи електро троциклом марки «Fada, мав статус учасника дорожнього руху - особи, яка рухаються в кріслі колісному. Оскільки дорога є ґрунтовою та не має тротуару, узбіччя, велосипедної або пішохідної доріжки, тому для кваліфікації дій особи не має значення в якій частині ОСОБА_1 рухався по дорозі, проте його швидкість має значення.

Закон України «Про дорожній рух» прирівнює до пішоходів осіб, які рухаються в кріслах колісних із швидкістю пішохода. На початку відеозапису є зафіксований рух ОСОБА_2 на електроскутері, який явно не перевищує швидкості пішохода. Матеріали справи не містять іншої інформації щодо швидкості руху ОСОБА_2 , що суддя кваліфікує на його користь.

Дослідження обставин події дозволяє констатувати, що ОСОБА_1 , як особа з явними ознаками інвалідності, який рухається в кріслі колісному по ґрунтовій дорозі зі швидкістю пішохода, повинен виконувати Правила дорожнього руху щодо обов`язків пішоходів. При таких обставинах (інвалідність, швидкість, відсутність ідентифікації ТЗ) вимоги та обов`язки водія транспортного засобу на нього не поширюються, зокрема й вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху щодо обов`язку водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. У зв`язку з чим відсутні склад та подія адмінправопорушення за ст. 130 КУпАП.

Суддя не вважає доцільним досліджувати інші обставини події щодо підставності зупинки та порядку відсторонення особи від керування, оскільки відсутні докази наявності об`єктивної сторони та події адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Камінь-Каширського районного суду Волинської області.

Повний текст постанови складений 02.06.2026.

СуддяРоман ХОДАЧИНСЬКИЙ