Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №650/6055/25 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/6055/25

провадження № 2/650/98/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді – Ковальчук О.В.

за участю секретаря – Чечун В.Ф.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду селища Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Бериславської районної державної військової адміністрації, ОСОБА_4 про визнання права власності на частину житлового будинку,-

ВСТАНОВИВ:

Представники позивача звернулися до суду з вказаним позовом в якому просять визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з: - коридора (2-1), площею 6,7 кв.м, житлової кімнати (2-2), площею 11,8 кв.м, житлової кімнати (2-3), площею 15,5 кв.м, житлової кімнати (2-4), площею 10,3 кв.м, житлової кімнати (2-5), площею 7,2 кв.м, сіни (ІІІ), площею 7,0 кв.м, сіни (IV), площею 4,8 кв.м (загальна площа - 63,3 кв.м, житлова площа - 44,8 кв.м).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в 1974 році позивач після розірвання шлюбу з ОСОБА_5 разом з малолітнім сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 приїхала на проживання в Херсонську область, Бериславський район в с. Качкарівка і почала працювати у місцевому радгоспі «Дружба» на різних роботах.

17.07.2025 року позивач звернулася до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Вонсович Т.П. заявою № 67981139 щодо підтвердження свого права власності на нерухоме майно, а саме на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

23.07.2025 року Державний реєстратор прав на нерухоме майно Вонсович Т.П. прийняла рішення № 80035476 про відмову в проведенні реєстраційних дій, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо державної реєстрації права власності, що виникло до 01 січня 2013 року, а також у відповіді на запит від КП «ХБТІ» ХОР вказано, що за матеріалами інвентарної справи, право власності на даний житловий будинок зареєстровано за радгосп «Дружба» згідно реєстраційного посвідчення на домоволодіння від 23.12.1992 року за№ 37. Ця довідка-характеристика видана БТІ для радгоспу «Дружба» для відчуження радгоспом позивачу 1/2 частини житлового будинку.

Тобто на даний час не збереглися документи про перехід права власності на даний житловий будинок від радгоспу «Дружба» до позивача, оскільки тоді ж в 1992-1993 роках радгосп розвалився слідом СРСР.

Даний житловий будинок в АДРЕСА_2 , який складається з 2-х квартир ще в 1992 році перейшов у власність до позивача і іншого співвласника відповідача ОСОБА_4 , тому позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.

Представники позивача, позивач в судове засідання не з`явилися, надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності. Просять суд задовольнити вимоги позову з урахуванням обставин викладених у ньому.

Представник відповідача Бериславської районної державної військової адміністрації в судове засідання не з`явився.

ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду даної справи.

Суд вважає, що, оскільки судочинство здійснюється на засадах змагальності і неявкою до суду незалежно від причин відповідач фактично відмовився надавати докази на захист своїх прав у суді, в зв`язку із чим суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів у його відсутності оскільки, в справі є достатньо матеріалів та доказів для розгляду спору та постановлення рішення у відповідності до ст. 280 ЦПК України. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, перевіривши наведені обставини, суд вважає, що позов необхідно задовольнити повністю з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивача ОСОБА_1 разом із сином поселили в квартирі у радгоспному 2-х квартирному будинку в АДРЕСА_1 , в якій позивач проживала до 2024 року.

В 1975 році позивач взяла кредит для викупу даної квартири у радгоспі «Дружба» в сумі 2300 карбованців, які повністю виплатила.

07.04.1992 року радгосп «Дружба» позивачу видав довідку, що вона повністю сплатила кредит, що радгосп ніяких претензій до неї не має, для оформлення квартири (будинку) в особисту власність.

10.04.1992 року виконавчий комітет Качкарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області видав свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок в с. Качкарівка, в якому вказано, що цілий житловий будинок с належними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 дійсно належить позивачу - ОСОБА_1 на праві особистої власності. Того ж дня дане свідоцтво було зареєстроване в погосподарській книзі №1, о/р 27 виконкому Качкарівської сільської ради.

Згідно Витягу з погосподарських книг, виданого відділом з питань забезпечення діяльності УНАПу Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області за 2021-2025 роки власником житлового будинку із загальною площею 52 кв.м та житловою площею 39 кв.м., який знаходиться в с. Качкарівка Бериславського району Херсонської області є ОСОБА_1 .

На початку 2024 року позивач змушена була залишити свій будинок в с. Качкарівка в зв`язку з наступом російських військ і окупацією Бериславського району Херсонської області і переїхати на проживання в с. Кубча Хмельницького району Хмельницької області, де проживає по даний час.

17.07.2025 року позивач звернулася до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Вонсович Т.П. із заявою № 67981139 щодо підтвердження свого права власності на нерухоме майно, а саме на житловий будинок, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

23.07.2025 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Вонсович Т.П. прийняла рішення № 80035476 про відмову в проведенні реєстраційних дій, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо державної реєстрації права власності, що виникло до 01 січня 2013 року, а також у відповіді на запит від КП «ХБТІ» ХОР вказано, що за матеріалами інвентарної справи, право власності на даний житловий будинок зареєстровано за радгоспом «Дружба» згідно реєстраційного посвідчення на домоволодіння від 23.12.1992 року за № 37. Ця довідка-характеристика видана БТІ для радгоспу «Дружба» для відчуження радгоспом позивачу 1/2 частини житлового будинку.

Тобто на даний час не збереглися документи про перехід права власності на даний житловий будинок від радгоспу «Дружба» до позивача, оскільки тоді ж в 1992-1993 роках радгосп розвалився слідом СРСР.

Даний житловий будинок в АДРЕСА_2 , який складається з 2-х квартир ще в 1992 році перейшов у власність до позивача і іншого співвласника відповідача ОСОБА_4 .

Згідно технічного паспорту на даний житловий будинок, складений 01.12.1992 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вказані як співвласники даного житлового будинку. ОСОБА_4 належить квартира АДРЕСА_3 (загальна площа - 62,9 кв.м, житлова площа - 37,4 кв.м). ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_4 (загальна площа - 63,3 кв.м, житлова площа - 44,8 кв.м). Квартира позивача № 2 складається з: коридора (2-1), площею 6,7 кв.м, житлової кімнати (2-2), площею 11,8 кв.м, житлової кімнати (2-3), площею 15,5 кв.м, житлової кімнати (2-4), площею 10,3 кв.м, житлової кімнати (2-5), площею 7,2 кв.м, сіни (III), площею 7,0 кв.м, сіни (IV), площею 4,8 кв.м

Загальна площа житлового будинку складає 126,2 кв. метрів. Він розділений між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 практично порівну, тому можна стверджувати, що їм належить по 1/2 частині даного житлового будинку. І вони мають право на 1/2 частину даного житлового будинку кожен. Всі погосподарські будівлі та споруди, які знаходяться біля житлового будинку належать відповідачу ОСОБА_4 . Позивач претендує лише на 1/2 частину даного житлового будинку.

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", дія Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Відповідності до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права. Відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як роз`яснено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування», якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає стаття 392 ЦК України, відповідно якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, системний аналіз наведених положень закону та наданих судами вищих інстанцій роз`яснень дозволяє дійти висновку, що право особи, яка володіє нерухомим майном, втім не може підтвердити своє право власності на нього перед третіми особами, може бути захищене шляхом визнання за нею такого права в судовому порядку.

Аналізуючи фактичні обставини справи, а також положення діючого на момент набуття позивачами права на спірний будинок, суд дійшов висновку про належність на праві власності позивачу вказаного житлового будинку, оскільки його було набуто у встановленому законом порядку та не вбачається підстав для припинення такого права на момент розгляду справи.

Підставою звернення позивача до суду є неможливість доведення перед компетентним органом, свого права власності на вказаний будинок.

Таким чином, зважаючи на те, що суд встановив належність спірного нерухомого майна на праві власності позивачу, але таке право не визнається, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання права власності за позивачем в судовому порядку, а отже позов підлягає задоволенню.

Обраний позивачем спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.

Ухвалюючи рішення, суд врахував, що при такому вирішенні спору буде досягнуто справедливий баланс інтересів позивача, який на законних підставах володіє належним йому нерухомим майном, проте не може це право підвередити перед третіми особами.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої та частини третьої статті 141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору суд покладає на позивача, враховуючи при цьому, що право останнього не було невизнане неправомірними діями або бездіяльністю відповідача, вирішення вимоги позову не віднесено до його компетенції, відповідачем позовні вимоги не заперечувалися з приводу підстав та предмету позову.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 12, 13, 141, 200, 209, 259, 263 – 265, ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Бериславської районної державної військової адміністрації, ОСОБА_4 про визнання права власності на частину житлового будинку – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з: - коридора (2-1), площею 6,7 кв.м, житлової кімнати (2-2), площею 11,8 кв.м, житлової кімнати (2-3), площею 15,5 кв.м, житлової кімнати (2-4), площею 10,3 кв.м, житлової кімнати (2-5), площею 7,2 кв.м, сіни (ІІІ), площею 7,0 кв.м, сіни (IV), площею 4,8 кв.м (загальна площа - 63,3 кв.м, житлова площа - 44,8 кв.м).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ковальчук