Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 01 червня 2026 р.
Справа: №489/579/26
Суддя: Кокорєв В. В.
Справа № 489/579/26
Номер провадження 2/489/1107/26
РІШЕННЯ
Іменем України
02 червня 2026 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (далі ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" або позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості
встановив
Представник позивача звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №2929113, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 5000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед позивачем становить 16400 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 5000 грн.; заборгованість за процентами – 11400 грн.
21.04.2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-21042021, відповідно до умов якого позивачу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №2929113.
З цих підстав просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №2929113 від 15.09.2020 року в загальному розмірі 16400 грн. та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з`явився, представник заперечував проти позову, вказавши, що відповідач не оформлювала кредит. Надав суду відзив, в якому вказав, що у матеріалах справи відсутні докази перерахування коштів. Відтак, неможливо ідентифікувати належність електронного платіжного засобу відповідачу, оскільки повної інформації щодо номеру банківської картки або ж номеру банківського рахунку відповідача матеріали справи не містять. Окрім того, кредитор не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг і погодження їх з споживачем при укладенні оспорюваного договору, тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за надання кредиту є нікчемними. Також, заборгованість за відсотками у розмірі 11400 грн. не ґрунтується на умовах договору та нарахована поза межами строку кредитування. Встановлення сторонами договору відсотків за несвоєчасно виконанні зобов`язання за кожен день прострочки є несправедливими.
09.03.2026 від позивача надійшли письмові пояснення у справі. Вказав, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вважає аргументи наведені у відзиві на позовну заяву безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконання зобов`язання за кредитним договором. Слід врахувати що надана Позивачем Картка обліку Договору містить деталізовані щоденні нарахування процентів, комісій та штрафів, що дозволяє встановити рух коштів та розмір заборгованості. Цей документ містить усі необхідні відомості для ідентифікації боргу за цим конкретним кредитним договором, включаючи відомості про позичальника та номер і дату кредитного договору. Крім цього, Позивачем було надано до суду першої інстанції усі кредитні документи, які Позивачем було отримано від первісного кредитора на підтвердження заборгованості за даним кредитним договором. Відповідачем, у свою чергу не було надано жодних власних контррозрахунків на спростування наявності та розміру заборгованості. Нарахування здійснювалося у суворій відповідності до умов, які сторони визначили як обов`язкові. Відповідач не має права вимагати зменшення нарахованих сум, які виникли внаслідок його власної бездіяльності. Якби відповідач вважав умови (зокрема розмір процентів) неспівмірними або несправедливими, він мав юридичний інструмент захисту: Пункт 5.3 (2) Договору: Надає право відмовитися від укладення Договору письмово повідомивши про це Товариство не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання та отримання примірника цього Договору. Позичальник цим правом не скористався, що підтверджує його повну згоду з усіма фінансовими зобов`язаннями на момент укладання угоди. Заявлена сума процентів є математичним результатом виконання умов п. 1.5 та п. 3.1 Договору за весь період фактичного користування грошима, а її розмір був відомий відповідачці ще до отримання коштів із Паспорта кредиту.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
15.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №2929113, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 5000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором. Окрім того, умовами договору визначено, що строк кредиту 30 днів; знижена процентна ставка - 1,62% в день від суми кредиту; стандартна процентна ставка - 1,90%.
Вказаний Договір, разом з Графіком платежів підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з довідкою від 16.12.2025 15.09.2020 на суму 5000 грн. маска карти НОМЕР_1 , код авторизації 116522 успішно перераховано кошти.
Відповідно до листа АТ "Приватбанку" від 19.04.2026 на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту № НОМЕР_2 . По вказаному рахунку було зарахування коштів на суму 5000 грн. за період з 15.09.2020 по 15.09.2020 від 15.09.2020.
21.04.2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-21042021, відповідно до умов якого позивачу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №2929113, що підтверджується Витягом з Реєстру Боржників.
Відповідно до ч.1 ст. 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №561/77/19 від 16.12.2020 зазначено, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 8, 12 ст. 11 Закону України"Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким,що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
В ч.2 ст. 517 ЦК України зазначено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Відповідно до постанови Верховного Суду України у справі № 6-979цс15 від 23.09.2015 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.06.2020 у справі №681/44/15-ц.
Відповідно до наданих представником позивача розрахунків заборгованості, заборгованість відповідача за Договором №2929113 від 15.09.2020 становить 16400 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 5000 грн.; заборгованість за процентами – 11400 грн.
Підписання Договору №2929113 від 15.09.2020 здійснювалось електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону вказаний ОСОБА_1 у вище зазначеному договорі. Відповідно до вимог законодавства, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Не заслуговує на увагу твердження відповідача про не підтвердження належними доказами перерахування їй суми позики, оскільки це спростовується листом WAYFORPAY від 16.12.2025 та наданим листом АТ "Приватбанк" щодо зарахування коштів на рахунок, який належить відповідачу.
Щодо посилання на неправомірність нарахування відсотків поза межами строку кредитування, суд виходить з такого.
Як слідує з матеріалів справи, відповідно до п.1.5.1 Договору №2929113 знижена процентна ставка 1,62% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору (без пролонгацій), якщо в цей строк споживча здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.
Пунктом 1.5.2 Договору №2929113 зазначено, що стандартна процентна ставка 1,90% в день від суми кредиту застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п.1.4 цього Договору, якщо Споживач не виконав умови зазначені в пп.1.5.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1. 4.6 цього Договору, та у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ч. 1 ст.1048 ЦКУ
Також, з п. 1.4 Договору №2929113 слідує, що строк кредиту 30 днів.
В п.4.1, 4.2. Договору №2929113 зазначено, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4 Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.п.4.2.-4.5 Договору. Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн. (включно)може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3. цього Договору. Пропозиція споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем.
Судом встановлено, що заборгованість за відсотками нараховувалась відповідачу за стандартною процентною ставкою 1,90% за період з 15.09.2020 по 13.01.2021, що виходить за межі строку кредитування, погодженого сторонами. При цьому з матеріалів справи вбачається, що докази пролонгації строку кредиту в матеріалах справи відсутні.
Тому суд погоджується з твердженням представника відповідача про неправомірність нарахування заборгованості за відсотками поза межами строку кредитування (30 днів).
Тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками підлягає задоволенню частково, а саме за період з 15.09.2020 по 15.10.2020 на суму 2850 грн.
Що стосується твердження представника відповідача про неправомірність стягнення комісії за надання кредиту, то суд спростовує такі посилання та зазначає, що позивач не просить стягнути з відповідача комісію за надання кредиту. Більш того, така складова не обумовлена сторонами під час укладання Договору №2929113
Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 зверталася до ТОВ «Авентус Україна" або до ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" про зміну умов кредитування, зміну порядку нарахування відсотків.
Щодо пояснень представника відповідача, що відповідач не укладала кредитного договору, суд виходить з того, що матеріалами справи підтверджується підписання кредитного договору за допомогою ідентифікатора та отримання суми кредиту на картку відповідача. Відповідач не ініціювала перед приватбанком питання повернення коштів як помилково отриманих.
Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1274,38 грн. (0,47% *2662,40 грн)
Відповідно до ч.3, 4 ст. 137 ЦПК для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №362/3912/18 від 02.07.2020 зазначено, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат (додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 201/14495/16-ц від 30.09.2020).
Позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. (договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025, Акт №1094 від 12.01.2026, Детальний опис наданих послуг).
Проте суд не може погодитись із наведеним розрахунком в повному обсязі, враховуючи, заперечення відповідача та співмірність складності справи та виконаних адвокатом робіт, враховуючи те, що надані Адвокатським об`єднанням «Апологет» послуги з надання усної консультації з вивченням документів не стосуються розгляду справи в суді. Також суд вважає час у 3,30 год., витрачений Адвокатським об`єднанням «Апологет» на складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду таким, що не відповідає складності справи.
На підставі викладеного суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги у розмірі в розмірі 5000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.89,259,263-265 ЦПК України, суд
вирішив
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором №2929113 від 15.09.2020, яка станом на 12.01.2026 складає 7850,00 грн. (сім тисяч вісімсот п`ятдесят гривень нуль копійок), з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5000 грн.; заборгованість за процентами – 2850 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1274 грн. 38 коп. (одна тисяча двісті сімдесят чотири гривні тридцять вісім копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень).
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 02.06.2026.
Суддя В. В. Кокорєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua