Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №520/30383/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 р. Справа № 520/30383/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., м. Харків, повний текст складено 23.03.26 по справі № 520/30383/25

за позовом ОСОБА_1

до Кіровоградської обласної військової адміністрації

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом Кіровоградської обласної військової адміністрації (далі по тексту – Кіровоградська ОВА, відповідач), у якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Кіровоградської обласної військової адміністрації, яка полягають у не розгляді зверненні (скарги) ОСОБА_1 від 13.06.2025 УМ-18944755, відповідно до вимог частини 2 статті 16 Закону України «Про звернення громадян» в термін, передбачений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян»;

- зобов`язати Кіровоградську обласну військову адміністрацію розглянути скаргу ОСОБА_1 від 13.06.2025 УМ-18944755, відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Про звернення громадян».

Позовна заява обґрунтована неналежністю розгляду поданого позивачем, як особою з інвалідністю внаслідок війни, до Кіровоградської ОВА звернення, з порушенням вимог частини 2 статті 16 Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі – Закон № 393/96-ВР).

Крім того, представником позивача подано до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив суд стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмір 5000,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 у справі № 520/30383/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кіровоградської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 00022543, пл. Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25001) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправними дії Кіровоградської обласної військової адміністрації щодо надання відповіді на звернення (скаргу) ОСОБА_1 від 13.06.2025 № УМ-18944755 з порушенням вимог ч.2 ст.16 Закону України «Про звернення громадян».

Зобов`язано Кіровоградську обласну військову адміністрацію повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 13.06.2025 № УМ-18944755 у порядку та способом, визначеними ч.2 ст.16 Закону України «Про звернення громадян».

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовлено.

Надано ОСОБА_1 строк – п?ять днів після ухвалення рішення для подання суду доказів про розмір витрат, які позивач сплатив у зв`язку з розглядом справи.

09.03.2026 до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача, в якій він просив:

- ухвалити додаткове рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 520/30383/25 за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної військової адміністрації про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії;

- стягнути з Кіровоградської обласної військової адміністрації (м.Кропивницький, пл. Героїв Майдану, 1, ЄДРПОУ: 00022543) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч грн 00 коп);

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 по справі № 520/16597/25 заяву представника Уманця Ігоря Леонідовича про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кіровоградської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 00022543, пл. Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25001) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 00022543, пл. Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25001) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою у сумі 700 грн. (сімсот гривень).

У задоволенні заяви в іншій частині вимог - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та порушення судом норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 по справі № 520/30383/25 та винести нове, яким задовольнити заяву адвоката Уманця Андрія Ігоровича про стягнення з Кіровоградської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 00022543, пл. Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25001) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу (правову) допомогу, що понесена у зв`язку із судовим розглядом цієї справи в сумі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень) 00 коп.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що зменшення судом першої інстанції витрат на правничу допомогу в даній справі до рівня 700,00 грн порушує принцип змагальності сторін, передбачений у статті 9 КАС України, оскільки позивачем разом зі своїм представником були наданні докази, щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень, натомість відповідач у своєму клопотанні взагалі не порушував питання перед судом про зменшення витрат на правову допомогу.

Переконував, що сума компенсації понесених на професійну правничу допомогу витрат визначається на підставі належних та допустимих доказів з урахуванням обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розміру гонорару, співмірності послуг, категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи, що не враховано судом першої інстанції, оскільки не здійснено такого аналізу, внаслідок чого зроблено помилковий висновок про невідповідність витрат на правничу допомогу у даній категорії справ у розмірі 5000,00 гривень критеріям реальності та розумності.

Відповідач, у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 по справі №520/30383/25 у повному обсязі.

В обґрунтування відзиву зазначив, що Харківський окружний адміністративний суд при винесені додаткового рішення від 23 березня 2026 року по справі № 520/30383/25 дійшов правильних висновків, що дана адміністративна справа не є складною, не потребує значного обсягу підготовчої роботи чи дослідження великої кількості доказів, а її розгляд здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, у зв`язку з чим, правильно визначив належну позивачу до відшкодування суму судових витрат на правничу допомогу на рівні 700,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши додаткове рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що зі змісту поданої представником позивача заяви вбачається, що позивачем було понесено витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем до суду надано копії: ордеру серії АХ №1304857, договору б/н про надання правничої допомоги від 08.11.2025; додаткової угоди № 1 від 05.03.2026 до договору б/н про надання правничої допомоги від 08.11.2025; акту прийому-передачі наданих послуг від 08.03.2026.

Дослідивши надані представником позивача докази, врахувавши заперечення представника відповідача щодо заявлених витрат на правову допомогу та те, що розглянута справа не є складною, не потребувала дослідження та підготовки великих обсягів документів і була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 700,00 грн, які, на переконання суду, є справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).

Відповідно до частин 3, 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Положеннями частин 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 КАС України).

Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положеннями статті 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/WestAllianceLimited проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши надані представником позивача документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, колегією суддів встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Уманцем Андрієм Ігоровичем укладено договір про надання правничої допомоги від 08.11.2025, відповідно до пункту 1.1 якого адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар за надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із пунктом 3.1 договору про надання правничої допомоги від 08.11.2025, за надання правничої допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар, який розраховується адвокатом в залежності від обсягу наданої правничої допомоги та витраченого часу. Вартість однієї години для розрахунку розміру гонорару згідно з умовами даного договору визначається додатковою угодою.

За змістом додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої допомоги від 05.03.2026, за надання правничої допомоги у адміністративній справі № 520/30383/25 клієнт незалежно від результату виконання доручення зобов`язується виплатити адвокату гонорар, фіксований розмір якого становить 5000,00 грн.

Відповідно до Акту прийому-передачі наданих послуг від 08.03.2026 адвокатом надано такі послуги :

- представництво інтересів клієнта у справі № 520/30383/25 в Харківському окружному адміністративному суді та надання інших видів правничої допомоги, пов`язаних із розглядом справи, у тому числі надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав клієнта. Вартість послуг 5000,00 грн.

Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, представник позивача надав до суду докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що має бути сплачена позивачем, а тому твердження відповідача про зворотне є такими, що не відповідають обставинам справи.

Верховний Суд у постанові від 10.12.2025 по справі № 902/1070/24 з посиланням на висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою–сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Також, у вказаній постанові Верховним Судом, врахувавши постанови Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Надаючи оцінку обґрунтованості заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегією суддів також взята до уваги позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 19.01.2023 у справі № 345/136/18, у якій останній, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, виснувався, що у разі недотримання стороною вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим часом на виконання робіт, суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат щодо неможливості самостійно зменшувати розмір правової допомоги за відсутності клопотання сторони та самостійно зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу внаслідок їх непропорційності.

Також, Судом наголошено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Підлягає врахуванню у цій справі, що у як у поданій до суду першої інстанції заяві від 12.03.2026, так і у відзиві на апеляційну скаргу, відповідач заперечував проти заявленого позивачем розміру витрат на правову допомогу - 5000,00 грн, а тому посилання представника позивача на відсутність таких заперечень є такими, що спростовані дослідженими матеріалами справи.

Разом з цим, заперечуючи проти відшкодування вказаної суми, відповідач не зазначає суму, яка на його переконання була б співмірною та пропорційною обсягу наданих позивачу послуг адвоката.

Зі змісту норм частини 4, 5 та 6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на зміст частину 4 статті 134 КАС України, яка запроваджена “для визначення розміру витрат”, у той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у такому випадку.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, колегія суддів зазначає наступне.

Так, матеріалами справи підтверджено, що представником позивача складено позовну заяву.

Дослідивши позовну заяву, вартість за написання якої представником позивача визначено на рівні 5000 грн, колегією суддів встановлено, що остання містить власні висновки адвоката, а також посилання на судову практику.

Крім того, представником позивача складено та подано до Харківського окружного адміністративного суду відповідь на відзив на позовну заяву.

Також, колегія суддів враховує результат розгляду даної справи – часткове задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу на рівні 700 грн, суд першої інстанції не наводить будь-яких мотивованих розрахунків, з яких він виходив при зменшенні заявленої до відшкодування суми у розмірі 5000 грн.

Рішенням Ради адвокатів Харківської області № 13/1/7 від 21.07.2021 "Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару" встановлено, що розмір адвокатського гонорару за годину становить 25 відсотків мінімальної заробітної плати, тобто 2000,00 грн станом на момент звернення до суду з цим позовом.

Враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, з огляду на ступень складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також прийняття судом першої інстанції рішення про часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що співмірною та пропорційною сумою відшкодування таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є 4000 грн, що дорівнює 2 годинам роботи адвоката.

Отже, за вказаних обставин, стягнутий судом першої інстанції розмір витрат на професійну правничу допомогу - 700 грн є непропорційно зменшеним, а відтак, підлягає збільшенню до 4000 грн.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Підставами для зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи (частина перша статті 317 КАС України). Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 317 КАС України).

З огляду на те, що суд першої інстанції задовольняючи вимогу представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, неправильно визначив їх розмір, колегія суддів вважає, що додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 по справі № 520/30383/25 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід змінити шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови, а абзацу другого резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Стягнути з Кіровоградської обласної військової адміністрації (м. Кропивницький, пл. Героїв Майдану, 1. ЄДРПОУ: 00022543) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень).».

В іншій частині додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 по справі № 520/30383/25 залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 по справі № 520/30383/25 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу - змінити шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови, а абзацу другого резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Кіровоградської обласної військової адміністрації (м. Кропивницький, пл. Героїв Майдану, 1. ЄДРПОУ: 00022543) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень).».

В іншій частині додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 по справі № 520/30383/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій