Суд: Волинський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 31 травня 2026 р.
Справа: №161/3534/26
Суддя: Гапончук В. В.
Справа № 161/3534/26 Провадження №33/802/518/26 Головуючий у 1 інстанції:Присяжнюк Л. М.
Доповідач: Гапончук В. В.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_1 – Міліщука С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Міліщука Сергія Леонідовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.04.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 09.02.2026 року о 08 годині 20 хвилин в селі Княгининок по вулиці Бригадний двір керував автомобілем марки «Vokswagen Touran», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.32-33).
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 – адвокат Міліщук С.Л. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що висновок місцевого суду про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та, як водій, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння не відповідає фактичних обставинам справи, а сам протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи. Звертає увагу суду, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також моменту зупинки транспортного засобу працівниками поліції.
Вказує на порушення працівниками поліції процедури складення адміністративних матеріалів, а також різницею в ознаках алкогольного сп`яніння зазначених у протоколі, акті та направленні, також не роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків.
Крім того, місцевим судом безпідставно не взято до уваги консультативний висновок КП «ВОПЛ» № 65 від 09.02.2026 року, який підтверджує факт того, що ОСОБА_1 був тверезий (а.с.36-39).
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріалів справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній мотивів, просили її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст. 294 КпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КпАП України, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КпАП України, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Аналіз матеріалів справи дає підстави для висновку, що місцевий суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень згаданих статей КпАП України.
Згідно з вимогами п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до диспозиції ст.130 КпАП України адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція №1452/735), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №586639 від 09.02.2026 року (а.с.1);
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння (а.с.4);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.02.2026 року (а.с.5);
- рапортом працівника поліції (а.с.6);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6635668 від 09.02.2026 рокустосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КпАП України (а.с.7);
- відеозаписом з боді-камер працівників поліції (а.с.8).
Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КпАП України, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
Також, вказані обставини підтверджуються відеозаписом з місця події, відеофіксація здійснювалась з використанням спеціальних технічних засобів.
Згаданий відеозапис підтверджує обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а саме: підтвердження факту керування транспортним засобом, виявлення ознак алкогольного сп`яніння, відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, ознайомлення з правами та обов`язками, оформлення адміністративних матеріалів.
Твердження сторони захисту про те, що працівником поліції зазначено різні ознаки алкогольного сп`яніння зокрема у протоколі, акті та направленні не є підставою для визнання огляду недійсним, оскільки зазначені ознаки є зрозумілими і самі по собі є підставою для проходження водієм огляду на стан сп`яніння. Крім того, зазначені обставини не впливають на свідомий факт відмови ОСОБА_1 від огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я.
Той факт, що ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу для встановлення відсутності стану алкогольного сп`яніння апеляційний суд не приймає до уваги, адже консультативний висновок спеціаліста № 65 від 09.02.2026 року був отриманий всупереч вимогам Інструкції №1452/735, що і було зазначено у оскаржуваній постанові місцевого суду.
Узагальнюючі доводи апеляційної скарги про відсутність належних та допустимих доказів притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, апеляційний суд вважає не слушними, а лише припущеннями, які трактуються суб`єктивно з метою ухилення від відповідальності.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам справи, які перевірені в ході апеляційного розгляду, не знайшли свого підтвердження. Судом було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу захисника Міліщука Сергія Леонідовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua