Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №552/6300/23 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/6300/23 Номер провадження 22-ц/814/1517/26Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж. В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя : Триголов В.М.,

судді: Дорош А.І., Лобов О.А.,

секретар:Горбун К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , адвоката Фесенко Юлії Олександрівни на рішення Київського районного суду міста Полтави від 24 листопада 2025 року по справі за позовом Полтавського окружного прокурора в інтересах держави в особі Полтавської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи Департамент земельних і водних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради (Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру), Управління з питань містобудування та архітектури, про визнання недійсними договорів оренди та повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

Полтавська окружна прокурора в інтересах держави в особі Полтавської міської ради звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів оренди та повернення земельної ділянки посилаючись на те, що рішенням двадцятої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 16.03.2012 «Про подальше розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтави» ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 надано на один рік земельну ділянку площею 57 кв. м. на умовах спільної оренди для розміщення літнього майданчика для столиків сезонного використання по АДРЕСА_1 (на даний час АДРЕСА_2 у зв`язку з переходом права власності на вказану тимчасову споруду.

Рішенням Київського районного суду міста Полтави від 03.11.2020 у справі № 552/3472/20 позовну заяву ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Полтавської міської ради задоволено. Визнано за позивачами право спільної часткової власності на самочинно збудоване нежитлове приміщення кафе-бару з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, яке в цілому складається із будівлі кафе-бару літера «А-1» загальною площею 166,5 кв. м., павільйону (тимчасова споруда) літера «Б-1» загальною площею 42,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (на даний час АДРЕСА_2 ) з визначенням розміру часток співвласників, а саме за ОСОБА_4 1/4, ОСОБА_2 1/4, ОСОБА_5 1/2.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 30.09.2021 рішення Київського районного суду м. Полтави від 03.11.2020 скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

У період оскарження рішення суду прокуратурою, Полтавська міська рада, будучи учасником вказаного провадження в суді та обізнаною про розгляд справи, п. 13 рішення четвертої сесії восьмого скликання Полтавської міської ради від 18.06.2021 «Про розміщення об`єктів будівництва та розроблення документації із землеустрою» надала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 124 га для експлуатації та обслуговування існуючих нежитлових приміщень та кафе бару з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (землі житлової та громадської забудови) із земель, які належать Полтавській міській територіальній громаді в особі Полтавської міської ради на праві комунальної власності за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням п`ятої сесії восьмого скликання Полтавської міської ради від 23.07.2021 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яка належить на праві комунальної власності Полтавській міській територіальній громаді в особі Полтавської міської ради та п.3 цього рішення відповідачам надано в оренду строком на 5 років в рівних частках земельну ділянку загальною площею 0,1224 га за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5310136400:14:005:0014, для експлуатації та обслуговування існуючих нежитлових приміщень та кафе-бару з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами. Цього ж дня укладені 4 договори оренди землі зі строками дії з 24.07.2021 по 23.07.2026, з реєстрацією в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до даних Державного реєстру прав на нерухоме майно, за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на момент прийняття рішень та на даний час не набуто та не зареєстровано право власності на збудоване нерухоме майно - будівлю кафе-бару загальною площею 166,5 кв. м. та павільйону загальною площею 42,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 (на даний час АДРЕСА_2 , а зареєстровано лише право оренди земельної ділянки, а отже відповідачі протиправно набули право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310136400: 14:005:004 на позаконкурентних засадах, а такі дії завдають шкоду власності Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради та суперечать інтересам держави в цілому.

Просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 23.07.2021 року, укладений між Полтавською міською радою та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5310136400:14:005:0014, площею 0,0306 га у частці 306/1224, дата державної реєстрації права 25.08.2021; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 23.07.2021 року, укладений між Полтавською міською радою та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5310136400:14:005:0014, площею 0,0306 га у частці 306/1224, дата державної реєстрації права 25.08.2021; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 23.07.2021 року, укладений між Полтавською міською радою та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5310136400:14:005:0014, площею 0,0306 га у частці 306/1224, дата державної реєстрації права 25.08.2021;визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 23.07.2021 року, укладений між Полтавською міською радою та ОСОБА_4 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5З10136400:14:005:0014, площею 0,0306 га у частці 306/1224, дата державної реєстрації права 25.08.2021. Зобов`язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:14:005:0014, площею 0,0306 га у частці 306/1224, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради . Зобов`язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:14:005:0014, площею 0,0306 га у частці 306/12, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради. Зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:14:005:0014, площею 0,0306 га у частці 306/1224, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради. Зобов`язати ОСОБА_4 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:14:005:0014, площею 0,0306 га у частці 306/1224 , розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради. Стягнути з відповідачів судові витрати.

Рішенням Київського районного суду міста Полтави від 24 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 23.07.2021 року, укладений між Полтавською міською радою та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5310136400:14:005:0014, площею 0,0306 га у частці 306/1224, дата державної реєстрації права 25.08.2021.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 23.07.2021 року, укладений між Полтавською міською радою та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5310136400:14:005:0014, площею 0,0306 га у частці 306/1224, дата державної реєстрації права 25.08.2021.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 23.07.2021 року, укладений між Полтавською міською радою та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5310136400:14:005:0014, площею 0,0306 га у частці 306/1224, дата державної реєстрації права 25.08.2021.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 23.07.2021 року, укладений між Полтавською міською радою та ОСОБА_4 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5З10136400:14:005:0014, площею 0,0306 га у частці 306/1224, дата державної реєстрації права 25.08.2021.

Зобов`язано ОСОБА_2 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:14:005:0014, площею 0,0306 га у частці 306/1224, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради .

Зобов`язано ОСОБА_3 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:14:005:0014, площею 0,0306 га у частці 306/1224, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:14:005:0014, площею 0,0306 га у частці 306/1224, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради.

Зобов`язано ОСОБА_4 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:14:005:0014, площею 0,0306 га у частці 306/1224 , розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь Полтавської обласної прокуратури судовий збір по 5 368 грн. з кожного.

Непогодившись із вказанми рішенням його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 , адвокат Фесенко Юлія Олександрівна. Скарга мотивована тим, що рішення було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що спірна земельна ділянка, яка на підставі договорів оренди від 23.07.2021 року була передана в користування ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 за будь-яких обставин не могла бути відчужена іншим особам на земельних торгах відповідно до вимог земельного законодавства, оскільки на такій розміщувався об`єкт незавершеного будівництва, а відповідачами вживалися дії на завершення будівництвом об`єкту та введення його в експлуатацію, що передбачає обов`язкову наявність на відповідному праві користування земельної ділянки. При цьому, за весь час такого використання спірної земельної ділянки, до бюджету міста сплачувалися податки та інші загальнообов`язкові платежі, що в черговий раз доводить дотримання прав територіальної громади в частині наповнення бюджету від передачі в оренди такого майна.

Зазначає, що за змістом ст. 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином. Проте , в оскаржуваному рішенні взагалі не зазначено у чому саме полягає зміст порушення інтересів держави (територіальної громади), та яке конкретно право позивача порушено, внаслідок укладення оскаржуваних договорів та передачі в оренду земельних ділянок відповідачам.

Скаржник наголошує, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме підтвердити, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Тож, виходячи з обставин справи, дослідивши зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції, не знайшли свого підтвердження як факти наявності порушеного права та законного інтересу позивача, в тому числі через відсутність в матеріалах справи доказів того, що власником спірної земельної ділянки (Полтавської міської ради) взагалі планувалося винесення на розгляду питання щодо продажу права на спірну земельну ділянку через земельні торги у відповідності до ст.134 ЗК України. Вказані обставини залишилася поза увагою суду першої інстанції, однак мають ключове значення для з`ясування змісту порушених інтересів держави (територіальної громади) та встановлення конкретного порушення права позивача, внаслідок укладення оскаржуваних договорів та передачі в оренду земельних ділянок відповідачам, оскільки не з`ясування та не встановлення таких обставини виключають можливість задоволення позову прокурора взагалі.

Зважаючи на викладнене скаржник просить скасувати рішення Київського районного суду міста Полтави від 24 листопада 2025 року та відмовити в задовленні позову Полтавської окружної прокуратури.

Від позивача Полтавської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач вказує, що що Полтавська міська рада надала в оренду земельну ділянку й уклала договори з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 всупереч ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, тож у відповідності до вимог ст. 16, ч. ч. 1, 2 ст. 203, ст. ст. 215 та 236 ЦК України наявні всі підстави для визнання недійсними договорів оренди укладених з Полтавською міською радою. Враховуючи викладене, належним та ефективним способом захисту порушених прав в даному випадку є також зобов`язання повернення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 земельної ділянки з кадастровим номером 5310136400:14:005:0014 у відповідних частках у власність Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради. У зв`язку із вказаним позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судом установлено, що рішенням Київського районного суду міста Полтави від 03.11.2020 у справі № 552/3472/20 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно позовні вимоги задоволено. Визнано за позивачами право спільної часткової власності на самочинно збудоване нежитлове приміщення кафе-бару з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, яке в цілому складається із будівлі кафе-бару літера «А-1» загальною площею 166,5 кв. м., павільйону (тимчасова споруда) літера «Б-1» загальною площею 42,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (на даний час АДРЕСА_2 ) з визначенням розміру часток співвласників, а саме за ОСОБА_4 1/4, ОСОБА_2 1/4, ОСОБА_5 1/2.

Пунктом 13 Рішенням четвертої сесії восьмого скликання Полтавської міської ради від 18 червня 2021 року «Про розміщення об`єктів будівництва та розроблення документації із землеустрою» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 124 га для експлуатації та обслуговування існуючих нежитлових приміщень та кафе бару з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (землі житлової та громадської забудови,) із земель, які належать Полтавській міській територіальній громаді в особі Полтавської міської ради на праві комунальної власності за адресою АДРЕСА_1 (на даний час АДРЕСА_2 .

Рішенням п`ятої сесії восьмого скликання Полтавської міської ради від 23.07.2021 «Про затвердження документації із землеустрою та наданих в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 » затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яка належить на праві комунальної власності в Полтавській міській територіальній громаді в особі Полтавської міської ради та п.3 цього рішення відповідачам надано в оренду строком на 5 років в рівних частках земельну ділянку загальною площею 0,1224 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5310136400:14:005:0014, для експлуатації та обслуговування існуючих нежитлових приміщень та кафе-бару з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2020 року – скасовано та ухвалено нове. У задоволенні позову ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визнання права спільної часткової власності на самочинно збудоване нерухоме майно - будівлю кафе-бару загальною площею 166,5 кв.м. та павільйону загальною площею 42,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , – відмовлено.

Згідно договору оренди від 23 липня 2021 року Полтавська міська рада на підставі рішення п`ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 23 липня 2021 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 » надала в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1224 га, кадастровий номер земельної ділянки 5310136400:14:005:0014, для експлуатації та обслуговування існуючих нежитлових приміщень та кафе-бару з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Право на частку 306/1224 (площею 0,0306 га) земельної ділянки визначене пунктом 3 рішення п`ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 23 липня 2021 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 ». Строк дії договору з 24 липня 2021 року по 23 липня 2026 року.

Згідно договору оренди від 23 липня 2021 року Полтавська міська рада на підставі рішення п`ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 23 липня 2021 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 » надала в оренду ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1224 га, кадастровий номер земельної ділянки 5310136400:14:005:0014, для експлуатації та обслуговування існуючих нежитлових приміщень та кафе-бару з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Право на частку 306/1224 (площею 0,0306 га) земельної ділянки визначене пунктом 3 рішення п`ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 23 липня 2021 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 ». Строк дії договору з 24 липня 2021 року по 23 липня 2026 року.

Згідно договору оренди від 23 липня 2021 року Полтавська міська рада на підставі рішення п`ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 23 липня 2021 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 » надала в оренду ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1224 га, кадастровий номер земельної ділянки 5310136400:14:005:0014, для експлуатації та обслуговування існуючих нежитлових приміщень та кафе-бару з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Право на частку 306/1224 (площею 0,0306 га) земельної ділянки визначене пунктом 3 рішення п`ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 23 липня 2021 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 ». Строк дії договору з 24 липня 2021 року по 23 липня 2026 року.

Відповідно договору оренди від 23 липня 2021 року Полтавська міська рада на підставі рішення п`ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 23 липня 2021 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 » надала в оренду ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1224 га, кадастровий номер земельної ділянки 5310136400:14:005:0014, для експлуатації та обслуговування існуючих нежитлових приміщень та кафе-бару з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Право на частку 306/1224 (площею 0,0306 га) земельної ділянки визначене пунктом 3 рішення п`ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 23 липня 2021 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 ». Строк дії договору з 24 липня 2021 року по 23 липня 2026 року.

Інформація щодо укладених договорів оренди міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У частинах першій, третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Наведеним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України, зокрема, у частині четвертій статті 56 цього Кодексу визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Системне тлумачення частин четвертої, п`ятої статті 56 ЦПК України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає можливість зробити висновок, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежно здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, а іншою - відсутність такого органу.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок про те, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Полтавської міської ради, прокурор обґрунтовував неналежне, на його переконання, здійснення захисту інтересів держави Полтавською міською радою як уповноваженим органом, яка знала про порушення інтересів держави , проте не вжила самостійно жодних заходів представницького характеру з метою захисту прав держави та територіальної громади на земельну ділянку комунальної власності.

Тож прокурор навів підставу для представництва інтересів держави, а саме факт незаконного передання в оренду відповідачам земельної ділянки комунальної власності, що порушило права територіальної громади на земельну ділянку загального користування, та зазначив підстави для звернення до суду з позовом, якими є існування нагальної потреби у захисті порушених інтересів держави.

Щодо аргументів скаржника зприводу відсутності порушення інтересів держави наявністю спірних договорів оренди , та відсутності належного обґрунтування такого порушення у рішення суду першої інстанції.

Згідно ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У даному ж випадку , на переконання колегії суддів , районний суд встановив в чому полягає порушення інтересів держави . Як вірно встанвоено у судовому рішенні позов ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, що розташоване на спірній земельній ділянці залишено без задоволення( справа № 552/3472/20). Відповідно, цивільним та земельним законодавством презюмується надання права користування на земельну ділянку власнику розташованого на ній об`єкта нерухомості. Окрім того, надання у користування ( оренду) земельної ділянки особі , що не є власником нерухомості розташованої на ній порушує встановлений законом порядок вчинення таких дій з урахуванням правового зв`язку об`єкта нерухомості та земельної ділянки розташованої під ним.

Як на правову підставу заявлених вимог прокурор посилається на приписи ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, ч.3 ст.228 , 377 ЦК України.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою ст.228 ЦК України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до ст.6 ЗУ «Про оренду землі» Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ст.7 ЗУ «Про оренду землі» у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта на праві оренди, до набувача такого об`єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об`єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України.

Відрповідно до ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначенихЗемельним кодексом України.

Відповідно до ч.11 ст.120 ЗК України якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118,123 або 128 цього Кодексу.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122цього Кодексу, зобов`язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об`єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт.

Отже, за змістом наведених норм особа, яка набула право власності на жилий будинок, іншу будівлю або споруду, яка розташована на землях комунальної власності, зобов`язана у встановленому законом порядку вчинити дії з набуття права власності або ж права користування цієї земельною ділянкою.

Яу устанвлено у даній справі, рішенням п`ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 23 липня 2021 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 » надала в оренду ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1224 га, кадастровий номер земельної ділянки 5310136400:14:005:0014, для експлуатації та обслуговування існуючих нежитлових приміщень та кафе-бару з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Проте , рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та затвердження проекту землеустрою міською радою було прийняте із зазначенням , що орендарі являються власниками об`єктів нерухомості на АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 .

Та на час винесення вказаних рішень і в подальшому укладення договорів оренди, Полтавській міській раді було відомо про відсутність права власності жодної особои на нерухоме майно розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 5310136400:14:005:0014, оскільки рішення Київського районного суду м.Полтави від 03.11.2020 було скасовано постановою Полтавського апеляційного суду від 30.09.2021, та фактично питання щодо належності нерухомого майна ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 було вирішено у вересні 2021 року. Натомість рішення міської ради про надання в оренду земельної ділянки ухвалене у серпні 2021 року , як вище зазначалося приймалися із підстав того, що ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 є власниками нерухомого майна по АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 , що не відповідало дійсності.

За частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради , суд першої інстанції урахував обставини справи, надав їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що Полтавська міська рада не мала правових підстав для надання спірної земельної діляни в оренду ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , як власникам нерухомого майна по АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 , оскільки в установленому законом порядку останні не набули на нього право власності.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Фесенко Юлії Олександрівни – залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду міста Полтави від 24 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов