Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №160/3827/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2026 року справа 160/3827/26

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 (суддя Сластьон А.О.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про перерахунок грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток з урахуванням сум додаткової винагороди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18.02.2026 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність щодо невключення до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;

- зобов`язати здійснити перерахунок грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 88 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 відмовлено у задоволені позову. Прийняте рішення суд мотивував тим, що на день звільнення позивача з військової служби визначена постановою Кабінету Міністрів №168 додаткова винагорода віднесена Порядком №260 до одноразового виду грошового забезпечення, що виключає її врахування при розрахунку грошового забезпечення в цілях нарахування грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою Кабінету Міністрів України №168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення та входить до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані нею дні відпустки.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

ОСОБА_1 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу із наказу Військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2024 №268, позивачу нараховано грошову компенсацію за щорічну невикористану основну відпустку у розмірі 50 днів за 2022-2024 роки. Всього: 50 днів.

Позивач 21.10.2025 направив до відповідача запит з проханням надати довідку про грошове забезпечення (картку особового рахунку) за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , з урахуванням відомостей про нарахування додаткової грошової винагороди. Надати інформацію чи було враховано додаткову грошову винагороду, отриману при обрахунку грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2024 роки. Надати інформацію про період який взято було для обрахування розміру місячного грошового забезпечення для визначення одноденного розміру грошового забезпечення при розрахунку компенсації за невикористані відпустки у 2022-2024 роки.

Листом військової частини №3-38/5/18071 від 04.11.2025 повідомлено, що додаткова грошова винагорода передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №168 не враховується при розрахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

Відповідно до довідки про грошове забезпечення, позивач отримував додаткову грошову винагороду під час проходження військової служби.

Також, представник позивача отримав відповідь відповідача №3-38/5/19234 від 24.11.2025, до якої додано витяг з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.11.2025 №326, згідно якого позивачу нараховано грошову компенсацію за: - щорічну невикористану основну відпустку у розмірі 60 днів за 2022-2024 роки; - щорічну невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій у розмірі 28 днів за 2023 -2024 роки. Всього: 88 днів.

Положеннями частини 2 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” визначено перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до частини 1 статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до абзацу 3 частини 14 статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років, також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 3 Постанови №704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України встановлений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №746/32197 (далі - Порядок №260).

Пунктом 2 розділу І Порядку №260 встановлено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Так, Кабінетом Міністрів України на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 “Про введення воєнного стану в Україні” та №69 “Про загальну мобілізацію”, статті 9-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 28.06.2023 №3161-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану” прийнято постанову №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стан” від 28.02.2022.

Дійсно, Верховний Суд у постанові від 24.09.2024 у справі №240/32125/23 вказав, що за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена постановою Кабінету Міністрів України №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.12.2024 у справі №240/21650/23 чітко зазначено про те, що вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункова величина), з якого обчислюється розмір компенсації за всі не використані позивачем дні оплачуваних відпусток.

Тобто, апелянт вважає, що така додаткова винагорода повинна бути включено до складу грошового забезпечення при обчисленні компенсації за невикористані дні відпусток.

Проте, наказом Міністерства оборони №44 від 25.01.2023 “Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам” який застосовується з 01.02.2023 внесено зміни до Порядку №260, зокрема, абзац шістнадцятий пункту 2 розділу І після слів “та кіберзахисту)” доповнити словами “, а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану”.

Таким чином, з 01.02.2023 відповідно до абзац шістнадцятий пункту 2 розділу І Порядок №260, до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану.

Відповідно до пункту 6 розділу XXXI Порядку №260, розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Одночасно, з огляду на зміст пункту 1 Постанови №168 така доплата є винагородою, яка виплачується лише у період дії воєнного стану, її розмір не є сталим, вона виплачується в залежності від виконання завдань, та визначається наказами командирів (начальників), що сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, системний аналіз Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Постанов КМУ №704, №168 та Порядку №260 свідчить про те, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану не має постійного характеру та фіксованого розміру, розраховується пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або виконанні бойових (спеціальних) завдань, не залежить ані від посади, ані від військового звання чи вислуги років та виплачується при дотриманні певних умов та за наявності чітко визначених підстав.

Відтак, додаткова винагорода на період дії воєнного стану є окремим видом додаткової винагороди, запровадженої на час дії воєнного стану. Вона не входить до структури основного забезпечення, а нараховується за фактом виконання завдань.

Зазначене свідчить, що відповідно до вимог Порядку №260 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони Міністерства оборони №44 від 25.01.2023 винагорода, передбачена постановою №168, не підлягає включенню до місячного грошового забезпечення військовослужбовця, з якого визначається розмір грошового забезпечення для нарахування грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, оскільки така допомога належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Позивач виключений зі списків особового складу військової частини та знятий зі всіх видів забезпечення відповідно до Наказу №268 від 20.09.2024, тобто після внесення змін до Порядку №260.

Таким чином, врахування відповідної винагороди при обчисленні такого роду компенсації було можливим до внесення змін наказом №44 від 25.01.2023 до Порядку №260.

За таких обставин колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні підстави для врахування при вирішенні цього спору правових висновків Верхового Суду, так як такі висновки приймалися без врахування змін, внесених до пункту 2 розділу I Порядку №260 Наказом Міністерства оборони №44 від 25.01.2023.

Зважаючи на формулу розрахунку сум компенсації за всі невикористані позивачем дні відпустки, визначену у пункті 6 розділу ХХХІ Порядку №260, відповідач правомірно при обчисленні вказаної компенсації за всі невикористані дні основної та додаткової відпустки не врахував в складі грошового забезпечення додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України у №168 від 28.02.2022.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 – без змін.

Постанова набирає законної сили з 02.06.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді І.Ю. Добродняк

судді Я.В. Семененко