Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №600/772/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/772/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради, третя особа - Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправною та скасувати відмову Департаменту надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради у реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену в заяві про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини від 08.01.2026;

- зобов`язати Департамент надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради здійснити реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується з відмовою у реєстрації місця проживання її малолітньої дитини з підстав ненадання згоди іншого з батьків, оскільки у зареєстрованому шлюбі із батьком дитини вона не перебувала, дитина народилась у Республіці Польща, із батьком позивач була знайома короткий проміжок часу та після народження дитини батько виїхав з Республіки Польща у невідомому напрямку. Також позивач зазначає, що зв`язок із батьком дитини не підтримує, участі у вихованні дитини батько не бере, матеріальної допомоги не надає. Крім того, позивач зазначає, що у свідоцтві про народження дитини батьком дитини зазначений ОСОБА_3 лише зі слів позивача за прізвищем та ім`ям (заяви від батька дитини при реєстрації не було), більше ніяких ідентифікуючих відомостей (дати його народження, місця фактичного проживання, реєстрація місця проживання, громадянства, контактного телефону, тощо) про нього не вказано. Також у позові зазначено, що прізвище ОСОБА_4 , це прізвище позивача, оскільки їй не було відоме прізвище батька дитини. Позивач вказує, що після повернення в Україну виникла необхідність реєстрації малолітньої дитини за адресою проживання позивача – матері дитини, з метою оформлення та подання документів на призначення соціальної допомоги до досягнення дитиною трьох років, права на охорону здоров`я, освіту та соціальний захист.

Відповідач заперечував проти задоволення позову та у відзиві зазначив, що реєстрація місця проживання малолітньої дитини з позивачем можлива лише за згодою іншого з батьків. Однак, під час звернення позивача до відповідача не було надано ані письмової згоди батька дитини на реєстрацію її місця проживання, ані документів, що підтверджують наявність обставин, які відповідно до законодавства України звільняють від необхідності отримання такої згоди, зокрема документів, що підтверджують статус одинокої матері або відсутність встановленого батьківства. Відповідач вказує, що відмова у реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Рух справи у суді

Судом відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

08.01.2026 р. позивач звернулась до Департаменту надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради із заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, відповідачем у реєстрації місця проживання малолітньої дитини позивача було відмовлено на підставі п. 3 ст. 5 Закону №1871-IX.

Матеріли справи містять копію свідоцтва НОМЕР_1 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_3 , місце народження м. Торунь, Республіка Польща.

Також матеріали справи містять довідку №691 від 11.06.2025 р., видану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Республіки Польща, про те, що згідно з Рішенням Консульства України в Гданську від 11.06.2025 р. вона набула громадянства України на підставі ч. 1 ст. 7 Закону України «Про громадянство України». Відповідно до законодавства України зазначена особа є громадянином України з 27.12.2024 року.

Згідно копії витягу з Реєстру Чернівецької територіальної громади ОСОБА_1 з 23.09.1977 р. зареєстрована за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 .

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг регулює Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» № 1871-IX від 05.11.2021 (далі - Закон № 1871-IX).

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 2 Закону № 1871-IX реєстрація місця проживання (перебування) особи визначається, як внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону № 1871-IX задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників.

Порядок реєстрації місця проживання (перебування) особи врегульовано ст. 9 Закону № 1871-IX.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1871-IX передбачено, що у разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності, посвідченої у встановленому законом порядку (далі - представник).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 1871-IX до заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи додаються: 1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними; 2) свідоцтво про народження - для дітей віком до 14 років; 3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України); 4) документи, що посвідчують особу законного представника (представника); 5) документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків; 6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору; 7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону № 1871-IX орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо особа подала документи або відомості, передбачені цим Законом, не в повному обсязі.

Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також форми необхідних для цього документів, визначаються Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 р. № 265 (далі – Порядок №265).

Так, згідно з п. 27-29 Порядку №265 реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) за адресою житла незалежно від форми власності.

У разі коли особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку (далі - представник).

Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється в день отримання органом реєстрації документів.

Судом встановлено, що 08.01.2026 р. позивач звернулась до Департаменту надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради із заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, відповідачем у реєстрації місця проживання малолітньої дитини позивача було відмовлено на підставі п. 3 ст. 5 Закону №1871-IX, а саме ненадання згоди батька щодо реєстрації місця проживання малолітньої дитини з матір`ю.

Відповідно до п. 33 Порядку №265 подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Відповідно до встановлених обставин справи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в силу положень абз. 1 ч. 2 ст. 6 Сімейного кодексу України є малолітньою дитиною оскільки не досягла 14 років. Таким чином, подання заяви про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини здійснюється одним з його батьків за згодою іншого з батьків. Поряд з цим, під час звернення до відповідача та до суду позивачем не додано згоди ОСОБА_8 , як батька ОСОБА_5 , на реєстрацію місця проживання його малолітньої дитини.

Згідно з пп. 3 п. 87 Порядку №265 орган реєстрації відмовляє в декларуванні/реєстрації місця проживання (перебування), знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі, коли особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості.

Також суд звертає увагу, що Порядком №265 передбачено альтернативу згоді другого з батьків на реєстрацію місця проживання його малолітньої дитини - це визначення місця проживання дитини відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування.

Таким чином, суд вважає, що відповідач під час відмови позивачу в реєстрації малолітньої дитини, діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України з питань реєстрації місця проживання, адже позивач в супереч вимогам Закону № 1871-IX та Порядку №265 не надав ані письмової згоди другого з батьків, ні відповідного рішення суду чи органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини.

Доводи позивача щодо батька її малолітньої дитини суд оцінює критично, оскільки жодного доказу на підтвердження повідомлених обставин не було надано. При цьому, суд не уповноважений установлювати в межах розгляду цієї справи таких обставин, як підстави можливості/неможливості отримання згоди батька, відмови батька від реєстрації місця проживання дитини за іншою адресою, його участь у вихованні, а також інші аспекти сімейних правовідносин між батьками малолітньої дитини. У межах даної справи, суд досліджує докази та надає оцінку виключно діям відповідача як органу реєстрації місця проживання під час прийняття оскаржуваної відмови.

Суд наголошує, що посадові особи відповідача діяли у відповідності до вимог Закону № 1871-IX, Порядку № 265, якими чітко унормовано порядок реєстрації малолітньої дитини - лише за згодою обох батьків.

Суд додатково звертає увагу, що право батьків на визначення місця проживання дитини визначено ст. 160 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно із ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Суд роз`яснює, що у випадку існування спору щодо участі батьків у вихованні дитини та щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, такий спір може бути вирішений судом в порядку цивільного судочинства, адже згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

На підставі вказаного суд вважає, що відмова Департаменту надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради у реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлена у заяві про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини від 08.01.2026 р., прийнята правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результати розгляду справи суд дійшов висновку про правомірність у спірних правовідносинах дій відповідача та оскаржуваної відмови, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідач не поніс відповідні витрати з розглядом справи, суд не вирішує питання про їх стягнення.

Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідачі: Департамент надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради (вул. Героїв Майдану, 7, м. Чернівці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 58001, ЄДРПОУ 44668158);

третя особа: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради (площа Центральна, 9, м. Чернівці, 58002, ЄДРПОУ 45265077).

Суддя Т.М. Брезіна