Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №760/24667/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/24667/25

2-а/760/378/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Букіної О.М.,

при секретарі - Павліченко Я.В.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року позивач звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до інспектора 1 взводу 7 роти 2 батальйону полк-1 Управління патрульної поліції в місті Києві старшого лейтенанта поліції Кремешного Ігоря Васильовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5643258 від 04.09.2025, винесеної відносно ОСОБА_1 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до вищевказаної постанови його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 04.09.2025 об 11:20 год. у с. Софіївська Борщагівка, Дорога Кільцева, керував вантажним автомобілем з напівпричепом НОМЕР_1 , у якого на одній осі різний протектор шин Бк 472850, чим порушив п. 31.4.5 ПДР України.

Позивач зазначає, що не вчиняв інкриміноване йому адміністративне правопорушення, оскільки, по-перше, відповідність причепу технічним вимогам та стандартам підтверджена протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 01031-01080-25 від 04.09.2025, що виключає порушення ним п.31.4.5 (а) ПДР України, по-друге, при складанні постанови відповідач, констатуючи різний малюнок протектора на шинах, не вказує, до яких саме різних типів або видів належать малюнки.

У зв`язку з викладеним, дана постанова винесена з порушенням процедури притягнення до адміністративної відповідальності без встановлення суб`єкта вчинення адміністративного правопорушення, а тому є незаконною та підлягає скасуванню.

08.09.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою суду від 10.09.2025 судом відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Суд надіслав позивачу копію ухвали суду від 10.09.2025. Відповідачу суд надіслав копію ухвали суду від 10.09.2025 та копію позовної заяви із додатками.

08.09.2025 від позивача надійшло клопотання, у якому останній просив суд виключити з числа відповідачів інспектора 1 взводу 7 роти 2 батальйону полк-1 Управління патрульної поліції в місті Києві старшого лейтенанта поліції Кремешного Ігоря Васильовича.

23.10.2025 від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшов відзив, відповідно до якого відповідач вказує, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, був досліджений та встановлений поліцейськими під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а викладені твердження позивача є хибними, позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом з оглядом на таке.

Представник відповідача наголошує на тому, що 04.09.2025 працівниками поліції було зупинено транспротний засіб DAF XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом НОМЕР_1 , під час перевірки якого було встановлено, що у транспортному засобі на одній осі різний протектор шин, що є порушенням п. 31.4.5 (а) ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП, що підтверджується внесеними до постанови відомостями про боді-камеру № 472850, та долученим відеозаписом до матеріалів справи.

Позивач же, у свою чергу, не довів належними та допустимими доказами факт відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

З огляду на викладене, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовної вимоги.

30.10.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначив, що частиною 1 статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність саме за керування водієм транспортним засобом. З наданого представником відповідача відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 перебував у транспортному засобі на узбіччі дороги, працівники поліції його не зупиняли, про причину зупинки не повідомляли. З даного відеозапису не можливо встановити наявність різного протектору шин на одній осі транспортного засобу, про що вказано в оскаржуваній постанові.

Таким чином, у зв`язку з недоведеністю відповідачем факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, останній просить суд задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржувану постанову.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2025 відносно ОСОБА_1 інспектором 1 взводу 7 роти 2 батальйону полк-1 Управління патрульної поліції в місті Києві старшим лейтенантом поліції Кремешним І.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121 КУпаП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

З даної постанови серії ЕНА № 5643258 від 04.09.2025, винесеної відносно ОСОБА_1 , встановлено, що останній 04.09.2025 об 11:20 год. у с. Софіївська Борщагівка, Дорога Кільцева, керував вантажним автомобілем з напівпричепом НОМЕР_1 , у якого на одній осі різний протектор шин Бк 472850, чим порушив п. 31.4.5 ПДР України, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 121 КУпАП.

У постанові у графі «транспортний засіб (марка, модель, реєстраційний номер, належність)» зазначено: DAF XF 105.460, НОМЕР_2 , ТОВ «ФОКС-ТРЕЙД».

Дослідивши дану постанову та матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП з огляду на таке.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно до пункту 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Згідно пункту 31.4.5 (а) ПДР України шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т мають залишкову висоту малюнка протектора менше 1,6 мм, вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т - 1,0 мм, автобусів - 2,0 мм, мотоциклів і мопедів - 0,8 мм.

Для причепів установлюються норми залишкової висоти малюнка протектора шин, аналогічні нормам для шин автомобілів-тягачів.

На оптичному диску, наданому представником відповідача в якості доказу вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, наявний відеозапис, який здійснювався спеціальним технічним приладом (боді камерою), зафіксовано зупинку транспортного засобу DAF XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом НОМЕР_1 , перевірку працівниками поліції даного транспортного засобу на предмет порушення Правил дорожнього руху України, під час якої встановлено, що у напівпричепі на одній осі різний протектор шин.

Матеріали справи містять також копію протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 01031-01080-25 від 04.09.2025, відповідно до якого напівпричеп O4, LECITRAILER 3E19SD д.н.з. НОМЕР_1 визнано технічно справним.

Проте, досліджений судом вищезазначений відеозапис не містить момену надання позивачем працівникам поліції даного протоколу для підтвердження останнім факту технічної справності напівпричепу. А отже наданий протокол не береться судом до уваги під час встановлення вини позивача у порушенні Правил дорожнього руху України, на підставі якого відносно останнього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

З огляду на викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КупАП, адже він керував вантажним автомобілем з напівпричепом НОМЕР_1 , у якого на одній осі різний протектор шин Бк 472850, чим порушив п. 31.4.5 ПДР України, підтвердження чого міститься в матеріалах справи, зокрема зафіксоване ні відеозаписі з боді камери працівників поліції, та не спростовано належними та допустимими доказами з боку позивача.

У відповідності до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

У відповідності до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст.286 КАС України.

Так, відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5643258 від 04.09.2025, винесена відносно ОСОБА_1 , винесена у межах повноважень поліцейського в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведе вище, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 121, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 02.06.2026.

Суддя О.М. Букіна