Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №160/33937/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2026 року м.Дніпросправа № 160/33937/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі №160/33937/25 (суддя Ремез К.І., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в письмовому провадженні) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" (далі відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № ЦО-17011 від 15.09.2025, яким ОСОБА_1 відмовлено у встановленні інвалідності;

- зобов`язати Державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" (Центр оцінювання функціонального стану особи) повторно розглянути питання щодо встановлення інвалідності ОСОБА_1 з урахуванням всіх наявних медичних документів, що підтверджують стійкі порушення функцій організму, причинного зв`язку "ТАК, пов`язано із захистом Батьківщини", правової позиції суду, викладеної у рішенні у цій справі, критеріїв та порядку встановлення інвалідності, передбачених постановою КМУ № 133 від 15.11.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що підставою для встановлення III або II групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумозлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту. Однак, при огляді його Центром оцінювання була порушена процедура дослідження, не було в повному обсязі досліджена медична документація, що призвело до формування хибного висновку.

Позивач вважав спірне рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатом розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії № ЦО-17011 від 15.09.2025, протиправним, оскільки було порушено порядок проведення експертизи та основних вимог законодавства, що регулює відповідну сферу спірних правовідносин, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року позовні вимоги позивача було задоволено наступним чином. Суд визнав протиправним та скасував рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № ЦО-17011 від 15.09.2025, яким ОСОБА_1 відмовлено у встановленні інвалідності; зобов`язав Державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" (Центр оцінювання функціонального стану особи) повторно розглянути питання щодо встановлення інвалідності ОСОБА_1 . В решті вимог позивача суд відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неналежну оцінку доказів, відповідач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ЦОФСО була отримана справа позивача ОСОБА_1 для проведення очного оцінювання функціонального стану особи відповідно до Порядку, затвердженого Постановою № 1338. За результатами проведеного оцінювання, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи було встановлено, що функціональні порушення обмежують життєдіяльність пацієнта в легкому ступені, що згідно з Постановою КМУ від 15.11.2024 року № 1338, не дає підстав для визначення жодної групи інвалідності. Враховуючи зазначене, ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені у діагнозі ОСОБА_1 , а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності, не відповідають критеріям для визначення групи інвалідності згідно з чинним законодавством.

Відповідач звертає увагу, що суд вправі перевірити законність рішення ЦОФСО лише в межах дотримання процедури прийняття цього рішення на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. У даній справі суд встановив, що відповідачем була дотримана законодавчо визначена процедура, що передує прийняттю спірного рішення, а тому підстави для задоволення позовних вимог та скасування спірного рішення у суду були відсутні.

Позивачем було подано письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві позивач стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального права. Позивач просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивач стверджує, що відповідач у апеляційній скарзі не спростовує наявність у позивача стійких порушень функцій організму, їх тривалості понад 12 місяців, наявності втрати працездатності, віджсутності належної мотивації у оскарженому ним рішенні.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , є військовослужбовцем (старшим солдатом) військової частини НОМЕР_1 , який з 2022 року брав безпосередню участь у заходах щодо оборони України, захисту життя і безпеки населення, територіальної цілісності та незалежності держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

07 липня 2022 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоданилівка Запорізької області, позивач отримав вибухову травму внаслідок мінометного обстрілу (калібр 82 мм). В результаті впливу вибухової хвилі постраждали органи слуху, центральна нервова система, хребет та інші життєво важливі системи організму.

В медичній документації, зокрема в довідці про обставини травми від 07.07.2022 №21989 (форма ВЛК А4615), складеній відповідно до додатка 5 до Положення про військово-лікарську експертизу (затвердженого наказом МОУ №402 від 14.08.2008), зазначено, що отримано наступні ушкодження:

- вибухова травма;

- закрита черепно-мозкова травма;

- струс головного мозку;

- міжхребцево-вибухова травма (МВТ);

- акубаротравма;

- синдром гострої метаболічної реакції.

У документах зазначено, що зазначені ушкодження:

- пов`язані з виконанням бойового завдання;

- мають причинний зв`язок: “Так, пов`язано із захистом Батьківщини”;

- не пов`язані з кримінальними чи адміністративними правопорушеннями;

- не є наслідком алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння.

На підставі направлення від медичного закладу, позивач був скерований для проходження процедури оцінювання повсякденного функціонування особи до Експертної команди з оцінювання при державній установі "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України".

15.09.2025 експертною командою було прийнято рішення №ЦО-17011, відповідно до якого позивачу не було встановлено інвалідність та визначено 25% втрати професійної працездатності.

Не погоджуючись зі спірним висновком, позивачем було подано скаргу до керівника Центру оцінювання функціонального стану особи, у якій детально викладено медичні підстави, зазначено наявність стійких порушень функцій організму, їх прогресуючий характер, пов`язання із захистом Батьківщини, наведено посилання на критерії встановлення інвалідності та додано медичні документи.

У відповіді Центру від 08.10.2025 № 4410/1/19 підтверджено факт розгляду скарги, зазначено, що підстав для зміни рішення не вбачається, а подальше оскарження може здійснюватися виключно в судовому порядку.

З рішенням відповідача № ЦО-17011 від 15.09.2025 позивач не погоджується, оскільки вважає, що не було дотримано процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, що і стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, що хоча відповідачем і дотримано процедуру та порядок проведення експертизи, водночас в рішенні не вбачається здійснення повного та всебічного аналізу з врахуванням всіх медичних показників щодо стану здовров`я ОСОБА_1 у їх сукупності.

Колегія судів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Положення пункту 9 частини першої статті 19 КАС України передбачають, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 березня 2020 року у справі №240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі №804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі №817/820/16, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Отже, предметом судового перегляду є перевірка дотримання відповідачем порядку ухвалення оскарженого позивачем рішення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі – Постанова № 1338, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що до введення в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи":

з 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі – експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться також у визначених Міністерством охорони здоров`я закладах охорони здоров`я державної форми власності та визначених розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з Міністерством охорони здоров`я закладах охорони здоров`я комунальної форми власності;

оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування (п. 2 Постанови № 1338).

Датою початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової – Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, є дата оприлюднення відповідного повідомлення про це на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров`я, яке здійснюється після впровадження відповідного програмного забезпечення та забезпечення технічної можливості щодо його функціонування (п. 3 Постанови № 1338).

Основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи визначає Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі – Положення про експертні команди, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Перелік закладів охорони здоров`я державної форми власності визначається МОЗ.

Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи та входити до складу експертних команд, затверджується керівником закладу охорони здоров`я, та підлягає оновленню не менш як один раз на рік.

Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи".

Експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України "Про запобігання корупції", іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами.

Оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи; експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я (п. 6 Положення про експертні команди).

Згідно вимог п. 9 Положення про експертні команди експертні команди, з поміж іншого,

формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров`я особи, зокрема обов`язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання;

визначають компенсатори повсякденного функціонування особи (сукупність лікарських засобів та/або медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації тимчасового або постійного застосування/ використання);

планують та проводять повторні оцінювання;

визначають необхідність проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи та здійснюють передачу таких відомостей та результатів оцінювання до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії;

встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів;

вносять до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи протокол та рішення про проведене оцінювання в електронній формі в установленому законодавством порядку.

В свою чергу, процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі – Порядок проведення оцінювання, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 3 Порядку проведення оцінювання направлення на оцінювання у зв`язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю проводиться з метою визначення необхідності продовження тимчасової непрацездатності або встановлення інвалідності.

Згідно з п. 7, 8, 9 Порядку проведення оцінювання проведення оцінювання організовується у закладі охорони здоров`я, в якому затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання.

Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі – експертні команди).

Склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку. Після появи технічної можливості склад експертних команд формується за допомогою електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (далі – електронна система) з дотриманням принципу випадковості, з числа доступних лікарів за спеціалізацією, необхідною для проведення оцінювання.

Відповідно до п.14 Порядку проведення оцінювання, оцінювання проводиться з використанням електронної системи після початку її функціонування та електронної системи охорони здоров`я.

Під час проведення оцінювання за рішенням експертної команди до справи можуть долучатися документи, подані особою, оцінювання якої проводиться, які не були подані разом із направленням, але стосуються відповідної справи.

Згідно з п. 31 Порядку проведення оцінювання під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я.

У разі отримання від особи додаткових документів під час розгляду справи такі документи завантажуються експертною командою до електронної системи.

Відповідно до п. 32 Порядку проведення оцінювання, якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження. У такому разі головуючий у справі формує електронне направлення в електронній системі охорони здоров`я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого МОЗ.

Строк, протягом якого експертній команді подаються результати такого обстеження, не може перевищувати 60 календарних днів з моменту направлення на додаткове медичне обстеження.

Пунктом 34 Порядку проведення оцінювання встановлено, що Експертна команда проводить розгляд справи у визначеному складі. Відомості щодо результатів огляду і прийнятих рішень вносяться до протоколу розгляду. У разі організаційної потреби та технічної можливості окремі члени експертної команди (крім тих, що безпосередньо проводять огляд особи та/або спеціалізація яких безпосередньо стосується рішення, яке повинна прийняти експертна команда) можуть брати участь у розгляді дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій із забезпеченням дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних.

Згідно з п. 35, 36 Порядку проведення оцінювання рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі.

Розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

За результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства:

ступеня обмеження життєдіяльності особи;

потреби у продовженні тимчасової непрацездатності; інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують;

ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), фіксації причин та часу настання відповідно до документів, що підтверджують цей факт, та періоду, на який його встановлено;

наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики; потреби у постійному сторонньому догляді;

потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації; обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації (у тому числі засобів для пересування з електроприводом) та/або медичних виробів;

потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268 "Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров`я";

ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого.

Датою встановлення інвалідності вважається дата надходження до експертної команди направлення на проведення оцінювання (п. 40 Порядку проведення оцінювання).

Згідно з п. 44, 45, 46 Порядку проведення оцінювання рішення експертної команди підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

У разі складення експертною командою документів в паперовій формі такі документи підписуються всіма членами експертної команди.

У разі проведення очного або виїзного розгляду справи роздрукована форма прийнятого рішення та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності), надаються особі на підпис.

Після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв`язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Витяг з прийнятого рішення та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності), також відображаються в електронній системі для лікаря, який направив, та за запитом особи можуть бути роздруковані та надані їй у паперовій формі (п. 53 Порядку проведення оцінювання).

Повторне оцінювання осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму проводиться раз на один - три роки або в інший строк, визначений відповідно до критеріїв встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи".

Рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі – скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду (п. 57 Порядку проведення оцінювання).

Скарга на рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії (далі - скарга) подається скаржником (його уповноваженим представником): у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи; в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив (в разі наявності технічної можливості).

Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.

Згідно з пунктом 59 Порядку №1338 скарга може бути подана протягом 40 календарних днів з дня надсилання витягу з рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, скаржнику (його уповноваженому представнику). У разі пропуску з поважних причин (відрядження, що підтверджується наказом роботодавця; тимчасової непрацездатності, що підтверджується медичним висновком про тимчасову непрацездатність чи листком непрацездатності, або проходження військової служби (служби), що підтверджується листом з військової частини, органу (підрозділу) поліції, цивільного захисту) строку подання скарги скаржник (його уповноважений представник) може звернутися до Центру оцінювання функціонального стану особи з клопотанням про поновлення строку подання скарги, в якому містяться відомості, зазначені в додатку 2. Таке клопотання може бути подано протягом 10 робочих днів з дня припинення обставин, що були поважною причиною пропуску строку подання скарги, але не пізніше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується.

Відповідно до пункту 68 Порядку №1338 експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг:

вивчає рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності);

заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника) (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника);

за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.

За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про:

підтвердження оскарженого рішення;

скасування оскарженого рішення;

формування нового рішення щодо результату оцінювання.

Рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи формується засобами електронної системи. На рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи усіма її членами накладаються кваліфіковані електронні підписи або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронного підпису.

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 07.01.2025 за №48 затверджено Статут державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", п.1 якого встановлено, що Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (далі - Інститут) є профільною державною науково-практичною, науково-дослідною та лікувально-профілактичною установою, для якої наукова і науково-організаційна діяльність є основною.

До складу Інституту входять клінічні підрозділи, які є базою для наукового відділу Інституту, а також науково-практичною базою для закладів вищої освіти (на договірних засадах), які діють на підставі Положення про клініку Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України".

Інститут є правонаступником Дніпропетровського науково-дослідного інституту відновлення та експертизи працездатності інвалідів (далі - ДІВЕПІН). Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 31 травня 1993 року №123 ДІВЕПІН перейменований в Державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (п. 3 Статуту).

Пунктом 4 Статуту встановлено, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 03 грудня 2024 року №2022 на Інститут покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи.

Відповідно до п. 3 Статуту основними завданнями Інституту є, зокрема:

здійснення медичної, консультативної, лікувальної, експертної, реабілітаційної та профілактичної діяльності;

здійснення експертизи з оцінювання функціонального стану особи при порушеннях функціонування та обмеженні життєдіяльності з визначенням групи інвалідності, встановлення причини інвалідності, терміну її встановлення, видачі відповідних рішень (витягів) за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що у разі, якщо особа не погоджується з рішенням експертної команди, зокрема, щодо встановлення/невстановлення групи інвалідності, недостатньої діагностики та огляду особи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, не повного вивчення долучених медичних документів, вона може звернутися з відповідною скаргою до Центру оцінювання функціонального стану особи.

В свою чергу, Центр оцінювання функціонального стану особи (Державна установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України), отримавши звернення особи, вивчає оскаржуване рішення експертної команди, заслуховує пояснення скаржника, за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання та за результатами розгляду скарги приймає одне з рішень: підтвердження оскарженого рішення; скасування оскарженого рішення або формування нового рішення щодо результату оцінювання.

За умовами Критеріїв визнання особи особою з інвалідністю, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов`язкових умов:

- стійкі порушення функцій організму – хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;

- обмеження життєдіяльності – особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;

- необхідність вжиття заходів соціального захисту – особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.

Пунктом 11 Критеріїв визнання особи особою з інвалідністю передбачено, що третя група інвалідності встановлюється особам, які мають помірний ступінь (1 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

За Класифікацією основних критеріїв життєдіяльності та ступенів їх враженості затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" ступінь обмеження життєдіяльності визначається як величина відхилення від нормальної функціональності особи, що впливає на її здатність здійснювати основні життєві активності. Таке визначення базується на об`єктивних критеріях, що включають функціональні, соціальні та психологічні аспекти.

Виділяються чотири основні ступені обмеження життєдіяльності:

легкий ступінь обмеження – особа має незначні труднощі у виконанні деяких повсякденних завдань, але здатна справлятися з основними функціями без сторонньої допомоги;

помірний ступінь обмеження (1 ступінь) – особа має помітні труднощі у виконанні повсякденних завдань, таких як навчання, робота, спілкування, орієнтація, контроль за поведінкою, пересування та самообслуговування;

виражений ступінь обмеження (2 ступінь) – особа стикається з істотними труднощами у виконанні більшості основних активностей, що може включати значні обмеження у навчанні, роботі, спілкуванні та самообслуговуванні, які вимагають регулярної допомоги або спеціальних заходів для покращення якості життя;

значний ступінь обмеження (3 ступінь) – особа має серйозні порушення функцій органів і систем, що призводять до неможливості або істотного зниження здатності виконувати основні життєві функції, що супроводжується потребою в сторонній допомозі для забезпечення базових потреб, таких як догляд, харчування та пересування.

До критеріїв життєдіяльності людини належать: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.

Як встановлено судом, предметом спірних правовідносин є рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, яким не виявлено жодних підстав для встанолення будь-якої групи інвалідності позивачу та встановлено 25% втрати працездатності – травма, так, повязана із захистом Батьківщини. Рішення МСЕК підтверджено.

Позивач наполягав, і з його доводами погодився суд першої інстанції, що висновок експертної команди ґрунтується не на всебічному огляді та аналізі документів, а на поверхневому вивченні документів. Суд вказав, що відповідач не навів мотивів, з яких вважав порушення функцій організму позивача недостатніми для встановлення інвалідності, не обгрунтував відсутність критерію обмеження життєдіяльності.

Водночас, колегія суддів зазначає, що у спірному рішенні 15.09.2025 Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи за результатами розгляду скарги позивача встановлено, що він з 27.05.2025 по 03.06.2025 року повторно пройшов обстеження у клініці ДУ «УкрДержНДІ МСПІ МОЗ України». Під час обстеження в клініці інституту встановлено діагноз: «Наслідки вибухової травми (07.07.2022), акуботравми, ЗЧМТ: СГМ у вигляді хронічної сенсоневральної приглухуватості 1 ст. праворуч, ст.IV ліворуч, вестибулярної дисфункції 1 ст. цефалгічного синдрому. Консолідований перелом основи 1п`ясної кістки лівої кистізі зміщенням з незначним порушенням функції лівої кисті. Хронічна вертеброгенна цервікоторакалгія, радикулопатія 1,5, SI двобічна, рецидивуючий больовий синдром, чутливі розлади на тлі остеохондрозу, спондилоартрозу, спондильозу шийного та поперекового відділів хребта, протрузії МХД С-2, С-3, L-3-L-4, L-4-L-5, грижі диска L-5-S-1 (згідно МРТ від 2024 року), ПФХ 0-1 ст.. Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, ступінь 2 , ризик 3. Гіпертензивне серце. СН стадія В із збереженою ФВ. Двобічна пахова надбана вправима крижа». Виявлені функціональні порушення обмежуть життєдіяльність пацієнта в легкому ступені, що згідно з Постановою КМУ від 15.11.2024року №1338 не дає підстав для встановлення жодної групи інвалідності.

Колегія суддів критично оцінює доводи позивача стосовно того, що експертною командою не враховано синергетичний ефект від сукупності захворювань, не надано належної оцінки динаміці погіршення стану його здоров`я та не проведено належного аналізу медичної документації, що суперечить пункту 8 Порядку проведення оцінювання, з огляду на те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх доводів щодо порушення відповідачем Порядку проведення оцінювання.

Поряд з цим, як свідчить зміст форми Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я від 10.12.2024 №2067, він не містить пункту/графи, де слід зазначати медичні документи, що стосуються захворювання чи стану здоров`я, відповідно до якого особу направлено на проведення оцінювання, та на основі яких експертна команда приймає відповідне рішення за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи.

Таким чином, відсутні належні докази щодо врахування чи не врахування відповідачем тієї чи іншої медичної документації позивача під час прийняття оскарженого рішення.

Відповідно, відсутність у витязі з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи переліку медичних документів, на основі яких здійснюється таке оцінювання, жодним чином не означає їх неврахування експертною командою.

Більше того, позивачем не зазначено чітко, які захворювання та/або діагнози, зазначені в медичних документах, чи які саме з документів, направлених для проведення оцінювання повсякденного функціонування позивача, не були враховані експертною командою при прийнятті оскаржуваного рішення з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Будь-яких доказів того, що медичні документи, які долучені позивачем до позовної заяви, не були додані лікуючим лікарем до електронного направлення, а інформація, зазначена в них, не були враховані експертною командою при оцінюванні повсякденного функціонування особи позивачем суду не надано та в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів звертає увагу, що до компетенції суду не відноситься здійснення власної оцінки підставності прийняття відповідачем висновку щодо встановлення позивачеві групи інвалідності та причини інвалідності, оскільки це є дискреційним повноваженнями експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що приймаючи рішення від 15.09.2025 № ЦО -17011, згідно з яким позивачу відмовлено у визнанні його особою з інвалідністю, експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, будь-яких доказів порушення відповідачем процедури прийняття такого рішення матеріали справи не містять та судом не встановлено. Відповідно, підстави для задоволення позовних вимог у спірному випадку відсутні.

Висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду та ухвалення ногово судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, а тому скарга підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, ст.317, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі №160/33937/25 скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак