Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 31 травня 2026 р.
Справа: №420/33832/25
Суддя: Токмілова Л.М.
Справа № 420/33832/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нерозгляду та неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 , по суті звернення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII”, за результатами якої прийняти рішення про надання або відмову у надані відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо повідомлення про направлення ОСОБА_1 на ВЛК 27.08.2025 без доказів вручення та до розгляду заяви про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Токмілову Л.М.
Ухвалою суду від 10.10.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 16.10.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 27.11.2025 року у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів - відмовлено. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_4 належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують факт направлення на адресу ОСОБА_1 повісток, повідомлень, листів, що стосуються предмету спору (із наданням доказів вручення/невручення таких відправлень).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10 серпня 2025 року позивач ОСОБА_1 подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв`язку з необхідністю здійснення догляду за його батьком - особою з інвалідністю ІІ групи, який не має інших працездатних родичів. Проте відповідач жодного рішення за заявою не ухвалив. Натомість у відповіді на адвокатський запит від 09.09.2025 № ГА-17564 було повідомлено, що 27.08.2025 ОСОБА_1 був направлений на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Жодних доказів вручення такого направлення (повістки, повідомлення чи підпису позивача) відповідачем надано не було. Крім того, 23.09.2025 адвокат Кауфман Інна Сергіївна, діючи на підставі нотаріальної довіреності НКА № 056354 від 16.09.2025 року, в інтересах позивача особисто подала до ІНФОРМАЦІЯ_2 повторну заяву про надання відстрочки з повним пакетом документів. На супровідному листі до заяви є відмітка та печатка ІНФОРМАЦІЯ_2 про отримання документів. Проте й після цього рішення ухвалено не було. Таким чином, відповідач систематично ухиляється від виконання своїх прямих обов`язків, чим порушує права позивача.
27.10.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується з викладеними у позовній заяві підставами, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Первинна заява про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та видача довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації повинна подаватись виключно особисто за умови фізичної явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із поданням оригіналу військово-облікового документу. Листом від 28.08.2025 року № ВП/16916 ОСОБА_1 було повідомлено, що його заява від 11.08.2025 року не підлягає задоволенню без його особистого прибуття та подання заяви особисто встановленим порядком із повним переліком документів визначених Порядком. Також, проведеною перевіркою у Єдиному державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, заява позивача про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає винесенню на розгляд ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки протоколом №46 від 19.11.2025 позивачу надана відстрочка до 02.02.2026 року (і на теперішній час позивач призову на військову службу під час мобілізації не підлягає). Військовозобов`язаний ОСОБА_1 , 12.09.1994 в строк до 05.06.2025 року в порушення п. 2 розділу ІІ. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захисту» та п. 3.2. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 військово-лікарську комісію з метою визначення його придатності до військової служби не пройшов чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Таким чином в зв`язку із вчиненням адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП військовозобов`язаний за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних резервістів обліковується, як особа яка вчинила адміністративні правопорушення передбачені ст. 210, 210-1 КУпАП і підлягає доставці до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вирішення питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення. При цьому, відносно військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 протокол про адміністративне правопорушення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 не складався постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення не виносилась.
13.11.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що посилання відповідача на те, що звернення ОСОБА_1 від 10.08.2025 є «первинним», є недостовірним. Позивач ще у червні 2024 року особисто з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 та отримав відстрочку від призову за тією ж підставою, передбаченою пунктом 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». ОСОБА_1 подав заяву 10.08.2025 разом із повним пакетом нотаріально засвідчених документів. Заява була надіслана рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Тобто орган фактично її отримав. Однак після отримання заяви відповідач:– не зареєстрував звернення;– не передав його на розгляд комісії;– не ініціював перевірку викладених у заяві обставин;– не витребував додаткових документів;– не ухвалив жодного рішення за результатами розгляду;– не надіслав позивачеві жодного письмового результату (ані про надання відстрочки, ані про відмову). З моменту фактичного отримання заяви відповідач був зобов`язаний не тільки зареєструвати її, а й утриматися від застосування до позивача заходів примусового характеру до ухвалення рішення. Оголошення позивача в «розшук» після отримання заяви, але до її розгляду, є очевидним порушенням принципу правової визначеності, адже особа реалізовувала право на адміністративний захист. Відповідач фактично позбавив саму процедуру розгляду сенсу. Такі дії є незаконними та суперечать пунктам 56– 58 Порядку №560, статті 19 Конституції України та статтям 2 і 6 КАС України. Без рішення про притягнення до адміністративної відповідальності відповідач вніс до Єдиного державного реєстру відомості про ОСОБА_1 , як про особу, що «порушила правила військового обліку», і оголосив його в «розшук». У матеріалах справи відсутні будь-які докази складання протоколу за ст. 210 або 210-1 КУпАП, відсутня постанова про притягнення до відповідальності. Згідно зі статтями 7 і 20-1 Закону №1951-VIII, інформація про притягнення може вноситися до Реєстру лише у разі наявності постанови про накладення стягнення. Таким чином, дії відповідача здійснені поза межами повноважень, у спосіб, не передбачений законом, і порушують ст. 19 Конституції України. Окрім того, внесення таких відомостей до Реєстру в умовах нерозглянутої заяви про відстрочку свідчить про пряме перевищення владних повноважень. Посилання відповідача на неявку позивача на ВЛК 27.08.2025 є бездоказовим. Відсутні повістки, підтвердження вручення, підписи чи повідомлення. Проведення ВЛК у ситуації, коли діє право на відстрочку та триває процедура розгляду нової заяви, є безпідставним і незаконним. Така вимога суперечить принципу послідовності адміністративних дій: спочатку має бути рішення за заявою про відстрочку, а вже потім можливе вирішення інших питань. Вимога пройти ВЛК у цей період є формою тиску на позивача.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 .
10.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 засобами поштового зв`язку із заявою щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Будь-якої відповіді отримано не було.
09.09.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_6 у відповідь на запит представника ОСОБА_1 листом № ГА-17564 повідомлено, що за ОСОБА_1 , обліковується порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, не проходження військово-лікарської комісії. Направлення від 27.08.2025 №4710008, початок проходження медичного огляду 3 28.08.2025 року. Чим вчинив адміністративне правопорушення передбачені ст. ст. 210, 210-1 КУпАП та підлягає доставці до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання протоколу про адміністративне правопорушення на підставі ст. 259 КУпАП. Зважаючи на викладене ОСОБА_1 необхідно самостійно з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 для вирішення питання щодо притягнення або не притягнення його до адміністративної відповідальності. При собі мати військово-облікові документи, медичні документи, а також за наявності документи, що підтверджують виключення з обліку або причину зняття, або надати відомості про перебування на обліку в іншому ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до відомостей з електронного військово-облікового документа позивача у застосунку «Резерв+», ОСОБА_1 перебуває у розшуку з 20.08.2025 за порушення правил військового обліку. Підстава: Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК.
Позивач, вважаючи що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у нерозгляді поданої заяви про надання відстрочки, а також не погоджуючись з внесенням відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ним правил військового обліку, звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (Закон № 2232-ХІІ) правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
За правилами статті 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" (далі - Указ Президента України № 69/2022) у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено: оголосити та провести загальну мобілізацію.
Згідно з пунктом 3 Указу Президента України № 69/2022 мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Надалі строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжено.
Перелік підстав за наявності яких надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації наведено в статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Відповідно до частини 8 статті 23 Закону № 3543-XII відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абзацом 2 частини 5 статті 22 Закону № 3543-XII порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 7 частини 5 статті 22 Закону № 3543-XII встановлено, що цей порядок визначає порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
На виконання вимог частини 5 статті 22 Закону № 3543-XII постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 затверджено Порядок № 560.
Відповідно до абзаців 1-3 пункту 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з абзацом 1-2 пункту 58 Порядку № 560 в редакції, чинній на момент подання позивача заяви, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.
Абзацом першим пункту 60 Порядку № 560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.
Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів (абзац третій пункту 60 Порядку № 560).
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом (абзац четвертий пункту 60 Порядку № 560).
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення (абзац шостий пункту 60 Порядку № 560).
У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6. Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку (абзаци 7-8 пункту 60 Порядку № 560).
До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (абзац дев`ятий пункту 60 Порядку № 560).
Довідка про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається військовозобов`язаним на строк дії відповідних законних підстав на період проведення мобілізації (абзац двадцять сьомий пункту 60 Порядку № 560).
Таким чином, сукупний аналіз наведених норм права доводить, що заяви з питання надання відстрочки від призову на військову службу та додані до неї документи належать обов`язковому розгляду комісією протягом семи днів з дати надходження. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки та про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надіславши заяву засобами поштового зв`язку, що не заперечується сторонами.
Однак, у порушення пункту 60 Порядку № 560 заява позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не була розглянута відповідною комісією протягом семи днів з дня її надходження та не було прийнято відповідне рішення за результатами її розгляду.
При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_6 у листі № ГА-17564 у відповідь на запит представника ОСОБА_1 листом № ГА-17564 повідомлено, що ОСОБА_1 необхідно самостійно з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Суд зауважує, що на час звернення позивача із заявою про надання відстрочки положення Порядку №560 не визначають конкретних способів надання документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою тощо), як і не містить положень, відповідно до яких військовозобов`язаний повинен особисто прибути до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, з метою подання відповідних документів.
Таким чином, на позивача не був покладений обов`язок особистого відвідування територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Тобто, обов`язок “особисто повідомляти” не є тотожнім “особисто прибути”.
Отже, судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що заяву позивача від 10.08.2025 з додатками розглянуто, доданим документам надана оцінка, та за наслідками її розгляду прийнято обґрунтоване та вмотивоване рішення.
У свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
При прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб`єкт владних повноважень повинен вчинити, та в даному випадку вказана бездіяльність стосується саме розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянути заяву ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Що стосується виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, суд зазначає наступне.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №3543-XII, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону № 3543-XII визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації:
- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено також Додаток 2 до Порядку № 1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Підпунктом 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487) визначено, що військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до вимог частини 1 статті 27 Закону №3543-XII, у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно частини 1, 3 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Приписами частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ передбачено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно пунктів 2, 3 Порядку №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (пункт 20 Порядку №1487).
Так, правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).
У відповідності до частини 8 статті 5 Закону № 1951-VІІІ органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно з частиною 8 статті 5 Закону № 1951-VІІІ органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Частиною 1 статті 14 Закону № 1951-VІІІ встановлено - ведення Реєстру: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Частиною 3 статті 14 Закону № 1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Згідно п. 9 розділу ІІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 (далі - Порядок № 94) виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін у паперовій формі повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Порядком № 94, а саме пунктом 12 розділу III, передбачено, що отримання призовником, військовозобов`язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації.
При цьому, відповідно до статті 14-1 Закону України № 1951-VІІІ електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
З аналізу вищевикладених приписів Положення про ТЦК та СП і Порядку № 1487 вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з метою виконання покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП (порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.
При цьому, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не ведуть бази розшуку органів поліції, зокрема не наповнюють відомостями базу даних розшуку Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Одеській області ІТС Інформаційний портал Національної поліції України, не вносять та не виключають до них відомості.
Суд зазначає, що норми пункту 56 Порядку №1487 містять поняття адміністративне затримання та доставлення призовників; норми пункту 9 Положення №154 містять поняття доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення. А за статтею 259 КУпАП, яка має назву "Доставлення порушника", з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником.
В свою чергу, за правилами статті 262 КУпАП органи (посадові особи) Національної поліції правомочні здійснювати адміністративне затримання, зокрема, при порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку як військовозобов`язаний та в реєстрі містяться відомості про порушення ним правил військового обліку.
При цьому, станом на 02.10.2025 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 була наявна відмітка "ТЦК та СП 20.08.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК".
Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - вчинення дій передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, згідно частини 7 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
У свою чергу, пункт 20-1 частини 1 статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не надано та в матеріалах справи відсутні будь-які докази притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку за статтею 210 та/або статтею 210-1 КУпАП.
В той же час, обставина того, що позивач не пройшов ВЛК, про що зазначено в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не є тими відомостями, які вносяться до реєстру, оскільки вказані обставини не є фактом притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, у зв`язку зі встановленими обставинами справи та не доведенням відповідачем правомірності внесення до Реєстру відомостей щодо порушення правил військового обліку, суд вважає такі дії відповідача протиправними.
За п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
Аналіз наведеної норми дає висновку, що у разі відсутності підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки надсилають до Національної поліції повідомлення із відповідними відомостями.
З огляду на викладене, достатнім та допустимим способом захисту порушених прав позивача, у даному випадку, є визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Згідно частини 1статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд вважає необхідним у відповідності до вимог статті 139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянути заяву ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 293, 295 КАС України.
Суддя Токмілова Л.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua