Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №140/13675/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/13675/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до Виконавчого комітету Луцької міської ради (далі - Виконавчий комітет, відповідач) про визнання дій протиправними щодо відмови у взятті на квартирний облік та зобов`язання взяти на квартирний облік як учасника бойових дій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником бойових дій та 19.08.2025 позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача про взяття його на квартирний облік та додав до неї відповідні документи, що підтверджують його право на отримання житла. Однак, відповідачем було відмовлено в цьому, про що позивача повідомлено листом №34-16/1328/2025 від 19.09.2025. Підставою для такої відмови відповідач вказав на те, що в м. Луцьку встановлено мінімальну норму житлової площі на кожного члена сім`ї. Оскільки позивач забезпечений житловою площею по нормі, тому підстав взяття його на квартирний облік не має.

Позивач, з посиланням на норми Конституції України, Житлового кодексу України, Сімейного кодексу України, Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців» вважає протиправними дії Виконавчого відмову виконавчого комітету щодо взяття його на квартирний обік. З цих підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У поданому суду відзиві відповідач позовні вимоги заперечив та вказав, що позивач звернувся із заявою про взяття його на квартирний облік.

Нормами ЖК України, Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень, затверджених Постановою Ради Міністрів Української РСР та Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 №470 (далі –Правила) визначено умови та порядок взяття на квартирний облік , надання житлових приміщень громадянам. Зокрема відповідно до Правил на квартирний облік беруться особи, які потребують поліпшення житлових умов. Однією із підстав взяття на квартирний облік є забезпечення жилою площею нижче за рівень, що визначаються виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. У місті Луцьку така норма визначена у 6 кв.м на кожного члена сім`ї. Позивач зареєстрований та постійно проживає як член сім`ї в кв. АДРЕСА_1 (всього зареєстрована 1 особа), який належить на праві власності його матері, а тому він забезпечений житловою площею не нижче за рівень визначений виконавчим комітетом, а тому підстави для взяття його на квартирний облік відсутні.

У відповіді на відзив позивач ще раз наголосив на протиправності відмови Департаменту у складанні акту.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 19.08.2025 звернувся із заявою про взяття його на квартирний облік (а.с.9).

За результатами розгляду заяви позивача, Виконавчий комітет листом №34-16/1328/2025 від 19.09.2025 повідомив, що згідно з Постановою про правила обліку громадян, які потребують покращення житлових умов та надання їм житлових приміщень в Українській РСР від 10.01.1985 №6 у м.Луцьку встановлено мінімальну норму житлової площі для взяття на квартирний облік в розмірі 6 кв.м. на кожного члена сім`ї.

Відповідно до ст.64 ЖК України до членів сім`ї наймача (власника) належать дружина наймача, їх діти і батьки.

У зв`язку з тим, що позивач зареєстрований та постійно проживає як член сім`ї в кв. АДРЕСА_1 , житловою площею 20,2 кв.м. за місцем проживання забезпечені жилою площею по нормі, підстав для взяття на квартирний облік при виконавчому комітеті Луцької міської ради немає (а.с.7-8).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 47 Конституції України визначено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 9 ЖК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Відповідно до статті 31 ЖК України визначено, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством України), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Статтею 36 ЖК України передбачено, що облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради.

Загальні підстави для визнання громадян потребуючими поліпшення житлових умов визначені статтею 34 ЖК України, відповідно до положень якої потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни: 1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному цим Кодексом та іншими актами законодавства України; 2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам; 3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; 4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів; 5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності 6) які проживають у гуртожитках.

Згідно статті 47 ЖК України норма жилої площі встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метра на одну особу.

Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Права військовослужбовців регулюються Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі – Закон №2011-ХІІ).

Згідно з абзацом першим пункту 1 статті 12 Закону №2011-ХІІ держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК УРСР та іншими нормативно-правовими актами.

Однією з гарантій соціального захисту військовослужбовців є право на забезпечення їх та членів їхніх сімей жилими приміщеннями, закріплене частиною першою статті 31 ЖК України. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у населеному пункті, як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Отже, чинним законодавством врегульовано порядок надання житла особам, які потребують поліпшення житлових умов, а також особам, які мають переваги в одержанні жилих приміщень перед іншими категоріями громадян.

Частиною 1 статті 48 ЖК України передбачено, що жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.

Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Постановою ради міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року №470 затверджено Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР (далі - Правила №470).

Як встановлено абзацом 1 пункту 8 розділу ІІ Правил №470 квартирний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Підпунктом 1 пункту 13 розділу ІІ Правил №470 передбачено, що на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни: 1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом із радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами;

Відповідно до пункту 15 розділу ІІ Правил №470 на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті. Зазначені вимоги не поширюються на внутрішньо переміщених осіб, визначених у підпункті 8 пункту 13 цих Правил. Виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок можуть установлювати тривалість часу постійного проживання громадян у даному населеному пункті, необхідну для взяття на квартирний облік. При визначенні потреби громадян у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які прожили і мають реєстрацію місця проживання у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку (крім подружжя, неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків, а також осіб, зазначених у підпункті 8 пункту 13 цих Правил). Громадяни, які користуються правом першочергового і позачергового одержання жилих приміщень, беруться на квартирний облік при наявності передбачених Правилами підстав, незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.

Згідно з пунктом 18 розділу ІІ Правил №470, заява про взяття на квартирний облік подається відповідно виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради, сільському голові (у разі, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) за місцем проживання громадян (у випадку, передбаченому абзацом четвертим пункту 8 цих Правил, - за місцем перебування внутрішньо переміщеної особи на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб) та адміністрації підприємства, установи, організації чи органу або іншому громадському об`єднанню (організації) за місцем їх роботи. Заява підписується членами сім`ї, які разом проживають, мають самостійне право на одержання жилого приміщення і бажають разом стати на облік.

До заяви додаються:

довідки про реєстрацію місця проживання особи на кожного члена сім`ї, видані виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, сільським головою (у разі, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації), за формою, встановленою в додатку 13 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р.N 207 ( 207-2016-п);

довідки про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчому комітеті сільської, селищної, міської ради).

Громадяни, які беруться на облік на пільгових підставах або користуються правом першочергового чи позачергового одержання жилих приміщень, зазначають про це у заяві і подають відповідні документи. Членами сімей осіб, визначених в абзаці четвертому пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12), та особами з інвалідністю I-II групи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у Революції Гідності, визначеними пунктом 10 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які є внутрішньо переміщеними особами, крім документів, зазначених у цьому пункті, додатково надається копія довідки, видана органом соціального захисту населення, в якому зазначена категорія осіб перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, про наявність цих осіб або членів їх сім`ї у:

1) переліку осіб, які під час участі в масових акціях громадського протесту отримали тілесні ушкодження (тяжкі, середньої тяжкості, легкі), затвердженому наказом МОЗ;

2) списку осіб, смерть яких пов`язана з участю в масових акціях громадського протесту, що відбулися у період з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 р., затвердженому Мінсоцполітики.

Пунктом 19 розділу ІІ Правил №470 передбачено, що попередній розгляд заяв про взяття на квартирний облік у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів провадиться громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті, а на підприємстві, в установі, організації - комісією по житлово-побутовій роботі профспілкового комітету. Вказані комісії перевіряють житлові умови громадян і про результати перевірки складають акт. Заяви і матеріали перевірки житлових умов громадян розглядаються на засіданні відповідної комісії, яка вносить свої пропозиції виконавчому комітетові місцевої Ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілковому комітетові. На засідання комісії при необхідності запрошується заявник.

За змістом пунктів 20-21 розділу ІІ Правил №470 громадяни беруться на квартирний облік: за місцем проживання - рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної у місті, селищної, сільської Ради народних депутатів;

за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового

колективу.

Рішення щодо взяття на квартирний облік повинно бути винесене у місячний строк з дня подання громадянином необхідних документів.

Якщо на розгляд виконавчого комітету місцевої Ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілкового комітету буде внесено пропозицію про відмову у взятті на облік, на засідання вказаних органів запрошується заявник.

У рішенні виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів або у спільному рішенні адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілкового комітету, які розглядали заяви громадян, вказуються дата взяття на облік, склад сім`ї, підстава для взяття на облік, вид черговості надання жилих приміщень (загальна черга, в першу чергу), а при відмові у взятті на облік - підстава відмови.

Рішення про взяття громадян на квартирний облік за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація.

Про прийняте рішення виконавчий комітет місцевої Ради, адміністрація підприємства, установи, організації направляють заявникові письмову відповідь з повідомленням відповідно дати взяття на облік, виду і номера черги або підстави відмови у задоволенні заяви.

З матеріалів справи видно, що позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 21.09.2023 та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій та на даний час є військовослужбовцем. 19.08.2025 звернувся до Виконкому із заявою про постановку на облік, як особу яка потребує покращення житлових умов (квартирний облік).

До вказаної заяви позивач додав, реєстраційні номери облікових карток платників податків, копію технічного паспорта на квартиру, що перебуває у приватній власності, копії паспортів, свідоцтво про народження дітей, квитанції про оплату житлово –комунальних послуг, документ що підтверджує пільги.

Згідно із технічного паспорта, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності матері позивача ОСОБА_2 , загальна житлова площа складає 38,4 кв.м., а житлова 20,2 кв.м (а.с.15).

У даній квартирі зареєстрована одна особа ОСОБА_1 , з 14.05.1994 року.

Згідно статті 47 ЖК України норма жилої площі встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метра на одну особу.

Статтею 48 ЖК України передбачено, що жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. Жиле приміщення може бути надано з перевищенням норми жилої площі, якщо воно складається з однієї кімнати (однокімнатна квартира) або призначається для осіб різної статі (частина друга статті 50 ЖК України).

Водночас, пунктом 4 постанови про правила обліку громадян, потребуючих покращенні жилих умов і надання їм жилих приміщень у Українській ССР від 10.01.1985 №6, прийнятою виконавчим комітетом Волинського обласного союзу народних депутатів президії Волинського союзу професійних спілок, установлено мінімальну норму жилої площі на одного члена сім`ї у м. Нововолинськ 6,5 кв.м., в інших населених пунктах 6 кв.м. і середня забезпеченість жилої площі на одну особу для всіх населених пунктах області 7 кв. м.

Таким чином, зважаючи на правила обліку громадян, потребуючих покращення жилих умов і надання їм жилих приміщень у Українській ССР від 10.01.1985 № 6, прийнятою Виконкомом Волинського обласного союзу народних депутатів президії Волинського союзу професійних спілок, що позивач зареєстрований та постійно проживає як член сім`ї власника у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності матері позивача ОСОБА_2 (всього зареєстрована 1 особа), а тому забезпеченість житловою площею ОСОБА_1 відповідає встановленій даним актом нормі.

Щодо твердження позивача про те, що він проживає у будинку, який йому не належить (квартира належить матері позивача, та він не є членом її сім`ї), то суд зазначає таке.

Відповідно до статті 379 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Статтею 317 ЦК України встановлено, що власникові належить право володіння, користування і розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З аналізу вказаних норм вбачається, що власник житлового приміщення або будинку має право вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яких шляхом, який власник вважає прийнятним, водночас до позовної заяви позивачем не надано доказів про те, що власник будинку чинить перешкоди у користуванні ним житлом.

Відповідно до статті 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно зі статтею 156 ЖК України члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

Як встановлено ст.64 ЖК України Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Відповідно до частини першої статті 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Таким чином право членів сім`ї власника будинку (квартири) користуватись житловим приміщенням може виникнути та існувати лише за умови, що така особа є членом сім`ї власника житлового приміщення, власник житлового приміщення надавав згоду на вселення такої особи, як члена сім`ї. При цьому позивач, як член сім`ї власника житлового будинку, має право користуватися квартирою, яка належить його матері на законних підставах як власник, а тому зазначені доводи позивача про те, що квартира йому не належить та він не є членом сім`ї власника є безпідставними.

Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Щодо посилань позивача на п.5 ч.1 ст.34 ЖК України, а саме, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності, суд вказує на наступне.

Суд вже вказував на те, що позивач проживає у квартирі своєї матері, як член сім`ї власника.

Статтею 158 ЖК України визначено, що наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обов`язки наймодавця і наймача та інші умови найму.

До заяви про взяття на квартирний облік та до позовної заяви позивачем не було долучено жодного належного та допустимого доказу, який підтверджував укладення ним договору найму житла у квартирі АДРЕСА_1 .

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.С. Денисюк