Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №240/1937/23 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/1937/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Роман Миколайович

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

02 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Житомирського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 залучено до участі у справі як співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року позов задоволено частково.

Суд визнав протиправним та скасував постанову Житомирського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області від 13.12.2022 №1800110034253/1 про відмову ОСОБА_1 у страхових виплатах та наданні соціальних послуг та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення страхових виплат, у встановленому Законом України від 23.09.1999 № 1105-ХIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» порядку та прийняти відповідне рішення.

У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем - ГУ ПФУ в Житомирській області, подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив наступні обставини справи.

Позивач у період з 26.06.2012 по 29.06.2012 року працював на належному ФОП ОСОБА_2 каменеобробному цеху, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Внаслідок незабезпечення роботодавцем умов з охорони праці працівників, під час роботи на деревообробному станку - циркулярної пили, 29 червня 2012 року близько 10:20 з ним трапився нещасний випадок на виробництві.

За результатами розгляду його заяви щодо призначення щомісячної страхової виплати відповідно до встановленого ступеня втрати працездатності, відповідач направив позивачу постанову №18001/10034253/1 від 13.12.2022 про відмову в призначенні страхових виплат та наданні соціальних послуг, у зв`язку з відсутністю трудових відносин з ФОП « ОСОБА_3 , відсутністю сплати єдиного соціального внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Вважаючи протиправною таку відмову, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я передбачені Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року №1105-XIV (далі Закон №1105-XIV).

Відповідно до п.2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» п.1 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №2620-IX від 21.09.2022 року, який набрав чинності 01.01.2023 року, визначено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону.

Уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України (ч.1ст.4 Закону №1105-XIV).

Частинами 1-3 ст.30 Закону №1105-XIV передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про охорону праці".

Підставою для оплати потерпілому витрат на проведення професійної реабілітації, оплати соціальних послуг, а також для здійснення страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров`я. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати не може перевищувати чотири мінімальні заробітні плати. Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за мінімальну заробітну плату (ч.1ст.36 Закону №1105-XIV).

Згідно з ст.37 №1105-XIV для призначення страхових виплат потерпілий або особи, які мають право на такі виплати у разі смерті потерпілого, подають до уповноваженого органу управління в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України заяву про призначення виплати (особисто або через уповноваженого представника) за формою, затвердженою правлінням Пенсійного фонду України. Заява може бути подана до Пенсійного фонду України у формі паперового документа.

Територіальні органи уповноваженого органу управління приймають рішення про призначення страхових виплат на підставі заяви та отриманих шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій: 1) акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами; 2) даних про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності; 3) даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи, яка має право на виплати, та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть потерпілого та інших актів цивільного стану, необхідних для призначення страхових виплат; 4) даних реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про працевлаштування, нараховану заробітну плату (дохід) і сплату страхових внесків та інших даних, необхідних для призначення виплат; 5) наявних даних Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання; 6) даних органів реєстрації про реєстрацію місця проживання; 7) даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти про навчання; 8) даних Державного реєстру боржників про виплату аліментів; 9) даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо статусу внутрішньо переміщеної особи; 10) даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Потерпілий або особи, які мають право на страхові виплати, у разі відсутності необхідної інформації в державних реєстрах і базах даних мають право надати додаткові документи, необхідні для призначення страхових виплат.

Відповідно до ст. 38 Закону №1105-XIV територіальні органи уповноваженого органу управління розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи і приймають відповідні рішення протягом 10 календарних днів, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Рішення оформлюється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та строки їх здійснення або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.

Територіальні органи уповноваженого органу управління можуть затримати страхові виплати до з`ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.

Згідно зіст.39 Закону №1105-XIV, уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо:

1) потерпілий вчиняв дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання рекомендацій лікаря), що сприяли настанню страхового випадку;

2) роботодавець, інші органи, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілий надали уповноваженому органу управління завідомо неправдиві відомості про страховий випадок;

3) застрахована особа вчинила умисне кримінальне правопорушення, що призвело до настання страхового випадку.

Уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованій особі, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов`язаним з виробництвом.

Пунктом 4 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1105-XIV (в редакції чинній на час розгляду заяви позивача) установлено, що нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування України діють до затвердження відповідних рішень Пенсійним фондом України.

Як доцільно зауважив суд першої інстанції, оскільки Порядок призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затверджено Постановою Правління Пенсійного фонду України №4-1 від 26.01.2024 року, то під час розгляду заяви позивача від 21.12.2023 року пенсійний орган керувався, зокрема Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року №11 «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат» зі змінами (далі Порядок №11).

Дія цього Порядку поширюється на потерпілих від нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання (далі - потерпілі) та осіб, які мають право на страхові виплати в разі втрати годувальника (п.1.1 Порядку №11).

Відповідно до п.1.3 Порядку №11, Управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.

Пунктом 1.4 Порядку №11 передбачено, що рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах. Копія постанови на вимогу надається потерпілому або особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого.

Відповідно до розділу ІІІ Порядку №11, одноразова допомога та щомісячна страхова виплата потерпілому призначається при встановленні МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Пунктом 3.1 Порядку №11 визначено, які документи подаються до управління (відділення) Фонду для призначення щомісячної страхової виплати.

Основним документом, який підтверджує нещасний випадок на виробництві та посвідчує наявність у особи трудового каліцтва, є акт про нещасний випадок на виробництві.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 червня 2012 року близько 10.20 з позивачем трапився нещасний випадок на виробництві.

Вищевказана подія підтверджується вироком Черняхівського районного суду у Житомирської області у справі 293/648/14-к від 28 травня 2014 року, згідно якого майстра цеху ФОП « ОСОБА_3 » притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 271 КК України (Порушення вимог законодавства про охорону праці) та встановлено, що:

- висновком експерта №375 від 20.02.2013 року, підтверджено, що виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді: травматичної ампутації на рівні основних фаланг ІІ, III пальців лівої кисті, рваних ран 4,5, пальців лівої кисті з пошкодженням сухожилків, які могли утворитися від дії предмету з ріжучими властивостями, яким могла бути циркулярна пила в термін 29.06.2012 року. Вищевказані тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров`я,;

- допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 , який ухвалою суду від 12.05.2014 року визнаний цивільним відповідачем, пояснив, що він є власником та керуючим каменеобробного цеху.

Згідно рішення Житомирської обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) від 02.12.2016 позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 20 % з 01.12.2012 та вказано: трудове каліцтво Акт Н-1 від 23.12.2013.

За результатами розгляду заяви позивача щодо призначення щомісячної страхової виплати відповідно до встановленого ступеня втрати працездатності, Житомирське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області, направило позивачу постанову №18001/10034253/1 від 13.12.2022 про відмову в призначенні страхових виплат та наданні соціальних послуг, у зв`язку з відсутністю трудових відносин з ФОП ОСОБА_3 , відсутністю сплати єдиного соціального внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

В даному випадку, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, що у період з 26.06.2012 по 29.06.2012 року позивач працював на належному ФОП ОСОБА_2 каменеобробному цеху, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами справи, а несплата єдиного соціального внеску (ЄСВ) роботодавцем не є законною підставою для відмови застрахованій особі у призначенні страхової виплати від нещасного випадку на виробництві, оскільки така функція покладається на роботодавця.

Неналежне виконання своїх обов`язків щодо вірного заповнення, підписання, засвідчення чи заповнення вірної форми акта про нещасний випадок на виробництві посадовими особами підприємства, на якому працював позивач в момент настання нещасного випадку під час виконання ним трудових обов`язків, з вини посадових осіб підприємства, не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист під час вирішення питання призначення страхової виплати. Обов`язок належно оформити акт про нещасний випадок на виробництві законодавством покладено на адміністрацію підприємства.

До того ж, отримані позивачем ушкодження здоров`я також підтверджуються і довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА №020288, зі змісту якої слідує, що позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності 20%.

До того ж, виключні підстави для відмови у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованому уповноваженим органом управління визначені ст.39 Закону №1105-XIV та жодна з даних підстав не вказана відповідачем як підстава для відмови позивачу у призначенні страхової виплати.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні страхової виплати.

Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивачу, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність визнання протиправною та скасування постанови Житомирського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області від 13.12.2022 №1800110034253/1 про відмову позивачу у страхових виплатах та наданні соціальних послуг та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянути заяву позивача про призначення страхових виплат у встановленому Законом №1105-ХIV порядку та прийняти відповідне рішення.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М.

Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.