Рішення від 30 грудня 2021 р. у справі №320/6997/19 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 30 грудня 2021 р.

Справа: №320/6997/19

Суддя: Лиска І.Г.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2021 року № 320/6997/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянув у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" з позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/200111/2 від 07.08.2019, №UA100040/2019/000001/2 від 05.09.2019.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що при митному оформленні товару (рибні відходи) за митними деклараціями №UA100000/2019/296201 від 06.08.2019 та №UA100040/2019/296771 від 04.09.2019 який ввозився на митну територію України, ним було визначено митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту) та на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надано митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному у частині другій статті 53 Митного кодексу України, підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей.

Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.

Позивач не погодився з рішеннями митного органу, але з метою випуску задекларованого товару у вільний обіг подав до митного органу нові митні декларації, в яких скоригував митну вартість товару з урахуванням рішень митного органу, сплатив митні платежі і перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів (гарантійне зобов`язання), обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 позовну заяву залишено без руху. В подальшому позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2019 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що під час здійснення митного оформлення товару за митними деклараціями №UA100000/2019/296201 від 06.08.2019 та №UA100040/2019/296771 від 04.09.2019 було встановлено, що надані позивачем документи містять розбіжності та не підтверджують усі складові митної вартості товару. Враховуючи надані позивачем документи, митна вартість товару була відкоригована за резервним методом, внаслідок чого відповідач вважає, що спірні рішення та картки були прийняті правомірно та підстави для їх скасування відсутні.

Представник позивача подав до суду письмову відповідь на відзив, в якій наголосив, що відповідач жодним чином не спростував доводів позивача, а лише фактично продублював зміст спірних рішень. Також зауважив, що наведені у відзиві доводи не відповідають дійсності, оскільки на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару відповідачу були подані усі необхідні документи, які спростовують висновки останнього щодо не підтвердження числових значень складових митної вартості товарів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" (ідентифікаційний код 39268117, місцезнаходження: 08601, Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, буд. 72) зареєстровано в якості юридичної особи 23.06.2014, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

20.07.2018 між Newfound Resources Ltd (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" (Покупець) було укладено контракт №2018/20-07 UKR-CAN, за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (товар) на умовах, відповідно до інвойсу по кожній партії товару.

Згідно п.п. 3.1. - 3.3. Контракту № 2018/20-07 UKR-CAN від 20.07.2018 ціна Товару, являється предметом купівлі - продажу, вказується в Інвойсі і виражається в USD. Ціна Товару визначається на умовах: на основі діючих правил ІНКОТЕРМС - 2010 р. і доповнень до них. Загальна сума Контракту складає загальну суму, вказану в Інвойсах до Контракту.

Згідно п. 2.4. Контракту податки, митні збори та інші витрати в зв?язку з цим Контрактом, які повинні сплачуватися в країні Продавця, несе Продавець, а витрати в країні Покупця, включаючи податки, мита, збори - Покупець.

Згідно п. 4.1. Контракту умови поставки згідно Інкотермс вказуються в Інвойсі на кожну поставку Товару. Умови оплати можуть бути як передоплата, так і оплата після поставки Товару і вказуються в Інвойсі на кожну поставку Товару.

Виконуючи умови Контракту Продавець (Newfound Resources Ltd) виставив Інвойс № 55070 від 12.06.2019 загальною вартістю 98 954,25 дол. США. Саме така митна вартість товару відображається в МД № UA 100040/2019/296201 від 06.08.2019.

05.06.2019, виконуючи умови п. 4.1. Контракту, Покупець - ТОВ "КВОЛІТІ ФІШ" здійснив попередню оплату за Товар у розмірі 19 790,85 дол. США. Такий розмір передоплати також зафіксований в Інвойсі № 55070 від 12.06.2019.

Вищезазначена попередня оплата підтверджується: Заявою про купівлю іноземної валюти № 903 від 05.06.2019 та платіжним дорученням в іноземній валюті №863 від 05.06.2019.

26.07.2019 року, виконуючи умови п. 4.1. Контракту та Інвойсу № 55070 від 12.06.2019 року, ТОВ "КВОЛІТІ ФІШ" здійснив остаточний розрахунок за Товар у розмірі 79 163,40 дол. США.

Дана оплата підтверджується:

- заявою про купівлю іноземної валюти №949 від 16.07.2010;

- платіжним дорученням в іноземній валюті №908 від 26.07.2019.

Також, 02.01.2018 між Jandis Seafood AS (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" (Покупець) було укладено контракт №2018/02-01 UKR-NOR, за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (товар) на умовах, відповідно до інвойсу по кожній партії товару/

Згідно п.п. 3.1. - 3.3. Контракту ціна Товару, являється предметом купівлі - продажу, вказується в Інвойсі і виражається в USD. Ціна Товару визначається на умовах: на основі діючих правил ІНКОТЕРМС - 2010 і доповнень до них. Загальна сума Контракту складає загальну суму, вказану в Інвойсах до Контракту.

Згідно п. 4.1. Контракту умови поставки згідно ІНКОТЕРМС вказуються в Інвойсі на кожну поставку Товару. Умови оплати можуть бути як передоплата, так і оплата після поставки Товару і вказуються в Інвойсі на кожну поставку Товару.

Виконуючи умови Контракту Продавець (Jandis Seafood AS) виставив Інвойс №494 від 21.08.2019 загальною вартістю 90 594,77 дол. США.

Саме така митна вартість товару відображається в МД №UA100040/2019/296771 від 04.09.2019.

Згідно Інвойсу Продавця №494 від 21.08.2019, товари постачаються в Україну з попередньою оплатою автомобільним транспортом на умовах поставки СРТ-Київ (UA) Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення). Термін "фрахт/перевезення оплачено до" означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов?язаний оплатити витрати, пов?язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. За умовами терміна СРТ на продавця покладається обов?язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення."

28.08.2019, виконуючи умови п. 4.1. Контракту та Інвойсу № 494 від 21.08.2019, Покупець - ТОВ "КВОЛІТІ ФІШ" здійснив передоплату за Товар у розмірі 45 297,39 дол. США. Такий розмір передоплати також зафіксований в інвойсі № 494 віт 21.08.2019.

Вищезазначена попередня оплата підтверджується:

- заявою про купівлю іноземної валюти № 976 від 28.08.2019;

- платіжним дорученням в іноземній валюті №933 від 28.08.2019.

12.09.2019 ТОВ «КВОЛІТІ ФІШ», виконуючи умови п. 4.1. Контракту та Інвойсу № 494 від 21.08.2019, здійснив остаточний розрахунок за Товар у розмірі 45 297,38 дол. США.

Дана оплата підтверджується:

- заявою про купівлю іноземної валюти № 990 від 12.09.2019;

- платіжним дорученням в іноземній валюті № 945 від 12.09.2019.

Всі оплати, здійснені ТОВ "КВОЛІТІ ФІШІ", підтверджуються також бухгалтерськими документами, а саме бухгалтерською довідкою № б/н від 05.09.2019, карткою рахунку 3712 за період 28.08.2019-05.09.2019, карткою рахунку 632 за період 05.09.2019-12.09.2019 та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 632 за серпень-вересень 2019 року.

Відповідно до контрактів ТОВ «Кволіті Фіш» ввезено на митну територію України товар, а саме:

- Варено - морожена креветка роду (Pandalus Borealis), в панцирі, з головою, з хвостом без харчових домишок. Розмірний ряд: 90-130 шт/кг - 5345 кг, упаковано в 1069 карт. коробів по 3 ка на палетах. Маркування державною мовою присутнє. Дата виробництва: 10/2018 р. Термін придатності: 10/2020 р. Виробник: Newfound Resources Lid (40022 F/V Saputi). Країна виробника: СА;

- Варено - морожена креветка роду (Pandalus Borealis), в панцирі, з головою, з хвостом без харчових домишок. Розмірний ряд: 120-170 шт/кг - 19000 кг. упаковано в 3800 карт. коробів по 3 кг на палетах. Маркування державною мовою присутне. виробництва: 10/2018 р. Термін придатності: 10/2020 р. Виробник: Newfaund Resousces Lid (#0022 F/V Saputi). Країна виробництва: СА;

- Риба морожена: форель (Oncorhynchus Mykiss), без голови, патрана, без теплової обробки, без харчових домишок, продукт аквакультури. Розмірний ряд: ord1 0,9-1,8кг/шт - 1386,12 кг, ord1 0,9-1,0.2/шт- 255,07 кг, ord1 1,8-2,7 кг/шт - 6123,51 кг, ord1 1,8-2,7 кг/шт - 1189,99 кг, ord 1, -3,0 кг/шт - 6820,45 кг, ord1 2,7- 3,6 кг/шт- 272,69 кг, ord1 3,6-4,5 кг/шт - 108,22 кг, ord 1, 6-4,5 кг/шт - 1815, 47 кг, ord2 0,9-1,8 кг/шт - 17,01 кг, ord2 2,7-3, 6 кг/шт - 1 1, 6 кг, ord 2 1,8-2,7кг/шт - 14,0 кг. Риба морожена: форель (Oncorhynchus Mykiss), з головою, патрана, без теплової обробки, без харчових домішок, продукт аквакультури. Розмірний ряд: ord1 1-2кг/шт -48,25 кг, sup 2-3кг/шт - 178,76 кг, sup 3-4кг/шт - 127,35 кг, sup 1-2 кг/шт - 893,42кг. загальна вага нетто - 19262,71кг, упаковано в 831 карт. короб на палетах. Маркування державною мовою присутнє. Дата виробництва: 02.04.2019р. Термін придатності: 08.10/2020р. Виробник: Jandis Seafood AS (H84). Країна виробництва: NO;

- Риба морожена: форель (Oncorhynchus Mykiss), без голови, патрана, без теплової обробки, без харчових домішок, продукт аквакультури. Розмірний ряд: ord 0,5-0,9кг/шт - 17,02кг Риба морожена: форель (Uncorhynchus Mykiss), з головою, патрана, без теплової обробки, без харчових домішок, продукт аквакультури. Розмірний ряд: sup 0-/ка/шт - 270,73кг. Загальна вага нетто - 287,75кг, упаковано в 13 карт. короб на палетах. Маркування державною мовою присутнє. Дата виробництва: 02.04.2019р. Термін придатності: 08.10/2020р. Виробник: Jandis Seafood AS (H84). Країна виробництва: NO.

Для здійснення митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту ТОВ "КВОЛІТІ ФІШ" надало митні декларації, в яких Митним постом Київської міської митниці ДФС (надалі - «Митний орган") присвоєно № UA 100040/2019/296201 від 06.08.2019 та № UA100040/2019/296771 від 04.09.2019.

Митну вартість товару визначено та заявлено декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Під час здійснення контролю за правильністю заявленої митної вартості товару, Митним органом прийнято Рішення про коригуванням № UA100000/2019/200111/2 від 07.08.2019 тa № UA100040/2019/000001/2 від 05.09.2019.

На підставі ч. 7 ст. 55 МК України (через незгоду ТОВ "КВОЛІТІ ФІШ" з рішеннями про коригування митної вартості та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митницею, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України) Митним органом випущено у вільний обіг товар за МД № UA 100040/2019/296232 від 07.08.2019 та МД № UA100040/2019/296800 від 05.09.2019.

В Рішеннях № UA 100040/2019/296232 від 07.08.2019 року (рішення 1), № UA100040/2019/296800 від 05.09.2019 року (рішення 2), Митним органом зазначено, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема: надані декларантом документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості та містять розбіжності.

Крім того, в Рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено перелік вимог щодо подання додаткових документів, передбачених ст. 53 МК України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана.

ТОВ "Кволіті Фіш" подало додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару згідно частини 6 ст. 53 МК України, а. саме:

- ??платіжне доручення в іноземній валюті № 863 від 05.06.2019,

- платіжне доручення в іноземній валюті № 908 від 26.07.2019;

- заяву про купівлю іноземної валюти № 903 від 05.06.2019;

- заяву про купівлю іноземної валюти № 949 від 26.07.2019;

- бухгалтерську довіку № б/н від 07.08.2019;

- картку рахунку 3712 за період 05.06.2019 - 07.08.2019;

- картку рахунку 032 за період 05.06.2019 - 07.08.2019;

- ???калькуляцію від 27 травня 2019 року, комерційну пропозицію для морепродуктів від 27 травня 2019 року;

- ???експортну митну декларацію Канади № 103865077RM0001 від 22.06.2019;

- ???Висновок Державного підприємства "ДЕРЖАВНИЙ ІНФОРМАЦІИНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР МОНІТОРИНГУ ЗОВНІШНІХ ТОВАРНИХ РИНКІВ" Вих. №21/86 від 25.09.2019;

- страховий поліс №1965268000102 від 12.06.2019;

- ??пакувальний лист від 06.12.2019;

- ??канадський сертифікат вилову № L68k85;

- бухгалтерську довідку б/н від 05.09.2019;

- картку рахунку 3712 за період 28.08.2019-05.09.2019;

- картку рахунку 632 за період 05.09.2019-12.09.2019;

- оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 032 за серпень-вересень 2019 року;

- ???платіжне доручення в іноземній валюті № 933 від 28.08.2019;

- платіжне доручення в іноземній валюті № 945 від 12.09.2019;

- заяву про купівлю іноземної валюти № 976 від 28.08.2019;

- заяву про купівлю іноземної валюти № 990 від 12.09.2019;

- комерційну пропозицію для морепродуктів від 21.08.2019;

- висновок Державного підприємства "ДЕРЖАВНИЙ ІНФОРМАЦІИНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР МОНІТОРИНГУ ЗОВНІШНІХ ТОВАРНИХ РИНКІВ" Вих. 21/87 від 27.09.2019.

Відповідач Листами за Вих. № 9064/10/26-70-19-01 від 21.10.2019 повідомив про відсутність підстав для скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/200111/2 від 07.08.2019 та за Вих. № 9097/10/26-70-19-01 від 22.10.2019 повідомив про відсутність підстав для скасування Рішення №UA100040/2019/000001/2 від 05.09.2019.

Не погоджуючись з здійснення відповідачем коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (стаття 257 Митного кодексу України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з частиною першою статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою та другою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За умовами частин першої та другої статті 52 МК України заявлена митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з частиною другою статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина третя статті 58 МК України).

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст. 53 МК України).

Відповідно до частини першої-третьої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З вищенаведених положень вбачається, що орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

У розумінні наведених статей МК України сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 09.04.2019 у справі №826/10733/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 81047461) та від 19.02.2019 у справі №826/2312/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80168941).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, митний орган має право самостійно розраховувати (коригувати) митну вартість заявлених декларантом товарів лише у випадку наявності документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості № UA 100040/2019/296232 від 07.08.2019 року та № UA100040/2019/296800 від 05.09.2019 року відповідач зазначив, що надані додаткові первинні бухгалтерські документи про (рахунки на оплату та акти надання послуг) не містять інформацію про розбивки вартості перевезення до митного кордону України та від кордону до місця призначення, що свідчить про відсутність документального підтвердження такої складової митної вартості як транспортні витрати. Вищевикладені розбіжності, неточності та сумніви в достовірності відомостей, що містяться в наданих документах, не дають можливості перевірки числових значень складових митної вартості та визнати заявлену митну вартість товарів за першим методом визначення митної вартості товарів.

Відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою цієї статті закріплено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п.5).

Відповідно до Інкотермс 2010 термін FCA (Франко перевізник (…назва місця призначення) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізник у названому місці.

Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження.

Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення.

Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.

Судом встановлено, що 07.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" (Виконавець) було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №771/14, за умовами якого виконавець зобов`язався виконати наступні роботи:

- Компенсація платежів, пов`язаних з страхуванням;

- Послуги з організації автоперевезень Южний — Київ;

- Зація вартості послуг морських портів та терміналів (митна територія України);

- Транспортно-експедиторські послуги.

Виконуючи вищевказані умови Договору організації перевезення, на підставі рахунку на оплату № 315008 від 07.08.2019 року та Акту надання послуг № 315008 від 07.08.2019 ТОВ "Кволіті Фіш" оплатило за послуги перевезення ТОВ "Глобал Оушен Лінк" 13 620,73 (тринадцять тисяч шістсот двадцять ) грн. 73 коп.

Суд зазначає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень МК України в редакції від 13 березня 2012 року, затвердженої Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року № 2.

Крім того, такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84077178), від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 83835773), який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Таким чином, довідки ТОВ "Кволіті Фіш" про транспорті витрати є належними документами, підтверджують понесені позивачем витрати на транспортування товару.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що розрахунки за отримані від ТОВ "Кволіті Фіш" послуги з транспортного перевезення були здійснені позивачем лише після здійснення митного оформлення товару, що в свою чергу унеможливило надання ним відповідних платіжних документів під час митного оформлення товару.

Також у спірному Рішенні №UA100000/2019/200111/2 від 07.08.2019 Митним органом було зазначено, що під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією від 06.08.2019 № UA100040/2019/296201 встановлено, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості та містять розбіжності. Згідно наданих документів, а саме контракту від 20.07.2018 №2018/20-07 UKR-CAN, умови оплати зазначаються у інвойст. Згідно інвойсу продавця від 12.06.2019 №55070, товари постачаються з попередньою оплатою. Відомості про попередню оплату для митного контролю та оформлення разам з ЕМД не надавались.

Дана оплата підтверджується:

- заявою про купівлю іноземної валюти №949 від 16.07.2010;

- платіжним дорученням в іноземній валюті №908 від 26.07.2019.

У Рішенні №UA100040/2019/000001/2 від 05.09.2019 Митним органом було зазначено, що під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією № UA 100040/2019/296771 від 04.09.2019 встановлено, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості та містять розбіжності, зокрема, в наданому декларантом платіжному дорученні № 933 від 28.08.2019 поле в якому зазначено "Керівник" "Головний бухгалтер""М. П." не містить жодних відміток.

На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів виконуючи вимогу митного органу викладену в рішенні ТОВ "КВОЛІТІ ФІШ" було надіслано відповідачу платіжне доручення в іноземній валюті № 933 від 28.08.2019, платіжне доручення в іноземній валюті № 945 від 12.09.2019 – з підписами керівника, головного бухгалтера та печаткою товариства, а також заяву про купівлю іноземної валюти № 976 від 28.08.2019 та заяву про купівлю іноземної валюти № 990 від 12.09.2019.

Таким чином, зазначення у вказаних міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) в якості перевізників відповідних суб`єктів господарювання є правомірним.

Вказані пояснення позивача підтверджуються належними та допустимими доказами.

Також у спірних рішеннях про коригування митної вартості товару контролюючий орган вказав на те, що позивачем не було надано на вимогу відповідача каталоги, специфікації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Суд наголошує на тому, що в силу вимог МК України вказані документи надаються особою лише за умови не підтвердження документами, перелік яких встановлений ст.58 МК України, митної вартості товару.

Проте, матеріали справи підтверджують, що надані позивачем до митного оформлення документи підтверджують митну вартість товару.

У зв`язку з цим, суд вважає, що в даному випадку ненадання позивачем додаткових документів не ставить під сумнів правомірність визначення позивачем митної вартості товару.

Суд зазначає, що за основу для коригування митної вартості товару за резервним методом відповідно до спірних рішень взято визнану митну вартість товару, оформленого за митними деклараціями №UA100000/2019/296201 від 06.08.2019 та №UA100040/2019/296771 від 04.09.2019 з приводу чого суд зазначає таке.

З аналізу статті 57 МК України вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

Крім того, законодавцем обмежено право відповідача на визначення митної вартості товару шляхом застосування другорядних методів, зокрема, відповідач має право застосувати послідовно другорядні методи тільки у випадку, якщо неможливо визначити митну вартість попереднім методом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 у справі №808/454/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80129164) та від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 74819670).

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, оскаржувані рішення відповідача оцінюються судом, виходячи з доведеності тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені митним органом у спірному рішенні та вимог, які висувалися позивачу у зв`язку з митним оформленням, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 МК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена, внаслідок чого рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/200111/2 від 07.08.2019, №UA100040/2019/000001/2 від 05.09.2019 є протиправними та підлягають скасуванню.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 4872,73 грн, що підтверджується платіжним дорученням №4727. Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 4872,73 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби. На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати визнання протиправними та скасувати рішень про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/200111/2 від 07.08.2019, №UA100040/2019/000001/2 від 05.09.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" судовий збір у сумі 4872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дні) грн 73 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці Держмитслужби.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua