Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №761/28928/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Суд: Шевченківський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 24 травня 2026 р.

Справа: №761/28928/25

Суддя: Волошин В. О.

Справа № 761/28928/25

Провадження № 2/761/3176/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Греку Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги; стягнення трьох відсотків річних; стягнення інфляційних втрат; пені,

в с т а н о в и в:

У липні 2025р. позивач ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просив суд: стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість:

- за спожиті житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 54296,64 грн.;

- три відсотки річних у розмірі 5119,26 грн.;

- інфляційні втрати - 26246,57 грн.;

- пеню - 242,18 грн.;

- судовий збір - 3028,0 грн.;

- отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 41,0 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , і ними в неповному обсязі сплачувалися кошти за надані їм житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення, обслуговування вузлів комерційного обліку, в зв`язку з чим за період часу з 01 січня 2017р. по 30 квітня 2025р. утворився борг у вищенаведеному розмірі, що стало підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 липня 2025р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

До судового засідання стороною позивача було подано заяву про розгляд справи у відсутність свого представника, заявлені позовні вимоги сторона позивача підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених у позові, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про час та місце розгляду справи оповіщалися у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явилися, поважності причин неявки суду не повідомили, у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження строк, відповідачі відзиви на позов не подавали.

Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, і це встановлено судом, що відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зареєстровані і проживають в квартирі АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму коштів), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 р. «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із п. 5) ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції, яка діяла до 09 червня 2018р., споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції, яка діє з 09 червня 2018р., врегульовані відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з розрахунком заборгованості, за період часу з 01 січня 2017р. по 30 квітня 2025р., за квартирою АДРЕСА_2 , рахується наступна заборгованість:

- за спожиті житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 52364,33 грн.

- за обслуговування вузлів комерційного обліку - 139,58 грн.;

- за абонентське обслуговування - 1792,73 грн.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення, за обслуговування вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування у розмірі 54296,64 грн.

Відповідно до ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з тим, згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, сторона позивача також просила стягнути з відповідачів інфляційні втрати - 26246,57 грн.; три відсотки річних у розмірі 5119,26 грн.; пеню - 242,18 грн.

Перевіривши поданий стороною позивача розрахунок суми заборгованості, судом встановлено, що при складанні вказаного розрахунку, стороною позивача були дотримані положення постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022р. за № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, а тому суд приходить до висновку, що цій частині вимог позов також підлягає задоволенню, а саме з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню:

- три відсотки річних у розмірі 5119,26 грн.;

- інфляційні втрати - 26246,57 грн.;

- пеня - 242,18 грн.;

Не підлягають задоволенню вимога позивача про стягнення на його користь 41,0 грн. - витрати з отримання відомостей з Державного реєстру речових прав, оскільки зазначені витрати не пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з кожного з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 1009,33 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12,13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 322, 509, 525, 526, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 64, 66, 67, 68, 162 ЖК України; ст. ст. 20, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

в и р і ш и в :

Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (код ЄДРПОУ: 03327664, місцезнаходження: м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги; стягнення трьох відсотків річних; стягнення інфляційних втрат; пені - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» суму заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення, з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних, пені у розмірі 85904 /вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот чотири/ грн. 27 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» судовий збір у розмірі 1009 /одна тисяча дев`ять/ грн. 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» судовий збір у розмірі 1009 /одна тисяча дев`ять/ грн. 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» судовий збір у розмірі 1009 /одна тисяча дев`ять/ грн. 33 коп.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 28 травня 2026р.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua