Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №140/2328/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/2328/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі – Львівське МУ Мін`юсту, відповідач) про визнання протиправним та скасування припису №1 від 09.02.2026.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність припису Львівського МУ Мін`юсту №1 від 09.02.2026, який є предметом оскарження. Позивач зазначила, що Львівським МУ Мін`юсту проведено позапланову невиїзну перевірку її діяльності та встановлено порушення вимог законодавства: абз. 2 ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, під час розгляду вимог кредиторів ПП «Компанія Глорія», ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не забезпечено належної перевірки дійсності (обґрунтованості) таких вимог, що також підтверджено ухвалами господарських судів.

Вважаючи оскаржуваний припис протиправним та таким що підлягає скасуванню, звернулась до суду із цим позовом.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.10.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного припису. При цьому, вказали, що дисциплінарною комісією арбітражних керуючих під час заходу контролю встановлено, що розпорядником майна боржника під час розгляду відповідних заяв не забезпечено належної перевірки обґрунтованості та правильності заявлених сум, не подано заперечень і не ініційовано їх уточнення чи перегляду, фактично беззастережно визнано грошові вимоги у повному обсязі. Така діяльність арбітражного керуючого Кушнірук Ю. П. свідчить про невиконання покладеного на розпорядника майна обов`язку здійснювати активну та всебічну перевірку вимог кредиторів і, за наявності підстав, заявляти обґрунтовані заперечення.

Вважає, що Комісія обґрунтовано дійшла висновку про порушення арбітражним керуючим Кушнірук Ю. П. вимог абзацу 2 частини 2 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства під час розгляду грошових вимог кредиторів ПП «Компанія Глорія», ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У відповіді на відзив позивач підтвердила свої доводи, зазначені у позовній заяві та просила у задовольнити її позовні вимоги.

У запереченнях щодо відповіді на відзив відповідач заперечив позовні вимоги ОСОБА_1 з підстав викладених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що до Міністерства юстиції України звернувся зі скаргою №133 від 01.12.2025 на арбітражного керуючого Кушнірук Ю. П. один з кредиторів боржника - ТзОВ «Кам`янка-Бузький Комбікормовий Завод» (надалі також Завод), де вказав на наявність потенційного чи реального конфлікту інтересів, нездійснення розгляду грошових вимог кредиторів (ПП «Компанія Глорія», ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), не звернення до суду з позовом про визнання недійсним договорів за участі боржника.

На виконання доручення Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України від 10.12.2025 № 178063/209133-33-25/21.1 на підставі скарги ТзОВ «Кам`янка-Бузький Комбікормовий Завод» від 01.12.2025 № 133 щодо дій арбітражного керуючого Кушнірук Ю. П. під час виконання нею повноважень розпорядника майна в справі №903/1199/23 про банкрутство ТзОВ «Еконива», згідно з направленням Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 23.12.2025 № 12, призначено проведення позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого Кушнірук Ю. П. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2082 від 30.01.2023) у строк з 21.01.2026 до 27.01.2026, про що відповідно до пункту 25 розділу ІІ та пункту 2 розділу ІV Порядку контролю, арбітражному керуючому скеровувалося повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 23.12.2025 № 12, копія посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 23.12.2025 № 12 та копію скарги ТзОВ «Кам`янка-Бузький комбікормовий завод» від 01.12.2025 №133.

Відповідно до направлення міжрегіонального управління від 23.12.2025 № 12 на підставі скарги ТзОВ «Кам`янка-Бузький комбікормовий завод» від 01.12.2025 № 133, згідно з дорученнями Міністерства юстиції України від 10.12.2025 № 178063/209133-33-25/21, комісією з перевірки (далі - Комісія) у строк з 21.01.2026 до 27.01.2026 (включно) за місцезнаходженням відділу з питань банкрутства Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Органу контролю) 79007, Львівська область, місто Львів, площа М. Шашкевича, буд. 1, каб. 520, проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого Кушнірук Ю. П. з питань додержання вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства, під час виконання повноважень розпорядника майна у справі № 903/1199/23 про банкрутство ТзОВ «Еконива» та з питань викладених у скарзі ТзОВ «Кам`янка-Бузький комбікормовий завод» від 01.12.2025 № 133.

27.01.2026 Львівським МУ Мін`юсту складено довідку №3, якою констатовано допущення ОСОБА_1 порушень вимог законодавства в частині нездійснення розгляду грошових вимог кредиторів (ПП «Компанія Глорія», ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) та не звернення до суду з позовом про визнання недійсним договорів за участі боржника; щодо тверджень про наявність конфлікту інтересів відповідачем зазначено про відсутність повноважень надавати оцінку вказаним доводам Заводу.

03.02.2026 ОСОБА_1 надіслано відповідачу заперечення №02-01/2, в яких заперечено обґрунтованість наведених порушень та зазначено, що у відповідності до вимог КУзПБ нею, як розпорядником майна боржника, було розглянуто та проаналізовано заяви з грошовими вимогами кредиторів з урахуванням позиції боржника та на підставі поданих доказів.

05.02.2026 Львівським МУ Мін`юсту складено акт перевірки №3, яким зазначено про відсутність порушень в діяльності ОСОБА_1 щодо не звернення до суду з позовом про визнання недійсним договорів за участі боржника, водночас, згідно резолютивної частини акту Комісією з перевірки виявлено порушення вимог: абзацу 2 частини 3 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме, під час розгляду грошових вимог кредиторів ПП «Компанія Глорія», ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не забезпечено належної перевірки дійсності (обґрунтованості) таких вимог, що також підтверджено ухвалами Господарських судів.

09.02.2026 Львівським МУ Мін`юсту відповідно до пункту 9 розділу VI Порядку контролю арбітражному керуючому Кушнірук Ю.П. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2082 від 30.01.2023) винесено припис про недопущення повторних порушень № 1, яким визначено порушення: абзацу 2 частини 3 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме, під час розгляду грошових вимог кредиторів ПП «Компанія Глорія», ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не забезпечено належної перевірки дійсності (обґрунтованості) таких вимог, що також підтверджено ухвалами господарських судів.

Вважаючи такий припис протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 20 Кодексу України з процедур банкрутства (далі Кодекс) визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється державним органом з питань банкрутства та саморегулівною організацією арбітражних керуючих.

Державний орган з питань банкрутства здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих шляхом проведення планових і позапланових перевірок у встановленому ним порядку.

Позапланові виїзні та невиїзні перевірки проводяться за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, права, свободи, інтереси яких порушено діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого, якщо з таких звернень випливає необхідність здійснення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений у запиті строк арбітражний керуючий надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів (частина третя статті 20 Кодексу).

Частиною 4 статті 20 Кодексу визначено, що у перевірках беруть участь представники державного органу з питань банкрутства та його територіальних органів з можливістю залучення представників саморегулівної організації арбітражних керуючих у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №228 від 02.07.2014 року (далі Положення про Мін`юст), Мін`юст є державним органом з питань банкрутства.

Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань встановлює порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, перевірки організації їх роботи, дотримання арбітражними керуючими вимог законодавства з питань банкрутства та здійснює такий контроль; бере участь у справі про банкрутство і користується процесуальними правами та несе процесуальні обов`язки учасника у справі про банкрутство (підпункт 52 пункту 4 Положення про Мін`юст).

Пунктом 7 Положення про Мін`юст встановлено, що Мін`юст здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи Мін`юсту.

Пунктом 1 Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №1707/5 від 23.06.2011 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 20 вересня 2022 року № 3959/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 за №759/19497 (далі Положення про міжрегіональні управління), визначено, що міжрегіональні управління Міністерства юстиції України підпорядковуються Міністерству юстиції України та є його територіальними органами.

Міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих (підпункт 4.10 пункту 4 Положення про міжрегіональні управління).

06.12.2019 Міністерством юстиції України наказом №3928/5 затверджено Порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2019 року за №1228/34199.

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 06.12.2019 № 3928/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2019 за № 1228/34199 (зі змінами) (далі Порядок контролю), цей порядок поширюється на арбітражних керуючих, осіб, які проводять перевірку діяльності арбітражного керуючого, та осіб, які можуть бути залучені до проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого у випадках, передбачених цим Порядком.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих відповідно до цього Порядку здійснюють Мін`юст як державний орган з питань банкрутства та міжрегіональні управління Мін`юсту (далі - територіальні органи Мін`юсту) за дорученням Мін`юсту.

Тобто, чинним законодавством чітко визначено, що Мін`юст та міжрегіональні управління юстиції наділені законними повноваженнями, щодо здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку контролю здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки; складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка); надання арбітражним керуючим комісії з перевірки пояснень, зауважень, заперечень до Довідки та/або усунення зазначених у Довідці порушень; складання акта перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Акт перевірки) з урахуванням Довідки, пояснень, зауважень, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 6 розділу ІІ Порядку контролю підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних та юридичних осіб, права, свободи, інтереси яких порушено діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого, з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність здійснення контролю.

Предметом позапланової перевірки є додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці з питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такої перевірки.

Позапланову перевірку територіальний орган Мін`юсту проводить за наявності доручення Мін`юсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацом четвертим, п`ятим пункту 6 цього розділу (пункт 9 розділу ІІ Порядку контролю).

Мін`юст доручає територіальному органу Мін`юсту провести позапланову перевірку листом структурного підрозділу Мін`юсту, що забезпечує реалізацію повноважень державного органу з питань банкрутства, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки (пункт 12 розділу ІІ Порядку контролю).

Відповідно до пунктів 1, 11 частини 2 статті 12 Кодексу арбітражний керуючий зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог законодавства; виконувати інші повноваження, передбачені законодавством.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Обов`язки арбітражного керуючого, який призначений та виконує повноваження розпорядника майна у справах про банкрутство юридичної особи визначені частиною 3 статті 44 Кодексу, серед них законодавець визначив основні: розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства; повідомляти правоохоронні органи у разі виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій з майном боржника; скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань; подавати відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

У спірних правовідносинах, підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого Кушнірук Ю. П. у період з 21.01.2026 до 27.01.2026 слугувало доручення Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України від 10.12.2025 № 178063/209133-33-25/21.1 на підставі скарги ТзОВ «Кам`янка-Бузький Комбікормовий Завод» від 01.12.2025 № 133 щодо дій арбітражного керуючого Кушнірук Ю. П. під час виконання нею повноважень розпорядника майна в справі №903/1199/23 про банкрутство ТзОВ «Еконива», згідно з направленням Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 23.12.2025 № 12, про що відповідно до пункту 25 розділу ІІ та пункту 2 розділу ІV Порядку контролю, арбітражному керуючому скеровувалося повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 23.12.2025 № 12, копія посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 23.12.2025 № 12 та копію скарги ТзОВ «Кам`янка-Бузький комбікормовий завод» від 01.12.2025 №133

Як встановлено судом, вказане доручення не відкликалось та не скасовувалось.

Відповідно зазначеного вище доручення Львівським МУ Мін`юсту у строк з 21.01.2026 до 27.01.2026 (включно) проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого Кушнірук Ю. П. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2082 від 30.01.2023) під час виконання нею повноважень розпорядника майна у справі № 903/1199/23 про банкрутство ТзОВ «Еконива» з питань, викладених у скарзі ТзОВ «Кам`янка-Бузький комбікормовий завод» від 01.12.2025 № 133.

Отже, предметом вказаного заходу контролю було додержання арбітражним керуючим Кушнірук Ю.П. вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства, під час виконання повноважень розпорядника майна у справі № 903/1199/23 про банкрутство ТзОВ «Еконива», з питань викладених у скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`янка-Бузький комбікормовий завод» від 01.12.2025 № 133.

За наслідками проведення позапланового заходу контролю Комісією складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 27.01.2026 № 3 та акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 05.02.2026 № 3.

Згідно резолютивної частини акта Комісією з перевірки виявлено порушення:

- абзацу 2 частини 3 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме, під час розгляду грошових вимог кредиторів ПП «Компанія Глорія», ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не забезпечено належної перевірки дійсності (обґрунтованості) таких вимог, що також підтверджено ухвалами господарських судів.

Відповідно до розділу V Порядку контролю в останній день перевірки орган контролю складає та підписує довідку про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого у двох примірниках. Один примірник Довідки надається арбітражному керуючому, діяльність якого перевіряється, або його представнику, інший зберігається в органі контролю. Факт отримання примірника Довідки засвідчується особистим підписом та печаткою арбітражного керуючого або особистим підписом його представника. У разі відсутності арбітражного керуючого під час підписання Довідки її не пізніше наступного робочого дня надсилають арбітражному керуючому рекомендованим поштовим відправленням за рахунок коштів органу контролю на адресу контори (офісу) арбітражного керуючого та електронною поштою.

Довідка складається із вступної, описової та резолютивної частин.

У вступній частині Довідки міститься інформація про вид перевірки, склад комісії, строк проведення перевірки, підставу для її проведення, дані про арбітражного керуючого, щодо якого проводилась перевірка, місце проведення перевірки, предмет перевірки.

В описовій частині Довідки міститься інформація щодо дослідження предмета перевірки з обов`язковим посиланням на конкретні структурні елементи нормативно-правових актів та документи, що підлягали дослідженню.

У резолютивній частині Довідки комісія підсумовує результати перевірки та зазначає: порушення та посилання на структурні елементи нормативно-правового акта, вимоги якого порушено, у разі встановлення під час проведення перевірки порушень вимог законодавства; порушення, які підлягають усуненню, та порушення, усунення яких є неможливим (арбітражний керуючий пропустив строки виконання повноважень, встановлено порушення, допущені на попередній стадії процедури банкрутства (неплатоспроможності), тощо); дату, до якої комісія приймає пояснення, зауваження, заперечення до Довідки, або інформацію про усунення порушень, зазначених у Довідці; дату, час і місце підписання Акта перевірки.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Порядку контролю арбітражний керуючий має право протягом п`яти робочих днів після складання Довідки надати в письмовій формі свої пояснення, зауваження, заперечення до неї разом з необхідними документами або усунути виявлені під час перевірки порушення та надати інформацію про це комісії.

Відповідно до пункту 6 розділу VI Порядку контролю акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Порядком випадках та підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Пунктом 9 розділу VI Порядку контролю визначено, що у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі Акта перевірки виносить припис про недопущення повторних порушень (далі - Припис) - щодо порушень, які не можуть бути усунені арбітражним керуючим, та/або розпорядження про усунення виявлених порушень (далі - Розпорядження) - щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим.

За результатами проведеного заходу контролю при проведенні перевірки комісією з перевірки були виявлені порушення у діяльності арбітражного керуючого Кушнірук Ю. П. під час виконання нею повноважень розпорядника майна у справі № 903/1199/23 про банкрутство ТзОВ «Еконива» на підставі яких було винесено припис, який винесений в межах та на підставі наданих територіальному органу контролю повноважень.

Суд звертає увагу, що доручення Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України від 10.12.2025 № 178063/209133-33-25/21.1 є чинним та позивачем не оскаржувалось, дії щодо проведення перевірки позивачем також не оскаржувались.

На підставі направлення на проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого 23.12.2025 № 12, відповідно до пункту 23 розділу ІІ Порядку контролю, оформлено посвідчення на проведення перевірки від 23.12.2025 № 12 та письмовий запит у формі повідомлення про проведення перевірки від 23.12.2025 № 12.

За наслідками проведення позапланового заходу контролю Комісією складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 27.01.2026 № 3 та акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 05.02.2026 № 3.

Як слідує з матеріалів справи, 03.02.2026 ОСОБА_1 надіслано Львівському МУ Мін`юсту заперечення №02-01/2 на складену ним довідку №3 від 27.01.2026, в яких позивачем заперечено обґрунтованість наведених порушень та зазначено, що у відповідності до вимог КУзПБ нею, як розпорядником майна боржника, було розглянуто та проаналізовано заяви з грошовими вимогами кредиторів з урахуванням позиції боржника та на підставі поданих доказів, а прийняття кінцевого рішення щодо грошових вимог кредиторів належить до компетенції господарського суду.

Однак суд не бере до уваги таке твердження позивача з огляду на те, що першочергову увагу суд звертає на доводи та позицію арбітражного керуючого, оскільки, саме він здійснює аналіз і розгляд заявлених грошових вимог кредиторів. Арбітражний керуючий (розпорядник майна) зобов`язаний перевірити обґрунтованість та достовірність заявлених вимог, зіставити їх із наявними доказами та визначити, які з них підлягають задоволенню, а які - відхиленню, що забезпечує належне виконання його повноважень у межах процедури банкрутства.

У постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2026 у справі № 903/1199/23 суд апеляційної інстанції встановив, що до компетенції господарського суду належить прийняття остаточного рішення щодо грошових вимог кредиторів, із врахуванням можливого апеляційного чи касаційного оскарження, при цьому суд не обмежений позиціями або доводами кредиторів, боржника чи арбітражного керуючого.

Позивачем жодних заперечень на виявлені відповідачем порушення в акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 05.02.2026 № 3, у позовній заяві не зазначено.

Тобто, позивач не дає оцінку порушенням виявленим комісією з перевірки у його діяльності під час виконання повноважень розпорядника майна боржника, які і стали наслідком для винесення припису - письмової вимоги/застереження органу контролю щодо невчинення в майбутньому в його діяльності аналогічних порушень, а лише не погоджується з фактом винесення самого припису, оспорюючи процедуру його винесення.

Поряд з тим, саме по собі порушення процедури прийняття акта (в даному випадку припису, який прийнятий на підставі акта перевірки), не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Окрім того, суд звертає увагу, що проведення перевірки державним органом з питань банкрутства здійснюється з метою контролю за діяльністю арбітражних керуючих. Наслідком такої перевірки, зокрема, у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого, є складання на підставі Акта перевірки припису про недопущення повторних порушень.

За змістом оскаржуваного Припису встановлено, що у зв`язку з виявленими порушенням вирішено винести арбітражному керуючому Кушнірук Ю. П. припис щодо недопущення арбітражним керуючим у подальшій діяльності аналогічних порушень.

Водночас, вимога державного органу з питань банкрутства щодо необхідності у майбутньому вжити певних заходів, спрямованих на уникнення таких порушень, є лише превентивним заходом.

Суд визнає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, наслідком якого є визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Проте, у цій справі, імперативність оскарженого припису полягає в тому, що його приписи зобов`язують позивача утриматись від певних дій у майбутньому, а отже, в цій частині відповідач чітко окреслив спосіб усунення порушень.

Отже, суд висновує, що застосований відповідачем захід впливу має лише спонукальний характер, направлений на недопущення арбітражним керуючим у подальшій діяльності аналогічних порушень, а тому не створює для позивача жодних правових наслідків.

З огляду на викладене, відсутні підстави для скасування припису Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про недопущення повторних порушень №1 від 09.02.2026.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування припису - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.Ф. Костюкевич