Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №420/39807/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39807/25

Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.

суддів – Бойка А.В., Тарновецького І.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Реєстр) даних про порушення ним правил військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ним правил військового обліку;

- зобов`язати відповідача направити до органів Національної поліції України повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час оновлення військово-облікового документа за допомогою Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони (застосунок «Резерв+») йому стало відомо що в Реєстрі міститься інформація про вчинення ним порушення правил військового обліку, у зв`язку з чим він перебуває у розшуку органами територіального центру комплектування.

Позивач вважає, що в Реєстрі міститься недостовірна інформація, яка зокрема, створює репутаційні наслідки, може унеможливити оформлення документів, порушує принцип дії органів державної влади в межах повноважень і у спосіб, що передбачений законом.

Посилаючись на положення Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» позивач вважає протиправними дії центру комплектування та вважає, що відповідач зобов`язаний виключити таку інформацію з Реєстру стосовно нього, та сповістити відповідні органи про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення його до органу територіального центру комплектування.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року в задоволенні позову ОСОБА_1 –суд відмовив.

В апеляційній сказі, ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.

Так, апелянт не погоджується із висновком суду про те, що у відповідача відсутній обов`язок виключити відомості з Реєстру, посилаючись на те, що такий обов`язок прямо передбачений приписами Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Мотивуючи свою позицію апелянт зауважує, що оскільки факту притягнення його до відповідальності не було, відповідно й відомості до Реєстру внесені безпідставно. Тобто, як вважає апелянт, в контексті даної справи не має значення наявність факту порушення правил військового обліку, оскільки відповідно до вимог діючого законодавства, відомості про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку вносяться до Реєстру лише у разі притягнення останнього до адміністративної відповідальності, а тому відсутність факту притягнення свідчить про незаконність внесення даних до Реєстру.

Апелянт заперечував факт належного повідомлення про виклик до територіального центру комплектування для проходження військово-лікарської комісії та наголошував, що жодної повістки не отримував. Крім того, він вказував, що жодного протоколу чи постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку складено не було.

На переконання апелянта, закон не передбачає внесення до Реєстру загальної інформації про «порушення правил військового обліку» без оформлення відповідного рішення про адміністративне правопорушення. З огляду на наведене, апелянт вважає, що внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку без прийняття постанови про адміністративне правопорушення є протиправним.

Апелянт наголошує на тому, що протиправні дії відповідача щодо внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку, спричинили негативні правові наслідки для позивача, зокрема формування відомостей про розшук та можливість його доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Отже, на переконання апелянта, заявлений позов є цілком обґрунтованим, а тому має бути задоволений.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає про безпідставність поданої скарги. Посилаючись на доводи, які в цілому узгоджуються із позицією суду першої інстанції вважає заявлений позов необґрунтованим.

Поміж іншого, ІНФОРМАЦІЯ_3 звертає увагу на те, що вимоги про виключення відомостей із Реєстру, внесення змін до Реєстру не можуть бути покладені саме на ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки він є структурним підрозділом, який не є юридичною особою та не є самостійним органом ведення Реєстру у розумінні приписів частини 8 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Висновки суду про відмову у заявленого позову вважає законним та обґрунтованими, у зв`язку з чим просить в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а рішення суду – залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується наявним в матеріалах справи скріншотом із застосунку «Резерв+».

Під час оновлення електронного військово-облікового документа 27.08.2025 у застосунку «Резерв+», позивачу стала відома інформація про вчинення ним порушення правил військового обліку, у зв`язку з чим він перебуває у розшуку органами територіального центру комплектування.

З метою встановлення обставин внесення вищевказаних відомостей до Реєстру представник ОСОБА_1 звернувся із відповідним адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Листом від 15.10.2025 1 відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що відповідно до наявних облікових даних АІТС «Оберіг» системою зафіксовано порушення, яке полягає у не проходженні військово-лікарської комісії, у зв`язку із чим сформоване звернення в установленому порядку до органів Національної поліції щодо доставлення позивача до територіального центру комплектування з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення з урахуванням вимог ст. ст. 254, 256 КУпАП. Також відповідач повідомив, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення в присутності позивача, під час розгляду відповідної справи керівником територіального центру комплектування, згідно із вимогами ч.2 ст.235 КУпАП, буде прийняте подальше рішення щодо наявності або відсутності підстав для притягнення до адміністративної відповідальності, з урахуванням фактичних обставин справи та строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Вважаючи, що до Реєстру внесені недостовірні дані про порушення ним правил військового обліку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що докази звернення позивача до територіального центру комплектування із заявою щодо неправомірного включення до Реєстру запису про порушення ним правил військового обліку та внесення актуальної інформації до Реєстру відсутні. Суд вказав, що оскільки відповідач не розглядав заяву позивача про виключення з Реєстру запису про порушення останнім правил військового обліку та не приймав по суті такої заяви будь-якого рішення, яке могло б бути предметом перегляду в судовому порядку суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 65 Конституції України встановлює, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частина 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачає, що військовий обов`язок включає:

- підготовку громадян до військової служби;

- приписку до призовних дільниць;

- прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;

- проходження військової служби;

- виконання військового обов`язку в запасі;

- проходження служби у військовому резерві;

- дотримання правил військового обліку.

За приписами частини 7 статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: -допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; -призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; -військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; -резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Частина 10 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачає, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

-прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних;

-проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату;

-проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

-виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону №2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в районних (міських) військових комісаріатах та відповідних органах інших військових формувань.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Пунктом 2 вказаного Указу військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Станом на час розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Згідно частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Закон України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) встановлює правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць.

Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно статті 3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є, зокрема, обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Стаття 9 Закону №1951-VIII передбачає, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Згідно статті 14 Закону №1951-VIII ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пункт 20 Порядку № 1487 визначає, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Згідно пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 затверджений Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, повинні відповідати відомостям, що містяться в Реєстрі. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Реєстрі, він вважається недійсним. Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Реєстрі, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ.

У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Реєстрі, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Таким чином, з аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що у Реєстрі має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Повертаючись до матеріалів справи, колегія суддів враховує, що в даному випадку предметом даного спору є правомірність внесення до Реєстру інформації про порушення позивачем правил військового обліку та зобов`язання відповідача виключити таку інформацію.

Оцінюючи встановлені апеляційним судом обставин та мотиви, наведені позовній заяві, колегія суддів зазначає таке.

Як мовилося вище, згідно зі статтею 9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Окрім цього, згідно приписів пунктів 3 та 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у реєстрі громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Тобто, наведеними положеннями чітко визначено, що виправленню недостовірних відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів передує звернення особи з відповідною заявою до органу ведення Реєстру.

В даному випадку позивач, встановивши, що у Реєстрі міститься недостовірна інформація щодо нього, відповідно до наведених вище положень чинного законодавства аргументовану заяву до відповідного центру комплектування стосовно цього питання не подавав, а одразу звернувся до суду з цим позовом.

Як мовилося вище, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 , при цьому, відповідно до наявних облікових даних та даних АІТС «Оберіг», інформація про проходження останнім медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби в Реєстрі відсутня.

Як пояснює ІНФОРМАЦІЯ_7 у відзиві на апеляційну скаргу, оскільки у Реєстрі відсутня інформація про проходження позивачем медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, відповідними обліковими даними зафіксована наявність ознак порушення правил військового обліку.

Колегія суддів погоджується із апелянтом, що у Реєстрі має відображатись повна та актуальна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, і саме на територіальні центри комплектування, покладений обов`язок вносити до Реєстру таку інформацію, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію інформації у разі її зміни.

Однак, варто зазначити, що відповідно до приписів наведених вище норм чинного законодавства у випадку наявної недостовірної інформації в Реєстрі особа, щодо якої наявна така інформація має право звернутися із вмотивованою заявою про виключення відомостей про порушення правил військового обліку.

Водночас, оскільки позивач не звертався до територіального центру комплектування із відповідною заявою про виключення з Реєстру запису про порушення ним правил військового обліку, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення позову, про що слушно зазначив суд першої інстанції.

За встановлених обставин справи та наведених вище норм їх правового регулювання, колегія суддів приходить висновку, що в даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо внесення відомостей до Реєстру та зобов`язання відповідача виключити такі відомості з Реєстру з оповіщенням органи поліції.

Посилання апелянта на те, що в контексті даної справи не має значення наявність факту порушення правил військового обліку, оскільки відомості про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку вносяться до Реєстру лише у разі притягнення останнього до адміністративної відповідальності, а тому відсутність факту притягнення свідчить про незаконність внесення даних до Реєстру, колегія суддів вважає помилковими.

Так, відповідно до пункту 20-1 частини 1 статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, тобто до Реєстру вносяться дані про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.

В даному ж випадку в Реєстрі наявна інформація про порушення правил обліку, а не притягнення до відповідальності за відсутності факту такого.

Варто зазначити, що на підставі аргументованих письмових звернень громадян, у яких зазначаються обставини, що свідчать про відсутність складу адміністративного правопорушення або про неможливість притягнення до відповідальності (відсутність виклику, не оформлення протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення, сплив строку тощо).

При цьому, звернення може бути подано особисто, поштою або електронною поштою. Варто враховувати, що при особистому зверненні громадянина строк розгляду заяви становить до 30 днів, у той час як на адвокатський запит, відповідно до приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», територіальний центр комплектування зобов`язаний надати відповідь у п`ятиденний строк.

Отже, слід констатувати, що доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. На думку колегії суддів будь-яких доводів з боку апелянта, які б могли свідчити про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, апеляційна скарга не містить.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, та підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів вважає, що надала відповідь на ключові доводи апеляційної скарги та не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, тому підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України

Головуюча суддя О. А. Шевчук

суддя А. В. Бойко

суддя І. І. Тарновецький