Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №320/1462/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року справа №320/1462/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у письмовому провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» (адреса 01135, місто Київ, пр. Берестейський, будинок 5-а, кімната 509; ЄДРПОУ 41447959) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) та до Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Уповноважений представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Державної податкової служби України Головне управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 13400130/41447959 від 29.10.2025 про відмову в реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування № 294 від 31.10.2024 до податкової накладної № 61 від 19.09.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 294 від 31.10.2024 до податкової накладної № 61 від 19.09.2022 датою його фактичного подання (надходження) на реєстрацію.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 постановлено здійснювати розгляд (формування та зберігання) судової справи в електронній формі.

Правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог представник ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» зазначає, що оскаржуване рішення № 13400130/41447959 від 29.10.2025 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 294 від 31.10.2024 є протиправним, оскільки прийняте без належного обґрунтування та з порушенням вимог Податкового кодексу України і Порядку № 1165. Позивач вказує, що після зупинення реєстрації РК ним було подано повідомлення № 1577 від 22.10.2025 із письмовими поясненнями та копіями первинних документів, які підтверджують реальність господарської операції та підстави для складання розрахунку коригування у зв`язку з поверненням попередньої оплати. Також зазначено, що у квитанції про зупинення реєстрації та в оскаржуваному рішенні контролюючим органом не конкретизовано, яка саме податкова інформація стала підставою для застосування пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також не визначено, яких саме документів не вистачає або які саме документи складені з порушенням законодавства. Позивач вважає, що відмова у реєстрації РК фактично покладає на нього негативні наслідки через статус контрагента ТОВ «ЕНЕРДЖІКС», хоча саме ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» не внесене до переліку ризикових платників податків. Крім того, позивач зазначає, що повернення попередньої оплати є підставою для коригування податкових зобов`язань відповідно до статті 192 ПК України, а відмова у реєстрації РК унеможливлює належне виконання вимог податкового законодавства.

04.02.2026 року уповноважений представник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві скористався правом на подання письмового відзиву на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що останній просить суд заявлені позовні вимоги позивача залишити без задоволення.

Позиція відповідача полягає у тому, що рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві № 13400130/41447959 від 29.10.2025 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 294 від 31.10.2024 прийняте правомірно, у межах повноважень та відповідно до вимог Податкового кодексу України, Порядку № 1165 та Наказу Міністерства фінансів України № 520. Відповідач зазначає, що реєстрацію розрахунку коригування було зупинено за результатами автоматизованого моніторингу відповідно до Порядку № 1165, а позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів для вирішення питання щодо реєстрації РК. ГУ ДПС у м. Києві вказує, що квитанція про зупинення реєстрації формується автоматично та відповідає вимогам законодавства, а перелік документів, які платник може подати, визначений пунктом 5 Порядку № 520. Також відповідач зазначає, що наданими позивачем документами та поясненнями неможливо підтвердити реальність господарської операції, яка відображена у спірному розрахунку коригування. У відзиві зазначено, що підставою для прийняття рішення про відмову стало надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а також те, що станом на дату прийняття рішення не було спростовано критерії ризиковості. Крім того, відповідач наголошує, що суд повинен оцінювати лише ті документи, які були подані платником на розгляд комісії контролюючого органу, а дослідження документів, які не подавались під час адміністративної процедури, на думку відповідача, порушуватиме принцип рівності сторін. У зв`язку з цим ГУ ДПС у м. Києві просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

07.03.2025 року уповноважений представник Головного управління Державної податкової служби України скерував до суду письмовий відзив.

Позиція відповідача 2 полягає у тому, що ДПС України вважає позовні вимоги ТОВ «Енерджі 365» безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що суд при розгляді спору повинен перевіряти правомірність рішення контролюючого органу виключно в межах тих обставин та документів, які були надані платником податку на розгляд комісії під час адміністративної процедури. ДПС України вказує, що дослідження судом документів, які не подавались до комісії, порушуватиме принцип офіційного з`ясування обставин справи та принцип рівності сторін. У відзиві наведено посилання на постанову Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, у якій, на думку відповідача, викладено правову позицію щодо недопустимості розширення предмета доказування документами, які не були предметом оцінки комісії контролюючого органу. Також ДПС України зазначає, що вимога позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати розрахунок коригування № 294 від 31.10.2024 фактично є втручанням у дискреційні повноваження податкового органу. Відповідач вказує, що питання реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування належить до дискреційних повноважень контролюючого органу, а тому суд не може підміняти собою орган влади та приймати рішення замість нього. Крім того, ДПС України стверджує, що у квитанції були зазначені підстави для зупинення реєстрації, однак позивачем не надано належних доказів реальності господарської операції ні до контролюючого органу, ні до суду. Відповідач вважає, що позивач не дотримався вимог Порядку № 1165 щодо надання письмових пояснень та копій документів, необхідних для підтвердження інформації, зазначеної у розрахунку коригування. У зв`язку з цим ДПС України просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Встановлені судом обставини.

ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» (код ЄДРПОУ 41447959) є юридичною особою приватного права, створеною 07.07.2017 на підставі протоколу № 1 загальних зборів товариства.

Основним видом діяльності товариства є здійснення господарської діяльності, зокрема у сфері постачання природного газу. Місцем провадження господарської діяльності товариства є офіс № 509 за адресою: м. Київ, проспект Берестейський, 5-А, яким товариство користується на підставі договору оренди нежитлового приміщення.

01.08.2022 між ТОВ «ЕНЕРДЖІКС» як оптовим покупцем та ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» як оптовим продавцем укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1-08/22 КП, відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю природний газ, а покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених договором. Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата здійснюється виключно грошовими коштами на банківський рахунок продавця та на умовах 100% попередньої оплати, якщо інше не передбачено додатковими угодами. Пунктом 6.3 договору визначено обов`язок продавця повернути покупцю сплачені кошти у разі невиконання зобов`язань щодо передачі обсягів газу. Також сторонами було укладено додаткову угоду № 1 щодо визначення ціни та вартості природного газу.

Судом встановлено, що після отримання грошових коштів як попередньої оплати за договором ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» складено та подано на реєстрацію податкову накладну № 61 від 19.09.2022, яка була зареєстрована в ЄРПН.

У подальшому, у зв`язку з непоставкою природного газу та невиконанням умов договору, між сторонами укладено додаткову угоду № 4, відповідно до якої ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» зобов`язалось повернути ТОВ «ЕНЕРДЖІКС» кошти попередньої оплати. Як вбачається з матеріалів справи, повернення коштів здійснено на підставі платіжної інструкції № 5623 від 31.10.2024 на суму 3 000 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% 500 000,00 грн.

У зв`язку зі зміною суми компенсації вартості товару позивачем складено розрахунок коригування № 294 від 31.10.2024 до податкової накладної № 61 від 19.09.2022, яким передбачено зменшення податкових показників та суми ПДВ на 25 000,00 грн.

Із квитанції від 11.11.2024 о 15:00:17 вбачається, що розрахунок коригування № 294 від 31.10.2024 до податкової накладної № 61 від 19.09.2022 доставлено до ДПС України та зареєстровано в ЄРПН за № 9338677939, однак його реєстрацію зупинено. У квитанції зазначено, що покупець ТОВ «ЕНЕРДЖІКС» відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також запропоновано надати пояснення та копії документів для вирішення питання щодо реєстрації розрахунку коригування.

ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» подало до ГУ ДПС у м. Києві повідомлення № 1576 від 22.10.2025 про подання пояснень та копій документів щодо розрахунку коригування № 294 від 31.10.2024. У повідомленні зазначено, що між ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» та ТОВ «ЕНЕРДЖІКС» здійснювались реальні господарські операції, підтверджені первинними документами, а також вказано, що ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» не внесено до переліку ризикових платників податків. До повідомлення додано 9 додатків.

Позивачем подано письмові пояснення вих. № 1576 від 22.10.2025, у яких зазначено про здійснення господарської діяльності з постачання природного газу, наявність відповідної ліцензії, укладення договору № 1-08/22 КП від 01.08.2022 з ТОВ «ЕНЕРДЖІКС», а також про те, що господарські операції між сторонами є реальними та підтверджуються первинними бухгалтерськими документами. У зазначених поясненнях міститься прохання зареєструвати розрахунок коригування № 294 від 31.10.2024 в ЄРПН.

29.10.2025 Комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення № 13400130/41447959 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 294 від 31.10.2024 до податкової накладної № 61 від 19.09.2022. У рішенні зазначено, що підставою для відмови є надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено, що відповідно до наданих первинних документів ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» документально оформило продаж на адресу ТОВ «ЕНЕРДЖІКС», при цьому станом на дату прийняття рішення ТОВ «ЕНЕРДЖІКС» не спростовано критерії ризиковості згідно з рішенням про відповідність критеріям ризиковості від 24.12.2024.

Позивач не погодившись з рішеннями Комісії звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок №1246; тут і далі по тексту у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктом 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Приписами пункту 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до пункту 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Пунктом 201.16 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165; тут і далі по тексту у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Вказаний порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 10 та 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 1 Додатку №3 до Порядку №1165 визначено, що до критеріїв ризиковості здійснення операцій належить: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Таким чином, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм.

У квитанції від 11.11.2024 щодо розрахунку коригування № 294 від 31.10.2024 до податкової накладної № 61 від 19.09.2022 зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019, реєстрацію вказаного розрахунку коригування зупинено. У квитанції зазначено, що покупець відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також запропоновано надати пояснення та копії документів для розгляду питання щодо реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

Суд зазначає, що надіслана позивачу квитанція містить загальну вимогу про надання пояснень та копій документів для прийняття рішення щодо реєстрації розрахунку коригування, однак не містить конкретного переліку документів, які контролюючий орган вважає необхідними та достатніми для прийняття рішення про реєстрацію РК № 294 від 31.10.2024 в ЄРПН. Також у квитанції відсутня конкретизація, яка саме податкова інформація стала підставою для застосування пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та які саме обставини потребують документального підтвердження з боку позивача.

Верховний Суд у постанові від 27.04.2023 у справі №460/8040/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 110502423) зазначив, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Отже, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, як встановлено судом, квитанція про зупинення реєстрації розрахунку коригування № 294 від 31.10.2024 до податкової накладної № 61 від 19.09.2022 містить лише загальну вимогу щодо надання пояснень та копій документів для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретного переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію такого розрахунку коригування в ЄРПН.

При цьому у квитанції контролюючим органом лише формально зазначено про відповідність покупця пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, без конкретизації податкової інформації, яка стала підставою для такого висновку, а також без зазначення обставин, які повинні бути спростовані або підтверджені позивачем.

Суд зазначає, що загальне посилання контролюючого органу на відповідність пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку без належної конкретизації підстав зупинення реєстрації РК та без визначення вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення, призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути належним чином повідомленим про те, які саме документи він повинен надати контролюючому органу для підтвердження інформації, зазначеної у розрахунку коригування.

Щодо прийняття відповідачем спірного рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування суд зазначає таке.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520; тут і надалі у редакції, що виникла на момент спірних правовідносин).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено, що платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

У разі, коли у квитанції до податкової накладної / розрахунку коригування зазначено код товару/ послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності / умовним кодом товару / Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (пункти 6, 7 Порядку №520).

Відповідно до пункту 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

- або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

- або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

- або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 11 Порядку №520 встановлено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Пунктом 12 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття контролюючим органом спірного рішення № 13400130/41447959 від 29.10.2025 про відмову в реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування № 294 від 31.10.2024 до податкової накладної № 61 від 19.09.2022 стало твердження контролюючого органу про «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

У додатковій інформації до вказаного рішення зазначено, що відповідно до наданих первинних документів ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» документально оформило продаж на адресу ТОВ «ЕНЕРДЖІКС», при цьому станом на дату прийняття рішення ТОВ «ЕНЕРДЖІКС» не спростовано критерії ризиковості згідно з рішенням про відповідність критеріям ризиковості від 24.12.2024.

Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. Проте, як було вказано вище, вичерпного переліку контролюючий орган не вказав.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає господарська операція або платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21, від 18.06.2019 у справі №0740/804/18 та від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18.

Суд звертає увагу, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18.

Окрім цього, суд звертає увагу, що позивачем було реалізовано право на подання пояснень та копій документів щодо розрахунку коригування № 294 від 31.10.2024 до податкової накладної № 61 від 19.09.2022, реєстрацію якого було зупинено, що підтверджується повідомленням про подання пояснень та копій документів № 1576 від 22.10.2025, а також письмовими поясненнями вих. № 1576 від 22.10.2025.

Судом встановлено, що разом із поясненнями позивачем до контролюючого органу подано копії первинних документів на підтвердження господарських операцій між ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» та ТОВ «ЕНЕРДЖІКС», а також документи щодо повернення попередньої оплати та складання розрахунку коригування № 294 від 31.10.2024.

При цьому матеріали справи не містять доказів направлення контролюючим органом позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень або додаткових документів щодо розрахунку коригування № 294 від 31.10.2024.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем виконано вимоги контролюючого органу щодо подання пояснень та документів стосовно розрахунку коригування № 294 від 31.10.2024, реєстрацію якого було зупинено квитанцією від 11.11.2024.

Суд звертає увагу, що у випадку направлення платнику податків Повідомлення, такий платник має право подати контролюючому органу додаткові пояснення та копії документів, зазначені у Повідомленні, за результатами розгляду яких комісія регіонального рівня приймає одне з рішень: 1) про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН; 2) про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН. Реалізація такого права має бути здійснена протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Неподання платником податків додаткових пояснень та копій документів, зазначених у Повідомленні, або їх неповне подання протягом означеного строку має наслідком прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

При цьому із змісту пункту 10 Порядку № 520 та форми Рішення (Додаток 1 до Порядку №520) слідує, що комісія регіонального рівня у випадку, якщо подані платником податків пояснення / додаткові пояснення та копії документів не підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, проставляє відмітку у графі «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

Натомість позивач скористався своїм правом і надав контролюючому органу відповідні пояснення щодо зупиненої податкової накладної, рішення щодо відмови в реєстрації якої оскаржується у цій справі.

Таким чином відповідач 1, усупереч нормам податкового законодавства, протиправно прийняв рішення про відмову в реєстрації зазначеної вище податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 30.05.2023 у справі №5000/889/21 зазначив, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 07.12.222 у справі №500/2237/20 та від 01.02.2023 у справі №2240/2900/18.

Крім того, у постанові від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд зауважив, що в межах справ подібних категорій та характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.

Суд зазначає, що позивачем було надано до контролюючого органу первинні документи які, на його переконання, є належними та достатніми для підтвердження виникнення у нього права на складання податкової накладної та її реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління…».

Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем контролюючому органу документів.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії ДПС по прийняттю спірних рішень, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про наявність у нього права на складання податкової накладної та її реєстрацію в ЄРПН, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірного рішень про відмову в реєстрації розрахунку коригування.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13400130/41447959 від 29.10.2025 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 294 від 31.10.2024 до податкової накладної № 61 від 19.09.2022.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні позивачем в ЄРПН датою її фактичного подання, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктом 19 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до абзацу другого пункту 20 Порядку №1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 8938 від 08.01.2025, копія якої долучена до матеріалів справи.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки саме спірне рішення відповідача-1 призвело до виникнення спірних правовідносин.

У свою чергу, оскільки Державна податкова служба України виконує функції по адмініструванню ЄРПН та здійснює реєстрацію у вказаному Реєстрі податкових накладних (у тому числі на виконання судового рішення), задоволення позовної вимоги до ДПС України носить похідний, технічний характер, у той час як саме рішення Головного управління ДПС у м. Києві по зупиненню та відмові реєстрації призвело до виникнення даного спору, внаслідок чого на підставі ч. 8 ст.1 39 саме цей контролюючий орган має компенсувати понесені позивачем судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

вирішив:

Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» (адреса 01135, місто Київ, пр. Берестейський, будинок 5-а, кімната 509; ЄДРПОУ 41447959) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) та до Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

1. Визнати протиправним та скасувати рішення № 13400130/41447959 від 29.10.2025 про відмову в реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування № 294 від 31.10.2024 до податкової накладної № 61 від 19.09.2022.

2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 294 від 31.10.2024 до податкової накладної № 61 від 19.09.2022 датою його фактичного подання (надходження) на реєстрацію.

3. Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» понесені ним судові витрати у розмірі 2 662,40 (Двi тисячi шiстсот шiстдесят двi гривнi 40 копiйок) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

4. Копію рішення направити учасникам справи (їх представникам).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.