Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №485/382/26 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Суд: Снігурівський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за заповітом

Дата: 31 травня 2026 р.

Справа: №485/382/26

Суддя: Бодрова О. П.

Справа № 485/382/26

Провадження №2/485/330/26

РІШЕННЯ

іменем України

01 червня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Бодрової О.П.,

за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м.Снігурівка Миколаївської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

установив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2026 року ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_1 , звернулася до суду із вказаною позовною заявою.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку з кадастровим номером 4825785200:21:000:0034 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,95 га, яка розташована в межах території Суворської сільської ради (колишньої Червонозірської сільської ради) Баштанського району Миколаївської області. За життя, а саме 31.05.2017, ОСОБА_4 склала на ім`я позивача заповіт, яким на випадок смерті заповіла ОСОБА_1 належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,9500 га, яка розташована в межах території Червонозірської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, з кадастровим номером 4825785200:21:000:0034. Позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 . Окрім того, спадкоємцем за законом є ОСОБА_3 , оскільки на момент смерті проживала разом зі спадкодавцем. Листом завідуючої Снігурівської державної нотаріальної контори Миколаївської області Коваль Ю.В. позивачу відмовлено в оформленні спадкових прав у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач вважає, що строк ним пропущено з поважних причин, зокрема через повномасштабне вторгнення та активні бойові дії зі сторони держави агресора, вимушеним залишенням місця свого проживання, необізнаністю про смерть спадкодавця у сукупності з необхідністю вжиття заходів з організації умов збереження свого життя та здоров`я.

Враховуючи викладене, позивач просить визнати причини пропуску ним визначеного законом строку для подання заяви на прийняття спадщини поважними та визначити додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Інші процесуальні дії у справі

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 10 березня 2026 року вказану позовну заяву прийняла до розгляду, відкрила провадження у справі та постановила розглядати справу в порядку загального позовного провадження /а.с.34/.

Позиції учасників справи

У підготовче засідання сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Позивач надав заяву, в якій просив суд справу розглянути без його участі, позов підтримує, також зазначив про те, що на відшкодуванні судових витрат не наполягає.

Відповідачка згідно з поданою заявою також просила справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги визнала у повному обсязі, не заперечувала щодо їх задоволення, зазначила, що на спадщину не претендує.

Суд вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 4 ст. 200 ЦПК України суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин, суд ухвалив слухати справу у підготовчому судовому засіданні.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною 1 статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Новий Шлях Баштанського району Миколаївської області померла ОСОБА_4 , що підтверджується даними свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_1 виданого 07 березня 2025 року Снігурівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) /а.с.16/.

Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, зокрема земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,9500 га, яка розташована в межах території Суворської сільської ради (колишньої Червонозірської сільської ради) Баштанського району Миколаївської області, з кадастровим номером 4825785200:21:000:0034.

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, який посвідчений 31 травня 2017 року приватним нотаріусом Снігурівського районного нотаріального округу Шульгою Т.В., за змістом якого остання заповіла ОСОБА_1 належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,9500 га, яка розташована в межах території Червонозірської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, кадастровий номер 4825785200:21:000:0034 /а.с.14-15/.

Після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась.

ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зареєстровані в такому складі сім`ї: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Однак станом на 07.03.2025 з ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала ОСОБА_3 /а.с.61/.

Родинні відносини ОСОБА_3 з померлою матір`ю ОСОБА_4 підтверджуються наданою копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , з даними відомостей про батьків. Зміна прізвища підтверджена наданою копією свідоцтва про укладення шлюбу /а.с.17-18/.

01 лютого 2026 року ОСОБА_3 склала заяву-згоду, за змістом якої остання повідомила що не заперечує щодо подання ОСОБА_1 заяви про встановлення для нього додаткового строку для прийняття спадщини, котру йому заповіла її мати, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 4825785200:21:000:0034, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,9500 га, яка розташована в межах території Суворської сільської ради (до ліквідації – Червонозірської сільської ради) Баштанського району Миколаївської області. Претензій щодо визначення додаткового строку для прийняття ОСОБА_1 спадщини не мала, на земельну ділянку не претендує.

Таким чином, суд встановив, що хоча ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину та є спадкоємцем за законом, однак добровільно повідомила, що не претендує на вказану земельну ділянку.

ОСОБА_1 звертався до Снігурівської державної нотаріальної контори Миколаївської області з приводу оформлення спадкових прав за заповітом. Державним нотаріусом, листом від 18.02.2026 №84101-16 роз`яснено, що останнім пропущено строк звернення з заявою про прийняття спадщини /а.с.25/.

Інші спадкоємці відсутні.

Між сторонами мають місце правовідносини, що виникають зі спадкових прав.

Норми права, застосовані судом

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У статті 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частини перша, друга статті 1223 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

До поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Зазначені правила не залежать від того, чи здійснюється спадкування за заповітом або за законом.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, зокрема закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Такі висновки сформульовано в постановах Верховного Суду від 17 квітня 2024 року в справі № 214/4369/21 (провадження № 61-9949св23), від 26 жовтня 2022 року в справі № 523/6368/16-ц (провадження № 61-9012св21).

Згідно з ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок доведення поважності пропущеного строку покладається на спадкоємця.

Суд встановив, що шестимісячний строк, встановлений законом для прийняття спадщини сплив 05 серпня 2025 року. Із заявою про прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріуса 18 лютого 2026 року, тобто з пропуском встановлено строку більш ніж на шість місяців, що є незначним.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався і триває дотепер.

Суд ураховує, що після введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану, реалізація права на спадкування ускладнилася через масову евакуацію громадян, відключення державних реєстрів, проблем зі зв`язком та транспортом, загрозою ракетних ударів, частим та тривалим вимкненням світла.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1364, якою визначено механізм формування єдиного переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Актуальний перелік таких територій затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, згідно з яким Горохівська сільська територіальна громада Баштанського району Миколаївської області та Снігурівська міська територіальна громада Баштанського району Миколаївської області наразі належать до територій можливих бойових дій.

Разом з тим, суд бере до уваги, що у позовній заяві ОСОБА_1 зазначав, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не перебував у родинних відносинах з ОСОБА_4 , а тому йому не було відомо про її смерть, дізнався лише наприкінці 2025 року, після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.

Суд встановив та відповідачем не спростовано, що ОСОБА_1 не був обізнаний про смерть ОСОБА_4 і така обставина є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

При цьому, суд зазначає, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не може бути підставою для усунення від спадкування.

Крім того, суд враховує, що пропущений позивачем строк є незначний проміжок часу між закінченням строку прийняття спадщини та подачею заяви про визначення додаткового строку, що узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №758/13293/18.

Таким чином, повномасштабне вторгнення та активні бойові дії зі сторони держави агресора, перебування території Горохівської ОТГ Баштанського району Миколаївської області та Снігурівської ОТГ Баштанського району Миколаївської області у зоні можливих бойових дій, у сукупності з необізнаністю позивача про смерть спадкодавця, незначний пропуск позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини пов`язаний з наявністю у нього об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини.

Надання додаткового строку для прийняття спадщини не є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та не є незаконним втручанням у права спадкоємців, оскільки спадковою масою за заповітом є земельна ділянка, яка ніким не успадкована, а відповідач не претендує на її успадкування. Таким чином нічиї права порушуватися не будуть.

Враховуючи вищенаведені причини пропуску позивачем строку на прийняття спадщини, які суд вважає поважними, визнання позову відповідачем, за відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину, або заперечували б проти прийняття спадщини позивачем за наявності у них права на спадкування, суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог й надання позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що відповідатиме принципам верховенства права та справедливості.

Отже, позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На прохання позивача, суд не стягує з відповідача понесені судові витрати.

На підставі викладеного, ст.1261,1270,1272 ЦК України та керуючись ст.12, 13, 81, 200, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , додатковий строк тривалістю три місяці (з дня набрання законної сили даним судовим рішенням) для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 01 червня 2026 року.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О.П. Бодрова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua