Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №947/32582/25 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/32582/25

Провадження № 2/947/415/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026 Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Огренич І.В.

за участю секретаря - Коростій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 9), про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дітей,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить ухвалити рішення, яким позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) гривень, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття та аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) гривень, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.

При цьому позивачка посилається на те, що з 25.07.2009 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу вони мають двох доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Спільне проживання з відповідачем не склалося та 14.04.2015 рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі №182/669/15-ц шлюб між ними було розірвано. Після розірвання шлюбу діти весь час проживають разом з матір`ю окремо від батька, який участі у вихованні спільних дітей не приймає, фінансової та будь-якої іншої допомоги не надає. Після повномасштабного вторгнення рф відповідач одружився та має іншу родину. Позивачка зазначила, що 03.03.2018 вона вийшла заміж за ОСОБА_5 . В шлюбі у неї народилось ще двоє спільних з чоловіком дітей. ЇЇ чоловік повністю забезпечує всю родину, сприймає ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як рідних доньок, в свою чергу вони сприймають вітчима як батька. В зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України вони всією родиною переїхали до м. Одеси, де проживають за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідач не цікавиться життям доньок, станом їх здоров`я, не проявляє стосовно них щонайменшої турботи і взагалі не приймає будь-якої участі у їх вихованні. За таких обставин позивачка вважає, що відповідач мав реальну можливість приймати участь у вихованні дітей, однак свідомо ухиляється від свого обов`язку, повністю самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, а тому вона вимушена звернутись до суду з даною заявою.

Позивачка у судове засідання не з`явилась, повідомлялась, представник позивачки - адвокат Нечепуренко В.О. надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивачки, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, в матеріалах справи наявна заява відповідача ОСОБА_2 , яка посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.С., р. №14596 від 09.10.2025, в якій він просить справу слухати без його участі, з позовною заявою ознайомлений, не заперечує проти її задоволення та позбавлення його батьківських прав у відношенні його доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Третя особа: представник Київської районної адміністрації ОМР, як органу опіки та піклування, у судове засідання не з`явився, повідомлявся, надав до суду заяву про проведення судового засідання за їх відсутністю, у вирішенні всіх питань (заяв, клопотань, інше) учасників процесу покладаються на розсуд суду, при цьому зазначивши, що Висновок від 23.02.2026 №Ф-2264 «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відношенні неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » вони підтримують.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.07.2009. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.04.2015 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 було розірвано (справа № 182/669/15-ц).

Від даного шлюбу сторони мають двох спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис про народження №21 виконкому Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 26.10.2009) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про народження №16 виконкому Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 15.12.2011).

Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2018 позивачка уклала шлюб з ОСОБА_5 (актовий запис про шлюб №84 Нікопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 03.03.2018) та змінила прізвище на « ОСОБА_9 ».

Неповнолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, виданих Управлінням соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 17 липня 2023 року №№ 5106-5002866547, 5106-5002866517 зареєстроване місце проживання неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_4 . Фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачка разом зі своїм чоловіком, без допомоги відповідача, виконує свої батьківські обов`язки, матеріально утримує та виховує дітей, забезпечує їм належні умови для життя та розвитку. Батько дітей їх долею та станом здоров`я не цікавиться, матеріально не утримує, самоусунувся від їх виховання, що також підтверджується матеріалами справи та поясненнями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , наданими у судовому засіданні 14.04.2026.

Статтею 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання і розвитку дитини, в тому числі: обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, обов`язок забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та інші обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, отже ч. 2 ст. 155 СК забезпечує, в першу чергу, інтереси дитини.

Згідно з п. 16 Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя і праці.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Згідно Висновку органу опіки та піклування Київської районної адміністрації ОМР від 23.02.2026 за №Ф-2264 вбачається, що Київська районна адміністрація, як орган опіки та піклування, вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відношенні неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

З зазначеного вище Висновку також вбачається, що неповнолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у присутності уповноважених осіб відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради 06 лютого 2026 року, надали письмові заяви, відповідно до яких не заперечують проти позбавлення батька батьківських прав.

Викладені факти, як кожен окремо так і в сукупності, дають підстави вважати, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не приділяє уваги розвитку особистості, талантів, розумових і фізичних здібностей в найповнішому обсязі, матеріальної допомоги не надає.

Судом не встановлено обставин, які б перешкоджали відповідачу виконувати свій юридичний обов`язок по вихованню дітей та позбавляли його реальної можливості вчиняти відповідні дії. Суд вважає доведеним факт ухилення батька від виконання батьківських обов`язків, який не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя.

При цьому суд роз`яснює, що згідно положень ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Також, згідно ч. 2 ст.166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 матеріальну допомогу на утримання дітей добровільно не надає.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1-3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обв`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

У відповідності до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування та найважливішим обов`язком батьків.

Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, регламентовано, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною 1 статті 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

При цьому суд роз`яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При таких обставинах, зважаючи на визнання відповідачем позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України та у зв`язку з задоволенням позову, витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.

Керуючись ст.4,10,12,13,18,19,81,211,247,258,259,273,354-355,430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) батьківських прав по відношенню до неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) батьківських прав по відношенню до неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) гривень, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду, а саме з 01.09.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) гривень, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду, а саме з 01.09.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено та підписано 01.06.2026.

Суддя І. В. Огренич