Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №947/33308/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/4947/26

Справа № 947/33308/25

Головуючий у першій інстанції Скриль Ю. А.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Кострицький В.В. (суддя - доповідач),

судді - Назарова М.В., Коновалова В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України) апеляційну скаргу адвоката Сільницького Ігоря Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1

на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 15 січня 2026 року

у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виселення,-

У С Т А Н О В И В:

Короткий виклад обставин справи

У провадженні Київського районногосуду м.Одеси перебуває справа №947/33308/25 за позовом ОСОБА_2 , відповідно до якого просить суд усунути перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні власним нерухомим майном - земельною ділянкою та будинком на ній, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення з вказаного нерухомого майна відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 без надання їм іншого житлового приміщення.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 16.09.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити в порядку загального позовного провадження. Призначене підготовче засідання на 16.10.2025.

15.10.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сільницького І.В. надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи шляхом надання йому доступу до матеріалів електронної справи, у зв`язку з чим просить відкласти засідання на іншу дату.

16.10.2025 до канцелярії суду від представника позивачки - адвоката Забунова І.С. надійшло клопотання про відкладення засідання на іншу дату через його зайнятість в іншій справі.

Підготовче засідання 16.10.2025 за клопотаннями представників позивачки та відповідача ОСОБА_1 відкладене на 02.12.2025.

02.12.2025 до канцелярії суду відповідачкою ОСОБА_3 поданий відзив на позовну заяву.

02.12.2025 до канцелярії суду представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Сільницьким І.В. подана зустрічна позовна заява.

У підготовчому засіданні 02.12.2025 суд оголосив факт надходження до канцелярії суду зустрічної позовної заяви, у зв`язку з чим представник позивачки - адвокат Забунов І.С. заявив клопотання про відкладення засідання з метою ознайомлення з вказаною заявою.

Підготовче засідання відкладене на 14.01.2026.

У підготовчому засіданні 16.10.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Сільницький І.В. підтримав зустрічну позовну заяву, просив прийняти її до спільного розгляду з первісним позовом, при цьому зазначив, що обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, вони виникають з одних правовідносин, а саме одного предмета позову: земельної ділянки та будинку на ній.

Відповідачка ОСОБА_3 підтримала зустрічний позов.

Представники позивачки - адвокати Забунов І.С. та Зуєва І.І. заперечували проти прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, оскільки позовні заяви мають різний предмет спору та регулюють різні правовідносини між сторонами, прийняття зустрічного позову призведе до затягування розгляду справи; судовий збір за подання зустрічного позовуне сплачений; строки для подання зустрічного позовупропущені.

Під час надання суду пояснень з приводу дотримання строків, встановлених ЦПК України, для подання зустрічного позову, представник відповідача - адвокат Сільницький І.В. зазначив, що відповідач особисто позовну заяву з додатками та копію ухвали про відкриття не отримував, ним як його представником 16.10.2025 подано заяву про надання доступу до матеріалів електронної справи, та після отримання такого доступу, надходження до його електронного кабінету документів по суті справи та процесуальних документів, ним в межах 15-денного строку подано зустрічна позовна заява. При цьому запевнив суд про те, що вказаний строк ним був дотриманий.

Короткий зміст ухвали суду

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 15 січня 2026 року зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про переведення на наймача (орендаря) прав та обов`язків покупця відповідної речі повернуто представнику відповідача ОСОБА_1 - адвокату Сільницькому І.В..

Обґрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції зазначав, що зустрічний позов подано представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Сільницьким І.В. з порушенням строку для його подання, при цьому питання про поновлення такого процесуального строку стороною відповідача перед судом не порушувалось.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погодившись із вказаною ухвалою адвокат Сільницького Ігоря Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою безпосередньо до Одеського апеляційного суду та просив ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15.01.2026 року по справі №947/33308/25 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що фактично встановивши не отримання відповідачем копії позовної заяви з додатками та ухвали суду про відкриття провадження у справі суд першої інстанції дійшов висновку про не дотримання строку звернення до суду із зустрічним позовом. При цьому з якого часу суд першої інстанції обраховував початок перебігу строку не зрозуміло а в оскаржуваному рішенні не зазначено .

Вважали, що ухвалу суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 постановленою без повного з`ясування всіх обставин справи та наданні їм належної оцінки, а відтак такі висновки суду є передчасними.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

Не погодившись з вимогами та мотивуванням апеляційної скарги адвокат Забунов І.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, відповідно до якого просила оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В обґрунтування відзиву зазначали, що на момент отримання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на поштовому відділенні копії ухвали про відкриття провадження (23.10.2025), апелянт фактично мав двох представників: ОСОБА_3 (за довіреністю від

03.09.2025), та адвоката Сільницького I.B. (на підставі договору про надання правничої допомоги N? 18/25 від 25.09.2025), які діють в його інтересах, і очевидно мали змогу підготувати та подати відзив на позовну або зустрічний позов у встановлений судом строк.

Щодо явки сторін

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

У відповідності до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в п.1, 5, 6, 9,10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки скаржником оскаржується ухвала суду першої інстанції повернення заяви позивачеві (пункт 6 частини 1 статті 353 ЦПК України), дана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13 ст.7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи зазначена інформація оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Із матеріалів справи встановлено, що апеляційну скаргу подано на ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви, що передбачено п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний розгляд вказаної справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Позиція апеляційного суду

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Судовою колегією встановлено, що згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, адресованого на ім`я відповідача ОСОБА_1 , повістку отримала ОСОБА_3 (за довіреністю) 23.10.2025.

Як зазначалось судом вище, 15.10.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Сільницький І.В. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з клопотанням про надання йому доступу через його електронний кабінет до матеріалів справи.

Дослідженням у підготовчому засіданні документів, що містяться в матеріалах електронної справи встановлено, що секретар судового засідання звернулась з доповідною запискою до керівника апарату суд про надання дозволу на внесення до відповідної статистичної картки системи Д-3 кореспондуючих змін, а саме додати в ОСК в якості представника відповідача Сільницького Ігоря Володимировича, РНОКПП НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після отримання такого дозволу, секретарем судового засідання відомості Сільницького І.В. додано в ОСК в якості представника.

З урахуванням технічних можливостей (програмних функціоналів) комп`ютерної програми документообігу загальних судів «Д3» «Інформаційні судові системи», інформація про дату надання такого доступу в системі відсутня.

Водночас дослідженням матеріалів справи, а також вкладки у системі «учасники справи» комп`ютерної програми документообігу загальних судів «Д3» «Інформаційні судові системи» встановлено, що згідно із сформованими комп`ютерною програмою «Д3» Довідками про доставку електронного документу (які також містяться в письмових матеріалах справи), ухвала про відкриття провадження у справі, позовна заява (назва файлу у системі «про виселення.pdf») надіслані Сільницькому І.В. в його електронний кабінет 29.10.2025 о 4:20:01 годині та о 4:24:34 годині відповідно.

Отже визначений ухвалою судді про відкриття провадження у справі 15-денний строк з дня отримання її копії для подання відзиву на позовну заяву рахується з 30.10.2025 та кінцевою датою подачі відзиву на позовну заяву є 13.11.2025.

В ухвалі про відкриття провадження також відповідачам роз`яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічну позовну заяву представник відповідача подав до канцелярії суду 02.12.2025.

Отже, зустрічний позов подано представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Сільницьким І.В. з порушенням строку для його подання, при цьому питання про поновлення такого процесуального строку стороною відповідача перед судом не порушувалось.

Відповідно до частини 3 статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Враховуючи встановлені обставини суд першої інстанції прийшов до вірних висновків, що , відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги, що скаржнику не зрозуміло, з якого моменту суд першої інстанції обраховував початок перебігу строку та не зазначив такого в оскаржуваному рішенні, судова колегія вважає такі доводи не слушними з огляду на наступне.

Судовою колегією встановлено, що з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, адресованого на ім`я відповідача ОСОБА_1 , повістку отримала ОСОБА_3 (за довіреністю) 23.10.2025 (а.с.37).

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що довідками про доставку електронного документу (які також містяться в письмових матеріалах справи) в підсистемі «Електронний суд», ухвала про відкриття провадження у справі, позовна заява (назва файлу у системі «про виселення.pdf») надіслані Сільницькому І.В. в його електронний кабінет 29.10.2025 о 4:20:01 годині та о 4:24:34 годині відповідно (а.с.40-41).

В ухвалі про відкриття провадження також відповідачам роз`яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити відзив протягом п`ятнадцятиденного строку з моменту отримання ухвали про відкриття провадження, а також відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (а.с.28).

В подальшому адвокат Сільницький І.В. звернувся з зустрічною позовною заявою лише 02.12.2025, про що свідчить штамп про вхідну кореспонденцію (а.с.60-66), що також узгоджується з інформацією з електронного кабінету у справі №947/33308/25 в підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до ч.1 ст.123 ЦПК України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст..124 ЦПК України встановлено, що строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно до положень частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Тобто строк на звернення із зустрічною позовною заявою та відзивом на позовну заяву для адвоката Сільницького І.В. почав свій перебіг 30 жовтня 2025 року та сплив 13 листопада 2025 року, чому судом першої інстанції надано вірної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги жодним чином не спростували вірних висновків суду першої інстанції, тому такі доводи слід залишити без задоволення.

Доводи апеляційної скарги, що ухвалу суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 постановленою без повного з`ясування всіх обставин справи та наданні їм належної оцінки, а висновки суду є передчасними, судова колегія вважає безпідставними з огляду на вище досліджені факти установлені судом першої інстанції та перевірені під час апеляційного перегляду.

До того ж, як було установлено судом першої інстанції та перевірено під час апеляційного перегляду, клопотань про поновлення строку на звернення із зустрічною позовною заявою не було заявлено адвокатом Сільницьким І.В., крім того апеляційний суд вважає роз`яснити наступне.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

В своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду (рішення у справі «Рябих проти Росії»). Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

На осіб, які беруть участь у справі, також покладається обов`язок не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі скаржник, крім того судом першої інстації було роз`яснено право на звернення із позовом в окремому порядку.

Інших доводів скаржником не наведено, а тому апеляційний суд позбавлений можливості задовольнити апеляційну скаргу.

Обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. 263 ЦПК України вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про відсутність правових підстав для задоволення вимог заяви про залишення без руху позовної заяви.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу адвоката Сільницького Ігоря Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 15 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді М.В. Назарова

В.А. Коновалова