Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №420/31498/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/31498/25

Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А. Місце ухвалення рішення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А.І.

– Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 914550143857 від 03.09.2025 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати відповідача з урахуванням висновків суду у справі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 26.08.2025 у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) ОСОБА_1 , але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, із зарахуванням до мого пільгового стажу за списком № 1 періодів роботи з 01.10.1992 по 31.12.1992, з 01.01.2016 по 25.03.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що починаючи з 24.06.2006 вона отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до приписів п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". 26.08.2025 через веб-портал позивач звернулась до Пенсійного фонду України із заявою № 5769 про перерахунок пенсії, згідно абз. 4 ч. 4 ст. ст. 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. При цьому, до своєї заяви № 5769 позивач додала ще власноруч написану заяву від 26.08.2025 з проханням здійснити перерахунок розміру її пенсії згідно статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на підставі наявних в пенсійній справі документів, а саме: трудової книжки НОМЕР_1 , ОК-5, тощо. Рішенням № 914550143857 від 03.09.2025 відповідач ГУ ПФУ в Одеській області відмовив в перерахунку пенсії позивача з мотиву ненадання жодного документу до заяви про перерахунок пенсії. Позивач з рішенням відповідача № 914550143857 від 03.09.2025 про відмову в перерахунку пенсії не згодна.

Нормативно обґрунтовуючи власні доводи приписами п. “а” ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII, ст.1, ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” позивач вказує, що наявні в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 документи, а саме: трудова книжка НОМЕР_2 , ОК-5, протокол 8575 від 19.09.2006 підтверджують факт призначення пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах, згідно п. "а" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, починаючи з 24.06.2006.

На думку позивача, це означає, що на момент призначення цієї пенсії були додержані усі обов`язкові умови встановлені п. "а" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а саме: - посада позивача “нормувальник гірничий дільничий” була передбачена списками № 1; - позивач досягла передбаченого цим Законом віку 45 років; - позивач мала необхідний за цим Законом страховий стаж не менше 15 років, у тому числі в умовах зайнятості повний робочий день на підземних роботах за списком № 1 - не менше 7 років 6 місяців. В той же час відповідач не надав уваги зазначеним обставинам, чим порушив вимоги Закону України “Про адміністративну процедуру” в частині забезпечення належності та повноти з`ясування усіх обставин справи та безпосереднього дослідження усіх доказів та інших матеріалів справи.

На підставі наведеного, враховуючи той факт, що пенсія за віком була призначена позивачу з 24.06.2006 на пільгових умовах згідно п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з урахуванням зайнятості позивача повний робочий день на роботах/посадах, що дають право на призначення такої пенсії, ОСОБА_1 вважає, що на неї в повній мірі розповсюджуються додаткові соціальні пільги, встановлені ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, а відтак вона має право на обрахунок пенсії за віком у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 914550143857 від 03.09.2025 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.08.2025 року №5769 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду по даній справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В своїй скарзі апелянт вказує, що до заяви від 26.08.2025 Позивачем не було долучено документів для даного перерахунку пенсії, тому у Головного управління були відсутні підстави для прийняття будь якого іншого рішення окрім як про відмову у перерахунку пенсії Позивача.

Також Управлінням зазначено, що суд першої інстанції при вирішенні справи вийшов за межі завдань адміністративного судочинства, а саме втрутився в дискреційні повноваження Головного управління.

Крім того, апелянт не погоджується із стягненням з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ( ОСОБА_1 ) перебуває на обліку Головного управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

При призначенні пенсії до стажу позивача включено також періоди її роботи за списком № 1 та списком №2 періодів роботи з 01.10.1992 по 31.12.1992, з 01.01.2016 по 25.03.2016.

Розмір пенсії позивача з 01.04.2025 року склав 13085,48 грн.

26.08.2025 року позивач звернулась з заявою №5769 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про перерахунок пенсії.

До заяви позивачем було подано заяву, в якій вона просила:

- здійснити перерахунок розміру її пенсії згідно ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- здійснити перерахунок її пенсії на підставі документів, наявних в пенсійній справі (зокрема: трудової книжки НОМЕР_3 , тощо).

Подана заява за принципом екстериторіальності (відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1) розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

Розглянувши подану заяву № 5769 від 26.08.2025 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 ) у перерахунку пенсії Головним управлінням ПФУ в Одеській області Головним управлінням прийнято рішення №914550143857 від 03.09.2025 року про відмову в перерахунку пенсії, оскільки заявником до заяви не надано жодного документа для перерахунку пенсії.

Вважаючи рішення № 914550143857 від 03.09.2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, виходив з того, що відповідач неналежно відреагував на подану позивачем заяву, не вчинив необхідних дій, прямо передбачених Порядком №22-а отже, рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача з урахуванням висновків суду у справі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 26.08.2025 у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) ОСОБА_1 , але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, із зарахуванням до пільгового стажу позивача за списком № 1 періодів роботи з 01.10.1992 по 31.12.1992, з 01.01.2016 по 25.03.2016, вказав, що вказані вимоги є передчасними, оскільки відповідачем не розглянуто належним чином подану позивачем заяву.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За приписами статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Слід також врахувати, що визначення предмета та підстав спору є правом позивача. Між тим, встановлення обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який повинен забезпечити поновлення саме порушеного права та бути адекватним наявним обставинам.

Повертаючись до обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що Головним управлінням прийнято рішення №914550143857 від 03.09.2025 року про відмову в перерахунку пенсії, оскільки заявником до заяви не надано жодного документа для перерахунку пенсії.

При цьому пенсійним органом право позивача на перерахунок пенсії не встановлювалося, тобто його заява розглянута по суті не була.

У цьому випадку у суду відсутні підстави перевіряти наявність/відсутність права позивача на перерахунок пенсії, оскільки відповідач такої перевірки не зробив, а отже, відсутні спірні правовідносини з цього питання. Відповідно, відсутній і предмет судового дослідження. Отож, судовому дослідженню підлягає перевірка правомірності відмови пенсійного органу у перерахунку пенсії через не надання заявником документів.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком №22-1.

Відповідно до пункту 1.1. цього Порядку заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (згідно бланків, доданих до Порядку), тощо подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за №991/27436.

За правилами пунктів 1.8, 1.9 Порядку №22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням, продовженням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв`язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, припиненням виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Особам, які одержують пенсію, призначену за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.8 цього розділу.

Крім того, Постановою Правління Пенсійного фонду України 14 грудня 2015 року №25-1 "Деякі питання впровадження електронних пенсійних справ на базі централізованих інформаційних технологій" установлено, що Порядок №22-1 застосовується з урахуванням того, що: із заявами про призначення пенсії до управлінь Пенсійного фонду України у Вінницькій, Донецькій, Київській та Херсонській областях, починаючи з 1 січня 2016 року; в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Черкаській, Чернівецькій, Хмельницькій областях та у м. Києві - з 1 червня 2016 року; у Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Луганській, Львівській, Полтавській, Тернопільській та Харківській областях - з 1 липня 2016 року; у Волинській, Житомирській, Одеській, Рівненській, Сумській та Чернігівській областях - з 1 серпня 2016 року, можуть звертатися особи, які проживають (зареєстровані) в цих адміністративно-територіальних одиницях, незалежно від території обслуговування таких органів; заява та інші подані документи скануються зазначеними органами із використанням технічних засобів, засвідчуються кваліфікованим електронним підписом та зберігаються в електронній пенсійній справі як копії документів, на підставі яких призначено пенсію.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Згідно із пунктом 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 1 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. (пункт 4.3 Порядку №22-1).

Згідно пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Подібні положення містяться у Законі України від 17 лютого 2022 року №2073-IX "Про адміністративну процедуру" (далі Закон №2073-IX). Зокрема, стаття 36 Закону №2073-IX передбачає, що адміністративне провадження відповідно до цього Закону розпочинається, зокрема, за заявою особи щодо забезпечення реалізації її права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов`язку, у тому числі щодо отримання адміністративної послуги.

Згідно частини першої статті 40 цього Закону заява повинна містити:

найменування адміністративного органу, до якого вона подається;

відомості, достатні для встановлення особи заявника, його контактні дані (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, інші контактні дані). У разі подання заяви представником заявника в ній додатково зазначаються такі самі відомості стосовно представника;

зміст вимоги заявника;

дату складення заяви.

Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту заяви.

Відповідно до положень статей 42-43 Закону №2073-IX заява реєструється адміністративним органом в день її надходження.

Відмова в реєстрації заяви не допускається.

Адміністративний орган у день надходження заяви на вимогу заявника або його представника видає (надсилає) йому письмове підтвердження реєстрації його заяви із зазначенням дати та номера реєстрації, крім випадків, якщо справа вирішується в момент подання заяви. Реєстрація заяви, поданої в електронній формі, підтверджується автоматично надісланим електронним повідомленням.

У разі якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо в адміністративному органі.

У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху.

Адміністративний орган встановлює строк, достатній для усунення заявником виявлених недоліків. За клопотанням заявника адміністративний орган може продовжити строк усунення виявлених недоліків.

Необґрунтоване залишення заяви без руху не допускається.

У разі усунення виявлених недоліків у строк, встановлений адміністративним органом, заява вважається поданою в день її первинного подання. При цьому строк розгляду справи продовжується на строк залишення заяви без руху.

Не допускається повторне залишення без руху заяви, в якій усунуто виявлені недоліки, зазначені в повідомленні про залишення заяви без руху.

Таким чином, аналізуючи положення Закону №2073-ІХ колегія суддів доходить висновку, що відмова суб`єкта владних повноважень у перерахунку пенсії через недостатність поданих документів прийнята виключно з формальних підстав, без дотримання процедури залишення заяви без руху у разі наявності відповідних підстав, а тому є прямим порушенням цього Закону. Така бездіяльність адміністративного органу суперечить як меті, так і змісту адміністративного провадження, що має забезпечувати ефективну, доступну та справедливу реалізацію прав особи у публічно-правових відносинах.

До того ж, прийняте, за результатом такого розгляду звернення суперечить приписам абзацу 1 пункту 4.7 Порядку №22-1 та не відповідає критеріям правомірності, закріпленими у статті 2 КАС України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що спірне рішення ГУ ПФУ в Одеській області про відмову у перерахунку пенсії № 914550143857 від 03.09.2025 підлягає скасуванню, як протиправне.

При повторному розгляді звернення позивача Головне управління, у разі відсутності необхідних документів, у відповідності до пункту 4.2 розділу IV 4.2 Порядку №22-1 вправі повідомити заявника про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів.

Колегія суддів не надає оцінки по суті спору у цій справі, оскільки така оцінка є можливою лише після всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх необхідних документів органом, що призначає пенсію.

Що стосується посилань апелянта про втручання судом першої інстанції в дискреційні повноваження пенсійного органу, то колегія суддів зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Так, поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області повторно розглянути ОСОБА_1 від 26.08.2025 року №5769 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду по даній справі є єдиним правильним варіантом поведінки для пенсійного органу.

Щодо посилання апелянта на необґрунтованість стягнення судом судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки позовні вимоги задоволено частково, судом обґрунтовано стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати понесені позивачем.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 червня 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова