Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №420/11273/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11273/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Модна хвиля” до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Модна хвиля» до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000025/2 від 02.02.2026, N UA500020/2026/000028/2 від 06.02.2026, № UA500020/2026/000030/2 від 09.02.2026, № UA500020/2026/000050/2 від 13.03.2026, № UA500020/2026/000061/2 від 19.03.2026, № UA500020/2026/000064/2 від 23.03.2026;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2026/000032 від 02.02.2026, № UA500020/2026/000036 від 06.02.2026, № UA500020/2026/000039 від 09.02.2026, № UA500020/2026/000073 від 13.03.2026, № UA500020/2026/000084 від 19.03.2026, № UA500020/2026/000087 від 23.03.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що документи, подані для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару були відсутні. Наявність права на витребування додаткових документів не означає безапеляційного права його застосування. Одеською митницею не наведено належного обґрунтування, що в деклараціях митної вартості зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлена митна вартість товару не відповідає ціновій інформації, яка наявна у митного органу. Подані Позивачем документи містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарів, відомості щодо ціни та не містять розбіжностей. Відповідачем неправомірно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів. У зв`язку із прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови на Позивача було покладено додаткові фінансові зобов`язання у вигляді митних і інших пов`язаних платежів, що призвело до порушення майнових прав Позивача, які підлягають захисту.

Ухвалою від 22.04.2026 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою від 29.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 29.05.2026 року у задоволенні заяви Одеської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Модна хвиля” до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення – відмовлено.

Від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями № 26UA500020000805U6 від 02.02.2026 року, № 26UA500020000865U3 від 06.02.2026 року, № 26UA500020000934U8 від 09.02.2026 року; № 26UA500020001844U9 від 13.03.2026року, № 26UA500020002006U0 від 19.03.2026 року, № 26UA500020002103U4 від 23.03.2026 року подані документи, які зазначені у графі 44 МД.

В поданих документах містилися розбіжності, що виключало можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ та обумовлювало необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Відповідач зазначає, що позивачем були надані додатково документи, проте, не надано повного переліку витребуваних документів, що може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації». У зв`язку з наявністю розбіжностей і відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також не поданням всіх витребуваних митницею додаткових документів, які підтверджують митну вартість товарів, у відповідності до ч. 2 ст. 55 МКУ Одеською митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000025/2 від 02.02.2026, N UA500020/2026/000028/2 від 06.02.2026, № UA500020/2026/000030/2 від 09.02.2026, № UA500020/2026/000050/2 від13.03.2026, № UA500020/2026/000061/2 від 19.03.2026, № UA500020/2026/000064/2 від 23.03.2026 року. Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, в зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МОДНА ХВИЛЯ", ідентифікаційний код 45619159, зареєстроване 17.12.2024 як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

29.08.2025 між ТОВ "СОРТФАЙ" (Комітент) та ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ" (Комісіонер) укладений договір комісії № 290825, пунктом 1.1 якого передбачено, що Комісіонер бере на себе зобов`язання від свого імені і за рахунок Комітента знаходити за межами митного кордону України, здійснювати придбання і доставку на митну територію України Товар, необхідний Комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними в заявках, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 договору комісії № 070425_1 від 07.04.2025 Комісіонер зобов`язаний самостійно провести всю необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти товар, необхідний Комітенту на умовах, найбільш вигідних для Комітента за ціною не вище, призначеної йому останнім; за необхідності та за письмовою згодою Комітента, виконати всю переддоговірну роботу, укласти договір купівлі-продажу із Продавцем Товару від свого імені, але за рахунок Комітента. Виконати всі необхідні митні й інші формальності, пов`язані із ввозом Товару на митну територію України, для чого він має право укласти від свого імені договір з підприємством-декларантом (митним брокером), із власником митних (ліцензованих) складів і інші подібні договори. Комісіонер має право сплатити митні платежі, мито, податок на додану вартість при митному оформленні товару, що сплачуються за митною декларацією.

Підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 договору комісії № 070425_1 від 07.04.2025 обумовлено, що Комісіонер зобов`язаний на основі контракту, складеного Продавцем Товару, за рахунок Комітента купити іноземну валюту на території України і провести розрахунки з Продавцем-нерезидентом у відповідності з умовами і в валюті, обумовленими в контракті купівлі-продажу між Комісіонером і Продавцем.

10.11.2025 року між ТОВ «ШЛЯХ ЛОГІСТИКА» (Комітент) та ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ» (Комісіонер) укладений договір комісії № 101125, відповідно до умов якого Комісіонер бере на себе зобов`язання від свого імені і за рахунок Комітента знаходити за межами митного кордону України, здійснювати придбання і доставку на митну територію України товар, необхідний Комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними в заявках, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару. Комісіонер зобов`язаний самостійно всю необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти товар, необхідний Комітенту на умовах, найбільш вигідних для Комітента за ціною не вище призначеної йому останнім, за необхідності та за письмовою згодою Комітента, виконати всю переддоговірну роботу, укласти договір купівлі-продажу із продавцем товару від свого імені, але за рахунок Комітента. Виконати всі необхідні митні й інші формальності, пов`язані із ввозом товару на митну територію України, для чого він має право укласти від свого імені договір з підприємством-декларантом (митним брокером), власником митних (ліцензійних) складів і інші подібні договори. Комісіонер має право сплатити митні платежі, мито, податок на додану вартість при митному оформленні товару, що сплачуються за митною декларацією (п.п 2.1.1 п.2.1 договору комісії № 101125).

Відповідно до пп 2.1.4 пункту 2.1 договору комісії № 101125 Комісіонер зобов`язаний на основі контракту, складеного Продавцем товару, за рахунок Комітента купити іноземну валюту на території України і провести розрахунки з продавцем-нерезидентом у відповідності з умовами і в валюті, обумовленими в контракті купівлі-продажу між Комісіонером і Продавцем.

22.12.2025р. між ТОВ «САЙВІК ГРУП» (Комітент) та ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ» (Комісіонер) укладений договір комісії №221225.

07.04.2025 року між компанією “Soltera Trade Limited”, Гонконг (Продавець) та TOB “МОДНА ХВИЛЯ” (Покупець) укладений контракт №MH/ST, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується продавати товар, а Покупець купувати його згідно з умовами, які зазначені в цьому контракті та підтверджені інвойсами до кожної конкретної поставки. Вид, кількість, ціна та умови поставки товару узгоджуються сторонами та зазначаються в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту. (п.2.1 контракту №MH/ST)

Відповідно до п.2.2 контракту Товар повинен бути упакований відповідно до встановлених технічних умов, що забезпечують збереження його якості під час транспортування.

Поставка може бути здійснена морським або автомобільним транспортом (п.3.1 контракту).

Відповідно до п.3.2 контракту для кожної окремої поставки умови постачання, згідно з Інкотермс 2020, будуть уточнені в інвойсах.

Пунктом 3.3 контракту передбачено, що у разі необхідності, відправником Товару може бути інша компанія, що буде вказано в товаросупровідних документах.

Відповідно до п.5.1 контракту оплата здійснюється з відстрочкою на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України.

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подані митні декларації № 26UA500020000805U6 від 02.02.2026 року, № 26UA500020000865U3 від 06.02.2026 року, № 26UA500020000934U8 від 09.02.2026 року; № 26UA500020001844U9 від 13.03.2026року, № 26UA500020002006U0 від 19.03.2026 року, № 26UA500020002103U4 від 23.03.2026 року, відповідно до яких за умовами поставки CPT на митну територію України надійшов товар ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ», а саме: трикотажне полотно поперечне в`язане, машинного в`язання, речі домашнього вжитку, нові, тканини трикотажні ворсові, машинного в`язання. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митними деклараціями позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме:

(МД) № 26UA50002000080506 від 02.02.2026: пакувальний лист б/н від 19.11.2025, інвойс (invoice) № SOL191125-5TFDW від 19.11.2025, коносамент (bill of lading) N XM849002059 від 25.11.2025, навантажувальний документ (bordereau) № DOL00010393 від 29.01.2026, декларація про походження товару № SOL-191125-5FFDW-від 19.11.2025, контракт № МH/ST від 07.04.2025, договір комісії № 290825_1 від 29.08.2025, договір № 8 від 29.07.2025 про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, акт про зважування від 02.02.2026, заява проведення фізичного огляду від 02.02.2026.

(МД) № 26UA500020000865U3 від 06.02.2026: пакувальний лист б/н від 21.11.2025, інвойс (invoice) № SOL211125-1DHНТ від 21.11.2025, міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) № 1677 від 03.02.2026, декларація про походження товару. № SOL-211125-1DННТ від 21.11.2025, контракт № МH/ST від 07.04.2025, договір комісії № 290825_1 від 29.08.2025, договір № 8 від 29.07.2025 про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, акт про зважування від 06.02.2026, заява на проведення фізичного огляду від 06.02.2026.

(МД) № 26UA50002000093408 від 09.02.2026: пакувальний лист б/н від 18.11.2025, інвойс (invoice) № SOL181125-1JFJT від 18.11.2025, коносамент. (bill of lading). N QN25100471 від 19.11.2025, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR). № 7359 від 07.02.2026, декларація про походження товару № SOL-181125-1JFJT від 18.11.2025, контракт № MH/ST від 07.04.2025, договір комісії № 101125_1 від 10.11.2025, договір № 8 від 29.07.2025 про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, акт про зважування від 07.02.2026, заява на проведення фізичного огляду, від 09:02.2026.

(МД)- №26UA50002000184409 від 13.03.2026: пакувальний лист б/н від 02.01.2026, інвойс (invoice) N SOL020126-6ADRC від 02.01.2026, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 9216 від 11.03.2026, декларація про походження товару № SOL-020126-6ADRC від 02.01.2026, контракт № МH/ST від 07.04.2025, додаткова угода № 2 від 05.03.2025 до договору № MH/ST від 07.04.2025, договір комісії № 211225 1 від 22.12.2025, договір № 8 від 29.07.2025 про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, акт про зважування від 13.03.2026, заява на проведення фізичного огляду від 13.03.2026.

(МД) № 26UA50002000200604 від 19.03.: пакувальний лист б/н від 02.01.2026, інвойс (invoice) № SOL02012026-1GRCD від 02.01.2026, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 4382 від 17.03.2026, декларація про походження товару. № SOL-02012026-1GRCD від 02.01.2026, контракт № МH/ST від 07.04.2025, додаткова угода №2 від 05.03.2025. до договору № MH/ST від 07.04.2025, договір комісії №221225 1 від 22.12.2025, договір № 8 від 29.07.2025 про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів, акт про зважування від 19.03.2026, заява на проведення фізичного огляду від 19.03.2026.

(МД) № 26UA50002000210304 від 23.03.2026: пакувальний лист б/н від 20.01.2026, інвойс (invoice) № SOL200126-8DHCR від 20.01.2026, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № б/н від 19.03.2026, декларація про походження товару № SOL-200126-8DHCR від 20.01.2026, контракт № МH/ST від 07.04.2025, додаткова угода № 2 від 05.03.2025 до договору № MH/ST від 07.04.2025, договір комісії № 221225_1 від 22.12.2025, договір № 8 від 29.07.2025 про надання послуг по декларуванню, та митному оформленні товарів, акт про зважування від 23.03.2026, заява на проведення фізичного огляду від 23.03.2026.

Одеська митниця надіслала позивачу запити щодо митного оформлення вищезазначеного товару.

На електронні запити митниці декларантом було надано Одеській митниці листи, в яких позивач зазначив про те, що до митного органу було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості, зокрема декларації митної вартості, зовнішньоекономічний контракт № МH/ST від 07.04.2025, рахунки-фактури (invoice). Повідомлено, що банківських платіжних документів немає, у зв`язку з тим, що оплата за дану партію товару не проводилась, умовами пункту 5.1. контракту № МH/ST від 07.04.2025 обумовлена можливість відстрочки платежу, чим скористався отримувач, згідно рахунку-фактури відстрочка 90 днів, переказ коштів буде проведено після випуску товарів у вільний обіг, страхування вантажу не здійснювалось, про що наявна відповідна інформація в рахунку-фактурі (invoice). Згідно законодавства України митна вартість обчислюється на момент перетину митного кордону, умови поставки СРТ означають, що фрахт сплачено до вказаного місця призначення, в інвойсах (invoice) місцем призначення визначено Харків (умови поставки СРТ - Харків). Також уповноважена особа декларанта (ТОВ "СІАР-ГРУПП”) додатково надала до митниці прайс-листи. Відтак, позивач зазначив, що декларантом та його уповноваженою особою було надано всі необхідні документи, що були в наявності, які підтверджують числові значення митної вартості товару, підлягають обрахунку, що відповідає вимогам чинного законодавства України, в тому числі Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішень про коригування митної вартості товарів.

Рішення про коригування митної вартості товарів N UA500020/2026/000025/2 від 02.02.2026 (МД№26UA500020000805U6 від 02.02.2026р ):

-рахунок-фактура від 19.11.2025р. №SOL-191125-5TFDW визначає вартість товарів №1 та №2 за рулон, проте не вказано розміри рулону, що впливає на вартість товару та свідчить про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів;

-в пакувальному листі від 19.11.2025р. б/н зазначена наявність торговельних марок «HHTextile», проте в інвойсі відомості щодо торговельних марок відсутні, що може свідчити про неврахування такої характеристики при встановленні вартості товару;

-згідно п.2.1 контракту від 07.04.2025р, вид, кількість, ціна та умови поставки товару узгоджуються сторонами та указуються в інвойсах. Пакувальний лист від 19.11.2025р. та рахунок-фактура від 19.11.2025р. №SOL-191125-5TFDW видані відправником та продавцем товарів Soltera Trade Limited (Гонг-Конг) створені за допомогою програмних комплексів обліку товарів і наводять з-поміж інших характеристик товарів їх код УКТЗЕД. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності не є характерною для резидентів Гонг-Конгу системою ідентифікації товарів, а наявність такої характеристики в документах з високою імовірністю свідчить про формальний характер таких документів та те, що вказаний в них відправник не має стосунку до їх створення;

- відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах СРТ Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару;

- відповідно до інвойсу, товар поставляється на умовах СРТ Kharkiv, що означає що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків) та, що продавець повинен класти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м. Харків є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5,6 частини десятої статті 58 Кодексу.

Внаслідок ухвалення рішення про коригування митної вартості товарів Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA50020/2026/000032 від 02.02.2026р.

Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000028/2 від 06.02.2026 (МД №26UA500020000865U6 від 06.02.2026р):

-згідно п.2.1 контракту №МН/ST від 07.04.2025р., узгоджуються сторонами та указуються в інвойсах вид, кількість, ціна та умови поставки товару. Пакувальний лист від 21.11.2025 б/н та рахунок-фактура від 21.11.2025 №SOL-211125-1DHHT видані продавцем товарів Soltera Trade Limited (Гонг-Конг) створені за допомогою програмних комплексів обліку товарів і наводять з-поміж інших характеристик товарів їх код УКТЗЕД. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності не є характерною для резидентів Гонг-Конгу системою ідентифікації товарів, а наявніть такої характеристики в документах з високою імовірністю свідчить про формальний характер таких документів, та те, що вказаний в них відправник не має стосунку до їх створення;

-в пакувальному листі від 21.11.2025 б/н серед описових відомостей зазначено щодо наявності на товарі №1 згідно ЕМД від 06.02.2026 №26 UA500020000865 U3 торговельної марки STextіle, проте в інвойсі від 21.11.2026 №SOL-211125-1DHHT відомості щодо торговельної марки відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвойсу, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки;

-в рахунку-фактурі від 21.11.2025 № SOL-211125-1DHHT вказано, що термін доставки товарів-180 днів. Відправка товарів, згідно CMR, здійснювалась не раніше дати її видачі-03.02.2026, а здійснення пропуску товарів на митну територію України здійснено 05.02.2026. Тобто товар відправлено через 75 календарних днів. Такі умови та зволікання з відправкою вже проданого товару є нехарактерним для міжнародної торгівлі та може свідчити про наявність додаткових витрат на перевезення та/або зберігання товару до його надходження до пункту пропуску на митному кордоні України, що були не враховані при визначенні продавцем товарів вартості, що підлягають сплаті;

-відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах СРТ Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару;

-до митного оформлення не надано товаротранспортні документи (BL, маніфест) за якими товар доставлено з Китаю до Румунії та документи, які містять інформацію про витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного морського транспортного засобу на інший та на автомобільний ТЗ в порту призначення, вартість зберігання та організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України. До митного контролю не надано відомостей про включення таких витрат до митної вартості товарів;

- п.1.2 контракту від 07.04.2025 №МН/ST визначає характер взаємовідносин продавця та покупця таким чином: продавець зобов`язується продавати товар, а покупець купувати його згідно з умовами, які зазначені в контракті та підтверджені інвойсами до кожної окремої поставки. Продавець («Soltera Trade Limited») є резидентом Гонконгу. Відправник товару- NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO.,LTD, резидент КНР. В гр..4 автотранспортної накладної CMR від 03.02.2026 №1677 зазначено місце завантаження Румунія. До митного контролю не надано жодного документа щодо знаходження товарів на території країни продавця товарів. Таким чином для виконання умов п.1.2 контракту продавцем повинні були залучатися треті особи, що повпливало на вартість товарів, проте у наданих до митного контролю документах це не зазначено.

Внаслідок ухвалення рішення про коригування митної вартості товарів Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA50020/2026/000036 від 06.02.2026р.

Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000030/2, від 09.02.2026 (МД №26UA500020000934U8 від 09.02.2026р):

-відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах СРТ Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару;

-відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту та рахунку-фактури (інвойсу) товар поставляється на умовах СРТ Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків) та, що продавець повинен класти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м. Харків є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5,6 частини десятої статті 58 Кодексу;

- рахунок-фактура (інвойс) визначає вартість товару за рулон, проте не вказано розміри рулону, що впливає на вартість товару та свідчить про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів;

- в пакувальному листі від 10.04.2025р. б/н зазначена наявність торговельної марки «HHTextile», проте в інвойсі відомості щодо ТМ відсутні, що може свідчити про неврахування такої характеристики при встановленні вартості товару;

- відповідно до умов викладених у рахунку-фактурі (інвойс) та п.5.1 контракту, оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ.

Внаслідок ухвалення рішення про коригування митної вартості товарів Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA50020/2026/000039 від 09.02.2026р.

Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000050/2 від 13.03.2026 (МД №26UA500020001844U9 від 13.03.2026р):

- в пакувальному листі від 02.01.2025 б/н серед описових відомостей зазначено щодо наявності на товарі торговельної марки SRHTextіle, FUHUA, проте в інвойсі від 02.01.2026 №SOL-02012625-6АDRС відомості щодо торговельної марки відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвойсу, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки;

- відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту та рахунку-фактури (інвойсу) товар поставляється на умовах СРТ Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків) та, що продавець повинен класти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м. Харків є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5,6 частини десятої статті 58 Кодексу;

- відповідно до умов викладених у рахунку-фактурі (інвойс) та п.5.1 контракту, оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ.

-відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах СРТ Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару;

Внаслідок ухвалення рішення про коригування митної вартості товарів Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA50020/2026/000073 від 13.03.2026р.

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500020/2026/000084 від 19.03.2026. (МД № 26UA50002000200604 від 19.03.2026):

-у пакувальному листі від 02.01.2026 № Б/н з-поміж описових відомостей зазначено наявність на товарі №1, та згідно ЕМД від 19.03.2026 №26UA500020002006U4 торговельної марки «STextile», проте в рахунку-фактурі (інвойс). від 02.01.2026 № SOL-02012026-1GRCD відомості щодо торговельної марки відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю рахунку-фактури, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки;

-рахунок-фактура (інвойс) від 02.01.2026 № SOL-02012026-1GRCD визначає вартість товару за рулон (рол, бобіну), проте ні в зазначеному документі, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулону (довж./ширина), що впливає на вартість товару і свідчить про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарі;

-відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 02.01.2026 № SOL-02012026-1GRCD (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків) та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в місце призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м. Харків є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

-в п. 5.1 Контракту від 07.04.2025 № МН/ST зазначено, що оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Слід зазначити, що вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника (комісіонера) у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст. 58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції;

- згідно п.2.1.2 Договору комісії від 29.08.2025 № 290825 1 комісіонер повинен письмово або електроною поштою повідомити комітента про наявність цінових пропозицій на товар, а згідно п.4.1 Договору усі витрати Комісіонера, які відшкодовуються Комітентом відображаються Комісіонером у його письмовому звіті з додатком копій усіх документів, що підтверджують витрати, проте відповідні документи відсутні;

- згідно п.2.1.2 Договору комісії від 22.12.2025 № 221225 1 комісіонер повинен письмово або електроною поштою повідомити комітента про наявність цінових пропозицій на товар, а згідно и 4.1 Договору усі витрати Комісіонера, які відшкодовуються Комітентом відображаються Комісіонером у його письмовому звіті з додатком копій усіх документів, що підтверджують витрати;

-згідно п. 2.1. контракту від 07.04.2025 № MH/ST узгоджуються сторонами та указуються в інвойсах вид, кількість, ціна та умови поставки товару. В пакувальний листі від 02.01.2026 № Б/н та рахунку-фактурі від 02.01.2026 № SOL-02012026-1GRCD, що видані відправником та продавцем товарів Soltera Trade Limited (Гонг-Конг) вказують з-поміж інших характеристик товарів їх код "УКТЗЕД". Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності не є характерною для резидентів Гонг-Конгу системою ідентифікації товарів, а наявність такої характеристики в документах з високою імовірністю свідчить про формальний підхід до оформлення таких документів, або те, що вказаний в них відправник не має стосунку до їх створення.

Внаслідок ухвалення рішення про коригування митної вартості товарів Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2026/000084 від 19.03.2026.

Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000064/2 від 23.03.2026 (МД № 26UA50002000210304 від 23.03.2026):

-у пакувальному листі від 20.01.2026 № Б/н з-поміж описових відомостей зазначено наявність на товарі №1, та згідно ЕМД від 23.03.2026 №26UA500020002103U4 торговельної марки «STextile», проте в рахунку-фактурі (інвойс). від 20.01.2026 № SOL-200126-8DHCR відомості щодо торговельної марки відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю рахунку-фактури, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки; 2) рахунок-фактура (інвойс) від 20.01.2026 № SOL-200126-8DHCR визначає вартість товару за рулон (рол, бобіну), проте ні в зазначеному документі, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулону (довж./ширина), що впливає на вартість товару і свідчить про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарі;

-відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 02.01.2026 № SOL-200126-8DHCR (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків) та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в місце призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м. Харків є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

-в п. 5.1 Контракту від 07.04.2025 № МН/ST зазначено, що оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Слід зазначити, що вказана схема розрахунків за поставлений товар, з - урахуванням наявності посередника (комісіонера) у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст. 58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції;

- згідно п.2.1.2 Договору комісії від 22.12.2025 № 221225 1 комісіонер повинен письмово або електроною поштою повідомити комітента про наявність цінових пропозицій на товар, а згідно и 4.1 Договору усі витрати Комісіонера, які відшкодовуються Комітентом відображаються Комісіонером у його письмовому звіті з додатком копій усіх документів, що підтверджують витрати, проте відповідні документи відсутні;

-згідно п. 2.1. контракту від 07.04.2025 № MH/ST узгоджуються сторонами та указуються в інвойсах вид, кількість, ціна та умови поставки товару. В пакувальний листі від 20.01.2026 № Б/н та рахунку-фактурі від 20.01.2026 № SOL-200126-8DHCR, що видані відправником та продавцем товарів Soltera Trade Limited (Гонг-Конг) вказують з-поміж інших характеристик товарів їх кор "УКТЗЕД на рівні чотирьох зніків. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності не є характерною для резидентів Гонг-Конгу системою ідентифікації товарів, а наявність такої характеристики в документах з високою імовірністю свідчить про формальний підхід до оформлення таких документів, або те, що вказаний в них відправник не має стосунку до їх створення.

Внаслідок ухвалення рішення про коригування митної вартості товарів Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2026/000087 від 23.03.2026.

Позивач не погодився з вищенаведеними рішеннями митного органу і звернувся до суду з цим позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така правова позиція наведена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015р. у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 та у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі № 803/407/16.

В рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності.

Жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності не надано. Розбіжність – це відсутність однаковості в документах щодо митної вартості товару. В рішенні відсутні посилання на розбіжності в наданих документах.

В той же час в договорі, декларації, Інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей саме у вартості товару не міститься.

Щодо посилання відповідача на те, що в інвойсах відомості щодо торговельної марки відсутні, що може свідчити про неврахування такої характеристики при встановленні вартості товару, суд зазначає наступне.

Зі змісту рішень про коригування митної вартості товару не вбачається, яким саме чином відсутність у інвойсах відомостей щодо торговельної марки вплинуло на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості. Вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Також, необґрунтованими є доводи, що ні в інвойсах ні в будь-яких інших документах не вказано розміри рулонів, що, на думку митного органу, впливає на вартість товару і може свідчити про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів, оскільки вартість товару в інвойсах визначалася саме за одиницю товару, а тому розміри рулонів не є визначальною для формування ціни товару.

Суд зауважує, що в контракті № MH/ST від 07.04.2025 між сторонами компанією "Soltera Trade Limited", Гонконг (Продавець) та ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ" (Покупець) не визначались будь-які конкретні вимоги до інвойсів, в тому числі щодо обов`язку зазначити в них відомості щодо торговельної марки чи виробника товару, а також розміри рулонів.

Чинне законодавство також не зобов`язує декларанта вказувати в інвойсі другорядні характеристики товару, наприклад ширину рулонів, кількість квадратних метрів, виробника чи торговельну марку.

В той же час, інвойси та пакувальні листи викладені на фірмовому бланку компанії "Soltera Trade Limited" та скріплені печаткою. У пакувальних листах від 19.11.2025 № Б/н, від 21.11.2025 № Б/н, від 10.04.2025 № Б/н, від 02.01.2026 № Б/н, від 02.01.2026 № Б/н, від 20.01.2026 № Б/н, зазначено, що країна виробник - Китай, виробники товару - HAINING HAOYANG TEXTILE CO., LTD, NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO.,LTD, NINGBO MH INDUSTRY CO., LTD, SHAOXING KEQIAO DISTRICT HOUWEN IMPORT AND EXPORT CO., LTD, торгові марки HHTextile, STextile, NMHTextile, SRHTextile, FUHUA, що відповідає відомостям митних декларацій в яких зазначено ці ж Торговельні марки та Виробників. Більш того, вказані документи надавалися митному органу на розгляд. Отже митний орган аналізуючи документи, які були надані для розмитнення товару, мав можливість встановити виробника та торгівельну марку кожної партії товару.

При цьому, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що не зазначення в наданих документах інформації про розміри рулонів може свідчити про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів, та відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суду не надано.

Щодо посилання відповідача на те, що відповідно до умов викладених у рахунках-фактурах (інвойсах) стосовно оплати за товар шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 180 днів з дати перетину кордону, а відповідно до п.5.1 Контракту від 07.04.2025 № MH/ST оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону, що суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, оскільки вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суд зазначає наступне.

У листах, що складені у відповідь на запити митного органу було зазначено про відсутність документів про оплату за товар, оскільки така не була проведена, а також повідомлено, що з урахуванням п.5.1 контракту переказ коштів буде проведено після випуску товару у вільний обіг.

Умови оплати товару є вільним вибором сторін договору як і умова встановлення передплат, післяплат чи часткових оплат. Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

В постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

При цьому, в постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Щодо посилання митного органу на те, що відповідно до умов поставки CPT Kharkiv всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку м.Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється, проте до митного оформлення зазначений документ не надавався, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3.2. контракту № МН/ST від 07.04.2025 для кожної окремої поставки умови постачання, згідно з Інкотермс 2020, будуть уточнені в Інвойсах. Пунктом 3.3. контракту № МH/ST від 07.04.2025 передбачено, що у разі необхідності, відправником Товару може бути інша компанія, що буде вказано в товаросупровідних документах. В інвойсах (invoice) N SOL-191125-5TFDW від 19.11.2025, № SOL-211125-1DННТ від 21.11.2025, № SOL-181125-1JFJT від 18.11.2025, № SOL-020126-6ADRC від 02.01.2026, № SOL-02012026-1GRCD від 02.01.2026, № SOL-200126-8DHCR від 20.01.2026 наведені умови поставки СРТ - Харків.

Як вбачається з матеріалів справи, уповноважена особа декларанта (ТОВ “СІАР-ГРУПП”) повідомила митницю про те, що згідно законодавства України, митна вартість обчислюється на момент перетину митного кордону; умови поставки СРТ означають, що фрахт сплачено до вказаного місця призначення; в інвойсах (invoice) № SOL,191125-5TFDW від 19.11.2025, № SOL-211125-1DHHT від 21.11.2025, № SOL-181125-1JFIT від 18.11.2025, № SOL-020126- 6ADRC від 02.01.2026, № SOL-02012026-1GRCD від 02:01.2026, № SOL-200126-8DHCR від 20.01.2026 місцем призначення визначено Харків (умови поставки СРТ - Харків). Отже, в даному випадку, у зв`язку із застосуванням умов поставки товарів СРТ м. Харків, Україна, продавець, (компанія "Soltera Trade Limited", Гонконг) зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення (м. Харків, Україна) (листи від 02.02.2026, від 06.02.2026, від 09.02.2026, від 13.03.2026, від 19.03.2026, від 23.03.2026).

Відповідно до умов Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс за умовами поставки СРТ (Фрахт/перевезення оплачене до …) продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами), продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.

Таким чином, враховуючи, що за правилами поставки на умовах СРТ, витрати на доставку товару покладаються на продавця товару, транспортування здійснює продавець, то відповідно витрати належать до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, а тому такі витрати не є складниками митної вартості товару.

При цьому, за умовами поставки CPT м. Харків, продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.

Відповідно до умов поставки СРТ продавець має право залучати перевізників, постачальників або інших контрагентів для виконання своїх зобов`язань щодо транспортування товарів, оскільки організація логістики через третіх осіб є стандартною практикою в міжнародній торгівлі.

Частиною другою ст. 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Таким чином транспортні (перевізні) документи надаються для товарів тільки якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Оскільки відповідно до умов поставки СРТ м. Харків, Україна, витрати на перевезення (транспортування) оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, а також витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України вже включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, які зазначені в інвойсах поданих разом з митними деклараціями, то відомості в транспортних документах (в тому числі CMR), які підтверджують шлях прямування вантажу, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням, транспортування до порту чи до місця ввезення на територію України чи до місця призначення, не вплинули та не могли вплинути на правильність визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів.

З аналогічних підстав суд відхиляє як необґрунтовані посилання митного органу на ненадання товаротранспортних документів за якими товар було доставлено з Китаю до Румунії та документів, які містять інформацію про витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного морського транспортного засобу на інший та на автомобільний ТЗ в порту призначення, вартість зберігання та організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України.

Щодо посилання відповідача на те, що надані прайс-листи видано не виробником товару та що в них вказано ціну товару на умовах CPT Kharkiv, то суд зазначає, що прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів.

Прайс-лист є довідником цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Суд зазначає, що жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.

Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару

Верховний Суд в постанові від 25.06.2020 по справі №П/811/687/16 зауважив, що прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару.

У постанові від 24.01.2019 по справі №826/2277/16 Верховний Суд вказав, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому Митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Відтак, вищевказані зауваження відповідача стосовно форми та змісту прайс-листа суд вважає такими, що не впливають на визначення митної вартості товару.

Щодо вимоги митного органу надати документи, які підтверджують знаходження товарів на території країни продавця «SOLTERA TRADE LIMITED» (Гонконг).

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у частині 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, не містить документів, які підтверджують знаходження товарів на території країни продавця.

Щодо твердження про те, що документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано, у зв`язку з чим у митного органу виникли сумніви щодо достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості, суд зазначає наступне.

Умови щодо страхування товару не передбачені укладеним між сторонами договором поставки і, відповідно, декларантом не здійснювалося окреме страхування товару до моменту ввезення, отже, такі витрати відсутні, що не потребує подання додаткових документів.

Відповідно до статті А.5 "Страхування" розділу А "Обов`язки продавця" умов поставки СРТ (CARRIAGE PAID ТО (...named place of destination) ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (...назва місця призначення) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: "Продавець не має жодного зобов`язання перед покупцем щодо укладення договору (контракту) страхування".

В статті В.5 "Страхування" розділу В "Обов`язки покупця" умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати зазначено: "Покупець не має жодного зобов`язання перед продавцем щодо укладення договору (контракту) страхування".

В постановах від 26.03.2019 року у справі №814/921/17, від 24.12.2020 року у справі № 814/1046/16 Верховний Суд щодо подібних спірних правовідносин дійшов висновку, що відповідно до умов СРТ у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватися. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару. Якщо товар фактично не страхувався, про що декларантом були надані письмові обґрунтовані пояснення, то відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 13.02.2018 у справі №803/1112/17, якщо за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.

При цьому, суд враховує, що ані в договорі поставки, ані в інших супровідних документах немає жодної згадки про здійснення страхування товарів.

Декларантом позивача у наданих до митниці листах було вказано, що страхування товарів не здійснювалось.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у декларанта відсутній обов`язок доведення факту здійснення або нездійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, а тому доводи відповідача у цій частині є безпідставними.

Щодо наведення митним органом в якості підстави для коригування митної вартості товарів наступного висновку: "Згідно п. 2.1.2 Договору комісії від 22.12.2025 № 221225_1 комісіонер повинен письмово або електроною поштою повідомити комітента про наявність цінових пропозицій на товар, згідно и 4.1 Договору усі витрати Комісіонера, які відшкодовуються Комітентом відображаються Комісіонером у його письмовому звіті з додатком копій усіх документів, що підтверджують витрати, проте відповідні документи відсутні".

Позивач вказує, що договори з третіми особами на користь продавця (у тому числі — рахунки про здійснення платежів третім особам, якщо вони не є умовою продажу товару) не впливають на митну вартість, якщо: вартість товару, зазначена в інвойсі, повністю сплачується безпосередньо продавцеві та в інвойсі або контракті не передбачено, що покупець зобов?язаний здійснювати додаткові виплати третім особам.

У відповідності до статті 49 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартістю, що базується на ціні, фактично сплаченій або такій, що підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість, є зокрема інвойс, зовнішньоекономічний договір, платіжні документи тощо.

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов?язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів.

Тобто, до ціни можуть додаватися комісійні або посередницькі витрати лише у випадку, якщо вони є умовою продажу товару покупцю.

Зазначені в інвойсах (invoice) суми повністю підлягають сплаті безпосередньо продавцю, що підтверджується відомостями, що зазначені у відповідних інвойсах та контракті № MH/ST від 07.04.2025.

Таким чином, положення у договорі комісії щодо повідомлення комітента про наявність цінових пропозицій на товар та про надання звітності є внутрішніми правовідносинами сторін договору і не впливає на обсяг прав та обов?язків перед митницею, фактичне здійснення поставки, достовірність цінової інформації, або визначення митної вартості. Питання інформування комітента не впливає на реальність господарської операції.

Крім того, суд зазначає, що МКУ не містить вимоги щодо обов?язкового подання митниці звіту комісіонера як документа що підтверджує митну вартість товару.

Перелік документів, що можуть бути подані до митниці або витребувані митницею для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 Nє 4495-VI. Звіт комісіонера до цього переліку не входить.

Щодо посилання митного органу на не характерність для резидентів Гонг-Конгу визначення коду УКТЗЕД на рівні чотирьох знаків, в той час як у пакувальних листах, виданих продавцем товарів Soltera Trade Limited (Гонг-Конг) та створених за допомогою програмних комплексів обліку товарів наводено з-поміж інших характеристик товарів їх код УКТЗЕД на рівні чотирьох знаків, в зв`язку з чим відповідач зазначає, що наявність такої характеристики в документах з високою імовірністю свідчить про формальний характер таких документів, та те, що вказаний в них відправник не має стосунку до їх створення".

Згідно з частиною 2 статті 7 МКУ, митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Відповідно до статті 1 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання: 14.06.1983, дата приєднання України 17.05.2002): (далі російською) «Для целей настоящей Конвенции: а) под "Гармонизированной системой описания и кодирования товаров", именуемой ниже "Гармонизированная система", понимается - Номенклатура, включающая в себя товарные позиции, субпозиции и относящиеся к ним цифровые коды, примечания к разделам, группам и субпозициям, а также основные правила классификации для толкования Гармонизированной системы, приведенные в приложении к настоящей Конвенции; b) под "номенклатурой, таможенных тарифов" понимается номенклатура, разработанная в соответствии с законодательством Договаривающейся Стороны для взимания таможенных пошлин при импорте товаров".

Параграфом 1 статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису-та кодування товарів (дата підписання: 14.06.1983, дата приєднання України: 17.05.2002) передбачено, що (далі російською) "1. С учетом исключений, перечисленных в статье 4: а) каждая Договаривающаяся Сторона Конвенции обязуется, за исключением случаев применения положений пункта (а) настоящего параграфа, что ее таможенно-статистические номенклатуры будут находится в соответствии с Гармонизированной системой с момента вступления настоящей Конвенции в ежу по отношению к этой Стороне. Тем самым она обязуется по отношению к своей номенклатуре таможенных тарифов и статистической номенклатуре: і/ использовать все товарные позиции и субпозиции Гармонизированной системы, а также относящиеся к ним цифровые коды без каких-либо дополнений или изменений; п/ применять основные правила классификации для толкования Гармонизированной системы, а также; все примечания к разделам, группам и субпозициям и не изменять объем разделов, групп, товарных позиций и субпозиций Гармонизированной системы; т/соблюдать порядок кодирования, принятый Гармонизированной системе".

Китай приєднався до цієї Конвенції 23.06.1992 та для нього зазначена Конвенція набула чинності з 01.01.1993.

Україна приєдналась до цієї Конвенції 26.08.2002 та для неї зазначена Конвенція набула чинності 01.01.2004.

Гонконг - спеціальний адміністративний район Китайської Народної Республіки (КНР) з широкою автономією, тобто це частина КНР з особливим адміністративним статусом.

Згідно повідомлення Департаменту митниці та акцизу Гонконгу від 29.12.2016, розміщеного на офіційному порталі уряду Гонконгу (електронний доступ: https://wwwdnfo.gov.hk/§іа/§епега1/201612/29/Р2016122900348.htm), Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів застосовується до Спеціального адміністративного району Гонконгу з 01.01.2017. Також зазначено, що Гонконг повністю прийняв Гармонізовану систему для цілей торговельних декларацій з 01.01.1992 року.

Гармонізована система, розроблена Всесвітньою митною організацією, є ієрархічною системою класифікації та кодування товарів. Кожен товар ідентифікується 6-значним кодом Гармонізованої системи, в якому перші дві цифри позначають «розділ» в гармонізованій системі, під яким класифікується товар, перші чотири цифри позначають «заголовок» (товарна позиція), а всі шість цифр позначають «підзаголовок» (товарна підпозиція).

Гармонізована система Гонконгу - це 8-значна система класифікації, перші шість цифр повністю відповідають Гармонізованій системі, розробленій Всесвітньою митною організацією, а додаткові 7-а та 8-а цифри відповідають вимогам для більш детальної класифікації товарів у Гонконзі.

Частинами 1,4 статті 67 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ визначено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом «Про Митний тариф України». Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Законом України від 19.10.2022 № 2697-ГХ "Про Митний тариф України" встановлений Митний тариф України.

Пунктами 2, 3 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428 визначено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України “Про Митний тариф України”, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі- Комбінована номенклатура).

Таким чином, у відповідності до параграфу 1 статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів Китайська Народна Республіка, Спеціальний адміністративний район Гонконг та Україна зобов`язались використовувати без будь-яких змін та доповнень всі товарні позиції та підпозиції (субпозиції) Гармонізованої системи опису та кодування товарів, а також цифрові коди, що до них відносяться.

Отже, товарні позиції та підпозиції (субпозиції) Гармонізованої системи опису та кодування товарів, для всіх учасників Конвенції мають бути однакові тане повинні змінюватись, а тому цифрові коди, що відносяться до товарних позицій та підпозицій (субпозицій) для всіх учасників Конвенції мають бути однакові та не повинні змінюватись на рівні перших шести знаків.

Суд зазначає, що у всіх інвойсах щодо товару “Тканина’’, зазначений код УКТЗЕД 6006.

Згідно відомостей Гармонізованої системи Гонконгу - заголовки (товарні позиції) означають: 6006 - інші трикотажні або гачкові тканини, крім тих, що зазначені в позиціях 6001- 6005.

Згідно відомостей УКТЗЕД товарні позиції означають: 6006 - інші полотна трикотажні машинного або ручного в`язання.

Таким чином, вищевказані товарні позиції Гармонізованої системи Гонконгу та УКТЗЕД є однаковими на рівні перших чотирьох знаків, оскільки базуються на Міжнародній конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності, є необґрунтованими.

Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої митної вартості товару судом не встановлено.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

В той же час, Верховний Суд в постанові від 17 липня 2019 року по справі №809/872/17 зазначив, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином зазначені відповідачем в оскаржуваних рішеннях обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Посилання Відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018р. у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Посилання на наявність у названій системі інформації стосовно розмитнення подібного товару у попередні періоди за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вказана позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а, від 25 листопада 2020 року по справі № 1.380.2019.001657, від 15 червня 2021 року по справі № 804/2584/16.

Відповідачем не доведено, що зазначені ним недоліки щодо умов поставки вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.

Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.

При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.

Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.10.2018р. в справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України.

Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім іншого, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.

Відповідно до пп. 2, 4 ч. 2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом в постанові від 08.02.2019р. в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Суд зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З урахуванням зазначеного, суд встановив, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких би розпочалась процедура консультацій та в подальшому скориговано митну вартість товару.

Згідно з ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування рішеннь про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000025/2 від 02.02.2026, N UA500020/2026/000028/2 від 06.02.2026, № UA500020/2026/000030/2 від 09.02.2026, № UA500020/2026/000050/2 від 13.03.2026, № UA500020/2026/000061/2 від 19.03.2026, № UA500020/2026/000064/2 від 23.03.2026; визнання протиправними та скасування картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2026/000032 від 02.02.2026, № UA500020/2026/000036 від 06.02.2026, № UA500020/2026/000039 від 09.02.2026, № UA500020/2026/000073 від 13.03.2026, № UA500020/2026/000084 від 19.03.2026, № UA500020/2026/000087 від 23.03.2026..

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «СІ ЕМ ДЖІ ІМПОРТ» є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ “Сі ем джі імпорт” судового збору у розмірі 33 280,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Модна хвиля” (пр. Аерокосмічний, 127-А, каб. 301, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 45619159) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень,- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000025/2 від 02.02.2026, № UA500020/2026/000028/2 від 06.02.2026, № UA500020/2026/000030/2 від 09.02.2026, № UA500020/2026/000050/2 від 13.03.2026, № UA500020/2026/000061/2 від 19.03.2026, № UA500020/2026/000064/2 від 23.03.2026р.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2026/000032 від 02.02.2026, № UA500020/2026/000036 від 06.02.2026, № UA500020/2026/000039 від 09.02.2026, № UA500020/2026/000073 від 13.03.2026, № UA500020/2026/000084 від 19.03.2026, № UA500020/2026/000087 від 23.03.2026р.

Стягнути з Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Модна хвиля” (пр. Аерокосмічний, 127-А, каб. 301, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 45619159) судовий збір у розмірі 33 280,00 грн. (тридцять три тисячі двісті вісімдесят гривень, 00 копійок).

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Самойлюк Г.П.