Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №522/18727/24-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/18727/24-Е

Провадження № 2-др/522/81/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої судді Косіциної В.В. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Маршук Юлії Сергіївни про ухвалення додаткового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Токарська Тетяна Валентинівна про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису про проведену державну реєстрацію права власності.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 травня 2026 року позовну заяву– залишено без задоволення.

12 травня 2026 року через підсистему ЕС було подано та 13 травня 2026 року зареєстровано заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Маршук Юлії Сергіївни про ухвалення додаткового рішення, у якій заявниця просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 80 000,00 гривень.

Ухвалою суду від 18 травня 2026 року заяву прийнято до розгляду. Встановлено, що розгляд заяви здійснюватиметься без повідомлення сторін.

18 травня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника ОСОБА_2 – адвоката Землякова Олексія Анатолійовича надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому заявник просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до 6 000,00 гривень.

Будь-яких інших заяв або клопотань від учасників справи – не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 80 000,00 гривень.

29 жовтня 2024 року між ОСОБА_1 та АО «КОНСАЛТИНГОВА ФІРМА «ДОМІНАНТА» було укладено договір про надання правової допомоги № 29/10, за яким об`єднання зобов`язується надавати правову допомогу клієнту, щодо представництва його інтересів у цивільних справах № 522/18727/24-Е та 522/18502/24-Е.

Згідно пункту 6.2. договору про надання правової допомоги від 29.10.2024 № 29/10, вартість правової допомоги за даним договором встановлюється в додатках №1 та №2 до цього договору.

У додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 29.10.2024 № 29/10 1 сторони погодили, що вартість послуг з надання правової допомоги клієнту по цивільній справі № 522/18727/24-Е встановлюється наступним чином: за участь адвоката об`єднання в суді першої інстанції клієнт сплачує гонорар у фіксованому розмірі в сумі 80 000,00 гривень. Клієнт зобов`язаний сплатити визначений в п. 1.1. 1.2 гонорар на користь об`єднання на протяті 10 робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду першої інстанції у справі № 522/18727/24-Е.

Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 29.10.2024 № 29/10, АО «КФ «ДОМІНАНТА» було надано наступні види послуг:

- Надання клієнту правової консультації щодо судового спору, аналіз перспектив розгляду справи та можливих правових наслідків (1 година);

- Вивчення та правовий аналіз матеріалів позовної заяви (1,5 години);

- Проведення консультації з клієнтом за результатами опрацювання матеріалів справи, отримання та аналіз оригіналів документів, які стали підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки (1,5 години);

- Підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву (5 годин);

- Підготовка та подання до суду клопотання про витребування доказів (0,5 години);

- Підготовка заперечень на клопотання представника позивача щодо витребування доказів, поданих представником позивача (1,5 години);

- Підготовка та подання клопотання до суду щодо зобов`язання позивача надати відповіді (1,5 години);

- Підготовка та подання до суду заперечення на відповідь на відзив (4 години);

- Участь в судових засіданнях (з врахуванням прибуття в судове засідання, очікування судового засідання, судового розгляду): 21.01.2025; 25.02.2025; 03.04.2025; 24.04.2025; 28.05.2025; 29.07.2025; 04.09.2025; 16.10.2025; 19.11.2025; 29.01.2026; 26.03.2026; 27.04.2026 (10 годин).

Загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу за договором про надання правової допомоги від 29.10.2024 № 29/10 вкладає 80 000,00 гривень.

У статті 11 ЦПК України вказано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч.ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте, у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги

Суд вважає, що чинне процесуальне законодавство не містить заборони щодо права суду на зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу за умови, що заявлений розмір таких витрат не відповідає принципу пропорційності, розумності та справедливості, а самі витрати не є фактичними та неминучими.

Тому, під час визначення розміру витрат на професійну правничої допомоги суд повинен встановити наступне:

- чи обґрунтувала особа понесення таких витрат належними та допустимими доказами;

- чи відповідає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу принципам пропорційності, розумності, та справедливості;

- чи є такі витрати фактичними та неминучими?

У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги представник ОСОБА_2 – адвокат Земляков Олексій Анатолійович зазначає, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» мінімальна заробітна плата на 2026 рік у погодинному розмірі складає 52 гривні, що в 70 разів менше, ніж сума нарахована адвокатом відповідача за його послуги у даній справі. Згідно інформації розміщеної на сайті головного управління статистики в Одеській, розмір середньої заробітної плати за березень 2026 року в Одеській області складає 23 753,00 гривень за місяць. Якщо перерахувати розмір середньої місячної заробітної плати у погодинному виразі, то середня заробітна палат по Одеській області за березень 2026 року за 1 годину складає 148,46 гривень, що в 24,5 рази менше ніж сума нарахована адвокатом відповідача за його послуги у даній справі Окрім того, предметом позову є вимога немайнового характеру, а даний спір не потребував аналізу значного обсягу законодавства чи виклику свідків, та не потребував значних витрат часу на підготовку, оскільки дана справа не є складною ні з юридичної, ні з фактичної точки зору. Таким чином, позивач вважає, що розмір витрат, які відповідач хоче стягнути з позивача як компенсацію витрат на правничу допомогу у даній справі є значно завищеними та не відповідають критеріям реальності та розумності. На думку позивача з урахуванням вищезазначеного, співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову, у даній справі є витрати у розмірі 6 000,00 гривень, що, зокрема, перевищує, але є співмірним, у тому числі з розміром середньої заробітної плати в Одеській області станом на момент розгляду справи.

Суд частково погоджується із доводами та вважає, що заявлений розмір витрат не відповідає принципам пропорційності, розумності та справедливості з огляду на наступне.

Щодо витрат, пов`язаних із наданням клієнту правової консультації щодо судового спору та консультації за результатами опрацювання матеріалів справи., суд зазначає наступне.

На думку суду такі витрати є виключною ініціативою представника, оскільки, ОСОБА_1 участі у судових засіданнях – не брав, власну позицію щодо справи – не висловлював, а позовна заява та інші процесуальні документи складалися безпосередньо представником, будь-яких заяв або клопотань відповідач самостійно – не подавав. Будь-яких доводів на підтвердження того, що надання такої послуги як консультація не є невідворотною та неминучою – відповідачем надано не було. Окрім того, у змісті позовної заяви та акті приймання передачі не розкрито з приводу якого саме питання (яких документів) надавалася така консультація. Тому, суд вважає, що підстави для відшкодування витрат за зазначену послугу – відсутні.

Щодо витрат пов`язаних з вивченням та аналізом матеріалів.

Постанова ВП ВС від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19 містить висновок про те, що витрати на ознайомлення з апеляційними скаргами не можуть бути враховані під час розподілу судових витрат, оскільки фактично охоплюються змістом наданої послуги з підготовки відзивів на апеляційні скарги.

Тому, на думку суду, ознайомлення з матеріалами та документами, їх аналіз та вивчення є одним із елементів процедури складання заяв по суті справи (позову, відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив), а тому, не підлягають окремій оцінці.

Щодо витрат, пов`язаних зі складанням та поданням відзиву на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Сам відзив є незначним за змістом та складається з 8 аркушів.

У додатках до відзиву відсутні будь-якій документи, отримані представником позивача самостійно (в тому числі шляхом подання адвокатських запитів). Зазначене дає суду підстави вважати, що адвокат не витратив значного проміжку часу для отримання таких додатків.

Суд звертає увагу на те, що зазначена категорія справ – характеризується підвищеним рівнем складності.

Визначаючи вартість такої послуги, як складання та подання позову, суд виходить з того, що спірні правовідносини чітко врегульовані чинним законодавством. Між нормами прави відсутні будь-які колізії, що свідчить про сталість та єдність законодавства у цій сфері.

При цьому, судова практика у цій сфері чітко сформована та не відрізняється між собою, що не вимагало від представника позивача витрат значного проміжку часу для її пошуку та/або узгодження правових позицій.

На думку суду, справа не становить значного суспільного інтересу, та впливає виключно на відносини, що виникли між позивачем та відповідачами.

Тому, враховуючи зазначене, суд доходить до висновку, що витрати за надання такої послуги, за умови їх відповідності критеріям розумності, справедливості та співмірності повинні становити 3 000,00 гривень.

Щодо витрат, пов`язаних зі складанням та поданням клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.

В акті приймання-передачі виконаних робіт вказано, що адвокатом в межах надання правової допомоги було підготовлено та подано до суду клопотання про витребування доказів. Проте, матеріали справи не містять клопотань представника відповідача про витребування доказів, у зв`язку з чим, такі витрати відшкодуванню – не підлягають.

Щодо витрат на підготовку заперечень на клопотання представника позивача щодо витребування доказів, поданих представником позивача.

16 квітня 2025 року на адресу суду від представника позивачки – адвоката Землякова О.А. надійшло сформоване 16.04.2025 в системі «Електронний суд» клопотання про витребування доказів, в кому просить: поновити ОСОБА_2 строк для подання клопотання про витребування доказів. Витребувати в Управлінні державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради з електронної реєстраційної справи належним чином засвідчені копії документів.

23 квітня 2025 року на адресу суду від представника відповідача – адвокат Маршук Ю.С. надійшла сформована 23.04.2025 в системі «Електронний суд» заява, в якій просить у задоволенні клопотання про витребування доказів відмовити.

Клопотання про витребування доказів було задоволено ухвалою суду від 24 квітня 2025 року.

Враховуючи наведене, вважає, що подані представником відповідача заперечення не призвели до досягнення будь-якого процесуального результату, на який вони були спрямовані, а відповідні доводи не були прийняті судом. За таких обставин витрати на підготовку зазначених заперечень не відповідають критерію необхідності та не підлягають компенсації за рахунок іншої сторони.

Щодо витрат на підготовку та подання клопотання до суду щодо зобов`язання позивача надати відповіді.

27.05.2025 на адресу суду від представника відповідача – адвоката Маршук Ю.С. надійшло сформоване 27.02.2025 в системі «Електронний суд» клопотання, у якому він просить зобов`язати позивача надати відповіді що були їй поставлені у відзиві на позов на протязі 10 днів з дня прийняття судом відповідної ухвали. Дане клопотання було надане представником відповідача, ще до подання представником позивача відповіді на відзив.

Проте, 26 травня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача надійшли додаткові пояснення, у яких позивач відмовився надавати у зв`язку з тим, що відповіді на питання стосуються безпосередньо позивача та його представника.

При цьому, під час судового розгляду судом не встановлено підстав для задоволення клопотання представника відповідача про зобов`язання надати відповіді на питання.

Вказане питання також не ініціювалося представником позивача під час закриття підготовчого провадження, який був присутній у останньому підготовчому засіданні по справі.

За таких обставин суд зазначає, що підготовка та подання вказаного клопотання були зумовлені виключно процесуальною ініціативою представника відповідача та не пов`язані з необхідністю вчинення додаткових процесуальних дій через неправомірну поведінку позивача. Враховуючи наведене, витрати на підготовку зазначеного клопотання не можуть бути віднесені до витрат, які підлягають компенсації за рахунок іншої сторони.

Щодо витрат на подання до суду заперечення на відповідь на відзив.

21.07.2025 на адресу суду від представника відповідача – адвоката Маршук Ю.С. надійшло сформоване 18.07.2025 в системі «Електронний суд» заперечення (на відповідь на відзив).

Саме заперечення (на відповідь на відзив) є незначним за обсягом та складається з 7 аркушів.

У додатках до заперечення (на відповідь на відзив) наявні документи, отримані представником позивача самостійно, а сам адвокатський запит та відповідь на нього. Зазначене дає суду підстави вважати, що адвокатом було додатково витрачено час для отримання таких додатків.

Тому, враховуючи зазначене, суд доходить до висновку, що витрати за надання такої послуги, за умови їх відповідності критеріям розумності, справедливості та співмірності повинні становити 2 000,00 гривень.

Щодо витрат, пов`язаних з участю адвоката в судових засіданнях, суд зазначає наступне.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Маршук Ю.С. брала участь у наступних судових засіданнях: 21.01.2025 (близько 15 хвилин); 03.04.2025 (близько 10 хвилин), 24.04.2025 (близько 25 хвилин), 28.05.2025 (близько 15 хвилин), 29.07.2025 (5 хвилин), 04.09.2025 (близько 20 хвилин), 27.04.2026 (близько 1 години).

Наступні судові засідання по справі на думку суду були короткочасними: 21.01.2025; 03.04.2025; 24.04.2025; 28.05.2025; 04.09.2025 та 29.07.2025 (тривали не більше 30-ти хвилин, що підтверджується протоколами судових засідань, а тому, беручи до уваги рівень складності справи та час, необхідний для підготовки до судового засідання, грошовою сумою, яка б відповідала критерію розумності та співмірності за надані послуги є 1 000,00 гривень, за кожне судове засідання.

Засідання по справі, що відбулося 27.04.2026 було тривалим та тривало більше 30-ти хвилин, що підтверджується протоколом судового засідання по справі, а тому, беручи до уваги рівень складності справи та час, необхідний для підготовки до судового засідання, грошовою сумою, яка б відповідала критерію розумності та співмірності за надані послуги є 2 000,00 гривень, за кожне судове засідання.

У судові засідання, призначені на 25.02.2025 та 16.10.2025 учасники справи – не з`явилися, що підтверджується довідками.

Засідання по справі, призначені на 19.11.2025 та на 26.03.2026 не відбулися у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному. Засідання по справі, призначене на 29 січня 2026 року не відбулося у зв`язку із відсутністю в приміщенні суду електроенергії.

Представником відповідача не було надано доказів на підтвердження того, що останнім було витрачено час для підготовки та прибуття до суду у вказані судові засідання, у зв`язку з чим, витрати на участь у них відшкодуванню – не підлягають.

Загальний розмір витрат на участь у судових засіданнях, який би на думку суду відповідав критерію співмірності, розумності та допустимості становить 8 000,00 гривень.

Тому, враховуючи зазначене, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 141, 270, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Маршук Юлії Сергіївни про ухвалення додаткового рішення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ,РНОКПП – НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст додаткового рішення складено та підписано 02 червня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.