Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Дата: 01 червня 2026 р.
Справа: №240/24024/21
Суддя: Капустинський М.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/24024/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко Анна Василівна
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
02 червня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 у справі №240/24024/21 позов ОСОБА_1 задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати з 14 лютого 2021 року підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 14 лютого 2021 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справи №240/24024/21 за її позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, - задоволено частково.
Змінено спосіб і порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року у справі №240/24024/21, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми доплати до пенсії за період з 14.02.2021 по 31.07.2024 у розмірі 243590 (двісті сорок три тисячі п`ятсот дев`яносто) грн 52 (п`ятдесят дві) коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення заяви.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною другою статті 378 КАС України визначено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».
Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22, який враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.
Судом встановлено, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 позивачу (стягувачу) з 14.02.2021 по 31.07.2024 нарахована доплата до пенсії в сумі розміром 244152,57 грн.
Відповідач (боржник) у клопотанні від 20.04.2026 зазначає, що станом на 18.02.2026 залишок заборгованості по судовому рішенню складає 243590,52 грн.
Відповідно до довідки про здійснення виплати на виконання рішення суду у справі №240/24024/21, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області 17.02.2026 №3020/05-16, у відповідності до Порядку №821, позивачу проведено виплату коштів в сумі 562,05 грн.
Отже, з урахуванням нарахованої доплати до пенсії позивача (стягувача) у розмірі 244152,57 грн та виплачених коштів у розмірі 562,05 грн, сума заборгованості становить 243590,52 грн.
Крім цього відповідач зазначив, що у лютому 2026 року ОСОБА_1 виплачено 103,00 грн, у березні 2026 року - 101,00 грн.
Водночас, доказів на підтвердження вказаного відповідачем (боржником) до суду не надано, а також станом на момент прийняття даної ухвали, відповідачем (боржником) не надано доказів виплати всієї суми заборгованості.
Таким чином, відповідач (боржник) не виконав рішення суду від 09.12.2021 у справі №240/24024/21 в частині виплати на користь позивача (стягувача) заборгованості по пенсії.
Отже, судове рішення не є виконаним у повному обсязі більше двох місяців з дня набрання ним законної сили, а тому суд дійшов висновку, про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення коштів із державного органу боржника.
Водночас, суд зазначає, що зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 243590,52 грн самостійно нарахована пенсійним органом, спір між сторонами щодо розміру нарахованої доплати відсутній.
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача (боржника) щодо неможливості заміни зобов`язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та таким, що не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України згідно Законом №4094-IX.
Також суд враховує те, що право особи на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що зважаючи на те, що відповідач (боржник), який є суб`єктом владних повноважень, протягом двох місяців, з дня набрання законної сили рішенням суду у даній справі, не виконав судове рішення в частині виплати нарахованої доплати пенсії, то суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про зміну способу та порядку виконання рішення шляхом стягнення з відповідача нарахованої заборгованості по пенсії за період з 14.02.2021 по 31.07.2024 в розмірі 243590,52 грн.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua