Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №280/803/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року Справа № 280/803/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 23, м. Запоріжжя, 69000) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (далі – позивач, ТОВ «ТД «АМТ») до Тернопільської митниці (далі – відповідач, Митниця), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000448/2 від 31.12.2025.

Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по даній справі; призначити справу за цим позовом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 30.01.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначений без повідомлення (виклику) учасників справи.

Також ухвалою від 30.01.2026 було зупинено, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/803/26, дію рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000448/2 від 31.12.2025.

10.02.2026 засобами системи «Електронний суд» від відповідача до суду надійшов відзив на позов та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування відзиву митний орган зазначив, що в поданих позивачем документах, на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішень про коригування митної вартості товарів. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 12.02.2026 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд з викликом сторін справи №280/803/26 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін було відмовлено.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, судом встановлено наступне.

21.07.2025 ТОВ «ТД «АМТ» (Покупець) уклало з компанією Chongqing Hwasdan Machinery Manufacturing Co., Ltd (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №HW/5 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

29.12.2025 відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікацій від 21.08.25р. №2025-9 та №2025-9 z, рахунку-фактури від 10.09.2025 за №HW2025-9 Продавцем було здійснено поставку товарів (трактори, запчастини).

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів їх було задекларовано позивачем до митного поста відповідача за електронною митною декларацією (ЕМД), а саме: за ЕМД №25UA403070012164U4 від 29.12.2025, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари:

Товар №1 «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 90 шт., марка - KENTAVR, модель - 10D/1350, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів – 418 см3, потужність двигуна - 7,4 кВт/10к.с, номери шасі/заводські номери: 2508100126 (двигун НОМЕР_1 ); 2508100127 (двигун 2508100127); 2508100119 (двигун НОМЕР_2 ); НОМЕР_3 (двигун НОМЕР_3 ); НОМЕР_4 (двигун НОМЕР_4 ); НОМЕР_5 (двигун НОМЕР_5 ); НОМЕР_6 (двигун НОМЕР_6 ); НОМЕР_7 (двигун НОМЕР_7 ); НОМЕР_8 (двигун НОМЕР_8 ); НОМЕР_9 (двигун НОМЕР_9 ); НОМЕР_10 (двигун НОМЕР_10 ); НОМЕР_11 (двигун НОМЕР_11 ); НОМЕР_12 (двигун НОМЕР_12 ); НОМЕР_13 (двигун НОМЕР_13 ); НОМЕР_14 (двигун НОМЕР_14 ); НОМЕР_15 (двигун НОМЕР_15 ); НОМЕР_16 (двигун НОМЕР_16 ); НОМЕР_17 (двигун НОМЕР_17 ); НОМЕР_18 (двигун НОМЕР_18 ); НОМЕР_19 (двигун НОМЕР_19 ); НОМЕР_20 (двигун НОМЕР_20 ); НОМЕР_21 (двигун НОМЕР_21 ); НОМЕР_22 (двигун НОМЕР_22 ); НОМЕР_23 (двигун НОМЕР_23 ); НОМЕР_24 (двигун НОМЕР_24 ); НОМЕР_25 (двигун НОМЕР_25 ); НОМЕР_26 (двигун НОМЕР_26 ); НОМЕР_27 (двигун НОМЕР_27 ); НОМЕР_28 (двигун НОМЕР_28 ); НОМЕР_29 (двигун НОМЕР_29 ); НОМЕР_30 (двигун НОМЕР_30 ); НОМЕР_31 (двигун НОМЕР_31 ); НОМЕР_32 (двигун НОМЕР_32 ); НОМЕР_33 (двигун НОМЕР_33 ); НОМЕР_34 (двигун НОМЕР_34 ); НОМЕР_35 (двигун НОМЕР_35 ); НОМЕР_36 (двигун НОМЕР_36 ); НОМЕР_37 ); НОМЕР_38 (двигун НОМЕР_38 ); НОМЕР_39 ); НОМЕР_40 (двигун НОМЕР_40 ); НОМЕР_41 (двигун НОМЕР_41 ); НОМЕР_42 (двигун НОМЕР_42 ); НОМЕР_43 (двигун НОМЕР_43 ); НОМЕР_44 (двигун НОМЕР_44 ); НОМЕР_45 (двигун НОМЕР_45 ); НОМЕР_46 ); НОМЕР_47 (двигун НОМЕР_47 ); НОМЕР_48 (двигун НОМЕР_48 ); НОМЕР_49 (двигун НОМЕР_49 ); НОМЕР_50 (двигун НОМЕР_50 ); НОМЕР_51 (двигун НОМЕР_51 ); НОМЕР_52 (двигун НОМЕР_52 ); НОМЕР_53 (двигун НОМЕР_53 ); НОМЕР_54 (двигун НОМЕР_54 ); НОМЕР_55 (двигун НОМЕР_55 ); НОМЕР_56 (двигун НОМЕР_56 ); НОМЕР_57 (двигун НОМЕР_57 ); НОМЕР_58 ); НОМЕР_59 (двигун НОМЕР_59 ); НОМЕР_60 (двигун НОМЕР_60 ); НОМЕР_61 (двигун НОМЕР_61 ); НОМЕР_62 (двигун НОМЕР_62 ); НОМЕР_63 (двигун НОМЕР_63 ); НОМЕР_64 (двигун НОМЕР_64 ); НОМЕР_65 ); НОМЕР_66 (двигун НОМЕР_66 ); НОМЕР_67 (двигун НОМЕР_67 ); НОМЕР_68 (двигун НОМЕР_68 ); НОМЕР_69 (двигун НОМЕР_69 ); НОМЕР_70 (двигун НОМЕР_70 ); НОМЕР_71 ); НОМЕР_72 (двигун НОМЕР_72 ); НОМЕР_73 (двигун НОМЕР_73 ); НОМЕР_74 (двигун НОМЕР_74 ); НОМЕР_75 (двигун НОМЕР_75 ); НОМЕР_76 (двигун НОМЕР_76 ); НОМЕР_77 (двигун НОМЕР_77 ); НОМЕР_78 (двигун НОМЕР_78 ); НОМЕР_79 (двигун НОМЕР_79 ); НОМЕР_80 (двигун НОМЕР_80 ); НОМЕР_81 (двигун НОМЕР_81 ); НОМЕР_82 (двигун НОМЕР_82 ); НОМЕР_83 (двигун НОМЕР_83 ); НОМЕР_84 (двигун НОМЕР_84 ); НОМЕР_85 (двигун НОМЕР_85 ); НОМЕР_86 (двигун НОМЕР_86 ); НОМЕР_87 (двигун НОМЕР_87 ); НОМЕР_88 (двигун НОМЕР_88 ); НОМЕР_89 (двигун НОМЕР_89 ). Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD».

Товар №2 «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 90 шт., марка - KENTAVR, модель - 15G/1350, тип двигуна - бензиновий, робочий об`єм циліндрів – 420 см3, потужність двигуна - 11,0 кВт/15к.с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_90 (двигун НОМЕР_90 ); НОМЕР_91 (двигун НОМЕР_91 ); НОМЕР_92 (двигун НОМЕР_92 ); НОМЕР_93 (двигун НОМЕР_93 ); НОМЕР_94 (двигун НОМЕР_94 ); НОМЕР_95 (двигун НОМЕР_95 ); НОМЕР_96 (двигун НОМЕР_96 ); НОМЕР_97 (двигун НОМЕР_97 ); НОМЕР_98 (двигун НОМЕР_98 ); НОМЕР_99 (двигун НОМЕР_99 ); НОМЕР_100 (двигун НОМЕР_100 ); НОМЕР_101 (двигун НОМЕР_101 ); НОМЕР_102 (двигун НОМЕР_102 ); НОМЕР_103 (двигун НОМЕР_103 ); НОМЕР_104 (двигун НОМЕР_104 ); НОМЕР_105 (двигун НОМЕР_105 ); НОМЕР_106 (двигун НОМЕР_106 ); НОМЕР_107 (двигун НОМЕР_107 ); НОМЕР_108 (двигун НОМЕР_108 ); НОМЕР_109 (двигун НОМЕР_109 ); НОМЕР_110 (двигун НОМЕР_110 ); НОМЕР_111 (двигун НОМЕР_111 ); НОМЕР_112 (двигун НОМЕР_112 ); НОМЕР_113 (двигун НОМЕР_113 ); НОМЕР_114 (двигун НОМЕР_114 ); НОМЕР_115 (двигун НОМЕР_115 ); НОМЕР_116 (двигун НОМЕР_116 ); НОМЕР_117 (двигун НОМЕР_117 ); НОМЕР_118 (двигун НОМЕР_118 ); НОМЕР_119 ); НОМЕР_120 (двигун НОМЕР_120 ); НОМЕР_121 (двигун НОМЕР_121 ); НОМЕР_122 (двигун НОМЕР_122 ); НОМЕР_123 (двигун НОМЕР_123 ); НОМЕР_124 (двигун НОМЕР_124 ); НОМЕР_125 (двигун НОМЕР_125 ); НОМЕР_126 ); НОМЕР_127 (двигун НОМЕР_127 ); НОМЕР_128 (двигун НОМЕР_128 ); НОМЕР_129 (двигун НОМЕР_129 ); НОМЕР_130 (двигун НОМЕР_130 ); НОМЕР_131 (двигун НОМЕР_131 ); НОМЕР_132 (двигун НОМЕР_132 ); НОМЕР_133 (двигун НОМЕР_133 ); НОМЕР_134 (двигун НОМЕР_134 ); НОМЕР_135 (двигун НОМЕР_135 ); НОМЕР_136 (двигун НОМЕР_136 ); НОМЕР_137 (двигун НОМЕР_137 ); НОМЕР_138 (двигун НОМЕР_138 ); НОМЕР_139 (двигун НОМЕР_139 ); НОМЕР_140 (двигун НОМЕР_140 ); НОМЕР_141 ); НОМЕР_142 (двигун НОМЕР_142 ); НОМЕР_143 (двигун НОМЕР_143 ); НОМЕР_144 (двигун НОМЕР_144 ); НОМЕР_145 (двигун НОМЕР_145 ); НОМЕР_146 (двигун НОМЕР_146 ); НОМЕР_147 (двигун НОМЕР_147 ); НОМЕР_148 (двигун НОМЕР_148 ); НОМЕР_149 (двигун НОМЕР_149 ); НОМЕР_150 (двигун НОМЕР_150 ); НОМЕР_151 (двигун НОМЕР_151 ); НОМЕР_152 (двигун НОМЕР_152 ); НОМЕР_153 (двигун НОМЕР_153 ); НОМЕР_154 (двигун НОМЕР_154 ); НОМЕР_155 (двигун НОМЕР_155 ); НОМЕР_156 (двигун НОМЕР_156 ); НОМЕР_157 (двигун НОМЕР_157 ); НОМЕР_158 (двигун НОМЕР_158 ); НОМЕР_159 (двигун НОМЕР_159 ); НОМЕР_160 (двигун НОМЕР_160 ); НОМЕР_161 (двигун НОМЕР_161 ); НОМЕР_162 (двигун НОМЕР_162 ); НОМЕР_163 (двигун НОМЕР_163 ); НОМЕР_164 (двигун НОМЕР_164 ); НОМЕР_165 (двигун НОМЕР_165 ); НОМЕР_166 (двигун НОМЕР_166 ); НОМЕР_167 (двигун НОМЕР_167 ); НОМЕР_168 (двигун НОМЕР_168 ); НОМЕР_169 (двигун НОМЕР_169 ); НОМЕР_170 (двигун НОМЕР_170 ); НОМЕР_171 (двигун НОМЕР_171 ); НОМЕР_172 (двигун НОМЕР_172 ); НОМЕР_173 (двигун НОМЕР_173 ); НОМЕР_174 (двигун НОМЕР_174 ); НОМЕР_175 ); НОМЕР_176 ); НОМЕР_177 ); НОМЕР_178 (двигун НОМЕР_178 ); НОМЕР_179 (двигун НОМЕР_179 ). Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD».

Товар №3 «Машини сільськогосподарські для оброблення ґрунту, навісні грунтофрези до мотоблоків. Застосовуються для інтенсивного розкришення (розпушення) грунту, знищення бур`янів, подрібнення рослинних залишків, перемішування шарів грунту і вирівнювання поверхні поля: Фреза трактору KENTAVR 15G/KENTAVR 10D 8 секцій, 32 ножа – 180 шт. Виробник: CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD.».

Товар №4 «Ножі та різальні леза для машин або механічних пристроїв, що використовуються у сільському господарстві. Ножі для грунтофрез тракторів та мотоблоків, косарок, сівалок, мотокультиваторів: Ніж правий МБ40-1С/G / Right Blade MB40-1S/G – 100 шт.; Ніж лівий МБ40-1С/G / Left Blade MB40-1S/G – 100 шт.».

Товар №5 «Зчеплення у складенні та їх частини, призначені для передачі крутного моменту, плавного перемикання передач, гасіння крутильних коливань, короткочасного від`єднання трансмісії від двигуна. Запасні частини до сільськогосподарської техніки: Вилка зчеплення МБ40-1С/G / Clutch Fork MB40-1S/G 5шт. Диски зчеплення у зборі МБ40-1С/G / Clutch Plate Assy MB40-1S/G – 8 шт.».

Товар №6 «Зубчасті механізми та передачі. Черв`ячна передача (редуктор), призначена для передачі обертання від валу відбору потужності трактора до гідравлічної системи прес-підбирача: Редуктор у зборі МБ40-1 / Gearbox Assy MB40-1- 13шт.».

Товар №7 «Обладнання для фільтрування або очищення газів, фільтри забору та очищення повітря для двигунів внутрішнього згоряння. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Фільтр повітряний у зборі МБ40-1/6 / Air Filter Assy MB40-1/6 – 29 шт.».

Товар №8 «Вироби з чорних металів з різьбою, з головками. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Шестерня колінвала (з різьбленням) Кентавр МБ40-1/6 / Crankshaft Gear (with Thread) Centaur MB40-1/6 10шт.».

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист №б/н від 10.09.2025; рахунок-фактура (інвойс) №HW2025-9 від 10.09.2025; коносамент №BW25090304 від 24.09.2025; накладна УМВС №05780 від 16.12.2025; накладна УМВС №05790 від 16.12.2025; накладна УМВС №05807 від 16.12.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №G251215-02 від 15.12.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг від 23.12.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати від 15.12.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка №11 від 17.09.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару – прайс-лист від 17.09.2025; некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 – 3021, 3023) – комерційна пропозиція від 17.09.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Специфікація №2025-9 від 21.08.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Специфікація №2025-9-z від 21.08.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №HW/5 від 21.07.2025; договір (контракт) про перевезення №0303/912/25 від 03.03.2025; електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат №25С5102А0953/00072 від 03.11.2025; інші некласифіковані документи – список номер шасі від 10.09.2025; інші некласифіковані документи – технічні характеристики від 10.09.2025.

Під час здійснення Митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, Митницею позивачу було направлено електронне повідомлення наступного змісту:

«Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У зв`язку із тим, що документи, які подані до митного оформлення містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.».

Листом №291203 від 29.12.2025 ТОВ «ТД «АМТ» повторно надало Митниці комерційну пропозицію та прайс-лист, а також повідомило Митницю, що надано усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

31.12.2025 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000448/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів №1-№3, №5, №7 скоригована Митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.

При цьому, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічне тлумачення зазначених правових норм висловлене Верховним Судом у постановах від 21 січня 2020 року по справі №815/4477/15, від 14 січня 2020 року по справі №813/1350/14, від 18 грудня 2019 року по справі №160/8775/18, від 12 грудня 2019 року по справі №804/2957/17, від 14 листопада 2019 року по справі №814/2602/15 та інших.

В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, Митниця зазначає розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування:

«У вище наведених транспортних документах зазначено: морський фрахт, включаючи перевантаження маршрутом Chongqing, China - Gdansk, Poland. Умови поставки FOB CHONGQING згідно Інкотермс-2010 зобов`язують продавця доставити товар на борт судна в порту відправлення. У вище наведених документах вартість витрат на транспортування зазначається з моменту розміщення товару на борт судна, проте місто Chongqing розташовано в центральній частині Китаю. З вище наведено вбачається розбіжність у товаросупровідних документах, яка полягає у тому, що не підтверджено точно, з якого саме місця здійснювалось відвантаження та відправка товару, внаслідок чого неможливо перевірити числові значення транспортних витрат, що є складовою митної вартості товару та може суттєво впливати на розрахунок транспортних витрат. Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме – витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується».

Проте, дане зауваження не висувалося Митницею на стадії консультацій, було відсутнє в повідомленні Митниці до декларанта, а отже не могло стати підставою для коригування митної вартості , а відтак поява даного зауваження в графі 33 спірного рішення про коригування свідчить про необґрунтованість дій посадових осіб Митниці,

Також зазначені Митницею підстави не можуть вважатись розбіжностями у наданих документах, які впливають на правильність визначення митної вартості. Всі надані документи, які підтверджують факт перевезення та вартість транспортних витрат містять в собі посилання на однаковий маршрут проходження вантажу, жодних розбіжностей в даному питання документи не містять, а припущення митниці щодо не підтвердження маршруту перевезення Chongqing, China- Gdansk, Poland необґрунтовані та безпідставні, митниця не надала жодного достовірного, вичерпного документального доказу на підтвердження своїх припущень.

В наданих документах містяться (рахунок №G251215-02 від 15.12.2025, акт виконаних робіт від 23.12.2025, довідка про транспортні витрати від 23.12.2025) всі числові значення транспортних витрат як складової митної вартості.

Щодо інших додаткових витрат, які, на думку митного органу, було понесено позивачем при транспортуванні товару, то Митниця, висуваючи припущення про понесення позивачем додаткових витрат на транспортування товару, не навела ніяких об`єктивних даних, які б це підтверджували.

Зі змісту положень розділу III («Митна вартість товарів та методи її визначення») Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Аналіз такого правого регулювання дає підстави зробити висновок, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Митницею не надані обґрунтовані докази про наявність додаткових витрат.

2. « Враховуючи умови поставки FOB та пункт 3.1.1 Контракту від 21.07.2025 №HW/5, продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР № 52 (2008 року). В рамках проведення консультацій декларанту надіслано повідомлення щодо необхідності надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2 та п. 3 ст. 53 МКУ. На запит митного органу декларантом не надано експортну декларацію відправника, яка надала б можливість митному органу впевнитися у заявлених відомостях про зовнішньоекономічну операцію, таких як судно перевезення, порт відправлення, порт призначення, відправник, отримувач, дата здійснення експортної операції, вагові, кількісні та вартісні характеристики товарів тощо».

Суд вважає дані твердження Митниці про ненадання копії митної декларації країни відправлення необґрунтованим, виходячи з того, що копія митної декларації країни відправлення не надавалась позивачем Митниці під час здійснення митного оформлення спірної товарної партії, оскільки вона передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит Митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контрактом №HW/5 (п. 3.5. та п. 3.6) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня.

Таким чином, позивач, відповідно до умов рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.

Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов`язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.

Змінами, внесеними до частини першої ст.53 МКУ (згідно ЗУ від 02 жовтня 2019 року №141-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів»), виключено вимогу щодо подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, одночасно з митною декларацією. Відповідно, з урахуванням внесених змін разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, - декларація митної вартості згідно з частиною другою ст. 264 МКУ.

Таким чином, зауваження Митниці про відсутність копії митної декларації протирічить положенням Митного кодексу.

В повідомленнях митниці до декларанта не зазначені розбіжності у наданих документах, які стали підставою для вимагання копії митної декларації країни відправлення.

Як зазначив позивач в позовній заяві, копія митної декларації країни відправлення у нього була відсутня, в зв`язку з чим надання її було неможливим.

Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

3. «В сертифікаті про походження товару від 03.11.2025 №25C5102A0953/00072 зазначено класифікаційні коди товару 843229, 843290, проте в поданій до митного оформлення митній декларації товар класифікується за кодами 8701911010, 8701911010, 8432295000, 8208400000, 8708939098, 8483402500, 8421310000, 7318159590 УКТ ЗЕД».

Зазначені підстави для коригування є необґрунтованими, оскільки у митній декларації код товару визначений та зазначений декларантом за національною класифікацією товару відповідно до ЗУ «Про митний тариф».

Позивач не має відношення до заповнення відомостей, що зазначені у сертифікаті про походження товарів, в тому числі і до зазначених кодів товарів. Коди, зазначені в декларації та сертифікаті, жодним чином не впливають на визначення митної вартості товарів.

Крім того, згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України сертифікат про походження товару не є документом, який подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Таким чином, відповідне зауваження митного органу не може бути підставою для винесення рішення про коригування митної вартості.

Також слід зазначити, що Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови від 19.02.2019 у справі №804/1316/16, від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 06.05.2020 у справі №140/1713/19, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15, від 12.07.2023 у справі №380/6441/22) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанови Верховного Суду від 20.03.2020 у справі №480/4423/18 від 09.05.2025 у справі №160/11936/24, від 08.08.2025 у справі №460/164/24, від 29.12.2025 у справі №300/6315/24 та інші).

Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Подані декларантом документи у сукупності надавали митному органу можливість перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару, оскільки вказані документи не містили розбіжностей щодо найменування імпортованого товару, його кількості та вартості.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

При цьому, суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажні митні декларації, на які митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховним Судом у постанові від 26 червня 2025 року у справі №520/13328/2020.

Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

За таких обставин суд вважає, що позивачем подано до Митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують, при цьому суд звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем товару була визначена необґрунтовано, що в свою чергу надавало б митному органу права на коригування митної вартості товару.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.

При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4371,75 грн, який слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 23, м. Запоріжжя, 69000) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000448/2 від 31.12.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4371,75 грн (чотири тисячі триста сімдесят одна гривня 75 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «02» червня 2025 року.

Суддя Р.В. Кисіль