Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №400/4253/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/4253/25

Головуючий в 1 інстанції: Ярощук В. Г. Місце ухвалення рішення: м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А.І.

– Ступакової І.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства Первомайської міської ради “Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства” на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року по справі за позовом Комунального підприємства Первомайської міської ради “Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства” до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області про визнання протиправним, необ`єктивним та незаконним висновок, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

КП Первомайської міської ради “Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства” звернулася до суду з позовом до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, в якому просила:

визнати протиправним, необ`єктивним та незаконним висновок відповідача про результати моніторингу закупівлі № UA-2025-01-06-002957-a, яка проведена позивачем;

зобов`язати відповідача скасувати висновок відповідача про результати моніторингу закупівлі № UA-2025-01-06-002957-a, яка проведена позивачем.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач здійснив закупівлю хлору рідкого, коагулянту (гідроксихлориду алюмінію) за ідентифікатором № UA-2025-01-06-002957-a, яка була оголошена 06.01.2025. Вказана закупівля була проведена відповідно до ЗУ “Про публічні закупівлі” та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених ЗУ “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 471) (далі – Особливості № 1178). При підготовці тендерної документації до процедури закупівлі позивач визначив очікувану вартість вищезазначеного предмета на підставі проведених попередніх ринкових консультацій шляхом отримання комерційних пропозицій від суб`єктів господарювання, які займаються постачанням даного виду товару, враховуючи специфіку предмета закупівлі, його обсяги, умови оплати та поставки, інші можливі чинники, що можуть впливати на вартість товару. Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі визначені з урахуванням фактичної потреби позивача, виходячи з характеру та специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням умов чинного законодавства. З метою дотримання принципів максимальної економії очікувана вартість предмета закупівлі визначена у розмірі 4204470,00 гривень. За результатами аукціону від 07.03.2025 в процедурі закупівлі переможцем процедури закупівлі було визначено ТОВ “АГРОГАЗСЕРВІС” (далі – ТОВ “АГРОГАЗСЕРВІС”), яке запропонувало ціну товару 4194470,00 грн з врахуванням податку на додану вартість (далі – ПДВ). 11.03.2025 було опубліковано протокол про рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі, а пізніше укладено відповідний Договір. 15.04.2025 в електронній системі закупівель було оприлюднено висновок відповідача від 15.04.2025 № UA-2025-01-06-002957-a про результати моніторингу закупівлі (далі за текстом — Висновок від 15.04.2025), згідно з яким встановлено порушення частини двадцять другої статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі”. На думку позивача, вищенаведене рішення відповідача є протиправним, оскільки позивач на виконання рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі – Комісія АМК України) від 22.01.2025 № 1008-р/пк-пз з врахуванням рішення Антимонопольного комітету України від 13.02.2025 № 2217-р/пк-пз вніс 26.02.2025 усі необхідні зміни до тендерної документації. Позивач також наголосив на тому, що спірна закупівля проводилась за рахунок його власних коштів, і відтак вона не підлягала моніторингу з богу відповідача. Крім цього, відповідач не мав права проводити моніторинг щодо тих аспектів, які стали предметом розгляду Антимонопольним комітетом України. Відповідач не підтвердив факт усунення позивачем порушень протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення позивачем інформації про усунення порушень в тендерній документації, що у порушенням статті 8 ЗУ “Про публічні закупівлі”. Зазначені у Висновку від 15.04.2025 зобов`язання є абстрактним, не містить конкретних підстав, виду відповідальності та норм, що регламентують порядок її настання. Це не лише унеможливлює його виконання у встановлений строк, але й порушує права замовника на чітке розуміння своїх обов`язків і меж відповідальності.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у задоволенні позову КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПЕРВОМАЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ “ПЕРВОМАЙСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА” до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, КП Первомайської міської ради “Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства” подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що суд неправильно застосував норми матеріального права — ч. 22 ст. 18 Закону «Про публічні закупівлі» — помилково відрахувавши строк виконання від першого рішення АМК та проігнорувавши самостійну юридичну силу другого рішення № 2217-р/пк-пз від 13.02.2025.

Вказує, що рішення № 1008-р/пк-пз констатувало порушення у такому: замовник встановив вимоги, які застосовуються лише до учасників, що постачають «товар імпортного виробництва» — тобто дискримінація за ознакою походження виробника. Саме цю вимогу і було зобов`язано усунути, які на думку апелянта усунуто.

Суд першої інстанції не здійснив порівняльний аналіз редакцій тендерної документації до та після змін від 30.01.2025, не дослідив Перелік змін № 1 та протокольні рішення № 5 і № 6 від 30.01.2025 як докази.

Вказує, що поведінка позивача свідчить про добросовісне та оперативне виконання обох рішень органу оскарження: рішення № 1008-р/пк-пз виконано на 8- й день (30.01.2025 при строку до 21.02.2025); рішення № 2217-р/пк-пз виконано на 13-й день (26.02.2025 при строку до 15.03.2025). Обидва рази замовник діяв значно раніше спливу строку. Такий характер поведінки виключає будь-яке порушення ч. 22 ст. 18 Закону і свідчить про відсутність умислу чи зневаги до вимог законодавства.

Також по суті висновку вказує, що зобов`язальна частина висновку ДАСУ вимагає «здійснити заходи щодо недопущення встановленого порушення у подальшому». Вживання слова «у подальшому» є юридично значущим: ДАСУ сам визнає, що станом на 15.04.2025 (дату висновку) порушення вже не існувало, оскільки обидва рішення АМК були виконані. Висновок, який фіксує вже усунуте порушення і спрямований у майбутнє, не має правового сенсу та не може бути підставою для застосування заходів відповідальності.

Крім того зазначає, що інформаційний лист АМК від 05.03.2025 не є рішенням органу оскарження і не може бути підставою для моніторингу

Посилається також на те, що суд першої інстанції, встановивши лише формальний факт порушення строку без перевірки наслідків та пропорційності заходу реагування, порушив вимоги статті 2 КАС України.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Відповідно до пунктів 1.1 і 1.2 Статуту КП ПЕРВОМАЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ “ПЕРВОМАЙСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА” (нова редакція), затвердженого рішенням Первомайської міської ради від 25.04.2024 № 11, позивач (надалі – Підприємство) є комунальним унітарним комерційним підприємством, яке засноване Первомайською міською радою Миколаївської області (надалі – Замовник) на базі відокремленої частини комунальної власності Первомайської міської територіальної громади (надалі – Власник).

Власником Підприємства є Первомайська міська територіальна громада в особі Первомайської міської ради Миколаївської області. Підприємство віднесене до сфери управління житлово-комунального господарства Первомайської міської ради (надалі – Орган управління майном).

Позивач 06.01.2026 на вебпорталі Уповноваженого органу оголошено процедуру закупівлі – відкриті торги, предмет закупівлі за ДК 021-2015:24310000-0 Хлор рідкий (в контейнерах), коагулянт (гідроксихлорид алюмінію), ідентифікатор закупівлі – UA-2025-01-06-002957-a.

Рішенням Комісії АМК України від 22.01.2025 № 1008-р/пк-пз зобов`язано позивача внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі – “Хлор рідкий (в контейнерах), коагулянт (гідроксихлорид алюмінію)”, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-01-06-002957-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення (положення Документації не узгоджуються між собою, що є дискримінаційним по відношенню до суб`єктів господарювання).

Відповідно до протокольного рішення Уповноваженої особи від 30.01.2025 № 6 позивач вніс зміни до тендерної документації закупівлі № UA-2025-01-06-002957-a.

Згідно з рішенням Комісії АМК України від 13.02.2025 № 2217-р/пк-пз позивача зобов`язано внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі – “Хлор рідкий (в контейнерах), коагулянт (гідроксихлорид алюмінію)”, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-01-06-002957-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення (замовник не виконав рішення Комісії від 22.01.2025 № 1008-р/пк-пз).

Відповідно до протокольного рішення Уповноваженої особи від 26.02.2025 № 13 позивач вніс зміни до тендерної документації закупівлі № UA-2025-01-06-002957-a.

У листі від 05.03.2025 № 20-29.1/12-49ПЗе Антимонопольний комітет України повідомив Державну аудиторську службу України про те, що за результатами розгляду скарги ТОВ “ХІМРЕАГЕНТ” від 10.01.2025 № UA-2025-01-06-002957-a Комісією АМК України було прийнято рішення від 22.01.2025 № 1008-р/пк-пз. Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, щодо скарги: UA-2025-01-06-002957-a.a1 зазначено статус: Порушення усунуто. Разом з тим, на розгляд Комісії надійшла скарга ТОВ “ХІМРЕАГЕНТ” від 03.02.2025 № UA-2025 01-06-002957-a.c2, в якій ТОВ “ХІМРЕАГЕНТ” повідомляло про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі, у тому числі, невиконання рішення Комісії та просило внести зміни до тендерної документації. Рішенням Комісії від 13.02.2025 № 2217-р/пк-пз встановлено, зокрема, невиконання рішення Комісії АМК України від 22.01.2025 № 1008-р/пк-пз. Рішенням від 13.02.2025 № 2217-р/пк-пз Комісія зобов`язала Замовника внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі. За таких умов, Замовником не виконано рішення Комісії АМК України від 22.01.2025 № 1008-р/пк пз.

Державна аудиторська служба України за результатами розгляду листа Антимонопольного комітету від 05.03.2025 № 20-29.1/12-49ПЗе доручила відповідачу до 03.04.2025 прийняти рішення про початок моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-01-06-002957-a.

03.04.2025 відповідач оприлюднив наказ від 03.04.2025 № 32-З “Про початок моніторингу процедур закупівель / закупівель”.

За результатами моніторингу відповідач склав висновок від 15.04.2025 № UA-2025-01-06-002957-a, яким встановлено порушення частини двадцять другої статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі”, а саме: позивач не виконав рішення Комісії АМК України № 1008.

Згідно з пунктом 3 висновку “Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель” відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема, шляхом здійснення заходів згідно чинного законодавства, спрямованих на притягнення до відповідальності особи, якою допущено порушення. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Наказом позивача від 16.04.2025 № 49 “Про винесення догани економісту, уповноваженій Ользі КИЯК” у зв`язку з виявленими порушеннями законодавства у сфері публічних закупівель, за результатами проведеного моніторингу та на виконання вимог висновку від 15.04.2025 № UA-2025-01-06-002957-a, притягнуто до дисциплінарної відповідальності уповноважену особу у зв`язку із неналежним виконанням покладених на неї трудових обов`язків, застосувавши захід стягнення у вигляді догани.

Вважаючи висновок відповідача від 15.04.2025 № UA-2025-01-06-002957-a протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивач виконав рішення Комісії АМК України 22.01.2025 № 1008-р/пк-пз лише 26.02.2025 шляхом внесення змін до тендерної документації відповідно до протокольного рішення Уповноваженої особи від 26.02.2025 № 13, тобто поза межами тридцятиденного строку, встановленого частиною двадцять другою статті 22 ЗУ “Про публічні закупівлі”, а тому прийшов до висновку, що відповідач аргументовано встановив факт порушення позивачем частини двадцять другої статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі” при проведенні процедури закупівлі № UA-2025-01-06-002957-a.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Державна аудиторська служба України, відповідно до статті 5 ЗУ від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-ХІІ), здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 7-1 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

У преамбулі Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) зазначено, зокрема, що цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Згідно з частиною шостою статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

За умовами частини десятою статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Положеннями статті 18 Закону № 922-VIII врегульовано питання стосовно органу оскарження та порядку оскарження процедур закупівлі, відповідно до частини 1 якої Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України "Про Антимонопольний комітет України". Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України. Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

Згідно з ч.2 ст. 18 Закону № 922-VIII скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.

Частиною 15 статті 18 Закону № 922-VIII передбачено, що рішення за результатами розгляду скарг приймаються на засіданні Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини 18 статті 18 Закону № 922-VIII за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення: 1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом); 2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону № 922-VIII рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.

Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідач за результатами моніторингу склав висновок від 15.04.2025 № UA-2025-01-06-002957-a, яким встановлено порушення частини двадцять другої статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі”, а саме: позивач не виконав рішення Комісії АМК України № 1008.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність висновку відповідача від 15.04.2025 № UA-2025-01-06-002957-a зокрема вказуючи на встановлення факту порушення позивачем частини двадцять другої статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі”, оскільки позивач виконав рішення Комісії АМК України 22.01.2025 № 1008-р/пк-пз лише 26.02.2025, тобто з порушенням тридцятиденного строку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно порушення позивачем частини двадцять другої статті 18 Закону № 922-VIII, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Комісії АМК України від 22.01.2025 № 1008-р/пк-пз зобов`язано позивача внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі – “Хлор рідкий (в контейнерах), коагулянт (гідроксихлорид алюмінію)”, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-01-06-002957-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення (положення Документації не узгоджуються між собою, що є дискримінаційним по відношенню до суб`єктів господарювання).

Відповідно до протокольного рішення Уповноваженої особи від 30.01.2025 № 6 позивач вніс зміни до тендерної документації закупівлі № UA-2025-01-06-002957-a.

Згідно з рішенням Комісії АМК України від 13.02.2025 № 2217-р/пк-пз позивача зобов`язано внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі – “Хлор рідкий (в контейнерах), коагулянт (гідроксихлорид алюмінію)”, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-01-06-002957-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення (замовник не виконав рішення Комісії від 22.01.2025 № 1008-р/пк-пз).

Відповідно до протокольного рішення Уповноваженої особи від 26.02.2025 № 13 позивач вніс зміни до тендерної документації закупівлі № UA-2025-01-06-002957-a.

Тобто, порушення встановлені рішенням АМК № 1008 від 22.01.2025 року в повному обсязі усунуто лише 26.02.2025 року, тобто реальне виконання вимог першого рішення відбулося аж на 35-й день після його винесення (з 22.01 по 26.02). Це є прямим і беззаперечним порушенням граничного 30-денного строку, встановленого ч. 22 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі»

Обов`язок замовника за першим Рішенням АМК № 1008 від 22.01.2025 полягав у повному усуненні дискримінаційних порушень, а не в якійсь частині.

АМК чітко зазначив у мотивувальній частині: «замовник не виконав рішення Комісії від 22.01.2025 № 1008-р/пк-пз», про невиконання саме першого рішення вказано й у оскаржуваному висновку.

В свою чергу, друге рішення від 13.02.2025 № 2217-р/пк-пз призвело до виконання першого рішення, яке замовник мав виконати з першого разу у встановлений у законодавстві строк.

Колегія суддів звертає увагу, що те, що замовник зрештою виконав вимоги АМК 26.02.2025, лише припинило триваюче правопорушення, але не скасувало факт його вчинення у період з 22.01 по 26.02. 2025 року

Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що Висновок ДАСУ є правомірним, оскільки замовник мав усунути дискримінацію на виконання Рішення № 1008 у 30-денний строк. Належні зміни не були внесені вчасно, а друге рішення АМК лише підтвердило факт невиконання першого, тому ДАСУ законно зафіксувала порушення строків ч. 22 ст. 18 ЗУ «Про публічні закупівлі», а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Щодо доводів апелянта, що інформаційний лист АМК від 05.03.2025 не є рішенням органу оскарження і не може бути підставою для моніторингу, то колегія суддів не приймає такі до уваги, оскільки Наказ ДАСУ про початок моніторингу № 32-З від 03.04.2025 базується на офіційному сповіщенні від АМКУ (лист № 20-29.1/12-49ПЗе від 05.03.2025) про те, що підприємством не виконано обов`язкове Рішення Комісії № 1008-р/пк-пз від 22.01.2025 по закупівлі UA-2025-01-06-002957-a.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підставою для моніторингу є виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформаційній системі.

Колегія суддів звертає увагу, що повідомлення від АМКУ це офіційне джерело інформації про наявність ознак порушення. Оскільки рішення АМКУ є обов`язковими для виконання (ч. 22 ст. 18 Закону), їх ігнорування або несвоєчасне виконання є прямим порушенням закону.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що відповідно до протокольного рішення уповноваженої особи від 30.01.2025 № 6 Замовник вніс зміни до Документації по процедурі закупівлі UA-2025-01-06-002957-a та виклав додатки 1 та 2 Документації в новій редакції. Разом з тим, під час внесення змін до Документації Замовник не врахував рішення Комісії АМКУ № 1008 про те, що наступні вимоги Документації є необґрунтованими та дискримінаційними, та залишив їх у складі нової редакції Документації, а саме: «У разі, якщо Учасник закупівель – буде постачати хлор рідкий (в контейнерах), що походить не з України, на виконання вимог ст. 21 Закону України «Про охорону праці», додатково надає: - у разі здійснення підготовки тари до наповнення та/або її наповнення за кордоном, учасник додатково надає скан-копію експертного висновку, що підтверджує пройдену на території України експертизу відповідного технологічного процесу підготовки тари до наповнення та/або її наповнення на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, що чинні на території України. У разі здійснення підготовки тари до наповнення та/або її наповнення на території України Учасник надає лист з інформацією про це, з обов`язковим зазначенням організації, що буде здійснювати відповідні роботи та долучає дозвільні документи (Дозвіл на виконання робіт з підвищеної небезпеки (заповнення та спорожнення (злив) контейнерів (балонів) із зрідженим отруйним газом або Декларацію відповідності матеріально - технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці; Дозвіл на використання, зберігання, транспортування, застосування небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки (зокрема хлору рідкого); Дозвіл на експлуатацію устаткування, пов`язане з використанням, зберіганням, транспортуванням, застосуванням небезпечних речовин 1 i 2 класу небезпеки (відносно контейнерів, що визначені учасником)».

Разом з тим, під час внесення змін до тендерної документації 30.01.2025 позивач не врахував зазначені в пункті 5 мотивувальної частини рішення Комісії № 1008 порушення щодо вимог до документів, які повинен надати учасник на виконання вимог ст. 21 Закону України «Про охорону праці» у разі, якщо буде постачати товар імпортного виробництва. Тобто рішення органу оскарження замовник в цій частині не виконав станом на 30.01.2025 (дату повідомлення органу оскарження про виконання рішення Комісії № 1008), що є порушенням вимог частини двадцять другої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», про що зазначено у висновку про результати моніторингу, про що безпосередньо зазначено в оскаржуваному висновку, а отже відповідачем надано оцінку діям позивача на виконання рішення та внесеним змінам.

При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно вказав, що зобов`язання позивача здійснити розгляд питання про притягнення винних працівників до відповідальності саме по собі не створює жодних негативних наслідків для позивача, оскільки не зобов`язує його прийняти конкретне рішення. Орган державного фінансового контролю наділений лише правом ініціювання питання щодо притягнення до відповідальності винних у допущених порушеннях осіб. Водночас питання виявлення осіб, винних у порушеннях, зазначених в спірному висновку, та встановлення достатності підстав для притягнення їх до відповідальності є прерогативою позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що п 3 висновку від 15.04.2025 № UA-2025-01-06-002957-a “Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель” відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема, шляхом здійснення заходів згідно чинного законодавства, спрямованих на притягнення до відповідальності особи, якою допущено порушення. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Отже, відповідач чітко визначив, які саме дії повинен здійснити позивач, зокрема здійснити заходи, направлені на притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку, що вірно зазначено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом.

Щодо доводів апелянта, що ДАСУ сам визнає, що станом на 15.04.2025 (дату висновку) порушення вже не існувало, оскільки обидва рішення АМК були виконані. Висновок, який фіксує вже усунуте порушення і спрямований у майбутнє, не має правового сенсу та не може бути підставою для застосування заходів відповідальності, то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки Закон України «Про публічні закупівлі» зобов`язує орган контролю оцінювати законність дій замовника на кожному етапі. Якщо на момент вчинення дії (наприклад, оцінки пропозицій чи підписання договору) порушення мало місце, ДАСУ зобов`язана його зафіксувати у висновку, незалежно від того, чи усунув його замовник пізніше.

Отже, вищезазначені доводи апелянта, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів суду апеляційної інстанції керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені аргументи учасників справи, оскільки судом апеляційної інстанції були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Первомайської міської ради “Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства” залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 червня 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова