Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №579/1473/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №579/1473/25

Номер провадження 22-ц/816/2006/26

Категорія - 41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Сізова Д.В. (суддя-доповідач), суддів: Сидоренко А.П., Нестеренка М.В.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової ОМ.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на ухвалу Кролевецького районного суду Сумської області від 11 березня 2026 року про залишення позовної заяви без розгляду, (суддя Кибець І.А), постановлену у м. Кролевець, повний текст виготовлено 16 березня 2026 року,

у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 ,

про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

01 липня 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із вказаним позовом, предметом якого є стягнення зі відповідачів, як спадкоємців померлого боржника – ОСОБА_5 , заборгованості за кредитним договором від 08 лютого 2012 року в розмірі 48 916,69 грн.

Ухвалою Кролевецького районного суду Сумської області від 11 березня 2026 року вказану позовну заяву залишено без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду на підставі пункту 9 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що АТ КБ «ПриватБанк» не виконало ухвали суду про витребування доказів щодо руху кредитних коштів та фактично сплачених сум (кількості витрачених та кількості сплачених коштів) за час користування кредитом. Суд дійшов висновку, що витребувані докази є необхідними для встановлення дійсного розміру заборгованості та вирішення спору по суті, а їх неподання перешкоджає розгляду справи, свідчить про невиконання ухвали суду та зловживання процесуальними правами.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погодившись із вказаною ухвалою, АТ КБ «ПриватБанк» оскаржило її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вважає висновки суду про неподання витребуваних доказів безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» через систему «Електронний суд» подало клопотання про долучення до матеріалів справи банківської виписки по рахунку за договором від 08 лютого 2012 року, у якій відображено всі фінансові операції щодо витрат та надходжень коштів за весь період користування кредитом. Відповідний документ був сформований 04 листопада 2025 року та поданий до суду 05 листопада 2025 року, що підтверджується доказами надсилання.

Доводить, що подана банківська виписка є належним, допустимим та достатнім доказом у справі, оскільки відповідно до вимог законодавства та нормативних актів Національного банку України має статус первинного бухгалтерського документа та є документом аналітичного обліку, який підтверджує рух коштів по рахунку клієнта. Зазначає, що виписка містить всю необхідну інформацію щодо кількості витрачених та сплачених коштів ОСОБА_5 та іншими особами за весь період користування кредитними коштами з 08 лютого 2012 року по 24 червня 2025 року, а тому фактично відповідає вимогам ухвали суду про витребування доказів.

Вказує, що суд безпідставно не врахував подані докази, не надав їм належної оцінки та дійшов помилкового висновку про невиконання ухвали суду. При цьому суд неправильно застосував положення частини 10 статті 84 ЦПК України, оскільки за наявності поданих доказів міг розглянути справу по суті та оцінити надану виписку разом з іншими матеріалами справи, а не залишати позов без розгляду.

Зазначає, що надані виписка по рахунку та розрахунок заборгованості підтверджують факт користування кредитними коштами, здійснення операцій за картковим рахунком та часткове погашення заборгованості, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду щодо належності банківських виписок як доказів у кредитних спорах. Ігнорування цих доказів та залишення позову без розгляду призвело до порушення норм процесуального права, зокрема статей 76-80, 84 та статті 257 ЦПК України, а також принципів доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не подано.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

01 липня 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , як спадкоємців померлого боржника – ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за кредитним договором від 08 лютого 2012 року в розмірі 48 916,69 грн. До позову додано належним чином завірені копії доказів, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги.

Ухвалою Кролевецького районного суду Сумської області від 01 серпня 2025 року відкрито провадження у цій справі та призначено до розгляду судове засідання на 17 вересня 2025 року (т. 1 а.с. 120).

18 вересня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , – адвоката Рекухи В.Г., надійшло клопотання про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк», а саме: окремої довідки з інформацією про суму витрачених ОСОБА_5 кредитних коштів та сплачених ним на погашення кредиту коштів із 08 лютого 2012 року по 24 червня 2025 року включно (т. 1 а.с. 144-145).

Ухвалою Кролевецького районного суду Сумської області від 20 жовтня 2025 року вказане клопотання задоволено.

Витребувано з АТ КБ «ПриватБанк» докази у виді окремої довідки, щодо кількості витрачених та кількості сплачених коштів ОСОБА_5 (іншими особами) за весь період користування кредитними коштами, тобто з 08 лютого 2012 року по 24 червня 2025 року включно. Строку виконання ухвала не містить (т. 1 а.с. 156).

На виконання вимог вказаної ухвали, 05 листопада 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» подано клопотання про долучення доказів та надано суду виписку про рух коштів від 05 листопада 2025 року за договором ОСОБА_5 за період 01 січня 1999 року – 04 листопада 2025 року. Документ містить відомості щодо витрат за картковим рахунком у розмірі 154 581,35 грн та надходжень – 133 732,16 грн (т. 1 а.с. 189, 191-201).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин сьомої-десятої статті 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Тобто, положення статті 84 ЦПК України містять альтернативні варіанти дій суду першої інстанції в разі ухилення від виконання учасником справи вимог щодо надання доказів. Залишення позову без розгляду є лише одним із них і може застосовуватися тільки в разі неможливості здійснення судом розгляду справи за відсутності таких доказів.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29 травня 2023 року у справі № 523/20414/21, провадження № 61-2682св23.

Пунктом 9 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Системний аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що позов може бути залишений без розгляду у разі, якщо учасник справи без поважних причин або без повідомлення причин не подав витребувані судом докази. Водночас таке процесуальне рішення можливе лише після з`ясування значення цих доказів для вирішення справи. При цьому суд, залежно від обставин, має право: визнати обставину, для встановлення якої витребовувався доказ; відмовити у її визнанні; або розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Звернувшись до суду із позовом, АТ КБ «ПриватБанк» надало суду докази, які вважало за необхідне для вирішення спору.

У свою чергу, залишаючи без розгляду позов у зв`язку із неподанням доказів, що підтверджують кількості витрачених та кількості сплачених боржником коштів за весь період користування кредитними коштами, суд першої інстанції не вказав, у чому саме полягають перешкоди для вирішення спору за наявними в справі письмовими доказами.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом із тим, одним із прав учасників судового розгляду є право подавати докази, що передбачено пунктом 2 частини першої статті 43 ЦПК України.

Зі змісту зазначених норм закону слідує, що саме позивач повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, тому саме позивач має право надати суду докази, необхідні та достатні в тій мірі, в якій він визнає за необхідне для доведеності переконливості перед судом його аргументів.

Водночас із матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції витребував у позивача документи, які, на думку суду, мають підтверджувати суми витрачених та сплачених боржником коштів. Позивач у свою чергу на виконання ухвали надав суду банківську виписку від 05 листопада 2025 року за вказаним кредитним договором за відповідний період.

Крім того, зі змісту матеріалів позовної заяви вбачається, що на підтвердження заявлених вимог позивач додавав виписку про рух коштів за вказаним кредитним договором за період із 08 лютого 2012 року по 16 червня 2025 року.

Зазначені виписки є первинними бухгалтерськими документами та містять інформацію про рух коштів, зокрема, як про суми зняття/перерахування (отримання), так і про суми, внесені на погашення кредиту (т. 1 а.с. 22-32).

Із огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду є помилковим і таким, що не ґрунтується на належній оцінці того, яке значення мають витребувані докази та чи існували об`єктивні перешкоди для розгляду справи за наявними матеріалами.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Стаття 379 ЦПК України передбачає, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, крім іншого, є: невідповідність висновків суду обставинам справи (п. 3); порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (п. 4).

За результатами апеляційного перегляду, встановивши, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, допущено порушено норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, апеляційний суд дійшов висновку про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Висновки суду щодо судових витрат

Питання розподілу судових витрат, зокрема і за апеляційний перегляд ухвали, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення в справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 367-369, 374-376, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Кролевецького районного суду Сумської області від 11 березня 2026 року про залишення позовної заяви без розгляду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повна постанова складена «02» червня 2026 року.

Головуючий - Д.В. Сізов

Судді: А.П. Сидоренко

М.В. Нестеренко