Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №517/473/26 — Захарівський районний суд Одеської області

Справа № 517/473/26

Провадження № 2/517/278/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року с-ще Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді Меєчка О.М.,

за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

установив:

Представник ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулась до Захарівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначена позовна заява обґрунтована тим, що 07 червня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 283455306, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальниці кредит в розмірі 3950 гривень, який в подальшому був збільшений до 15800 гривень.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» належним чином виконало свої зобов`язання за договором, надавши відповідачці кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору. Відповідачка не надала своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

28 листопада 2018 року укладено договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося відступити ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору.

Відповідно до реєстру боржників № 297 від 13 серпня 2024 року до договору факторингу № 28/1118-01 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 283455306 від 07 червня 2024 року.

30 вересня 2025 року укладено договір факторингу № 30/0925-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передало (відступило) ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у відповідних реєстрах прав вимоги.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 30 вересня 2025 року до договору факторингу № 30/0925-01 до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 283455306 від 07 червня 2024 року в сумі 58659 гривень 75 копійок, з яких: 15800 гривень – сума заборгованості по тілу кредиту, 34959 гривень 75 копійок - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 7900 гривень заборгованість за штрафними санкціями.

Оскільки, ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № 283455306 від 07 червня 2024 року не виконала, позивач просить суд стягнути з неї частину заборгованості за кредитним договором, а саме у сумі 50759 гривень 75 копійок, з яких: 15800 гривень – сума заборгованості по тілу кредиту, 34959 гривень 75 копійок - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 12 травня 2026 року відкрито провадження у справі та її розгляд відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України призначений у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін та вирішено питання про витребування від АТ «Універсал Банк» доказів(а.с. 103 - 104).

20 травня 2026 року від відповідачки ОСОБА_1 через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву у якому вона визнала факт укладення кредитного договору № 283455306 від 07 червня 2024 року та отримання грошових коштів. Просить суд зменшити розмір нарахованих відсотків та витрат на правничу допомогу (а.с. 113).

20 травня 2026 року від представника позивача через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій вона просить суд позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» задовольнити в повному обсязі (а.с. 115-120). Вказує, що відповідачкою у відзиві на позовну заяву не оспорюється факт укладання кредитного договору № 283455306 від 07 червня 2024 року. Водночас остання просить суд зменшити суму нарахованих відсотків та витрат на правову допомогу.

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором вказує, що вони були нараховані у відповідності до умов кредитного договору.

Так, відповідно до алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору відповідачка особисто обрала для себе суму кредиту, строк кредитування та мала змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням.

Відповідно до пункту 8.5.1 кредитного договору за період від дати видачі першого траншу до 07 липня 2024 року (включно) розрахунок витрат за кредитом здійснювався за дисконтною процентною ставкою 0,500 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 182,500 відсотків річних.

Нарахування відсотків здійснювалося за такою формулою: 3950 гривень (сума виданого кредиту)*30 (строк Кредиту)*0,500 (процентна ставка)/100= 592 гривні 50 копійок (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 30 днів). 592 гривень 50 копійок/30=19 гривень 75 копійок (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось 07 червня 2024 року (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»). 08 червня 2024 року позичальниця скориставшись своїм правом отримала додатковий транш у розмірі 5500 гривень, таким чином, тіло кредиту склало 9450 гривень. Тому 08 червня 2026 року нарахування здійснювалось за наступною формулою: 9450 гривень*0,500/100=47 гривень 25 копійок. 09 червня 2024 року позичальниця скориставшись своїм правом отримала додатковий транш у розмірі 1000 гривень, таким чином, тіло кредиту склало 10450 гривень. Тому 09 червня 2026 року нарахування здійснювалось за наступною формулою: 10450 гривень * 0,500/100 = 52 гривні 25 копійок. 10 червня 2024 року позичальниця скориставшись своїм правом отримала додатковий транш у розмірі 5350 гривень, таким чином, тіло кредиту склало 15800 гривень. Тому з 10 червня 2024 року по 07 липня 2024 нарахування здійснювалось за наступною формулою:15800 гривень*0,500/100 = 79 гривень.

Надалі 14 липня 2024 року позичальниці нараховано різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. До того ж, в пункті 8.3 договору зазначено, що з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальниця зобов`язана щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 547,500 процентів річних, що становить 1,500 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. 15800 гривень (сума виданого кредиту)*1,500 (процентна ставка)/100 = 237 гривень (сума за один день користування кредитом після закінчення дисконтного періоду), що здійснювалось за період 08 липня 2024 року – 03 листопада 2024 року (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Таліон Плюс»).

Щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу вказує, що такі витрати є співмірними зі складністю цієї справи, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру та підтверджені доданими доказами, а саме: копією свідоцтва адвоката Тимошенко О.О., довіреністю ТОВ «Юніт Капітал», копією договору про надання правничої допомоги, копією додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги, копію акта прийому-передачі виконаних робіт.

22 травня 2026 року на виконання ухвали суду від АТ «Універсал Банк»надійшли витребувані докази (а.с. 125-127).

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, про дату час і місце судового розгляду повідомлялась належним чином (а.с. 111). У відповіді на відзив на позовну заяву просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 283455306 від 07 червня 2024 року у розмірі 50759 гривень 75 копійок та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662 гривень 40 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 гривень (зв.а.с. 119). У прохальний частині позовної заяви просить суд розгляд справи провести за відсутності представника позивача (зв.а.с. 5).

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась хоча належним чином, в порядку визначеному статтями 128-131 ЦПК України, повідомлена про дату, час і місце судового розгляду (а.с. 110, 123). Відповідачка про причини неявки суд не повідомила із заявою про відкладення розгляду справи до суду не зверталася.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (пункт 3 частини 1 статті 3 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно частини 6 статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 8 статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно частини 1 статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору (стаття 3 ЗУ «Про електронну комерцію»). Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Так, як судом установлено та не заперечується відповідачкою ОСОБА_1 , 07 червня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 283455306, за яким кредитодавець - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати позичальниці декількома траншами кредит в розмірі 15800 гривень з кінцевою датою повернення 07 липня 2029 року на умовах зворотності, платності, а позичальниця зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (а.с. 12 - 23). Відповідачка підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора PTFN (а.с. 23).

Відповідно до пункту 3.1 кредитного договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

У пункті 3.2 кредитного договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки) за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Відповідно до пункту 3.3 кредитного договору для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 592 грн 50 коп. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.

Згідно пункту 7.1 кредитного договору на момент укладення цього договору сторони дійшли згоди, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування – 07 липня 2024 року, а саме протягом 30 (тридцяти) днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору.

В пункті 7.3 кредитного договору визначено, що кінцева дата повернення (виплати) кредиту – 07 липня 2029 року.

Відповідно до пункту 8.1 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено.

Згідно пункту 8.3 кредитного договору базова ставка складає 1,5 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожен день користування ним, що становить 547,500 відсотків річних.

Відповідно до пункту 11.1 кредитного договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії цього договору діють до повного їх виконання.

Відповідно до пункту 5.1 кредитного договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_1 .

Крім цього, відповідачка підписала в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, одноразовим ідентифікатором 4225 паспорт споживчого кредиту, в якому визначені умови кредитування (а.с. 10-11).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за договором № 283455306 від 07 червня 2024 року виконало в повному обсязі надавши позичальниці декількома траншами (3950 гривень, 3050 гривень, 2450 гривень, 1000 гривень, 5350 гривень) грошові кошти в загальному розмірі 15800 гривень шляхом перерахування їх на банківську картку позичальниці № НОМЕР_1 .

На підтвердження надання кредиту на підставі вказаного договору позивач надав платіжні доручення від 07 червня 2024 року, від 08 червня 2024 року, від 08 червня 2024 року, від 09 червня 2024 року, від 10 червня 2024 року, відповідно до яких ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано кошти у розмірі 3950 гривень, 3050 гривень, 2450 гривень, 1000 гривень, 5350 гривень, що разом складає 15800 гривень, на рахунок 4441-11ХХ-ХХХХ-5349, із призначенням платежу - переказ коштів згідно договору № 283455306 від 07 червня 2024 року (а.с. 44, 45, 46, 47, 48).

Вказане також підтверджується інформацією витребуваною судом за клопотанням представника позивача від АТ «Універсал Банк» (а.с. 125-127). Так, з даної інформації вбачається, що в банку на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) було емітовано банківську картку № НОМЕР_3 до рахунку № IBAN НОМЕР_4 та надано виписку по рахунку, якою підтверджений факт зарахування за період з 07 червня 2024 року по 15 червня 2024 року грошових коштів у сумі 15800 гривень.

Зазначені докази є належними та достатніми для висновку про виконання первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свого обов`язку за кредитним договором № 283455306 від 07 червня 2024 року.

Відповідно до статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів – суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором (а.с. 57-62).

28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою продовжено строк договору до 31 грудня 2020 року (зв.а.с. 62).

31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою продовжено строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу викладено у новій редакції, проте дата укладення його укладення залишена 28 листопада 2018 року (а.с. 63-67).

Відповідно до пункту 2.2 угоди фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять інші права та обов`язки клієнт за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більше ніж одного реєстру прав вимоги, кожен наступний реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не змінює попередній.

Згідно з пунктом 4.1 угоди наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимогу до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги.

Відповідно до пункту 1.3 угоди, правом вимоги є всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно пункту 8.1 угоди, договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками (за наявності її у сторони).

31 грудня 2021 року, 31 грудня 2022 року та 31 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткові угоди № 27, 31, 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якими продовжено строк договору до 31 грудня 2024 року включно (а.с. 68-69).

Відповідно до реєстру прав вимоги № 297 від 13 серпня 2024 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 283455306 від 07 червня 2024 року (а.с. 70-71).

Отже, відповідно до пункту 4.1 угоди додаткової угоди № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою в тому числі, договір факторингу викладено у новій редакції, право вимоги до ОСОБА_1 в повному обсязі перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» 13 серпня 2024 року, тобто, в день підписання реєстру прав вимоги № 297.

30 вересня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 30/0925-01 відповідно до якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором (а.с. 73-77).

Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 30 вересня 2025 року до договору факторингу № 30/0925-01 від 30 вересня 2025 року, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 , на загальну суму 58659 гривень 75 копійок, з яких: 15800 гривень – сума заборгованості по тілу кредиту, 34959 гривень 75 копійок - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 7900 гривень заборгованість за штрафними санкціями (а.с. 78-79).

На підтвердження повної оплати за договором факторингу позивачем надано суду платіжну інструкцію № 637 від 06 жовтня 2025 року (зв.а.с. 80).

Копії вказаних вище договору факторингу та додаткових угод містять підписи уповноважених представників сторін та скріплені печатками, на підтвердження укладання таких договорів.

Копії витягів з реєстру прав вимоги відповідають додатку № 1 - формі реєстру прав вимог, укладених договорів факторингу.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено належний перехід права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 283455306 від 07 червня 2024 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за процентами в сумі 34959 гривень 75 копійок суд зазначає таке.

Відповідно до висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13 «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України».

При цьому, у кредитному договорі № 283455306 від 07 червня 2024 року, сторони, діючи відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України, врегулювали відносини щодо сплати процентів за користування кредитом, що передбачено розділами 7 та 8 договору.

Крім цього, сторонами погоджено кінцеву дату повернення (виплати) кредиту та строк дії договору. Відповідно до пункту 7.3 кредитного договору кінцева дата повернення (виплати) кредиту – 07 липня 2029 року. Згідно пункту 11.1 кредитного договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії цього договору діють до повного їх виконання.

Як убачається з наданих позивачем розрахунків заборгованості, відсотки за користування кредитом нараховувалися в межах дії кредитного договору (а.с. 81, 82-83).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування відповідачці відсотків за користування кредитними коштами.

Так, станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачкою умови договору не виконуються, кошти та відсотки не повертаються.

Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідачка, не сплативши у вказаний в договорі строк кошти, порушила вимоги статті 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, ОСОБА_1 має перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором кредитної лінії № 283455306 від 07 червня 2024 року в сумі 58659 гривень 75 копійок, з яких: 15800 гривень – сума заборгованості по тілу кредиту, 34959 гривень 75 копійок - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 7900 гривень заборгованість за штрафними санкціями.

Водночас оскільки виключне право на визначення позовних вимог належить позивачу тому він просить суд стягнути з відповідачки частину заборгованості за кредитним договором, а саме у сумі 50759 гривень 75 копійок, з яких: 15800 гривень – сума заборгованості по тілу кредиту, 34959 гривень 75 копійок - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Розрахунки загальної суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 283455306 від 07 червня 2024 року надані суду і відповідають вимогам закону (а.с. 81, 81- 82).

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1164800 грн).

Згідно з частиною 3 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до платіжної інструкції № 38628 від 07 травня 2026 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», у відповідності до вказаних положень закону сплачено судовий збір за подання позовної заяви в електронній формі з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» у розмірі 2662 гривні 40 копійок (а.с. 7).

Отже, з урахуванням задоволення позову, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України та частини 3 статті 4 ЗУ «Про судовий збір», з відповідачки на користь позивача також потрібно стягнути судовий збір в розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Також, позивач просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.

Відповідно до частин 1-3 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копії: договору про надання правової допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, який укладений між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» (а.с. 84-85), протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року(зв.а.с. 85), копію додаткової угоди № 25771382413 від 21 січня 2026 року до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, укладеної між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», щодо позичальниці ОСОБА_1 (а.с. 86), акта прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, який містить відомості про надані адвокатським бюро «Тимошенко та партнери послуги та їх вартість: вивчення матеріалів справи 2 год - 1000 гривень, складання позовної заяви 2 год - 5000 гривень, підготовка адвокатського запиту 1 год - 500 гривень, підготовка та подача клопотань - 500 гривень, всього на суму 7000 гривень (зв.а.с. 86), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4267/10 виданого 26 серпня 2010 року на ім`я Тимошенко О.О., довіреності від 12 лютого 2026 року виданої ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» адвокату Тимошенку О.О. для представлення їх інтересів в тому числі в судових установах (зв.а.с. 87),

Згідно з частинами 4-6 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачка у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити суму витрат на правничу допомогу, з посиланням на своє важке матеріальне становище.

Водночас відповідачкою не зазначено жодної належної аргументації та не надано доказів обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх заперечень. У свою чергу на підтвердження витрат понесених на правову допомогу позивачем надано належні докази.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21) міститься висновок, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Натомість відповідачкою ОСОБА_1 не надано жодних доказів, які вказують, як на неспівмірність витрат, так і на обґрунтування невідповідності заявлених витрат на оплату послуг адвоката.

Натомість відповідачкою ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів, які вказують на неспівмірність витрат та обґрунтування невідповідності заявлених витрат на оплату послуг адвоката, критеріям визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Отже, з урахуванням задоволення позову в повному обсязі, фактично виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, суд вважає обґрунтованим та доведеним доказами заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу у сумі 7000 гривень, яку необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 509, 514, 525, 526, 530, 610, 628, 629, 1054, 1055, 1077-1080, 1084 ЦК України, статтями 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», статтями 19, 27, 83, 141, 175, 274-275 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором кредитної лінії № 283455306 від 07 червня 2024 року в сумі 50759 (п`ятдесят тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 75 копійок, з яких: 15800 (п`ятнадцять тисяч вісімсот) гривень – сума заборгованості по тілу кредиту, 34959 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 75 копійок - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 02 червня 2026 року.

Відомості про сторони у справі:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, м. Київ, 01133, рахунок НОМЕР_5 в АТ «Універсал Банк», МФО 322001;

відповідачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя