Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №160/19244/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/19244/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 року (головуючий суддя Бондар М.В.)

у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Відповідач-1), Державної податкової служби України (Відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємць ОСОБА_1 , 30.06.2025 року звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Відповідач-1), Державної податкової служби України (Відповідач-2),

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України задоволено:

-зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 19.11.2024, складену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .

02.12.2025 до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

11.12.2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалено додаткове рішення, яким (а.с. 235):

Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 гривень 00 копійок.

Т.т. заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №160/19244/25 задоволено частково.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (відповідачем-1) подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви.

Вказує, що витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн, враховуючи складність справи, те що сам позов не є складним та годино затратним, розгляд справи по суті здійснювався у рамках письмового провадження, є неспівмірними із складністю справи та об`ємом виконаних адвокатом робіт.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Суд першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу задовольнив частково.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції Додаткового рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі.

Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.

При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Матеріалами справи підтверджується, що інтереси ФОП ОСОБА_1 у цій справі представляла адвокат Потапова О.О., що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №003060, котре видано Радою адвокатів Запорізької області 20.07.2023.

Матеріали справи містять копію ордеру серії АЕ №1239731 на підтвердження представництва інтересів ФОП ОСОБА_1 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді адвокатом Потаповою О.О.

Між адвокатом Потаповою О.О., що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №003060 від 20.07.2023 (адвокат) та ФОП ОСОБА_1 (клієнт/замовник) укладено договір про надання правових (юридичних) послуг №12/06/25 від 12.06.2025.

Пунктом 1.1. Договору передбачено, за цим Договором виконавець приймає зобов`язання надати правові (юридичні) послуги замовнику, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані правові (юридичні) послуги виконавцем на умовах та в строки, що передбачено умовами цього Договору.

Згідно з пунктом 1.2. Договору, конкретний перелік, вид, строки надання, ціна і загальна вартість послуг узгоджується сторонами в спільно підписаних замовленнях до цього Договору, які є його невід`ємними частинами.

Відповідно до пункту 3.1. Договору здача-приймання наданих правових (юридичних) послуг за цим Договором оформлюється актом здачі-прийняття наданих послуг.

На підставі пункту 4.1. Договору вартість правових послуг, що надаються на умовах цього Договору, визначаються сторонами в замовленні відповідно до підпункту 1.2. цього Договору.

Оплата правових послуг здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця в національній валюті – гривня, у відповідності до порядку, визначеного у спільно підписаних сторонами замовленнях, та відповідно до виставленого виконавцем рахунку (пункт 4.2. Договору).

Даний Договір набирає законної сили з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2026 включно (пункт 7.1. Договору).

12.06.2025 сторонами Договору підписано замовлення на надання правових (юридичних) послуг №1, у пунктах 1.1. та 1.2. якого визначений склад і обсяг правових (юридичних) про оскарження рішень:

1.1.) №12523966/2307220008 від 19.02.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 16.12.2024, №12603183/2307220008 від 11.03.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 19.11.2024, №12627662/2307220008 від 17.03.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 25.12.2024;

1.2.) правовий аналіз документів: підготовка позовної заяви; супроводження розгляду позовної заяви у суді першої інстанції.

Пунктом 2.1. замовлення визначено, що загальна вартість послуг, вказаних в пункті 1.1. Замовлення №1, є фіксованою та складає 10 000,00 грн.

12.06.2025 адвокатом Потаповою О.О. виставлений рахунок на оплату №1206/2025 за надання правової допомоги на суму 10 000,00 грн.

01.08.2025 сторонами Договору підписаний акт здачі-прийняття наданих послуг №010825/1/Акт про надання виконавцем (адвокат Потапова О.О.) замовнику (ФОП ОСОБА_1 ) правової допомоги, вартість послуги складає 5 000,00 грн.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У справі "East/WestAllianceLimited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 =% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розглядаючи обсяг наданої правничої допомоги та її вартість, суд першої інстанції зазначив, що вартість наданої допомоги є надто завищеною, оскільки спірні правовідносини вже врегульовані у рішеннях за наслідком розгляду аналогічних справ, вчинення адвокатом дій в межах цієї справи не зайняло великої кількості часу, з чим колегія суддів апеляційної інстанції погоджується.

З огляду на зазначене, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

В той же час, оскільки позивач, у зв`язку із неправомірними діями відповідача-1, була змушена звернутися до суду за захистом порушеного права, у зв`язку з чим ним понесено витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи принцип співмірності, а також задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність присудження на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, комісією якого порушені права позивача, у розмірі 2 000,00 грн, з чим колегія суддів апеляційної інстанції погоджується.

Такий розмір витрат на правову допомогу з урахуванням критерію справи відповідає принципу співмірності та розумності судових витрат, критеріям реальності судових витрат, а також критеріям розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, а тому сума судових витрат на правову допомогу не є завищеною та є обґрунтованою.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню в розмірі 2000грн.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційних скаргах, оскільки норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи, що викладені в апеляційних скаргах.

Доводи апеляційних скарг щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу Додаткового рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова