Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №946/182/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/182/26

Провадження № 2/946/2288/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Смокіної Г.І.,

за участю секретаря судового засідання - Вітенко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

15.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 20.03.1991 Кирничанською сільською радою Ізмаїльського району, актовий запис № 3, мотивуючи тим, що спільне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння, розходження оглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства. Проживають окремо більше 4-х років, між подружжям втрачені всі духовні та фізичні зв`язки, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки.

Процесуальні дії суду

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.05.2026 ухвалено провести розгляд справи в заочному порядку.

Аргументи учасників справи

В судове засідання позивачка не з`явилася, про час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, згідно заяви від 11.03.2026 просить справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги підтримує, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує.

В судове засідання відповідач не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Сторони перебувають в шлюбі з 20.03.1991, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 20.03.1991 Кирничанською сільською радою Ізмаїльського району, актовий запис № 3.

Від шлюбу мають неповнолітніх дітей немає.

Сторони не проживають разом та спільне господарство не ведуть у зв`язку з відсутністю взаєморозуміння, розходженням оглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки.

Позиція суду

У відповідності до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною ч. 1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами третьою, четвертою статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

У відповідності до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, а також його розірвання, що відповідає частині 1 статті 16 Загальної декларації прав людини.

Приймаючи до уваги, що сторони однією сім`єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача, що мають істотне значення, суд вважає за можливе шлюб розірвати.

Керуючись ст. 12, 13, 133, 141, 223, 258, 263-265, 279, 280 ЦПК України, ст. 24, 109, 110, 112 СК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 20 березня 1991 року Кирничанською сільською радою Ізмаїльського району, актовий запис № 3, – розірвати.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя: Г.І.Смокіна