Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №320/27745/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Лапій С.М.,

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року Справа № 320/27745/25

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Файдюка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Печерського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у

м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи.

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Печерського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною відмову у внесенні змін до актових записів цивільного стану Печерського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);

- зобов`язати Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про народження N 268, складеного 17 лютого 1976 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві а саме змінити прізвище дитини і батька з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_3 »;

- зобов`язати Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про шлюб батьків позивача N 282 від 15.01.70 року складений українською мовою і змінити відомості щодо написання прізвища нареченого до і після реєстрації шлюбу з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_3 »;

- зобов`язати Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про смерть батька позивача з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_3 ».

2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року у відкритті адміністративного провадження у цій справі було відмовлено.

Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі підлягає розгляду місцевим загальним судом у порядку цивільного судочинства.

Також суд зазначив, що адміністративний суд не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

3. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Позивач подав апеляційну скаргу у якій просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що спір щодо відмови органом державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану є публічно-правовим спором.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо відкриття провадження в цій справі.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, установлено строк для подання відзиву на неї, а від 13.05.2026 - призначено судовий розгляд справи.

5. У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

6. 13.10.2025, 20.10.2025, 29.10.2025 від ОСОБА_4 надійшли заяви у яких вона просила припинити провадження у зв`язку зі смертю Позивача та повернути на її рахунок судовий збір, сплачений Позивачем у суді першої та апеляційної інстанції.

01.12.2025 від ОСОБА_4 надійшла заява про заміну сторони її правонаступником у якій вона просила, зокрема: змінити сторону позивача ОСОБА_1 на його правонаступника ОСОБА_4 , внести відповідні зміни до матеріалів справи та процесуальних документів.

30.12.2025 від ОСОБА_4 надійшла заява у якій вона просить не закривати апеляційне провадження до надходження матеріалів та постановити окрему ухвалу щодо неналежних дій та порушення Правил адвокатської етикии адвокатом кухаревською Надією Осипівною, яку направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для розгляду питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

7. Після надходження до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про заміну сторони її правонаступником було відмовлено, оскільки правовідносини, у цій справі не допускають правонаступництва.

Також у мотивувальній частині зазначеної ухвали, судом було роз`яснено, що ОСОБА_4 не є учасником справи № 320/27745/25, а тому відсутні правові підстави для розгляду її заяв і клопотань про припинення апеляційного провадження, про повернення судового збору та про постановлення окремої ухвали.

Водночас, апеляційний суд зазначив, що КАС України не передбачено процесуальної можливості закрити апеляційне провадження у справі у зв`язку зі смертю учасника справи, а питання про закриття адміністративного провадження загалом та, відповідно, про розподіл судових витрат, може бути вирішено за наслідками перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції на предмет її законності та обґрунтованості.

8. 25.05.2026 від ОСОБА_4 надійшло клопотання у якому вона просить закрити провадження у цій справі на підставі п. 5 ч.1 ст. 238 КАС України та постановити у кінцевому рішенні ухвалу про повернення їй як правонаступнику Позивача з Державного бюджету України судового збору в розмірі 4239,20 грн.

Ухвалою від 02.06.2026 клопотання ОСОБА_4 про припинення провадження, повернення судового збору, постановлення окремої ухвали щодо адвоката, закриття провадження у цій справі було залишено без розгляду.

9. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.

10. Нормативно-правове обґрунтування.

Так, відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У силу вимог пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Також пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Висновки суду апеляційної інстанції.

11. Щодо наявності/відсутності правових підстав для закриття провадження у справі.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів встановила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

З огляду на обставини цієї справи, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 305 КАС України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:

1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;

2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Колегія суддів звертає увагу, що зазначений вище перелік підстав для закриття апеляційного провадження є виключним та не допускає розширеного тлумачення.

Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави, передбачені КАС України, для закриття апеляційного провадження у зв`язку зі смертю Апелянта. Відтак, суд зобов`язаний розглянути апеляційну скаргу по суті її вимог та перевірити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції на предмет її законності та обґрунтованості.

Щодо наявності/відсутності правових підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Разом з тим, колегія суддів акцентує увагу на тому, що провадження у цій справі не було відкрито, оскільки судом першої інстанції постановлена оскаржувана ухвала про відмову у відкритті провадження у справі № 320/27745/25.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що приписи п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України не можуть бути застосовані на цій стадії судового розгляду.

12. Щодо суті апеляційної скарги

Переглядаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції з урахуванням доводів Апелянта, колегія суддів зазначає, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

Аналогічну правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловила в постанові від 23 січня 2019 року у справі № 807/45/17 та у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 810/2732/18.

За правилами ч.1, 2 та 3 статті 49 Цивільного кодексу України, актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.

Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року № 2398-VI (далі - Закон № 2398-VI).

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (далі Правила № 96/5).

Пунктом 1.1. розд. І Правил № 96/5 визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його в адміністративному та/або судовому порядку.

Згідно ч. 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, Позивач звернувся до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права на відображення інформації про прізвище Позивача та його батька у актових записах про народження, про шлюб батьків та про смерть.

При цьому, ані в позовній заяві, ані в апеляційний скарзі ОСОБА_1 не зазначив жодних доводів щодо порушення процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення або що рішення Відповідача не відповідає вимогам частини другої ст. 2 КАС України.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що об`єктом перевірки національними судами у цій справі є не дотримання Відповідачем процедури розгляду звернення Позивача про внесення змін до актового запису і оцінка правомірності дій з відмови у задоволенні цього звернення, а встановлення обставин, що підтверджують або спростовують факт наявності помилки у актових записах.

При цьому, колегія суддів враховує також правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладені у постанові від 01 грудня 2025 року у справі № 381/938/25, а також у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 13.05.2021 у справі № 640/11556/20. Правовідносини у цих справах хоча й не є подібними з огляду на відмінний предмет спору, однак у цих справах Верховний Суд констатував наявність саме цивільно-правового характеру спору попри наявність позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо відмови у внесенні відповідних змін до актових записів, скасування актових записів.

Пунктом 2.13 Правил № 96/5 встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, органи державної реєстрації актів цивільного стану за заявою громадян можуть вносити зміни до актових записів на підставі рішень суду, якими встановлено неправильність таких записів та зазначено про внесення до них конкретних змін.

У частині першій статті 315 Цивільного процесуального кодексу України наведено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом. Хоч за змістом частини другої цієї статті зазначений перелік не є вичерпним, проте у судовому порядку можуть бути встановлені тільки ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб (якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення).

Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

13. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не було допущено порушення норм процесуального права, а підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

14. Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року - без змін.

15. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, оскільки судом апеляційної інстанції не було змінено або скасовано оскаржувану ухвалу суду, а провадження у справі закриттю не підлягає, судові витрати, які були понесені Апелянтом у суді апеляційної інстанції розподілу не підлягають. Відтак, право на повернення з бюджету або стягнення з Відповідача судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, у сторони Позивача не виникло.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів також враховує, що правові підстави для заміни Позивача на його правонаступника у цій частині саме судом апеляційної інстанції - відсутні.

Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Отже, оскільки у відкритті адміністративного провадження у цій справі судом першої інстанції було відмовлено, повернення судового збору у такому випадку здійснюється судом, яким було постановлено таку ухвалу.

Керуючись ст.ст. 139, 238, 242-244, 250, 305, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року у - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 02 червня 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

В.В. Файдюк