Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №420/547/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/547/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі щодо не списання безнадійного податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1 у сумі 127 002,52 грн.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1 у сумі 127 002,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним було з`ясовано про наявності у нього податкового боргу. У подальшому до Головного управління ДПС у Харківській області було подано запит на публічну інформацію до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Листом від 23.10.2025 року, у відповідь на запит на публічну інформацію, Відповідачем було надано інформацію та копії документів, що стосуються походження вказаного податкового боргу. Із наданих копій документів вбачається, що Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було проведено позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 з питань отримання доходу (додаткового блага) у вигляді суми анульованого кредитором боргу за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, результати якої зафіксовано в Акті від 05.11.2015 року. У подальшому до ГУ ДПС було скеровано заяву про списання безнадійного податкового боргу, однак контролюючим органом було відмовлено у списанні безнадійного податкового боргу. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача незаконною та такою, що порушує його права, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 12.01.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, Податковий борг виник з 13.05.2016 року за рахунок несплати узгоджених зобов`язань, а саме згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 01.02.2016 № 0001071703, яке винесено за актом позапланової документальної перевірки від 05.11.2015 №843/21-03-17-03/ НОМЕР_1 . У зв`язку з тим, що платник податків не забезпечив своєчасних розрахунків з бюджетом у нього утворився податковий борг. Так, встановлено, що фізичні особи-платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 12) або Заяви за формою № 5ДРП (додаток13) відповідно. Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання - до контролюючого органу за новим місцем проживання. Таким чином, вказаними нормами чинного законодавства передбачено обов`язок фізичної особи-платника податків повідомляти податкові органи про зміну податкової адреси. Відповідно до Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.06.207 №610, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902/30770 податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів. На підставі вищевикладеного, було сформовано та надіслано поштою податкову вимогу від 30.06.2016 №1646-17 на суму 127 002,51 гривень та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 30.06.2016 №329. Враховуючи той факт, що у платника податків ОСОБА_1 рахувався податковий борг, Головним Управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі складено акт опису майна в податкову заставу від 01.04.2021 № 142.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій підтримує позовні вимоги викладені у позовній заяві та просить задовольнити позов.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Згідно даних інтегрованих карток платника податків ОСОБА_1 , відкритих у Головному управлінні ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, станом на 30.06.2016 (дату формування податкової вимоги) обліковується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 127 002,51 гривень.

Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було проведено позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 з питань отримання доходу (додаткового блага) у вигляді суми анульованого кредитором боргу за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, результати якої зафіксовано в Акті від 05.11.2015 року.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (№7302101494740), Акт перевірки було отримано ОСОБА_1 18.01.2016 року.

01.02.2016 року контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішення на суму 127 002,52 грн, яке, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№7300803481643), було отримано ОСОБА_1 04.03.2016 року.

Так, 29.10.2025 року ОСОБА_1 було подано відповідну заяву до ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Листом від 04.11.2025 року Відповідач повідомив про відсутність підстав для списання податкового боргу, посилаючись на Закон України від 30.06.2023 № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану». Зокрема, пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 69.40, відповідно до якого встановлено, що тимчасово, з 01 серпня 2023 року контролюючі органи не здійснюють передбачені статтями 59-60, 87-101 Кодексу заходи з погашення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року.

Державна податкова служба України листом від 10.12.2025 року № 35392/6/99-00-13-01-03-06 за результатами розгляду скарги щодо визнання безнадійним податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у сумі 127 002,52 грн та його списання, повідомила наступне. Зокрема, у зазначеному листі ДПС України вказала, що функція списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску належить виключно до компетенції територіальних органів ДПС. Списання безнадійного податкового боргу здійснюється відповідно до положень статті 101 Податкового кодексу України згідно з Порядком списання безнадійного податкового боргу платників, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 220.

Вважаючи протиправною відмову Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 у розмірі 127002,52 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позивач, не погодившись з наведеним, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачений обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.36.1, 36.2, 36.3 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Підпунктом "а" п.п14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до п.101.1 ст.101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з п.101.2.3 ст.101 ПК України (в редакції чинній на час звернення позивача до контролюючого органу та вирішення судом даної справи) під терміном безнадійний розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.

Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України визначено строк давності 1095 календарних днів

Так, згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.

У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК).

При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

У разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення безнадійного, що зазначене у п.п.101.2.3 п.101.2 ст.101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених п.п 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 п. 101.2 ст. 101 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №520/1039/2020, від 16.09.2022 у справі №160/10941/19, від 25.05.2022 у справі №160/11297/20, від 19.05.2020 у справі №826/8231/15.

Як вже зазначалося судом, Податковий борг виник з 13.05.2016 року за рахунок несплати узгоджених зобов`язань, а саме згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 01.02.2016 № 0001071703, яке винесено за актом позапланової документальної перевірки від 05.11.2015 №843/21-03-17-03/2718310155.

Борг виник в результаті несплати грошових зобов`язань.

Таким чином, враховуючи, що податковий борг у розмірі 127002,52 виник 13.05.2016 року, відтак 1095-денний строк, визначений у статті 102 ПК України, сплинув у 04.03.2019 року відповідно, що зумовлює визнання зазначеного боргу безнадійним.

При цьому 1095 денний строк сплинув як до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 13 травня 2020 року №591-IX, так і до набрання чинності Законом України від 30 червня 2023 року №3219-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення".

Враховуючи викладені положення ПК України, податковий борг у розмірі 127002,52 підлягає визнанню безнадійним.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577.

Даний Порядок був чинний на момент, коли вищевказаний борг позивача відповідно до приписів податкового законодавства мав статус безнадійної заборгованості.

Порядок №577 розроблений відповідно до статті 101 глави 9 розділу Податкового кодексу України, визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.

Згідно із пунктом 3.1 Порядку №577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - IC) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктом 3.2 Порядку №577 передбачено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

В свою чергу пунктами 4.2, 4.3 Порядку №577 передбачено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

В інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Відповідно до пунктів 4.4-4.5 розділу 4 Порядку №577 структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до IC не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

З правового аналізу наведених положень, суд дійшов висновку, що податковий борг, який протягом 1095 календарних днів з дня його виникнення не був стягнутий податковим органом, визнається безнадійним та підлягає списанню органами державної податкової служби самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, або за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, Верховний Суд у постанові №300/2353/19 від 09.03.2021 зазначив, що звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо таких податковий борг виник внаслідок непереробної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормою пункту 4.1 Порядку №577. У інших випадках, передбачених пунктом 101.2 статті 101 ПК України, пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку №577, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Стосовно доводів контролюючого органу, що до платників податків, податковою адресою/місцем проживання яких є тимчасово окуповані російською федерацією території України або території на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, контролюючі органи тимчасово (до настання зазначених подій) не застосовують заходи зі стягнення (погашення) податкового боргу, що виник до 24.02.2022, зокрема передбачені статтею 101 Податкового кодексу України, слід зазначити наступне. По-перше, спірний податковий борг виник ще у 2014 році, відтак списанню підлягав ще у 2017 році, тобто до відповідних законодавчих змін пов`язаних із повномасштабним вторгненням російської федерації. По-друге, з урахуванням того, що податковий борг визнається контролюючим органом безнадійним і з цього питання спір між сторонами відсутній, строки не впливають на статус безнадійного податкового боргу як такого. По-третє, вказані контролюючим органом законодавчі зміни внесено до Податкового кодексу України з метою додаткового захисту та гарантій категорії платників податків, податковою адресою/місцем проживання яких є тимчасово окуповані російською федерацією території України або території на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій.

Беручи до уваги зазначене, суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі щодо не списання безнадійного податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1 у сумі 127 002,52 грн, зобов`язання Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1 у сумі 127 002,52 грн.

Розглядаючи дану справу суд враховує, що відмова сама по собі не є рішенням чи дією суб`єкта владних повноважень, оскільки така відмова має бути відображена саме у рішенні суб`єкта владних повноважень або у його діях.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Керуючись ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (просп. Незалежності, 75, м. Херсон, 73022, ЄДРПОУ 43995495), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі щодо не списання безнадійного податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1 у сумі 127 002,52 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1 у сумі 127 002,52 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Н.А. Кузьменко