Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №140/4924/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4924/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправними дії щодо повторного взяття на військовий облік військовозобов`язаного ОСОБА_1 як виключеного з військового обліку; зобов`язання внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.01.2013 позивача було знято з військового обліку та виключено з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту «а» статті 38 Наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України». Зазначені відомості відображені у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданому 11.07.2018 військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, станом на 19.03.2026 та до сьогодні в електронному військово-обліковому документі у застосунку «Резерв+» позивач виявив, що перебуває на військовому обліку в статусі «військовозобов`язаного» та повторно взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 . Одночасно в графі «Придатність» інформація залишається актуальною: «Непридатний з виключенням з військового обліку».

13.04.2026 представник позивача звернувся із адвокатським запитом про надання інформації, щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.04.2026 про внесення змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».

У відповідь на заяву позивача від 08.04.2026 про внесення відомостей у Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» про виключення з військового обліку, відповідач листом від 17.04.2026 №832 повідомив, що ОСОБА_1 у 2013 році був визнаний ВЛК непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 38 «а» Наказу МОУ №402 від 2008 року. Проте у 2026 році позивача поновлено на військовому обліку відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_5 від 04.03.2026 у зв`язку з проведенням службової перевірки щодо правомірності внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про виключення громадян з військового обліку.

Крім того, у листі зазначено, що медичні документи, які підтверджували б непридатність позивача до військової служби, у ТЦК та СП не збереглися у зв`язку із закінченням строку зберігання особової справи, а тому ОСОБА_1 зобов`язано з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає, що відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, відтак відповідач має обов`язок внести актуальні дані про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку до реєстру «Оберіг», чого у спірних правовідносинах зроблено не було, з огляду на що просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду від 27.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

11.05.2026 на адресу суду надійшов відзив від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому зазначено, що ОСОБА_1 був поновлений на військовому обліку з 18.03.2026 на підставі розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_5 №1195/2109 від 04.03.2026 після перевірки законності виключення громадян з військового обліку. Відповідач вказує, що позивач у 2013 році був визнаний непридатним без проходження медичного огляду за графою ІІ Розкладу хвороб, а рішення ВЛК не було затверджене 16 Регіональною ВЛК. Також зазначено, що у ТЦК відсутні медичні документи або дані про інвалідність позивача.

У зв`язку з цим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив від 11.05.2026 представник позивача заперечує доводи ІНФОРМАЦІЯ_2 та зазначає, що відповідач фактично визнав обставину виключення позивача з військового обліку у 2013 році на підставі постанови ВЛК про непридатність до військової служби. Вказує, що відповідач не надав жодного рішення уповноваженого органу про скасування постанови ВЛК, а тому самостійне поновлення на військовому обліку на підставі внутрішньої перевірки та розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_5 є перевищенням повноважень. Також зазначено, що відсутність або знищення медичних документів не скасовує правових наслідків постанови ВЛК.

12.05.2026 представник відповідача повторно надіслав відзив, що ОСОБА_1 у 2013 році було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, однак після внесення змін до статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з 18.05.2024 така підстава для виключення з обліку більше не передбачена. У зв`язку з цим, позивач підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних. ІНФОРМАЦІЯ_6 вважає правомірною відмову позивачу у виключенні з військового обліку.

Інші заяви по суті справи не надходили.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно до протоколу №4 засідання комісії РПК від 24.01.2013 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі пункту «а» статті 38 Наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України». Зазначені відомості містяться у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданому ІНФОРМАЦІЯ_8 11.07.2018 (а. с. 9).

Проте відповідно до електронного військово-облікового документу у застосунку «Резерв+», сформованого 19.03.2026, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в статусі «військовозобов`язаного» в ІНФОРМАЦІЯ_9 .

В графі «Придатність» наявна інформація: «Непридатний з виключенням з військового обліку», дата ВЛК 24.01.2013 (а. с. 10).

08.04.2026 позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_4 про внесення відомостей у Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» про виключення з військового обліку.

13.04.2026 представник позивача звернувся із адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_4 про надання інформації, щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.04.2026 про внесення змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».

У відповідь на заяву позивача про внесення відомостей у Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» про виключення з військового обліку, відповідач листом від 17.04.2026 №832 повідомив, що у 2013 році ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби та виключено з військового обліку за статтею 38 «а» Наказу МОУ №402 від 2008 року, однак у 2026 році його поновлено на військовому обліку у зв`язку з проведенням службової перевірки щодо правомірності виключення громадян з військового обліку. Крім того, у листі вказано, що медичні документи, які б підтверджували непридатність позивача до військової служби, у ТЦК відсутні, оскільки особова справа призовника зберігається лише 5 років, у зв`язку з чим ОСОБА_1 зобов`язано з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Вважаючи дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо поновлення на військовому обліку протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII).

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону №2232-XII).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (частина сьома статті 1 Закону №2232-XII).

Поняття та види, порядок ведення військового обліку, постановка на військовий облік, а також зняття та виключення з нього визначені статтями 33 - 37 Закону №2232-XII.

У відповідності до частини першої статті 33 Закону №2232-XII усі військовозобов`язані та призовники підлягають військовому обліку.

Згідно з частиною третьою статті 33 Закону №2232-XII військовий облік усіх військовозобов`язаних та призовників провадиться за місцем їх проживання, а також за обсягами та деталізацією і поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов`язаних за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Відповідно до пункту «а» частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII (у редакції, яка діяла на момент виключення позивача з військового обліку) виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Аналогічні норми містить пункт 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII у чинній редакції, згідно якого виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: визнані непридатними до військової служби.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності, а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Згідно із пунктом 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з частиною восьмою статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» №1951-VIII від 16.03.2016 (далі – Закон №1951-VIII) органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

За приписами частини дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Стаття 14 Закону №1951-VIII регламентує ведення Реєстру.

Так, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною третьою статті 14 Закону №1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №559 від 16.05.2024 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За змістом пункту 5 Порядку №559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в електронній формі є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Як встановлено судом та вбачається із копії тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_8 11.07.2018, згідно протоколу №4 від 24.01.2013 комісії РВК визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку на підставі ст. 38 а, наказ Наказу МОУ «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» №402 від 14.08.2008.

За таких обставин, у зв`язку з визнанням ОСОБА_1 згідно протоколу №4 від 24.01.2013 комісії РПК Волинської області непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ, позивач мав певні сподівання та легітимні очікування на відповідне застосування вказаної норми.

Так, суд зазначає, що поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку» не є тотожними. Різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. Аналіз змісту відповідних положень статті 37 Закону №2232-XII свідчить про те, що громадяни які підлягають виключенню з військового обліку втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства, для внесення відмітки про виключення із військового обліку до військового квитка повинні існувати відповідні підстави.

Отже, підставою для виключення з обліку може бути висновок ВЛК, тому оскільки позивач був виключений з військового обліку на підставі протоколу №4 від 24.01.2013 комісії РПК Волинської області по ст. 38а, Наказу МОУ «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» №402 від 14.08.2008, то беззаперечним є факт проходження позивачем ВЛК, адже на основі цього приймалося рішення про виключення позивача з військового обліку.

Суд зауважує, що посадові особи, відповідальні за оформлення та заповнення Тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 , проставленням свого підпису, Ратнівського військового комісара, підтвердили достовірність внесених даних, у тому числі й щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку, підтвердили дотримання визначеної законодавством процедури, яка передувала внесенню цих даних, а також наявність визначених законом підстав для виключення позивача з військового обліку через непридатність за станом здоров`я.

Суду не надано доказів визнання нечинним цього Тимчасового посвідчення чи притягнення до відповідальності осіб, які оформили та видали його позивачу, тому воно є належним доказом того, що позивач не має статусу військовозобов`язаного, виключений з військового обліку військовозобов`язаних через непридатність до військової служби за станом здоров`я з 24.01.2013.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 проходив ВЛК виключно за графою ІІ (як військовозобов`язаний), що не дає можливості встановити його придатність до проходження військової служби.

Так, з аналізу статті 38-а Додатку №1 «Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві» до наказу Міністра оборони України №402 від 14.08.2008, наявність у особи некоронарогенних хвороб серця, зокрема уражень міокарда, ендокарда, клапанного апарату серця, перикарда, кардіоміопатій, а також тяжких та стійких порушень ритму і провідності серця, що супроводжуються серцевою недостатністю ІІ-Б або ІІІ стадії чи значними порушеннями функцій організму, має своїм наслідком визнання такої особи непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку як для контингенту згідно з графою І (громадяни під час взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, вступу до військових навчальних закладів, а також військовослужбовці базової військової служби), так і для контингенту згідно з графою ІІ (громадяни та військовослужбовці, які приймаються, призиваються та проходять військову службу на посадах рядового, сержантського та старшинського складу).

Таким чином, встановлена в позивача наявність хвороб згідно із статті 38-а Додатку №1 виключала, в тому числі, і можливість проходження ним військової служби.

На переконання суду, виключення громадянина України з військового обліку свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП чи раніше військового комісаріату) прийняла рішення про визнання особи такою, що не підлягає призову на військову службу та звільнила цю особу від виконання військового обов`язку.

Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного/ резервіста, а отже не може бути призваним на військову службу за мобілізацією під час дії правового режиму воєнного стану.

Чинне законодавство не має підстав для поновлення позивача на військовому обліку, а закони не мають зворотної дії в часі, якщо таким чином погіршується становище особи.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що за відсутності доказів скасування або перегляду рішення комісії РПК Волинської області від 24.01.2013, перебування позивача на військовому обліку є безпідставним, та порушує принципи законності, правової визначеності та обов`язковості дій суб`єкта владних повноважень у межах і у спосіб, визначених законом.

Таким чином, слід констатувати, що відповідач допустив протиправну поведінку щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку.

А тому позов в цій частині позовних вимог підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо повторного взяття на військовий облік ОСОБА_1 .

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд виходить з того, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

З огляду на вказане суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про виключення з військового обліку ОСОБА_1 .

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , структурним підрозділом якого є відповідач, судовий збір у сумі 1064,96 грн, перерахований до бюджету згідно з платіжною інструкцією від 21.04.2026 (а. с. 5).

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття на військовий облік ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про виключення з військового обліку ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 1064 (одну тисячу шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський