Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №440/3293/25 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/3293/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/3293/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

13.03.2025 адвокат Мандрик Владислав Володимирович, здійснюючи на підставі ордеру (серія ВН №1471202 від 13.03.2025) представництво інтересів ОСОБА_1 , звернувся з вищезазначеним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (надалі - в/ч НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі збільшеному до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, у періоди з 07.12.2022 по 14.12.2022, з 05.02.2023 по 15.02.2023, з 05.04.2023 по 19.04.2023, з 09.05.2023 по 23.05.2023, з 26.06.2023 по 16.07.2023, з 29.11.2023 по 11.12.2023, з 14.12.2023 по 03.01.2024 та пропорційно періоду перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, рекомендованій довідкою №517 від 15.02.2023 на 30 календарних днів;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі збільшеному до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, у періоди з 07.12.2022 по 14.12.2022, з 05.02.2023 по 15.02.2023, з 05.04.2023 по 19.04.2023, з 09.05.2023 по 23.05.2023, з 26.06.2023 по 16.07.2023, з 29.11.2023 по 11.12.2023, з 14.12.2023 по 03.01.2024 та пропорційно періоду перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, рекомендованій довідкою №517 від 15.02.2023 на 30 календарних днів, за вирахуванням виплачених сум.

Мотивуючи цей позов, заявник вказує на обставини порушення відповідачем прав позивача на отримання сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за час перебування на стаціонарному лікуванні поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, та пропорційно періоду перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 03.04.2025 клопотання представника в/ч НОМЕР_1 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача наполягає на тому, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки той не надав до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, про які зазначає у позовній заяві. Стосовно спірного періоду з 05.02.2023 по 15.02.2023 зазначає, що позивачеві нараховано та виплачено у повному розмірі додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн розмірі, що підтверджуються довідкою в/ч НОМЕР_1 від 20.03.2025 вих. №249/Ф та відомістю зарахування заробітної плати (грошового забезпечення, стипендії, тощо). За період з 13.03.2023 по 22.07.2023 - у розмірі 39 285,72 грн (після утримання податків і зборів - 36 472,25 грн). Так само, за період 30 календарних днів починаючи з 15.02.2023 позивачеві нараховано та виплачено у повному розмірі додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн розмірі. Стверджує, що позивач після повернення з лікування не надав до місця несення служби у АДРЕСА_1 будь-якої медичної документації, що підтверджувала б факт його перебування у медичних закладах. 27.03.2025 за вих. №694/2277 та вих. № 694/2278 командуванням в/ч НОМЕР_1 направлено звернення на ім`я ОСОБА_1 та адвоката Мандрика В.В. з пропозицією надати оригінали чи належним чином засвідчені копії медичної документації за спірний період для прийняття рішення про виплату чи відмову у виплаті. Однак ця пропозиція була залишена без уваги. Стосовно періоду з 07.12.2022 по 14.12.2022 представник відповідача повідомив, що позивач після відкриття провадження у цій справі надав належним чином завірену копію виписки з медичної карти стаціонарного хворого №4534 КНП "Міська лікарня №3". У зв`язку з цим відповідно рапорту помічника командира в/ч НОМЕР_1 з правової роботи наказом командира в/ч НОМЕР_1 №306 від 30.03.2025 внесено зміни до наказу №24 від 03.01.2023 із розрахунку 100 000 грн. Оплата буде проведена у 10-денний строк з моменту видачі наказу. За таких обставин представник вважає, що в/ч НОМЕР_1 не допускала протиправних дій чи бездіяльності. Дійсними причинами невиплати позивачеві грошового забезпечення за спірний період є обставини ненадання з боку ОСОБА_1 медичної документації після прибуття з лікування та ненадання таких документів у подальшому (належної якості, в оригіналі чи належним чином засвідчених копіях).

Правом на подачу відповіді на відзив позивач не скористався.

Розгляд справи судом здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився у с. Монастирець Хустського району Закарпатської області, проходив військову службу у складі в/ч НОМЕР_1 .

Під час проходження військової служби 18.11.2022 ОСОБА_1 отримав мінно-вибухову травму, струс мозку, акубаротравму, що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №694/639 від 28.01.2023 (а.с. 25).

Відповідно до вказаної довідки молодший сержант ОСОБА_1 травму отримав за обставин: 18.11.2022 о 14:30 поблизу населеного пункту Білогорівка Сєверодонецького району Луганської області під час безпосередньої участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в районі ведення бойових дій, внаслідок артилерійського обстрілу з території тимчасово непідконтрольній ЗСУ з боку підрозділів збройних сил РФ, отримав поранення. Під час отримання травми перебував в засобах індивідуального захисту (каска, бронежилет). В стані алкогольного та наркотичного сп`яніння не перебував. Вищевказані поранення отримані під час виконання обов`язків військової служби, які пов`язані із захистом Батьківщини.

Позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманим поранення у період з 07.12.2022 по 14.12.2022, що підтверджується медичною випискою №4534 від 14.12.2022 (а.с. 26).

05.02.2023 під час проходження військової служби ОСОБА_1 отримав ще одне поранення: мінно-вибухову травму, вогнепальне осколкове сліпе проникаюче поранення черепа, мозкове поранення в лівій тім?яній ділянці із вдавленим переломом лівої тім?яної кістки, забій головного мозку ІІ ст., закритий перелом кісток носа, травматичний САК, що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №694/2881 від 07.06.2023 (а.с. 25 зворот).

У зв`язку з отриманим пораненням позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується, зокрема:

- випискою із медичної карти стаціонарного хворого №2238, згідно з якою ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 05.02.2023 по 07.02.2023 (а.с. 27);

- випискою із медичної карти стаціонарного хворого №3212, згідно з якою ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 07.02.2023 по 15.02.2023 (а.с. 28);

15.02.2023 Військово-лікарською комісією КНП "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" було проведено медичний огляд ОСОБА_1 , факт чого підтверджується довідкою №517, якою зафіксовано причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 з проходженням військової служби (а.с. 34 зворот). Згідно з класифікатором розподілу травм, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров?я України №370 від 04.07.2007, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.08.2007 за №902/14169, отримана травма, відноситься за ступенем тяжкості до "тяжких".

Позивач перебував у відпустці для лікування поранення. Наказ командира про призначення відпустки у матеріалах справи відсутній, однак цей факт підтверджується витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 18.03.2023 №79 про прибуття до в/ч ОСОБА_1 з відпустки за станом здоров`я (а.с. 57).

Після прибуття з відпустки позивач продовжив лікування.

Вказані обставини підтверджуються наступними документами:

- виписка із медичної карти стаціонарного хворого №1184, згідно з якою ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 05.04.2023 по 19.04.2023 (а.с. 19);

- виписка із медичної карти стаціонарного хворого №898, згідно з якою ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 09.05.2023 по 23.05.2023 (а.с. 31);

- виписка із медичної карти стаціонарного хворого №1385, згідно з якою ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 26.06.2023 по 16.07.2023 (а.с. 32);

- виписка із медичної карти стаціонарного хворого №4520, згідно з якою ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 29.11.2023 по 11.12.2023 (а.с. 33);

- виписка із медичної карти стаціонарного хворого №2370, згідно з якою ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 14.12.2023 по 03.01.2024 (а.с. 34).

Представник позивача зазначає, що у період перебування на стаціонарному лікуванні та у період перебування відпустці за станом здоров?я, рекомендованій довідкою ВЛК №517 від 15.02.2023 на 30 календарних днів, позивач не отримував додаткової грошової винагороди у повному розмірі відповідно до постанови КМ від 25.02.022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану".

Вважаючи своє право порушеним, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-XII).

Частинами першою - третьою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з абзацами 1, 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває і дотепер.

Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та від 24.02.2022 №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №168, пунктом 1 якої, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (у даному випадку - 21.02.2024), встановлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Пункт 12 Постанови №168, крім іншого, передбачає, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 11, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.

З аналізу пункту 1 Постанови №168 випливає висновок про те, що право на виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, мають військовослужбовці за умов:

- отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини;

- перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (надалі - Порядок №260).

Дія цього Порядку (крім розділів II, V, VI, IX, XII, XVI-XXIV) поширюється на військовослужбовців, умови виплати грошового забезпечення для яких встановлено іншими нормативно-правовими актами.

Абзацом 16 пункту 2 розділу І Порядку №260 (у редакції згідно з наказом Міноборони від 25.01.2023 №44) визначено, що до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належить додаткова винагорода на період дії воєнного стану.

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 Порядок №260 доповнено розділом XXXIV (Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану).

Відповідно до пункту 11 розділу XXXIV Порядку №260, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

За умовою пункту 12 розділу XXXIV Порядку №260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Як передбачено пунктом 11 статті 101 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у чинній редакції, військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. Огляд військово-лікарською комісією для вирішення питання про потребу у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування. Якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров`я іноземної держави, до якого військовослужбовця направлено в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця перешкоджає йому прибути до військово-лікарської комісії для проведення огляду з метою визначення потреби у тривалому лікуванні, такий огляд проводиться дистанційно в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Висновок військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку.

Так само, згідно з підпунктом 6.13 пункту 6 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (надалі - Положення №402), загальний час безперервного перебування військовослужбовців у закладах охорони здоров`я (установах), у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою та/або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати дванадцять місяців поспіль. Не пізніше закінчення строку безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров`я (установах), у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою та/або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовці підлягають медичному огляду ВЛК з метою визначення придатності до військової служби.

У разі визнання військовослужбовця ВЛК непридатним до військової служби, документи про його звільнення з військової служби можуть бути надіслані посадовій особі, яка видає наказ про звільнення, до виписки військовослужбовця із закладу охорони здоров`я (установи).

Медичний огляд ВЛК з метою визначення потреби у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування.

Крім того, відповідно до пункту 9 розділу І Порядку №260 (в редакції, чинній станом на травень 2024 року), грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва)) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.

Аналіз викладених норм Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Положення №402, Порядку №260 свідчить на користь висновку про те, що виплата матеріального і грошового забезпечення військовослужбовцю, який перебуває на лікуванні в закладах охорони здоров`я, здійснюється при безперервному лікуванні протягом 12 місяців поспіль. При цьому умовою виплати грошового забезпечення після спливу чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини є факт проходження військовослужбовцем медичного огляду ВЛК з метою визначення потреби у тривалому лікуванні з можливістю проведення огляду ВЛК дистанційно в порядку, встановленому Міністерством оборони України, якщо хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця перешкоджає йому прибути до військово-лікарської комісії для проведення огляду.

Судом встановлено, що позивач отримав поранення 18.11.2022 та 05.02.2023.

Так, 18.11.2022 ОСОБА_1 отримав мінно-вибухову травму, струс мозку, акубаротравму, що підтверджено довідкою командира в/ч НОМЕР_1 про обставини травми №694/639 від 28.01.2023 (а.с. 25).

У період з 07.12.2022 по 14.12.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням, отриманим 18.11.2022.

Водночас з матеріалів справи суд встановив, що командуванням в/ч НОМЕР_1 здійснено виплату за період лікування позивача з 07.12.2022 по 14.12.2022, що підтверджується листом в/ч НОМЕР_1 від 17.09.2024 №694/4559, адресованим позивачу (а.с. 39).

Згідно з довідкою в/ч НОМЕР_1 від 20.03.2025 №249 про виплату додаткової винагороди молодшому сержанту ОСОБА_1 (а.с. 64), за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди з розрахунку 30 000 грн на місяць.

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 30.03.2025 №306 (а.с. 58) внесено зміни до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 03.01.2024 №24, яким пункт 43 в додатку 1 до наказу викладено в редакції, якою ОСОБА_1 включено до переліку за період з 01.12.2022 по 06.12.2022 та за період з 15.12.2022 по 31.12.2022. Відповідно до зазначених змін цим же наказом було доручено начальнику фінансово-економічної служби в/ч НОМЕР_1 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 здійснити нарахування та виплатити військовослужбовцям в/ч НОМЕР_2 додаткову винагороду на період дії воєнного стану із розрахунку 100000 гривень на місяць.

01.06.2026 до суду надійшли додаткові пояснення в/ч НОМЕР_1 , до яких представник приєднав банківську довідку про виконання зарахування коштів на рахунки одержувачів, відповідно до якої 12.04.2025 на користь ОСОБА_1 здійснено зарахування коштів у розмірі 17 793,54 грн (а.с. 93).

Таким чином, за спірний період з 07.12.2022 по 14.12.2022, тобто у зв`язку з лікуванням поранення, отриманого 18.11.2022, в/ч НОМЕР_1 фактично виплатила позивачу додаткову винагороду із розрахунку 100000 грн на місяць, з огляду на що позов у відповідній частині вимог задоволенню не підлягає.

Так само не підлягає задоволенню позов й у частині вимог щодо виплати за періоди лікування поранення, отриманого ним 05.02.2023, частина яких відповідачем фактично оплачена.

Згідно з тією ж довідкою в/ч НОМЕР_1 від 20.03.2025 №249 про виплату додаткової винагороди молодшому сержанту ОСОБА_1 (а.с. 64) за період лікування з 05.02.2023 по 15.02.2023 здійснено нарахування додаткової винагороди із розрахунку 100 000 грн на місяць, у зв`язку з чим позивач у червні 2023 року отримав 39 285,72 грн, за період перебування у відпустці для лікування з 19.02.2023 по 28.02.2023 позивач у липні 2023 року отримав 35 714,28 грн, за період з 01.03.2023 по 17.03.2023 позивач у липні 2023 року отримав 54 838,71 грн.

Тож період лікування з 05.02.2023 по 15.02.2023, як і період перебування позивача у відпустці для лікування з 19.02.2023 по 17.03.2023 відповідачем фактично оплачений, а тому позов у цій частині вимог задоволенню не підлягає.

Як вже встановлено судом вище, 15.02.2023 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у ВЛК КНП "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради", постановою якої про причинний зв`язок захворювання після мінно-вибухової травми (05.02.2023) за ступенем тяжкості поранення визначено як "тяжке", а за причинним зв`язком - поранення, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби, що відображено у довідці ВЛК №517 від 15.02.2023 (а.с. 34 зворот).

Однак 26.02.2025 на засіданні ЦВЛК ЗСУ поранення, отримане позивачем 05.02.2023, було перекваліфіковане на таке, як пов`язане із захистом Батьківщини (протокол №1403). Водночас постанову ВЛК про причинний зв`язок зазначеного поранення за довідкою ВЛК КНП "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" від 15.02.2023 №517 було відмінено (а.с. 36).

З довідки від 20.03.2025 №249 (а.с. 64) та з довідки про доходи ОСОБА_1 (а.с. 70 – 71) суд встановив, що з січня 2024 року зарахування від в/ч НОМЕР_1 були припинені.

30.07.2024 позивач направив заяву до відповідача з вимогою, зокрема нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду у збільшеному до 100 тис. грн розмірі згідно з Постанови №168 пропорційно періодам перебування на стаціонарному лікуванні з 07.12.2022 по 14.12.2022, з 05.02.2023 по 15.02.2023, з 05.04.2023 по 19.04.2023, з 09.05.2023 по 23.05.2023, з 26.06.2023 по 16.07.2023, з 29.11.2023 по 11.12.2023, з 14.12.2023 по 03.01.2024 (а.с. 37 - 38).

У відповідь на цю заяву командир в/ч НОМЕР_1 листом від 18.08.2024 №694/3958 (а.с. 39 зворот) повідомив позивача про те, що у доданих до заяви документах відсутня довідка ВЛК, яка підтверджує факт поранення, що є необхідним для призначення виплати згідно з наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, в абзаці 34 пункту 13 якого зазначено, що ВЛК закладів охорони здоров`я після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я надають медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 грн за час цієї відпустки. Запропоновано заявнику надати довідку ВЛК для вирішення питання щодо виплати додаткової винагороди.

Однак ОСОБА_1 законну пропозицію командування в/ч НОМЕР_1 проігнорував. Натомість продовжив направляти до в/ч НОМЕР_1 листи з вимогою виплатити йому додаткову винагороду, відповідаючи на які командир в/ч НОМЕР_1 (а.с. 39) та командувач Десантно-штурмових військ ЗСУ (а.с. 38 зворот) надавали роз`яснення, аналогічні за змістом вищенаведеному.

27.03.2025 командир в/ч НОМЕР_1 направив позивачу листа за №694/2277 (а.с. 65), в якому надав розгорнуті роз`яснення з приводу того, що про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов?язків військовослужбовець зобов?язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо). Тож позивач після виписки із закладу охорони здоров?я та лікування, відпустки зобов?язаний був самостійно прибути до місця несення служби у АДРЕСА_1 та відрекомендовуються своєму безпосередньому начальникові - командиру в/ч НОМЕР_1 , після чого у медичному пункті військової частини здати медичні документи. Однак позивачем не надано до медичного пункту в/ч НОМЕР_1 медичні документи за періоди лікування (05.04.2023 по 19.04.2023, 09.05.2023 по 23.05.2023, 26.06.2023 по 16.07.2023, 29.11.2023 по 11.12.2023, 14.12.2023 по 03.01.2024).

Додав, що в/ч НОМЕР_2 не відмовила у виплаті додаткової грошової винагороди, а з метою додержання вимог ст. 262 Закону України від 24.03.1999 №548-XIV "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" та з метою уникнення ситуації виплати грошових коштів на підставі підроблених документів запропонувала падати оригінали чи належним чином засвідчені документи за переліком.

Суд, зважаючи на встановлені обставини відміни 26.02.2025 ЦВЛК ЗСУ постанови ВЛК від 15.02.2023 №517 про причинний зв`язок поранення, отриманого позивачем 05.02.2023, констатує висновок, відповідно до якого позивач втратив право на отримання грошової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, після відміни постанови ВЛК, оскільки однією з обов`язкових умов для виплати спірної винагороди є перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням саме тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Оскільки постанову ВЛК було відмінено, то підстави для виплати позивачу збільшеного грошового забезпечення за періоди з 05.04.2023 по 19.04.2023, з 09.05.2023 по 23.05.2023, з 26.06.2023 по 16.07.2023, з 29.11.2023 по 11.12.2023, з 14.12.2023 по 03.01.2024 відсутні.

За таких обставин суд визнає позов безпідставним у повному обсязі, у зв`язку з чим залишає його без задоволення.

За відсутності підстав задоволення позову, відсутні й підстави для розподілу судових витрат, позивач таких не поніс.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 у справі №440/3293/25 - залишити без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ; АДРЕСА_3 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун