Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №140/1148/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1148/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення на відшкодування майнової шкоди коштів у сумі 175257,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що молодший сержант запасу ОСОБА_1 , призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, з 12 серпня 2022 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України). За фактом самовільного залишення тимчасового місця розташування підрозділу першої прикордонної комендатури швидкого реагування стосовно молодшого сержанта ОСОБА_1 проведено службове розслідування; відповідача на підставі наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 21 травня 2024 року №552-ОС знято зі всіх видів забезпечення з 18 травня 2024 року, на підставі наказу від 28 травня 2024 року №582-ОС зараховано у розпорядження з 18 травня 2024 року, а наказом від 21 червня 2024 року №682-ОС йому призупинена військова служба з 17 червня 2024 року. Надалі на підставі наказу НОМЕР_2 прикордонного загону від 17 жовтня 2025 року №5716-АГ проведено службове розслідування за фактом з`ясування причин та обставин надмірно виплаченого грошового забезпечення молодшому сержанту ОСОБА_1 та встановлено факт надмірної виплати останньому грошового забезпечення за період з 18 по 31 травня 2024 року (14 днів) у сумі 14170,36 грн. Тому наказом НОМЕР_2 прикордонного загону від 14 листопада 2025 року №6235-АГ ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності на загальну суму шкоди, заподіяної державі, в розмірі 14170,36 грн, про що останнього інформовано листом від 17 листопада 2025 року. Добровільно відповідач кошти не повернув.

Позовні вимоги також заявлено і щодо стягнення з відповідача коштів у сумі 161086,73 грн на відшкодування шкоди у зв`язку з неповерненням військового майна.

У заяві про збільшення позовних вимог позивач просив стягнути матеріальну шкоду у розмірі 181144,31 грн.

Ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року позовну заяву повернуто позивачеві в частині позовних вимог про стягнення коштів на відшкодування майнової шкоди у сумі 166973,95 грн, а в решті позовних вимог, тобто про стягнення коштів у сумі 14170,36 грн, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідач, отримавши ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі 23 лютого 2026 року (а.с.178), відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову у частині позовних вимог, щодо яких спір вирішується по суті, суд встановив такі обставини.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12 серпня 2022 року №11-ОС молодшого сержанта запасу ОСОБА_1 , призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зараховано у списки особового складу НОМЕР_2 прикордонного загону та на всі види забезпечення та призначено на посаду сержанта із матеріального забезпечення – начальника відділення забезпечення протитанкової прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування №1 (а.с.31).

Згідно з наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 17 березня 2024 року №306-ОС молодшого сержанта ОСОБА_1 з 17 березня 2024 року призначено інспектором прикордонної служби 3 категорії - номером обслуги першої групи автоматичних гранатометів станкових гранатометного відділення першої прикордонної комендатури швидкого реагування (а.с.59 зворот).

На підставі бойового розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26 квітня 2024 року №670 (гриф) ОСОБА_1 зараховано до загальновійськового резерву начальника НОМЕР_2 прикордонного загону та на період з 10 травня 2024 року по 15 травня 2024 року на підставі бойового розпорядження коменданта НОМЕР_2 прикордонної комендатури швидкого реагування від 09 травня 2024 року №170 (гриф) його призначено до складу групи для проведення робіт з інженерного облаштування командно-спостережного пункту в районі населеного пункту АДРЕСА_1 (а.с.32 зворот).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19 травня 2024 року №1015-АГ призначено службове розслідування за фактом самовільного залишення тимчасового місця розташування підрозділу інспектором прикордонної служби 3 категорії - номером обслуги першої групи автоматичних гранатометів станкових гранатометного відділення першої прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_1 (а.с.30).

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 травня 2024 року №552-ОС ОСОБА_1 знято зі всіх видів забезпечення; підстава – зведення про основні результати оперативно-службової (службово-бойової) діяльності за 18 травня 2024 року (а.с.39), а згідно з наказом від 28 травня 2024 року №582-ОС позивача зараховано у розпорядження (а.с.40 зворот).

Висновком службового розслідування підтверджено факт самовільного залишення тимчасового місця розташування підрозділу та не прибуття до місця проходження служби тривалістю понад 10 діб в умовах воєнного стану молодшим сержантом ОСОБА_1 (а.м.26 зворот-29). Висновок затверджено наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 29 травня 2024 року №1126-АГ (а.с.67).

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 21 червня 2024 року №692-ОС молодшому сержанту ОСОБА_1 призупинено військову службу з 17 червня 2024 року (а.с.42 зворот).

Як вбачається із довідки позивача, ОСОБА_1 , який знятий з грошового забезпечення з 18 травня 2024 року, за травень нараховано та виплачено грошове забезпечення у сумі 26933,25 грн. Сума нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за період з 18 по 31 травня 2024 року становить 11980,95 грн (12163,40 грн – 182,45 грн військового збору), податок на доходи фізичних осіб - 2189,41 грн, сума переплати за 14 днів – 141790,36 грн (а.с.41).

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 17 жовтня 2025 року №5716-АГ за фактом з`ясування причин та обставин надмірно виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 призначено службове розслідування (а.с.24 зворот-25), висновок якого затверджено наказом від 14 листопада 2025року №6235-АГ (а.с.43).

Пунктом 2 наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 14 листопада 2025року №6235-АГ відповідно до пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» молодшого сержанта ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності на загальну суму шкоди, заподіяної державі, в розмірі 14170,36 грн, що виразилося в надмірно виплаченому грошовому забезпеченні за період з 18 по 31 травня 2024 року (за 14 днів).

Листом НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 17 листопада 2025 року №10/20489-25-Вих, направленим поштовим зв`язком, ОСОБА_1 доведено результати службового розслідування та притягнення його до матеріальної відповідальності, запропоновано добровільно відшкодувати суму завданої шкоди, про що повідомити протягом 15 днів з дня отримання вказаного листа (а.с.44, 112-113).

Звернення позивача до суду зумовлене тим, що ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку не відшкодував.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби та військовослужбовці одержують грошове та речове забезпечення за рахунок держави.

Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статут ВС ЗСУ), визначено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Статтею 26 Статуту ВС ЗСУ установлено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України», дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків, визначені Закон України від 03 жовтня 2019 року №160-ІХ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон №160-ІХ).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону №160-ІХ матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Термін інше майно у пункті 2 частини першої статті 1 Закону №160-ІХ означає нерухоме та рухоме державне майно (крім військового майна, закріпленого за військовою частиною, установою, організацією, закладом), майно, залучене під час мобілізації, а також грошові кошти.

У пункті 5 частини першої статті 1 вказаного Закону пряма дійсна шкода (далі - шкода) означає, зокрема, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Закону №160-ІХ підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність. Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій (пункт 1 частини першої статті 6 Закону №160-ІХ).

Відповідно до частин другої, шостої, сьомої статті 8 Закону №160-XI у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.

За приписами частини першої статті 10 Закону №160-XI відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.

Відповідно до статті 13 Закону №160-IX стягнення сум завданої шкоди в разі притягнення винної особи до матеріальної відповідальності здійснюється щомісяця із грошового забезпечення особи в розмірі до 20 відсотків її місячного грошового забезпечення.

Частиною першою статті 14 Закону №160-XI передбачено, що наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що молодший сержант ОСОБА_1 у період з 18 травня 2024 року по 31 травня 2024 року був відсутній на військовій службі без поважних на те причин та без дозволів командирів, але йому виплачене грошове забезпечення.

Як унормовано пунктом 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197), грошове забезпечення не виплачується, окрім іншого, за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше. Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Згідно з довідкою від 10 листопада 2025 року №09/92653/25 ОСОБА_1 за період з 18 по 31 травня 2024 року надмірно виплачене грошове забезпечення у розмірі 14170,36 грн (до видання наказу від 21 травня 2024 року №552-ОС про зняття зі всіх видів забезпечення).

Заявлені до стягнення кошти отримані відповідачем як грошове забезпечення за період, протягом якого він був відсутній на службі без поважних причин, у зв`язку із чим був притягнутий до повної матеріальної відповідальності.

Даних щодо сплати відповідачем безпідставно набутих коштів на загальну суму 14170,36 грн або оскарження наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 14 листопада 2025 року №6235-АГ про притягнення до матеріальної відповідальності на дату розгляду справи суду не надано.

У зв`язку із призупиненням військової служби відповідачу, який притягнутий до матеріальної відповідальності, та не відшкодування шкоди в добровільному порядку, враховуючи також, що відповідач відзиву на позовну заяву та доказів відшкодування шкоди до суду не подав, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у цій справі задоволено позов суб`єкта владних повноважень, то судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 72-77, 244-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 кошти у сумі 14170,36 грн (чотирнадцять тисяч сто сімдесят грн 36 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк