Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №420/36553/23 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/36553/23

Перша інстанція суддя Токмілова Л.М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Яковлєва О.В.,

суддів Єщенка О.В. Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року, у справі за адміністративним позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА-2019» про припинення права на виконання будівельних робіт,-

В С Т А Н О В И Л А :

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮНА-2019» про припинення права на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта від 30 жовтня 2023 року № ОД 051231024303 «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з мансардою за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про те, що Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не підтвердило своїх доводів про те, що спірний об`єкт є самочинним будівництвом, оскільки ним зафіксовано будівництво будинку з порушенням вимог державних будівельних норм, а саме на земельній ділянці, площа якої є меншою, ніж передбачено нормами ДБН, які дозволяють здійснювати забудову земельної ділянки.

Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції помилково враховано під час прийняття свого рішення наданий відповідачем лист Міністерства розвитку громад та територій України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНА-2019» є власником земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А, кадастровий номер 5110136900:43:007:0030, площею 0,0334 га. (334 кв.м.).

При цьому, 30 жовтня 2023 року Управлінням ДАБК ОМР зареєстровано повідомлення № ОД 051231024303 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта «Нове будівництво двоповерхового житлового будинку садибного типу з мансардою за адресою: АДРЕСА_1 ».

Архітектором ОСОБА_1 виготовлена схема намірів забудови земельної ділянки від 24 жовтня 2023 року, реєстраційний номер NВ01:0509-7530-7137-2229, щодо нового будівництва двоповерхового житлового будинку з мансардою на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 511036900:43:007:0030), з намірами забудови – двоповерховий житловий будинок з мансардою, загальною площею 199,98 кв.м, габаритними розмірами 8,50х13,41 м. Будинок віднесено до ІІ ступеню вогнестійкості.

Будівельний паспорт на забудову земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А, Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради не видавався.

Між тим, 02 листопада 2023 року за результатами обстеження складено акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси.

За результатами обстеження встановлено: під час виїзду на місце з візуального огляду встановлено факт здійснення будівельних робіт з нового будівництва житлового будинку, а саме: влаштовано монолітний бетонний фундамент, що підтверджується фотофіксацією.

Також, встановлено, що площа земельної ділянки (кадастровий номер: 5110136900:43:007:0030) на якій заплановано будівництво двоповерхового індивідуального житлового будинку з мансардою складає - 334 кв.м.

ТОВ «ЮНА-2019» на підставі іпотечного договору від 19 травня 2021 року взято в іпотеку нерухоме майно у вигляді у т.ч. сформованої земельної ділянки, загальною площею 0,5642 га, кадастровий номер: 5110136900:43:007:0009, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Земельна ділянка по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,5642 га, кадастровий номер 5110136900:43:007:0009 була раніше надана іншій фізичній особі.

Згодом, 07 червня 2021 року вищевказана земельна ділянка, загальною площею 0,5642 га, кадастровий номер: 5110136900:43:007:0009, перестала існувати. Вона була розподілена на 17 окремих земельних ділянок (16 ділянок під будівництво житлових будинків, 1- ділянка- для улаштування проїзду), які наново сформовані шляхом присвоєння окремих кадастрових номерів, в тому числі 511013690043:007:0030, відомості про що внесено до Державного земельного кадастру.

При цьому, формування нової земельної ділянки здійснювалось без урахування вимог діючих будівельних норм БН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудову територій», які набрали чинності 01.10.2019 року, у т.ч. в частині граничного розміру площі ділянки.

За результатами обстеження на місці встановлено, що нове будівництво двоповерхового житлового будинку з мансардою на земельній ділянці загальною площею 334 кв.м. з кадастровим номером 51110136900:43:007:0030, за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А, передбачається з порушеннями п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».

Оскільки будівництво відбувається з порушенням вимог державних будівельних норм, позивач звернувся до суду з цим позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про залишення позову без задоволення, так як суб`єктом владних повноважень не доведено факту вчинення відповідачем спірних порушень при плануванні та початку здійснення зазначеного будівництва, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом:

- контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації;

- надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів):

- виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;

- виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів.

При цьому, згідно п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва; замовник будівництва (далі - замовник) - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт. У разі виконання підготовчих/будівельних робіт щодо багатоквартирного будинку замовником будівництва може бути об`єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель багатоквартирного будинку чи житлово-будівельний (житловий) кооператив, який здійснюватиме утримання такого будинку на підставі рішення (договору) співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

В свою чергу, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок № 103), який призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

Будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі-будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці (п. 1.2 Порядку № 103).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

Згідно ч. 2 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

У разі якщо у складі об`єкта будівництва є майбутні об`єкти нерухомості, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт зазначається реєстраційний номер проектної документації на будівництво в Реєстрі будівельної діяльності, крім об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Між тим, постановою КМУ від 24 червня 2022 року № 722 «Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану», зокрема визначено, що надання послуг з питань дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві здійснюється з урахуванням таких особливостей: на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану: будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 500 кв. метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки за рішенням замовника відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні, а у разі відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні - відповідно до цільового призначення земельної ділянки та обмежень у використанні земель, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини», може здійснюватися замовником без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки. У такому разі замовник звертається до архітектора або інженера-проектувальника, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, на підставі укладеного між ними договору, архітектор або інженер-проектувальник забезпечує створення та/або завантаження до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Електронна система) з накладенням кваліфікованого електронного підпису схеми намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), створеної з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил. При цьому під час подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт замовник зазначає реєстраційний номер схеми намірів забудови земельної ділянки в Електронній системі .

В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про будівельні норми», нормування в будівництві - це діяльність із розроблення, погодження, перевірки, затвердження, внесення змін, скасування або визнання такими, що втратили чинність, будівельних норм; державні будівельні норми - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про будівельні норми», застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування. Будівельні норми, правила іноземних держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про будівельні норми», сфера застосування будівельних норм визначається у кожному нормативному акті з урахуванням особливостей об`єкта нормування.

Будівельні норми встановлюють обов`язкові вимоги до об`єкта нормування, що застосовуються при плануванні і забудові територій, проектуванні і будівництві.

Будівельні норми мають містити положення щодо забезпечення виконання основних вимог до споруд та дотримання функціональних параметрів об`єкта нормування під час його експлуатації.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про будівельні норми», у разі якщо будівельні норми містять посилання на національні стандарти, що стосуються вимог до виготовлення містобудівної, проектної, науково-проектної та робочої документації, методів проектування, процесів виконання будівельних робіт, методів випробувань, конструктивних та інженерних систем, такі стандарти є обов`язковими до застосування.

Згідно ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про будівельні норми», державний контроль за дотриманням суб`єктами містобудування будівельних норм здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до компетенції щодо об`єктів, визначених п. 7 ч. 1 ст.7 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про будівельні норми», відповідальність за недотримання вимог будівельних норм встановлюється законом.

При цьому, ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» набрали чинності з жовтня 2019 року.

Цими нормами введено норму, за якою граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 кв.м. для блокованої забудови і не менше 500 кв.м для індивідуальної житлової забудови. При розміщенні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в межах сформованої забудови площа її може бути зменшена, але не більше ніж на 20% за умов забезпечення санітарних та протипожежних вимог.

Разом з тим, у п.6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 передбачено, що вони розповсюджуються на ділянки, які надаються громадянам для нового житлового будівництва.

Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги ТОВ «ЮНА-2019» про припинення права на виконання будівельних робіт, яке набуто на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта від 30 жовтня 2023 року № ОД 051231024303 «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з мансардою за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А».

Підставою для звернення до суду суб`єкт владних повноважень визначив наявність порушення ТОВ «ЮНА-2019» вимог державних будівельних норм, а саме пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», оскільки площа земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво, є меншою, ніж передбачено вищевказаною нормою ДБН, яка визначає, що граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 м2 для блокованої забудови і не менше 500 м2 для індивідуальної житлової забудови.

Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову суб`єкта владних повноважень, колегія суддів зазначає наступне.

В даному випадку, що ТОВ «ЮНА-2019» набуло право власності на земельну ділянку площею 0,5642 га, за адресою: м.Одеса, вул. Саксаганського, 2-А, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яку згодом розділило на шістнадцять окремих земельних ділянок, з присвоєнням кожній окремого кадастрового номеру.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідний поділ здійснений без зміни цільового призначення земельної ділянки та він не є предметом цього спору.

З іншого боку, з аналізу вищевикладених норм права вбачається, що з 12 липня 2022 року дозволяється будівництво без оформлення будівельного паспорту, як документа, який визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

При цьому, товариство отримало передбачену положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 722 схему намірів забудови земельної ділянки від 31 березня 2023 року, а як наслідок правомірно виконувало спірне будівництво.

В свою чергу, листом від 14 грудня 2022 року №7/14.4.1/13703-22 Директорат просторового планування територій та архітектури Міністерства розвитку громад та територій України повідомив відповідача, що обмеження щодо мінімальних площ земельних ділянок для нового житлового будівництва, встановлених пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019, розповсюджуються, насамперед, на проектні рішення містобудівної та землевпорядної документації, яка використовується при наданні земельних ділянок.

Так, пункт 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», що регулює відносини в сфері надання громадянам України земельних ділянок для нового житлового будівництва та визначає саме граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам України і не може бути меншою ніж визначена п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Тобто, громадянину України для нового житлового будівництва не може бути надана земельна ділянка менша ніж визначена даною нормою ДБН. При цьому вказана норма не передбачає граничні розміри земельних ділянок придбаних у власність для здійснення нового будівництва.

Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що обмеження щодо мінімальних площ земельних ділянок для нового житлового будівництва, встановлених п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», розповсюджуються, насамперед, на проектні рішення містобудівної та землевпорядної документації, яка використовується при наданні земельних ділянок.

Таким чином, колегія вважає, що суб`єкт владних повноважень не довів наявності ознак самочинного будівництва щодо спірного об`єкту, а як наслідок не довів існування підстав для припинення права на виконання будівельних робіт, яке набуто відповідачем на підставі реєстрації Управлінням ДАБК ОМР повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД 051231024303.

Тотожні спори щодо забудови ТОВ «ЮНА-2019» суміжних земельних ділянок вирішено аналогічним чином у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2025 року (справа № 420/36843/23), від 24 квітня 2025 року (справа № 420/36799/23), від 09 квітня 2025 року (справа № 420/36842/23), від 25 квітня 2025 року (справа № 420/36803/23).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність залишення без задоволення позовних вимог у даній справі.

При цьому, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. Яковлєв

Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян