Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №320/2766/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року справа №320/2766/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЛІГА» (адреса 03057, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 56; код ЄДРПОУ 38169909) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Уповноважений представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЛІГА» звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати рішення від 02.05.2024 р. № 84838 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЛІГА» (код ЄДРПОУ 38169909) критеріям ризиковості платника податку, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві.

- Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЛІГА» (код ЄДРПОУ 38169909) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю – Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Позивач обґрунтовує позов тим, що ТОВ «ЕНЕРГОЛІГА» є діючим підприємством, зареєстрованим у 2012 році, яке перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у м. Києві, здійснює господарську діяльність у сфері постачання електрообладнання, виконання електромонтажних та проєктних робіт, є платником ПДВ з 07.06.2012 року та має відкриті банківські рахунки, орендовані офісні і складські приміщення, працівників, матеріально-технічну базу та постійних контрагентів. 02.01.2024 року ГУ ДПС у м. Києві прийняло рішення №235 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку за п. 8 Критеріїв ризиковості, визначених Порядком №1165. Як підставу податковий орган зазначив коди податкової інформації 11 та 12, а також навів відомості щодо окремих операцій з придбання та постачання товарів. При цьому, за твердженням позивача, рішення не містило конкретної податкової інформації, яка б підтверджувала ризиковість господарських операцій, не містило посилань на документи, протокол засідання комісії чи інші належні обґрунтування. На думку позивача, наведені у рішенні формулювання фактично дублюють зміст довідника кодів податкової інформації, затвердженого наказом ДПС №17 від 11.01.2023 року, що свідчить про формальний підхід відповідача. Позивач вказує, що відповідно до п. 6 Порядку №1165 ним неодноразово подавались повідомлення та документи на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості, зокрема 26.01.2024 року, 15.02.2024 року та 21.03.2024 року. До пояснень були долучені договори оренди офісу та складу, договори поставки, транспортні документи, акти, банківські виписки, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, документи щодо зберігання та перевезення товарів, підтвердження співпраці з контрагентами, дані щодо наявності працівників, транспортних засобів, складських приміщень, а також документи, які підтверджують реальність господарської діяльності та походження товару. Позивач зазначає, що у подальшому відповідач прийняв рішення №26483 від 01.02.2024 року та №41639 від 22.02.2024 року, якими повторно підтвердив відповідність позивача критеріям ризиковості за п. 8 Критеріїв ризиковості. При цьому у нових рішеннях змінювалися коди податкової інформації та перелік підстав ризиковості, а окремі попередньо зазначені обставини вже не вказувалися. На думку позивача, це свідчить про непослідовність та необґрунтованість позиції податкового органу. Позивач стверджує, що рішення №26483 та №41639, так само як і рішення №235, не містять конкретної податкової інформації, яка стала підставою для висновку про ризиковість, не містять належного обґрунтування, посилань на докази чи протоколи засідань комісії, а перелік ненаданих документів наведений у загальному вигляді без конкретизації, які саме документи відсутні та чому поданих документів недостатньо. Також позивач зазначає, що включення до переліку ризикових платників податків призвело до зупинення реєстрації податкових накладних та фактичного блокування господарської діяльності товариства. ТОВ «ЕНЕРГОЛІГА» просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позиція сторони відповідача.

26.02.2025 Головне управління ДПС у м. Києві скерувало письмовий відзив.

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що у контролюючого органу наявна податкова інформація, отримана під час здійснення поточної діяльності, яка, на думку ДПС, свідчить про відповідність ТОВ «ЕНЕРГОЛІГА» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Відповідач зазначає, що рішення про включення позивача до переліку ризикових платників прийняті з урахуванням інформації та копій документів, поданих самим позивачем, а також результатів моніторингу податкових накладних і аналізу податкової інформації. За твердженням відповідача, встановлено ризикові господарські операції, зокрема: придбання товарів за кодами УКТ ЗЕД 8413, 3920, 8708, 8516, 4011 у період з 06.07.2023 по 02.01.2024; постачання товарів контрагентам, які відповідають критеріям ризиковості; накопичення залишків товарів за відсутності або недостатності складських приміщень; постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю; відсутність у податковій звітності інформації про доходи, виплачені самозайнятим особам або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги. Відповідач також посилається на те, що позивач не надав у повному обсязі документи, які могли б підтвердити невідповідність критеріям ризиковості, а саме: первинні документи щодо придбання, постачання, зберігання, транспортування, навантаження та розвантаження товару, складські документи, договори, акти, накладні, банківські документи, сертифікати відповідності тощо. Крім цього, відповідач зазначає, що внесення платника до переліку ризикових саме по собі не створює правових наслідків для платника податків, оскільки є службовою діяльністю контролюючого органу щодо збору та опрацювання податкової інформації. На думку відповідача, рішення комісії про відповідність критеріям ризиковості є лише способом здійснення податкового контролю та використання інформаційно-аналітичних баз даних ДПС. Отже, позиція відповідача зводиться до того, що: у ДПС наявна податкова інформація про ризикові операції позивача; подані позивачем документи не спростували встановлені ризики; рішення прийняті відповідно до Порядку №1165; включення до переліку ризикових є формою податкового контролю та саме по собі не порушує права позивача.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Встановлені судом обставини.

ТОВ «ЕНЕРГОЛІГА» зареєстроване як юридична особа 28.04.2012 року та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у м. Києві. Товариство є платником ПДВ з 07.06.2012 року.

Основними видами діяльності товариства є оптова торгівля машинами та устаткованням, електромонтажні роботи, діяльність у сфері інжинірингу, будівництво споруд електропостачання та виробництво електророзподільчої апаратури.

Судом встановлено, що 02.01.2024 року ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення №235 про відповідність ТОВ «ЕНЕРГОЛІГА» критеріям ризиковості платника податку за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У рішенні зазначено коди податкової інформації « 11» та « 12», а також інформацію щодо операцій з придбання та постачання товарів за окремими кодами УКТ ЗЕД у період з 06.07.2023 року по 02.01.2024 року.

26.01.2024 року ТОВ «ЕНЕРГОЛІГА» подало до ГУ ДПС у м. Києві повідомлення №26/01 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності критеріям ризиковості платника податку. До повідомлення долучено пояснення та 25 додатків, зокрема документи щодо: оренди офісних та складських приміщень; наявності транспортних засобів; перевезення товару через ТОВ «Нова Пошта»; взаємовідносин із контрагентами; поставки та придбання товарів; банківських операцій; податкових накладних; сплати ПДВ; наявності працівників; складського обліку товарів; договорів поставки, оренди та надання послуг; актів надання послуг, платіжних інструкцій та банківських виписок.

01.02.2024 року ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення №26483, яким повторно встановлено відповідність ТОВ «ЕНЕРГОЛІГА» критеріям ризиковості платника податку за п. 8 Критеріїв ризиковості з урахуванням поданих позивачем пояснень та документів від 26.01.2024 року №26/01. У вказаному рішенні зазначено коди податкової інформації « 11» та « 10».

Судом встановлено, що після прийняття рішення №26483 контролюючим органом також прийнято рішення №41639 від 22.02.2024 року, №64357 від 28.03.2024 року, №75964 від 16.04.2024 року та №84838 від 02.05.2024 року, якими повторно встановлено відповідність ТОВ «ЕНЕРГОЛІГА» критеріям ризиковості платника податку.

ТОВ «ЕНЕРГОЛІГА» подавало до контролюючого органу повідомлення №15/02 від 15.02.2024 року та №21/03 від 21.03.2024 року з поясненнями та копіями документів щодо невідповідності критеріям ризиковості платника податку.

Позивач не погоджується з рішеннями ГУ ДПС у м. Києві про відповідність ТОВ «ЕНЕРГОЛІГА» критеріям ризиковості платника податку, оскільки вважає, що вони прийняті без належного обґрунтування та без зазначення конкретної податкової інформації, яка б підтверджувала ризиковість господарських операцій товариства.

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування, висновки суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755 VI (далі – ПК України).

Положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).

11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 1165, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, і Порядок №1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 року, передбачають кардинально різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до п. 6 Порядку зупинення №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

При цьому додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.".

Отже, з наведеного вбачається, що положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Так, п. 6 Порядку зупинення №1165 (у редакції, чинній на час прийняття рішень про віднесення позивача до ризикових платників податку) передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Суд зазначає, що одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення №1165, є те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п. 8 Додатку 1).

Аналіз змісту указаного пункту свідчить, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Указаний висновок відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20 та від 14 травня 2025 року у справі №260/3479/24.

Водночас, аналіз змісту рішення ГУ ДПС у м. Києві від 02.05.2024 №84838 про відповідність ТОВ «ЕНЕРГОЛІГА» критеріям ризиковості платника податку свідчить про те, що вказане рішення містить лише загальні відомості щодо типу господарських операцій, періоду їх здійснення та кодів УКТ ЗЕД товарів, однак не містить конкретизації податкових накладних, конкретних господарських операцій, належного обґрунтування ризиковості таких операцій та податкової інформації, яка стала підставою для віднесення позивача до ризикових платників податку.

Відтак, на переконання суду, ненадання належних доказів контролюючим органом свідчить, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення позивача до ризикових платників податків.

Окремо суд зазначає, що форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку передбачає обов`язкове зазначення податкової інформації, яка стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні ГУ ДПС у м. Києві від 02.05.2024 №84838 контролюючим органом зазначено коди податкової інформації « 11» та « 14», а також наведено загальні відомості щодо операцій з придбання товарів за кодами УКТ ЗЕД 8413, 3920, 8708, 8516, 4011 у період з 06.07.2023 по 02.01.2024.

Водночас, оскаржуване рішення не містить конкретизації господарських операцій, податкових накладних чи розрахунків коригування, які були предметом дослідження контролюючого органу та стали підставою для висновку про відповідність ТОВ «ЕНЕРГОЛІГА» критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, в оскаржуваному рішенні зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, зокрема договорів, первинних документів щодо постачання, транспортування та зберігання товару, банківських документів, накладних, актів, сертифікатів відповідності та інших документів.

Разом з тим, судом встановлено, що ТОВ «ЕНЕРГОЛІГА» подавало до контролюючого органу повідомлення з поясненнями та копіями документів щодо здійснення господарської діяльності, у тому числі договори, акти, товарно-транспортні та видаткові накладні, банківські виписки, платіжні інструкції, документи щодо оренди приміщень, перевезення, зберігання та реалізації товарів.

При цьому відповідачем до матеріалів справи не надано документальних доказів наявності податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, а також доказів дослідження конкретних податкових накладних чи господарських операцій позивача.

При прийнятті рішення у даній справі суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 22.07.2021 у справі № 520/111/20, від 16.12.2020 у справі №340/474/20, від 19.07.2023 у справі №420/7850/22, від 07.04.2023 у справі №280/3639/20.

Верховний Суд вказував, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком №1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає такий критерій, як наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 у рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку, розшифровується, яка саме податкова інформація.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд зазначає, що вказане рішення прийнято відповідачем на підставі податкової інформації, отриманої з інформаційно-аналітичних баз даних ДПС під час здійснення податкового контролю, при цьому у рішенні не зазначено конкретних податкових накладних або розрахунків коригування, за результатами моніторингу яких контролюючим органом зроблено висновок про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14.05.2025 у справі №260/3479/24.

Окрім цього, суд звертає увагу, що відповідачем до матеріалів справи не надано належних документальних доказів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення ГУ ДПС у м. Києві від 02.05.2024 №84838 про відповідність ТОВ «ЕНЕРГОЛІГА» критеріям ризиковості платника податку.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить відомостей щодо конкретних податкових накладних або розрахунків коригування, поданих позивачем для реєстрації, за результатами моніторингу яких контролюючим органом зроблено висновок про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідач обмежився зазначенням періоду здійснення господарських операцій, кодів УКТ ЗЕД товарів та кодів податкової інформації, без конкретизації господарських операцій, які, на думку контролюючого органу, мають ознаки ризиковості.

Матеріали справи не містять протоколів засідань комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність ТОВ «ЕНЕРГОЛІГА» критеріям ризиковості платника податку, а також належних доказів наявності у контролюючого органу податкової інформації, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Суд звертає увагу на те, що у спірному рішенні відповідачем не конкретизовано суть та характер податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові господарські операції та податкові накладні, в яких зафіксовано такі операції.

Суд також зазначає, що висновки контролюючого органу ґрунтуються на узагальненій податковій інформації та відомостях з інформаційно-аналітичних баз ДПС, тоді як податкова інформація сама по собі не є безумовним доказом порушення платником податкового законодавства та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем до контролюючого органу подавались пояснення та копії первинних документів щодо здійснення господарської діяльності, зокрема договори, акти, видаткові та товарно-транспортні накладні, банківські виписки, платіжні інструкції, документи щодо оренди приміщень, перевезення, зберігання та реалізації товарів.

Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві тягар доказування покладається на суб`єкта владних повноважень. При цьому суб`єкт владних повноважень може посилатися лише на докази, які були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що вони не були отримані ним до його прийняття з незалежних від нього причин.

Положеннями частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено презумпцію неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №420/9371/22 та від 13.02.2025 у справі №420/12149/23.

При вирішенні цього спору, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №1.380.2019.004162.

У справі «Кобець проти України» Європейський суд з прав людини, керуючись критерієм доведення поза розумним сумнівом (рішення у справі Авшар проти Туреччини), вказав, що таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Принцип оцінки доказів поза розумним сумнівом полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення (рішення від 14.02.2008 у справі Кобець проти України).

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.06.2023 у справі №826/5397/18.

У своїй сукупності вказані нормативні положення свідчать, що саме відповідач повинен довести існування юридичного складу обставин, а тому правомірно прийняв спірне рішення.

Контролюючим органом не представлено результатів проведених перевірок поданих платником копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації, тобто доказів додержання вимог пунктів 44, 46 Порядку № 1165 при прийнятті спірного рішення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.04.2023 у справі №280/3639/20.

Порядком №1165 затверджено форму рішення, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №340/1098/20.

Контролюючим органом на підтвердження своєї позиції не надано будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Натомість, окрім зазначеного судом, знайшли підтвердження обставини щодо неузгодженості спірного рішення в частині зазначення в ньому інформації щодо ненадання позивачем документів по контрагентам.

Враховуючи все викладене вище, суд доходить висновку, що спірне рішення контролюючого органу не містить конкретної інформації, які саме документи складено позивачем із порушенням законодавства, або документів, які мав надати позивач на пропозицію контролюючого органу, але не надав, що свідчить про належну оцінку комісії установленим обставинам.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Суд зазначає, що Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто для застосування прописаного у Порядку №1165 механізму, у тому числі щодо прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, необхідний сам факт існування податкової накладної/розрахунку коригування, що подаються для реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній із ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній із ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Одним із критеріїв ризиковості платника податку (який визначено підставою в оскаржуваному рішенні) є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1 Порядку №1165).

Згідно з Порядком №1165 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не має права робити висновок про відповідність критеріям ризиковості платника податку з посиланням на пункт 8 критеріїв ризиковості платника податку, якщо не має поданих для реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування та вказаної в них господарської операції.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатися Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення про відповідність ТОВ «ЕНЕРГОЛІГА» критеріям ризиковості платника податку не за наслідками подання податкових накладних/розрахунків коригування для реєстрації та їх моніторингу, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою з інформаційно-аналітичних баз даних ДПС під час здійснення податкового контролю.

При цьому, у рішенні не наведено належних доказів та не зазначено конкретних документів, які б підтверджували наявність ознак здійснення позивачем ризикових господарських операцій.

Відтак, оскаржуване рішення ГУ ДПС у м. Києві від 02.05.2024 №84838 не містить належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ «ЕНЕРГОЛІГА» до ризикових платників податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача, як такого, що прийняте останнім не у спосіб, передбачений законодавством України.

Як вже було зазначено вище, положеннями п. 6 Порядку зупинення №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Водночас, відповідно до п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства" (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

При цьому судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 та від 02 лютого 2016 року у справі №804/14800/14.

За таких обставин суд вважає, що належним і повним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головне управління ДПС у м. Києві виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЛІГА» (код ЄДРПОУ 38169909) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши наявні письмові докази у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.

Судові витрати по справі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується квитанцією № 7939 від 12.08.2024 року, копія якої долучена до матеріалів справи.

Враховуючи задоволення позову, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

вирішив:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЛІГА» (адреса 03057, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 56; код ЄДРПОУ 38169909) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 02.05.2024 р. № 84838 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЛІГА» (код ЄДРПОУ 38169909) критеріям ризиковості платника податку, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЛІГА» (код ЄДРПОУ 38169909) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЛІГА» понесені ним судові витрати у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

5. Копію рішення направити учасникам справи (їх представникам).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.