Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №498/211/26 — Великомихайлівський районний суд Одеської області

Суд: Великомихайлівський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання батьківства

Дата: 25 травня 2026 р.

Справа: №498/211/26

Суддя: Чернецька Н. С.

Справа №498/211/26

Провадження по справі №2/498/437/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року с-ще. Велика Михайлівка

Великомихайлівський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді - Чернецької Н.С.,

за участю секретаря судового засідання – Гонтаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України в с-щі. Велика Михайлівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2026 року до Великомихайлівського районного суду Одеської області з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання батьківства. Обґрунтовуючи тим що, він був знайомий з ОСОБА_2 з 2013 року, в той час перебував в шлюбі з 2010 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 буди дружні стосунки. На початку 2014 року ОСОБА_2 виїхала з села Першотравневе Великомихайлівського району Одеської області до м.Одеси, стосунки між ними припинились. Приблизно в липні 2014 року вони випадково зустрілись в м.Одесі , провели разом час, між ними були інтимні стосунки, і знову розлучились. В грудні 2025 позивач випадково зустрівся з ОСОБА_3 , яка була разом з дитиною. Подивившись на дитину позивач одразу помітив схожість із собою. Для остаточної впевненості, що він є батьком дитини вирішив, провести аналіз генетичної ідентифікації на предмет встановлення його біологічного батьківства відносно дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . 16 січня 2026 року ОСОБА_1 , звернувся до медико- генетичного центру «Mama Papa» в АДРЕСА_1 , щодо проведення молекулярно-генетичного експертного дослідження, а саме, чи є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 . 05 лютого 2026 року, ОСОБА_1 був отриманий висновок №51944 від 28.01.2026 року, кий опломбовано пломбою-наклейкою АА-0002698 від медико-генетичного центру «Mama Papa», відповідно до якого ймовірність того, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є біологічним батьком дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,999999%. Зареєструвати батьківство щодо дитини ОСОБА_1 у позасудовому порядку через органи ДРАЦС не має можливості у зв`язку з відсутністю згоди ОСОБА_2 на це. Також, позивач зазначає що йому відомо, що при реєстрації народження доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , запис про батька був зроблений зі слів матері ОСОБА_2 , тобто відповідно до ч.1 ст.135 СК України, в якій зазначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках коли немає спільної заяви батьків , заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проводиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. Позивач , вказує що має бажання офіційно підтвердити своє батьківство щодо малолітньої ОСОБА_2 , у зв`язку з викладеним виникла необхідність у поданні даного позову до суду. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналась або могла дізнатися про своє батьківство. Так, як ОСОБА_1 , дізнався про своє батьківство відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 28.01.2026 року, після проведення молекульрно-генетичного експертного дослідження і отримання висновку №51944 від 28.01.2026 року, то вважає що позовна давність в один рік, тільки почалась. Просить суд, визнати громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 12 березня 2026 року по даній справі було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 29 квітня 2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 26 травня 2026 року на 09:30 год.

Позивач в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи знаходиться клопотання, вякому просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Відповідача в судове засідання не з`явився, заяв та клопотань не надала.

Представник третьої особи Великомихайлівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з`явився, заяв та клопотань не надали.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 виданого 07 травня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Великомихайлівському району Великомихайлівського міжрегіонального управління юстиції в Одеській області в графі батьки записано: мати « ОСОБА_2 », батько « ОСОБА_5 ».

В матеріалах справи наявна копія актового запису про народження №137 від 07 травня 2015 року, складена відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Великомихайлівському району Великомихайлівського міжрегіонального управління юстиції в Одеській області, відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої вбачається що державна реєстрація народження із зазначенням відомостей про батька дитини вказана відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Крім того, в матеріалах справи наявний висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду №51944 від 28.01.2026 року медико-генетичного центру «Mama Papa», яким встановлено що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 в рамках проведеного дослідження складає 99,999999%.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122та 125цього Кодексу.

Положеннями статей 125,126,135 СК України врегульовано питання про визначення походження дитини якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою.

Так, згідно із ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно із ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2 ст.128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст.128 СК України, приймаються до судового розгляду, якщо дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст.135 СК України). Із позовом про визнання батьківства чи материнства можуть звертатися до суду лише особи, зазначені у СК України.

Визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини (постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 645/1098/18 (провадження № 61-759св21).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Доказами у справі про визнання батьківства можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. За загальним правилом визнання батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для визнання батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

У постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 (провадження № 61-18333св19) зазначено, що «висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».

Експертиза ДНК або молекулярно-генетична експертиза призначається з метою формування належної, допустимої та достатньої за стандартом доказування «поза розумним сумнівом» доказової бази.

Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (при наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. В результаті проведення ДНК-аналізу на предмет встановлення батьківства ймовірність похибки позитивного висновку становить 0,000001%. Негативний факт батьківства встановлюється із 100% ймовірністю.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент народження дитини ОСОБА_4 , позивач не перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , відомості про батька записані за вказівкою матері на підставі ч. 1ст. 135 СК України.

Висновком експерта 51944 від 28.01.2026 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ймовірністю 99,99 %, таким чином, батьківство практично доведене.

Тож, з огляду на висновок судової молекулярно-генетичної експертизи та інші обставини справи, суд приходить до беззаперечного висновку про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За положеннями ст.134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у ст.ст.126,127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12,13,81,89,141,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця села Благоєве Великомихайлівського району Одеської області, батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Великомихайлівському району Великомихайлівського міжрегіонального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №137 від 07.05.2015 року) матір`ю якої є: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка села Першотравневе Великомихайлівського району Одеської області.

Зобов`язати Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) внести зміни в актовий запис про народження №137 від 07 травня 2015 року складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Великомихайлівському району Великомихайлівського міжрегіонального управління юстиції в Одеській області на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Прізвище дитини змінити з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », по батькові дитини змінити з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » місце народження, ім`я, дату народження дитини - залишити без змін. В графі «батько» записати: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянин України, місце народження село Благоєве Великомихайлівського району Одеської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.С. Чернецька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua