Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №640/35147/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/35147/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лазаренко Максим Сергійович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЕНЕРГОПРОД" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОЕНЕРГОПРОД" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в якому просило визнати дії Державної служби України з безпеки на транспорті протиправними та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №315300 від 19.10.2021.

На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 цю справу передано на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято направлення на рейдову перевірку №006920 від 09.09.2021 на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок від №50551/4.3/18-21 від 09.09.2021.

16.09.2021 державними інспекторами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на 124 км. на автошляху Н-01 Київ-Чернігів здійснено перевірку належного ТОВ фірма "АГРОЕНЕРГОПРОД" транспортного засобу SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 , в парі з напівпричепом марки "Ортаус", номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами перевірки державними інспекторами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт від 16.09.2021 №299499 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, довідку від 16.09.2021 №0054316 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт від 16.09.2021 №083961 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Під час перевірки виявлено порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме: перевезення вантажу - торф в брикетах, з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 14,45%, навантаження на строєну вісь склало 25,18 т при допустимих 22 т, загальна маса 40,9 т при допустимих 40 т, що перевищує встановлені законодавством габаритно-вагові норми на 2,25%. Також встановлено порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - надання послуг з перевезення вантажу без оформлених документів, визначених ст. 38 цього Закону (Відсутня ТТН на вантаж). Відповідальність за порушення габаритно-вагових норм понад 10% але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу передбачена абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно з актом від 16.09.2021 №083961 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідки від 16.09.2021 №0054316 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, місце проведення габаритно-вагового контролю - на 124 км. на автошляху Н-01 Київ-Чернігів, повна маса автомобіля: нормативно допустима - 40 т, фактична - 40,9 т; відстань між осями (метрів): 3.8/5,0/1,65/1,65; осьові навантаження: нормативно допустиме - 11/11/7,33/7,33/7,33, фактичне: 6,6/9,12/8,46/8,45/8,27.

Державним інспектором Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 16.09.2021.

19.10.2021 Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №315300, якою стягнуто з "ТОВ АГРОЕНЕРГОПРОД" адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Згідно частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2 Порядку №1567).

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку №1567).

Приписами пункту 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, поряд з іншим: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Також пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

За змістом пункту 22 Порядку №1567 у разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

При цьому, згідно з абз. 3 п. 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджений постановою КМУ Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі за текстом - Порядок № 879).

Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Порядку № 879, вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 13 Порядку № 879 передбачено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

Крім того, за п. 20-3 цього Порядку, під час вимірювання габаритних параметрів, загальної маси, навантаження на одиночну вісь, здвоєні осі, строєні осі враховуються вимоги опису до свідоцтва про затвердження типу засобу вимірювання, інструкції з експлуатації відповідного вагового обладнання та обов`язкові метрологічні вимоги, визначені законодавством параметрами, правилами, нормами та нормативами.

Із аналізу наведених положень слідує, що зважування транспортних засобів здійснюється за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, яке повинне утримуватись у робочому стані, періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачою відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - засоби вимірювальної техніки), коли вони надаються на ринку та/або вводяться в експлуатацію для виконання завдань, пов`язаних з вимірюваннями закріплені у Технічному регламенті законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМ України від 13.01.2016 № 94 (далі - Технічний регламент).

Відповідно до пункту 2 вказаного акту, дія цього Технічного регламенту поширюється на засоби вимірювальної техніки, перелік яких наведено у додатку 1.

У Додатку 1 Технічного регламенту закріплений перелік засобів вимірювальної техніки, призначених для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології, на які поширюється дія Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, зокрема у п. 52 закріплено прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь.

Згідно з пунктом 10 Технічного регламенту засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію тільки у разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Верховний Суд у постановах від 02.08.2018 у справі №820/1420/17, від 03.07.2019 у справі №819/1381/16 та від 09.08.2019 у справі №817/1051/16 зазначив, що свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки свідчить, що цей засіб може використовуватись.

До матеріалів справи долучено копію декларації про відповідність №2124 (підписано 10.11.2020), сертифікат відповідності від 10.11.2020 та сертифікати перевірки типу (ваги автомобільні 20-ВА-Д, зав. №2124), видані ТОВ «Ваговимірювальні системи», що свідчить про відповідність приладу вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010 для зважування транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь.

Водночас, у документах, складених за результатами зважування, не вказано яким саме пристроєм проведено вимірювання, коли він пройшов повірку та чи сертифікований для здійснення такої діяльності. Технічний прилад за допомогою якого було проведено зважування транспортного засобу позивача достовірно встановити неможливо. Надані відповідачем документи на підтвердження повірки пристрою для зважування не доводять, що саме цей прилад для зважування транспортних засобів у русі, Ваги автомобільні 20-ВА-Д зав. №2124, використовувався для зважування транспортного засобу позивача. Крім того, видані зазначені документи видані після зважування транспортного засобу позивача.

Ні у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16.09.2021 №0054316, ні у акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 16.09.2021 №083961 не вказаний технічний прилад, яким виявлено та зафіксовано порушення, що позбавляє суд можливості дати оцінку відповідності цього приладу параметрам та технічному стану.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.12.2019 у справі №557/322/17.

Беручи до уваги вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувана постанова від 19.10.2020 №315300 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк