Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №240/27815/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/27815/25

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №063550005550 від 01.09.2025 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити пенсію за вислугу років на підставі п. "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з моменту першого звернення, тобто з 03.01.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач набула достатнього спеціального страхового стажу для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку із чим звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення такої пенсії. Проте пенсійним органом винесено рішення про відмову у призначенні пенсії з посиланням на недостатність спеціального стажу, який дає право на даний вид пенсії. Не погоджуючись з таким рішенням органу Пенсійного фонду, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

04.05.2026 представником Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - позивач) 03.01.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду заяви прийнято рішення №063550005550 від 09.01.2024 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі №240/3177/24 адміністративний позов задоволено частково, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.01.2024 про призначення пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи 01.07.2000 по 31.07.2000 та з 01.09.2000 по 31.08.2002 та з урахуванням висновків суду у даній справі.

На виконання судвого рішення Головне управління прийняло рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років №063550005550 від 29.10.2025, оскільки заявниця згідно довідки №25 від 26.12.2023 працювала у навчальних закладах (музична школа), які не передбачені постановою Кабінету Міністрів України від №909 від 04.11.1993.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон №1058-ІV.

Пунктом 1 частини 1 та частиною 4 статті 8 Закону №1058-IV передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 909 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 №1436) установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років:

- у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах - директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи;

- у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Приписами частини першої статті 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VІІ передбачено, що невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 №1841-ІІІ структуру позашкільної освіти становлять: заклади позашкільної освіти; інші заклади освіти як центри позашкільної освіти, до числа яких належать: заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, заклади професійної та фахової передвищої освіти; гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об`єднання на базі закладів загальної середньої освіти, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, закладів професійної та фахової передвищої освіти; клуби та об`єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади освіти, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов`язана із функціонуванням позашкільної освіти.

Статтею 12 Закону №1841-III та пунктом 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2011 за №433, передбачено, що до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу і має право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 за №963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким передбачено, що до посад педагогічних працівників відносяться, зокрема, вчителі, викладачі всіх спеціальностей, асистент вчителя, асистент вчителя-реабілітолога, старший викладач вищого навчального закладу І і II рівня акредитації, майстер виробничого навчання, педагог професійного навчання, старший вихователь, вихователь, асистент вихователя, соціальний педагог по роботі з дітьми з інвалідністю, логопед закладу охорони здоров`я та соціального забезпечення, методист, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний педагог, керівник гуртка, секції, студії, інших форм гурткової роботи; концертмейстер, художній керівник, культорганізатор, акомпаніатор, екскурсовод, інструктор з туризму закладів освіти; старший вожатий, вожатий, вихователь-методист, музичний керівник, інструктор з фізкультури, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету, фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру, старший керівник та керівник туристських груп (походу, екскурсії, експедиції) у позашкільних закладах; старший майстер у професійно-технічному навчальному закладі, перекладач-дактилолог; помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму у закладах освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги і реабілітації.

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України №963 від 14.06.2000 віднесено посади, зокрема, викладача, викладача вищого навчального закладу І і II рівня акредитації та концертмейстера до посад педагогічних працівників.

Суд зазначає, що на спірні правовідносини розповсюджується також дія вищезазначеного Переліку №963, який відносить згадані посади до педагогічних посад.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 по справі №876/5312/17.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.09.1992 та довідки №25 від 26.12.2026 позивач з 01.09.1992 - працювала на посаді викладача та концертмейстера Овруцької дитячої музичної школи; з 01.09.1993 по 01.09.2023 - працювала керівником фортепіанного відділу.

Судом встановлено, що згадані записи виконані ручкою, скріплені підписами відповідальних осіб та печатками підприємств.

Отже, позивач має трудову книжку, у якій містяться відповідні записи про періоди її роботи викладачем по фортепіано та концертмейстром із відомостями, які відповідають вимогам законодавства.

Доказів, які б свідчили про недостовірність таких записів, відповідачем суду не надано.

Однак, відмовляючи у призначенні пенсії, пенсійним органом зауважено, що позивач працювала у навчальних закладах (музична школа), які не передбачені постановою Кабінету Міністрів України від №909 від 04.11.1993.

Суд звертає увагу, що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 30.01.2019 у справі №442/456/17, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909.

Вказані висновки відображені й у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №758/14312/16-а, від 19.02.2019 у справі №127/159/17-а, від 20.02.2019 у справі №462/5636/16-а та від 24.12.2019 у справі №462/2743/17.

Застосовуючи наведені висновки Верховного Суду до спірних правовідносин, суд зазначає, що робота позивача з 01.09.1992 на посаді викладача та концертмейстера Овруцької дитячої музичної школи та з 01.09.1993 по 01.09.2023 на посаді керівника фортепіанного відділу зараховується до її стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-XII.

Враховуючи висновки Верховного Суду відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, а також зважаючи на вказані обставини, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в призначенні пенсії.

З метою належного захисту порушеного права позивачки слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи позивача з 01.09.1992 на посаді викладача та концертмейстера Овруцької дитячої музичної школи та з 01.09.1993 по 01.09.2023 - на посаді керівника фортепіанного відділу та призначити їй пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-XII "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 03.01.2024.

Згідно із ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами не доведено правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги слід задовольнити.

Питання відшкодування судового збору вирішується на підставі положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ЄДРПОУ 13814885) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №063550005550 від 29.10.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи позивача з 01.09.1992 на посаді викладача та концертмейстера Овруцької дитячої музичної школи та з 01.09.1993 по 01.09.2023 - на посаді керівника фортепіанного відділу та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-XII "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 03.01.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

01.06.26