Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №400/13494/23 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/13494/23

Перша інстанція: суддя Малих О.В.,

повний текст судового рішення

складено 10.04.2026, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_2 про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі – ВЧ НОМЕР_2 , відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (далі – ВЧ НОМЕР_1 , відповідач 2) та Міністерства оборони України (далі – Міноборони, відповідач 3) та просив:

- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 та ВЧ НОМЕР_2 у вигляді не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 та ВЧ НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсації вартості за не отримане речове майно, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за не отримане речове майно за час проходження військової служби та грошової допомоги на оздоровлення на 2022 рік.

Зобов`язано ВЧ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно за час проходження військової служби та грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік.

В решті позовних вимог – відмовлено.

03 березня 2026 року від ВЧ НОМЕР_2 надійшла заява про виправлення описки у пункті резолютивної частини зазначеного рішення шляхом заміни помилково вказаного відповідача з “Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )” – на вірного – “Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )”.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року заяву задоволено.

Не погоджуючись з даною ухвалою, заявник подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що судове рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що у резолютивній частині рішення судом було допущено технічну помилку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.253 КАС України передбачено, що суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Як вбачається зі змісту мотивувальної частини рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2024 року: «у відповідності до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.02.2023 року №40 позивач вважається таким, що з 10.02.2023 року справи та посаду здав та вибув до нового місця служби до ВЧ НОМЕР_2 ; виключений зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та знятий з усіх видів забезпечення.

Тобто, позивач був не звільнений з військової служби з ВЧ НОМЕР_2 , а був переведений до нового місця служби.

За таких обставин, нарахувати та виплатити позивачеві грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна за час проходження служби та грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік зобов`язана ВЧ НОМЕР_1 ».

Таким чином, під час розгляду справи судом було встановлено, що грошове забезпечення позивачу має нарахувати та виплатити саме ВЧ НОМЕР_1 .

Разом з тим, у резолютивній частині рішення судом було помилково зазначено іншу військову частину – ВЧ НОМЕР_2 .

На переконання судової колегії, допущена описка у резолютивній частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2024 року є технічною.

Отже, з врахуванням наведеного апеляційний суд, вважає вірним висновок суду 1-ї інстанції про необхідність виправити вказану описку.

З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 – залишити без задоволення а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач А.Г. Федусик

Судді А.В. Бойко О.А. Шевчук