Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №400/3165/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 р. № 400/3165/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.07.2016 по 06.12.2017 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року;

зобов`язання відповідача нарахувати i виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2016 по 06.12.2017 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при нарахуванні і виплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2016 по 06.12.2017 відповідач протиправно не застосував для її нарахування як базовий місяць січень 2008 року, що призвело до невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період.

У відзиві на позовну заяву від 02.04.2026 відповідач заперечив проти позову і просив у задоволенні його позовних вимог відмовити у повному обсязі. Відзив аргументовано тим, що відповідач утворений як юридична особа 30.09.2014, тому посаду, яку обіймав позивач у січні 2008 року взагалі не існувало, а отже за цією посадою не міг бути встановлений будь-який посадовий оклад, з урахуванням якого можливо було б здійснити розрахунок індексації грошового забезпечення. Крім цього, оскільки з 01.01.2016 грошове забезпечення військовослужбовців відповідно до протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 3 було значно збільшено за рахунок збільшення розмірів їх преміювання, тому базовий місяць позивачу було встановлено 01.01.2016. Відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексації відповідно до роз`яснень директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26.03.2018 № 248/1485.

Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

30.01.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також про витребування у відповідача довідку про розмір нарахованої та виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2016 по 06.12.2017.

У відзиві на позовну заяву відповідач повідомив про неможливість подання витребуваного доказу у зв`язку з переданням його фінансових документів по 2020 рік до Одеського територіального відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони України.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Позивач проходив військову службу у відповідача, зокрема, у період з 01.07.2016 по 06.12.2017, що підтверджується Довідкою Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України від 09.03.2026 № 321/4/190.

У позовній заяві позивач стверджував, а відповідач у відзиві на позовну заяву підтвердив, що у вказаний період проходження позивачем військової служби йому не виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строки звернення до суду у справах щодо недотримання законодавства про оплату праці встановлені статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).

Враховуючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 524/39/15-а, від 03.08.2023 у справі № 280/6779/22 та рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX (далі – Закон № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, – у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).»

Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22, від 08.05.2024 у справі № 600/4133/22-а та від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23.

Відтак позивач звернувся до суду з цим позовом з дотриманням строків звернення до адміністративного суду.

Що стосується безпосередньо спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (стаття 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частинами першою та другою статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» регламентовано, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина сьома статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі – Порядок № 1078). Порядок № 1078 поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Пунктом 11 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року – місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац сьомий пункту 4 Порядку № 1078).

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (абзац 11 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19.

Порядок визначення базового місяця для індексації грошових доходів встановлений пунктом 5 Порядку № 1078.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова № 1013) пункт 5 Порядку № 1078 викладено в новій редакції, якою істотно змінено порядок індексації грошових доходів населення.

Ця постанова набрала чинності 15.12.2015 і відповідно до пункту 6 Постанови № 1013 застосовується з 01.12.2015.

Згідно з Постановою № 1013 абзац перший пункту 5 Порядку № 1078 викладено в такій редакції:

«У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.»

Отже, починаючи з 01.12.2015, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Відтак місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а.

Пунктом 1 Постанови № 1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.

Натомість підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто Постановою № 1013 були підвищені оклади у більшості галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1-3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.

З прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015, і включно до 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців не змінилися.

Таким чином, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника залежно від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Ураховуючи пункт 5 Порядку № 1078, місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим.

Порядок виплати грошового забезпечення у спірний період з 01.12.2015 по 01.03.2018 регулювався постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова № 1294).

Набрала чинності ця постанова 01.01.2008.

Пунктом 3 Постанови № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців та курсантів навчальних закладів.

Втратила чинність Постанова № 1294 відповідно до пунктів 9, 10 постанови Кабінетів Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» 01.03.2018.

Тобто з 01.01.2008 по 28.02.2018 Постанова № 1294 була чинною, зміни до схеми посадових окладів військовослужбовців за весь цей період не вносились.

Пунктом 1 постанови Кабінетів Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, на підставі якої суттєво підвищено посадові оклади військовослужбовців.

Отож підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року не відбувалося.

Відтак суд встановив, що саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.

Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 200/9297/19-а, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20 і від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.

Суд встановив, що згідно з Довідкою Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України від 09.03.2026 № 321/4/190 позивач проходив військову службу у відповідача у період з 01.07.2016 по 06.12.2017.

У позовній заяві позивач стверджував, а відповідач у відзиві на позовну заяву підтвердив, що у вказаний період проходження позивачем військової служби йому не виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Таким чином, відповідач протиправно не нараховував і не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2016 по 06.12.2017 включно із врахуванням базового місяця січень 2008 року.

У пункті 72 мотивувальної частини постанови від 08.11.2024 у справі № 200/16532/21 Верховний Суд прийшов до висновку, що правильним є такий розрахунок індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, а саме такий:

«грудень 2015 року: індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно з даними Держкомстату – 100,70 %, індекс споживчих цін для визначення порогу – 100,70 %, наростаючий індекс споживчих цін - 267,10 %, величина приросту індексу споживчих цін – 167,10 %, прожитковий мінімум для працездатних осіб – 1378,00 грн, сума індексації – 2302,64 грн, виплачено – 0,00 грн, належить до виплати – 2302,64 грн;

січень 2016 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 100,90 %, індекс – 101,61 %, наростаючий індекс – 271,20 %, величина приросту – 171,20 %, прожитковий мінімум – 1378,00 грн, сума індексації – 2359,14 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 2359,14 грн;

лютий 2016 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 99,60 %, індекс – 101,20 %, наростаючий індекс – 271,20 %, величина приросту – 171,20 %, прожитковий мінімум – 1378,00 грн, сума індексації – 2359,14 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 2359,14 грн;

березень 2016 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 101,00 %, індекс – 102,21%, наростаючий індекс – 271,20 %, величина приросту – 171,20 %, прожитковий мінімум – 1378,00 грн, сума індексації – 2359,14 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 2359,14 грн;

квітень 2016 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 103,50 %, індекс – 105,79%, наростаючий індекс – 271,20 %, величина приросту – 171,20 %, прожитковий мінімум – 1378,00 грн, сума індексації – 2359,14 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 2359,14 грн;

травень 2016 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 100,10 %, індекс – 100,10 %, наростаючий індекс – 271,20 %, величина приросту– 171,20 %, прожитковий мінімум – 1450,00 грн, сума індексації – 2482,40 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 2482,40 грн;

червень 2016 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 99,80 %, індекс – 99,90 %, наростаючий індекс – 286,90 %, величина приросту – 186,90 %, прожитковий мінімум – 1450,00 грн, сума індексації – 2710,05 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 2710,05 грн;

липень 2016 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 99,90 %, індекс – 99,80 %, наростаючий індекс – 286,90 %, величина приросту– 186,90 %, прожитковий мінімум – 1450,00 грн, сума індексації – 2710,05 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 2710,05 грн;

серпень 2016 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 99,70 %, індекс – 99,50 %, наростаючий індекс – 286,90 %, величина приросту – 186,90 %, прожитковий мінімум – 1 450,00 грн, сума індексації – 2 710,05 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 2710,05 грн;

вересень 2016 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 101,80 %, індекс – 101,29%, наростаючий індекс – 286,90 %, величина приросту – 186,90 %, прожитковий мінімум – 1 450,00 грн, сума індексації – 2710,05 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 2710,05 грн;

жовтень 2016 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 102,80 %, індекс – 104,13%, наростаючий індекс – 286,90 %, величина приросту – 186,90 %, прожитковий мінімум – 1450,00 грн, сума індексації – 2710,05 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 2710,05 грн;

листопад 2016 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 101,80 %, індекс – 101,80 %, наростаючий індекс – 286,90 %, величина приросту – 186,90 %, прожитковий мінімум – 1450,00 грн, сума індексації – 2710,05 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 2710,05 грн;

грудень 2016 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 100,90 %, індекс – 102,72%, наростаючий індекс – 298,60 %, величина приросту – 198,60 %, прожитковий мінімум – 1600,00 грн, сума індексації – 3177,60 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 3177,60 грн;

січень 2017 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 101,10 %, індекс – 103,85%, наростаючий індекс – 298,60 %, величина приросту – 198,60 %, прожитковий мінімум – 1600,00 грн, сума індексації – 3177,60 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 3177,60 грн;

лютий 2017 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 101,00 %, індекс – 101,00 %, наростаючий індекс – 298,60 %, величина приросту – 198,60 %, прожитковий мінімум – 1 600,00 грн, сума індексації – 3177,60 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 3177,60 грн;

березень 2017 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 101,80 %, індекс – 102,82%, наростаючий індекс – 310,00 %, величина приросту – 210,00 %, прожитковий мінімум – 1 600,00 грн, сума індексації – 3360,00 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 3360,00 грн;

квітень 2017 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 100,90 %, індекс – 103,74%, наростаючий індекс – 310,00 %, величина приросту – 210,00 %, прожитковий мінімум – 1600,00 грн, сума індексації – 3360,00 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 3360,00 грн;

травень 2017 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 101,30 %, індекс – 101,30 %, наростаючий індекс – 310,00 %, величина приросту – 210,00 %, прожитковий мінімум – 1684,00 грн, сума індексації – 3536,40 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 3536,40 грн;

червень 2017 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 101,60 %, індекс – 102,92%, наростаючий індекс– 321,50 %, величина приросту – 221,50 %, прожитковий мінімум – 1684,00 грн, сума індексації – 3730,06 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 3730,06 грн;

липень 2017 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 100,20 %, індекс – 103,13%, наростаючий індекс – 321,50 %, величина приросту індексу споживчих цін – 221,50 %, прожитковий мінімум – 1684,00 грн, сума індексації – 3730,06 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 3730,06 грн; (перевищення порогу 103%);

серпень 2017 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 99,90 %, індекс – 99,90 %, наростаючий індекс – 321,50 %, величина приросту– 221,50 %, прожитковий мінімум – 1684,00 грн, сума індексації – 3730,06 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 3730,06 грн;

вересень 2017 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 102,00 %, індекс – 101,90 %, наростаючий індекс – 331,40 %, величина приросту – 231,40 %, прожитковий мінімум – 1684,00 грн, сума індексації – 3896,78 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 3896,78 грн;

жовтень 2017 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 101,20 %, індекс – 103,12%, наростаючий індекс – 331,40 %, величина приросту – 231,40 %, прожитковий мінімум – 1684,00 грн, сума індексації – 3896,78 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 3 896,78 грн; (перевищення порогу 103%);

листопад 2017 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 100,90 %, індекс – 100,90 %, наростаючий індекс – 331,40 %, величина приросту – 231,40 %, прожитковий мінімум – 1 684,00 грн, сума індексації – 3896,78 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 3896,78 грн;

грудень 2017 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 101,00 %, індекс – 101,91%, наростаючий індекс – 341,70 %, величина приросту – 241,70 %, прожитковий мінімум – 1 762,00 грн, сума індексації – 4258,75 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 4258,75 грн;

січень 2018 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 101,50 %, індекс – 103,44%, наростаючий індекс – 341,70 %, величина приросту – 241,70 %, прожитковий мінімум – 1 762,00 грн, сума індексації – 4 258,75 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 4258,75 грн;

лютий 2018 року – індекс споживчих цін до попереднього місяця – 100,90 %, індекс – 100,90 %, наростаючий індекс – 341,70 %, величина приросту – 241,70 %, прожитковий мінімум – 1762,00 грн, сума індексації – 4258,75 грн, виплачено – 0 грн, належить до виплати – 4258,75 грн».

Таким чином, за період з 01.07.2016 по 06.12.2017 відповідач зобов`язаний був виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення в розмірі 57044,24 грн, а саме:

за липень-листопад 2016 року – 2710,05 грн;

за грудень 2016 року - лютий 2017 року – 3177,60 грн;

за березень-квітень 2017 року – 3360,00 грн;

за травень 2017 року – 3536,40 грн;

за червень-серпень 2017 р оку – 3730,06 грн;

за вересень-листопад 2017 року – 3896,78 грн;

за грудень 2017 року – 824,27 грн (за 6 календарних днів служби).

З метою з`ясування того, який розмір індексації грошового забезпечення відповідач виплатив позивачу за спірний період, Миколаївський окружний адміністративний суд постановив 30.03.2026 ухвалу про витребування у відповідача довідку про розмір нарахованої та виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період.

У відзиві на позовну заяву відповідач повідомив про неможливість подання витребуваного доказу у зв`язку з переданням його фінансових документів по 2020 рік до Одеського територіального відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони України.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог пунктів 1 і 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи в суді. Тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.07.2016 по 06.12.2017 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) – січень 2008 року.

3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2016 по 06.12.2017 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року в сумі 57044 (П`ятдесят сім тисяч сорок чотири) гривні 24 копійки з урахуванням раніше виплачених сум.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

7. Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

8. Повний текст рішення суду складений 02.06.2026.

Суддя В.Г.Ярощук