Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №760/16220/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/16220/25

2-а/760/232/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Букіної О.М.,

при секретарі - Павліченко Я.В.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4451135 від 08.04.2025,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року позивач звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4451135 від 08.04.2025.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 08.04.2025 інспектором 1 взводу 3 роти 3 батальйону полк-1 патрульної поліції в м. Києві старшим лейтенантом поліції Педашевським Р. Ю. відносно позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4451135 від 08.04.2025, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн.

В оскаржуваній постанові зазначено, що 08.04.2025 о 10:27 год. в м. Києві по вул. Берковецька, 6 ОСОБА_1 керував маршрутним транспортним засобом з відсутнім полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземнихтранспортних засобів, з непрацюючими кнопками аварійного відкриття дверей, кількість сидячих місць більше на два, ніж дозволено характеристиками транспортного засобу, чим порушив п. 31.4 ПДР України.

Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки в оскаржуваній постанові зазначено, що позивач порушив п. 31.4 ПДР України, відповідно до якого забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам. Проте даний пункт містить низку підпунктів, але в оскаржуваній постанові не конкретизовано, який саме підпункт порушено позивачем, а відтак дана постанова не містить посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення.

Крім цього, у встановленому законодавством порядку автобус «Богдан А-092» д.н.з. НОМЕР_1 пройшов обов`язковий технічний контроль, що підтверджується протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 00417-00949-24 від 18.11.2024.

Позивач зазначає, що не знав про існування винесеної відносно нього оскаржуваної постанови, та дізнався про її винесення під час складання відносно нього адміністративного протоколу серії ЕПР 1 № 342101 від 26.05.2025, та копію постанови отримав лише 04.06.2025, у зв`язку з чим звернувся до суду із позовом про оскарження даної постанови з порушенням законодавчо встановленого строку для подання такої скарги.

Враховуючи вищевикладене, позивач прсить суд поновити строк для оскарження постанови та позов задовольнити.

13.06.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою суду від 18.06.2025 позовну заяву було залишено без руху з підстав відсутності обґрунтування позивачем поважності причин пропуску строку до суду зі скаргою на постанову про адміністративне правопорушення та клопотання про поновлення такого строку із наданням відповідних доказів. Позивачу було надано строк на усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання ухвали.

23.07.2025 від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 18.06.2025 про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 29.08.2025 судом відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Суд надіслав позивачу копію ухвали суду від 29.08.2025. Відповідачу суд надіслав копію ухвали суду від 29.08.2025 та копію позовної заяви із додатками.

10.10.2025 від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшов відзив, відповідно до якого відповідач вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та необгрунтованими з огляду на таке.

Відповідач вказує, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, був досліджений та встановлений поліцейськими під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а викладені твердження позивача є хибними, позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, з огляду на таке.

Під час превентивної перевірки маршрутного транспортного засобу «Богдан» А-092, д.н.з. НОМЕР_1 , працівниками поліції було виявлено порушення водієм даного транспортного засобу ряду адміністративних правопорушень, зокрема, відсутності полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та порушення вимог п. 31.4 ПДР України - непрацюючі кнопки аварійного відкриття дверей, кількість сидячих місць більше на два, ніж дозволено.

На підставі ст. 36 КУпАП було винесено постанову відносно позивача за ч. 2 ст. 121 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.

Представник відповідача зазначає, що оскаржувана постанова була винесена з дотриманням процедури, встановленої чинним законодавством України, а вина позивача у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення у повному обсязі доведена під час розгляду даного адміністративного правопорушення.

Відповідно до розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018, строк зберігання відеозаписів становить 30 діб. Таким чином в управлінні патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції відсутні фото- та відеоматеріали, на підставі яких була винесена оскаржувана постанова.

Таким чином, відповідач вважає, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності є законним, обґрунтованим та доведеним, а тому оскаржувана постанова не підлягає скасуванню.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Щодо пропуску позивачем строку на оскарження постанови про накладення на останнього адміністративного стягнення, суд повідомляє про таке.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4451135 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП, була винесена інспектором патрульної поліції 08.04.2025.

З копії зазначеної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не отримав копію винесеної відносно нього постанови, про що свідчить запис у відповідній графі «відмовився».

Як вбачається з матеріалів справи, копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КУпАП останній отримав 03.06.2025 на підставі запиту, надісланому на адресу Департаменту патрульної поліції. До 03.06.2025 позивач не отримував копію оскаржуваної постанови, а тому не мав змоги оскаржити її у встановленому законодавстовом порядку у чітко визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивач не отримував копії постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, через що не мав змоги оскаржити її у визначений законом термін, суд визнає причини пропуску процесуального строку для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення поважними та задовольняє заяву позивача про поновлення такого строку.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

З матеріалів справи вбачається, що 08.04.2025 відносно ОСОБА_1 інспектором 1 взводу 3 роти 3 батальйону полк-1 патрульної поліції в м. Києві старшим лейтенантом поліції Педашевським Р. Ю. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 2 ст. 121 КУпАП за те, що

08.04.2025 о 10:27 год. в м. Києві по вул. Берковецька, 6 ОСОБА_1 керував маршрутним транспортним засобом з відсутнім полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземнихтранспортних засобів, з непрацюючими кнопками аварійного відкриття дверей, кількість сидячих місць більше на два, ніж дозволено характеристиками транспортного засобу, чим порушив п. 31.4 ПДР України.

Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.

Дослідивши складену постанову серії ЕНА № 4451135 від 08.04.2025 та матеріали справи, суд не знайшов підтверджень вини позивача.

Диспозицією ч. 2 ст. 121 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.

Відповідно до п. 31.4 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам. Вказаний пункт містить в собі 7 підпунктів, які також містять підпункти.

Проте в оскаржуваній постанові не зазначено, який саме підпункт п. 31.4 ПДР України порушив ОСОБА_1 , яку саме технічну несправність мав маршрутний транспортний засіб.

Також суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься копія протоколу перевірки транспортного засобу № 00417-00949-24 від 08.11.2024, відповідно до якого транспортний засіб «Богдан» А-092, д.н.з. НОМЕР_1 після технічного контролю визнано технічно справним, дата чергового проходження обов`язкового технічного контролю не пізніше 08.05.2025.

Отже, дослідженням даного протоколу встановлено, що вказаний транспортний засіб на момент складання оскаржуваної постанови був технічно справним, що спростовує доводи представника відповідача про протилежне.

Крім цього, у матеріалах справи відсутні будь-які пояснення свідків, фото- чи відеофіксація, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, зокрема того, що керував маршрутним транспортним засобом з відсутнім полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземнихтранспортних засобів, з непрацюючими кнопками аварійного відкриття дверей, кількість сидячих місць більше на два, ніж дозволено характеристиками транспортного засобу, чим порушив п. 31.4 ПДР України.

Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, при її винесені не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок працівників патрульної поліції про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КпАП України.

П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст.33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Доказів того, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.121 КУпАП, відповідачем до суду надано не було.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

У відповідності до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду належних доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення останнього до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст.286 КАС України.

Так, відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4451135 від 08.04.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 гривень підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з Відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає відшкодуванню сплачений Позивачем при подачі даного позову до суду судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст.121 ч.5, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4451135 від 08.04.2025 - задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії серії ЕНА № 4451135 від 08.04.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 гривень - скасувати.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департамента патрульної поліції, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 02.06.2026.

Суддя О.М. Букіна