Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №420/35229/23 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/35229/23

Перша інстанція суддя Токмілова Л.М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Яковлєва О.В.,

суддів Єщенка О.В. Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року, у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа - Головне управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернулась до суду з позовом у якому заявлено вимоги Південному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови від 15 листопада 2023 року № 25672/15/17/РРО/ НОМЕР_1 ДПС/ТД-ФС про накладання штрафу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як за наслідком проведення фактичної перевірки діяльності ФОП ОСОБА_2 податковим органом виявлено факт допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Вказана обставина підтверджується поясненнями самого працівника та не спростована у ході розгляду даної справи.

Враховуючи викладене, апелянт вважає що до позивача правомірно застосовано штрафні санкції оскаржуваним рішенням.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 – діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Головним управлінням ДПС в Одеській області 25 вересня 2023 року складено акт фактичної перевірки № 25672/15/17/РРО/ НОМЕР_1 щодо ФОП ОСОБА_1 (далі - акт), яким встановлено використання праці найманої особи без належного оформлення трудових відносин, а саме згідно наданого письмового пояснення ОСОБА_3 він розпочав роботу у ФОП ОСОБА_1 з червня 2023 року, проте повідомлення про прийняття працівника на роботу до органів ДПС надано 14 вересня 2023 року та оформлено наказом (розпорядженням) № 1 від 14 вересня 2023 року про прийняття на роботу.

Відповідно до акту, перевірка здійснена в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , акт підписано Бєляєвим Г.К.

При цьому, 17 жовтня 2023 року за вх. № 7705/ПД/1-23 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшов лист Головного управлінням ДПС в Одеській області, в якому зазначено, що в ході проведення фактичної перевірки встановлено, що у суб`єкта господарювання працює фізична особа, трудові відносини з якою не оформлені належним чином та долучено акт фактичної перевірки № 25672/15/17/РРО/ НОМЕР_1 від 25 вересня 2023 року.

В свою чергу, 23 жовтня 2023 року Південним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці складено повідомлення № ПД/3.1/7006-23 щодо розгляду справи про накладення штрафу, яке направлено ОСОБА_1 24 жовтня 2023 року та вручене особисто 24 листопада 2023 року.

Внаслідок чого, 15 листопада 2023 року Південним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №25672/15/17/РРО/ НОМЕР_1 ДПМ/ТД-ФС, якою накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 67000 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваного рішення, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Згідно ч. 4 ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, згідно абз. 1 постановляючої частини постанови КМУ «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» від 17 червня 2015 року № 413 встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв`язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

Згідно абз. 2 постановляючої частини постанови КМУ «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» від 17 червня 2015 року № 413, за відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв`язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Згідно ч. 3 ст. 265 КЗпП України, штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Колегією суддів встановлено, що предметом позову у даній справі є постанова Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 15 листопада 2023 року № 25672/15/17/РРО/3498611070ДПС/ТД-ФС.

В даному випадку, позивача, який має статус фізичної особи-підприємця, притягнуто до юридичної відповідальності у вигляді штрафу за наслідком виявлення у ході проведення перевірки податковим органом місця здійснення позивачем підприємницької діяльності факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

В свою чергу, задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції зроблено висновок, що Головним управлінням ДПС в Одеській області розпочато фактичну перевірку місця здійснення позивачем підприємницької діяльності 14 вересня 2023 року та виявлено факт допуску до роботи працівника ОСОБА_3 , з яким було укладено трудовий договір 14 вересня 2023 року, про що також повідомлено податковий орган 14 вересня 2023 року.

Вказана обставина, згідно висновків суду першої інстанції, свідчить про те, що позивача протиправно притягнуто до юридичної відповідальності оскаржуваною постановою, оскільки на момент проведення перевірки працівник ОСОБА_3 був допущений до роботи на підставі укладеного трудового договору та повідомлення податкового органу про його працевлаштування.

Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Так, з аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що допуск працівника до роботи передбачає дві обов`язкові умови: 1) укладення трудового договору; 2) повідомлення про прийняття працівника на роботу уповноваженого органу.

В свою чергу, як встановлено Головним управлінням ДПС в Одеській області під час проведення фактичної перевірки позивача, останнім надано до перевірки, розпочатої 14 вересня 2023 року наказ (розпорядження) № 1 від 14 вересня 2023 року про прийняття на роботу ОСОБА_3 та повідомлення про прийняття працівника на роботу до органів ДПС з відміткою про його отримання 14 вересня 2023 року.

З іншого боку, щодо наявності обґрунтованих сумнівів щодо обставин та хронології складення зазначених документів, колегія суддів наголошує, що згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, суб`єктом владних повноважень у межах спірних правовідносин не доведено того, що зазначений наказ (розпорядження) № 1 від 14 вересня 2023 року про прийняття на роботу ОСОБА_3 та повідомлення про прийняття працівника на роботу до органів ДПС від 14 вересня 2023 року були оформлені після початку фактичної перевірки.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що формально, станом на 14 вересня 2023 року, позивач належним чином оформив трудові відносини з працівником ОСОБА_3 , а тому в його діях відсутні ознаки порушення вимог ст. 265 КЗпП України.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування положень ст. 265 КЗпП України у схожих правовідносинах, які викладено у постанові від 23 квітня 2020 року (справа № 440/45/19).

При цьому, щодо наданих письмових пояснень працівника, що він працював у позивача до 14 вересня 2023 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт допуску особи до роботи без оформлення трудового договору повинен бути підтверджений достатнім обсягом доказів, що характеризують відносини особи та суб`єкта господарювання, який його наймає, як трудові.

В даному випадку, за умови надання суперечливих пояснень працівника та роботодавця щодо обставин їх взаємовідносин у минулому, саме контролюючі органи мають обов`язок підтвердити факт вчинення роботодавцем порушень вимог законодавства належними доказами.

Враховуючи викладене, відсутність таких доказів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог у даній справі, так як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваної постанови.

При цьому, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. Яковлєв

Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян