Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №142/210/26 — Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/210/26

Номер провадження 2/142/348/26

РІШЕННЯ

іменем України

01 червня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

19 березня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на її користь в розмірі 1/4 всіх видів доходів відповідача на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею двадцяти трьох річного віку при денній формі її навчання, та стягнути з відповідача на її користь кошти в сумі 3000 гривень за надання правничої допомоги при поданні даної заяви згідно квитанції адвоката.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в шлюбі з ОСОБА_2 (в 2013 році шлюб розірвано) в них народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 11 березня 2008 року Студенянською сільською радою, Піщанського району, Вінницької області. 28 травня 2015 року вона зареєструвала другий шлюб, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 видане 28 травня 2015 року відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Піщанського районного управління юстиції у Вінницькій області і стала іменуватись на прізвищі « ОСОБА_4 ». Згідно рішення Піщанського районного суду від 16 серпня 2013 року ОСОБА_2 сплачував аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_5 до її повноліття. З 1 вересня 2025 року дочка ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. М. Коцюбинського, на державній формі навчання, термін навчання до 30 червня 2029 року, довідка № 0844 від 12 вересня 2025 року. Так, як дочка навчається на денній формі навчання, її необхідні належні умови проживання не в домашніх умовах, проживання по місцю навчання, забезпечення всім необхідним для існування та навчання. В дочки є захворювання, в зв`язку з чим її необхідне постійне лікування, довідка (КНП «ЦПМСД» Піщанської селищної ради) за № 45-09 від 16.03.2026 року. Позивач, при наявності загального захворювання, є інвалідом довічно, пенсійне посвідчення серії НОМЕР_4 . Дочка проживає з нею і перебуває повністю на її утриманні. Батько після повноліття дочки матеріальної допомоги на її утримання не надає. Він фізично здорова особа, має стабільний заробіток.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 березня 2026 року, зазначену справу було передано на розгляд судді Нестеруку В.В.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 19 березня 2026 року було направлено запит до Піщанської селищної ради Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2

02 квітня 2026 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь на запит суду за вих. № 746 від 30 березня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 .

З метою визначення зареєстрованого місця проживання відповідача, у відповідності до ч. 8 ст. 187 ЦПК України, судом було здійснено запит до єдиного державного демографічного реєстру, та отримано відповідь № 2555368 від 02.04.2026 р., відповідно якої зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є АДРЕСА_2 .

Відповідно до ухвали суду від 03 квітня 2026 року в даній цивільній справі було відкрито провадження, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Гордаш Н.М. в судове засідання 01 червня 2026 року не з`явились, проте в матеріалах справи наявна заява представника про розгляд справи у відсутність позивача та її представника, та підтримання позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 01 червня 2026 року не з`явився, попередньо 29 травня 2026 року подавши заяву про розгляд справи у його відсутності та визнання позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.1. ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності сторін та ухвалення судового рішення, відповідно до вимог ст. 206 ЦПК України, немає.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, враховуючи визнання позовних вимог відповідачем, беручи до уваги, що таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Під час судового розгляду на підставі наданих доказів судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 являється батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим виконкомом Студенянської сільської ради Піщанського району Вінницької області 11 березня 2008 р. (а.с.7).

Відповідно до копії довідки Піщанської селищної ради Вінницької області № 1114 від 15 вересня 2025 року, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , до складу її сім`ї входять мати ОСОБА_1 , вітчим ОСОБА_6 та брат ОСОБА_7 (а.с.12)

Відповідно копії рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 16 серпня 2013 року в цивільній справі 142/1361/13-ц шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 14 жовтня 2006 року виконавчим комітетом Студенянської сільської ради Піщанського району Вінницької області по актовому запису № 7, розірвано, після розірвання шлюбу позивачу – ОСОБА_9 , залишено прізвище “ ОСОБА_10 ”, неповнолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишено на вихованні матері, ОСОБА_9 , та стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_4 , працюючого молодшим інспектором – кінологом відділу охорони Піщанської ВК УДПтС України у Вінницькій області (№ 59), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , аліменти на утримання дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі заробітної плати відповідача, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30 липня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Також судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 , після реєстрації 28 травня 2015 року шлюбу з ОСОБА_6 змінила прізвище із ОСОБА_10 на ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 9)

Таким чином, під час судового розгляду встановлено та не заперечувалося сторонами, що відповідач по справі ОСОБА_2 та його повнолітня дочка ОСОБА_3 проживають окремо.

Відповідно до довідки № 0844 від 12 вересня 2025 року, виданої деканом факультету іноземних мов Вінницького державного педагогічного університету імені М.Коцюбинського, ОСОБА_3 навчається на І курсі факультету іноземних мов Вінницького державного педагогічного університету імені М.Коцюбинського, спеціальність А4.021 Середня освіта (Мова та зарубіжна література (англійська) за ступенев вищої освіти бакалавра (денна форма навчання) за рахунок держбюджету, рік вступу - 2025, термін навчання по 30 червня 2029 року (а.с.13)

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати, шляхом сплати аліментів (стаття 198 СК України).

За правилами частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Разом з тим, Сімейним кодексом України встановлено принцип рівності прав та обов`язків обох батьків щодо участі у матеріальних витратах, незалежно від того, з ким із них проживає дитина, про що зазначено також в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 208/3075/16.

За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Отже, обов`язковою умовою надання батьками утримання повнолітнім дочці чи сину є можливість надання ними матеріальної допомоги.

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Під час розгляду справи встановлено, що дочка сторін по справі, яка є повнолітньою, навчається у вищому навчальному закладі на денній формі навчання, що створює перешкоди для її працевлаштування, у зв`язку з чим остання потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням.

Враховуючи, що під час судового розгляду не встановлено обставин, які б вказували на неможливість відповідача сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дитини, зокрема не надано доказів незадовільного стану здоров`я відповідача, що б перешкоджало його працевлаштуванню, наявності у нього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, наявності інших обставин, що мають істотне значення, а також беручи до уваги визнання відповідачем позовних вимог, суд приходить до висновку, що відповідач має можливість та повинен надавати матеріальну допомогу на утримання своєї повнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, самостійних доходів не має, і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Таким чином, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства та оцінюючи докази в їх сукупності, враховуючи майновий стан відповідача, який є працездатним як за віком, так і за станом здоров`я, оскільки зворотнього під час судового розгляду не доведено, а отже, може надавати допомогу повнолітній дитині, яка навчається, беручи до уваги підтверджену можливість відповідача, який проживає окремо, надавати таку матеріальну допомогу, суд погоджується із визначеним позивачем способом стягнення аліментів в частці від заробітку відповідача, та приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути аліменти на утримання дочки в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно до досягнення нею 23 років за умови продовження навчання, оскільки аліменти в даному розмірі суд вважає необхідними та достатніми для забезпечення потреб повнолітньої дитини з боку батька та співмірним з майновим станом відповідача, а їхня сплата не поставить його у скрутне матеріальне становище.

При вирішенні питання про судові витрати суд бере до уваги норми ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, яка визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Виходячи з того, що відповідно до ст.4, 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів, а тому у порядку ст.141 ЦПК України, а також враховуючи, ціну позову, яка у позовах про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців, суд вбачає підстави для стягнення із відповідача у дохід держави судового збору у сумі 1331 гривень 20 копійок, яка підлягала сплаті на день звернення до суду із вказаним позовом.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь витрати понесенні нею за надання юридичної допомоги в сумі 3000 гривень, на підтвердження чого надає копію договору №1 про надання правової (юридичної) допомоги від 18 березня 2026 року та квитанцію № 1 від 18 березня 2026 року року про отримання адвокатом Гордаш Н.М. від ОСОБА_1 гонорару за надання юридичної допомоги в розмірі 3000 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Згідно правового висновку, який було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18, відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та\або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та\або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про дійсну домовленість сторін про адвокатський гонорар та його розмір, містили розрахунок витрат за виконаний адвокатом обсяг робіт, зокрема не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, чи акту виконаних робіт (наданих послуг) що є підставою для відмови у стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 12,76-80, 133, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України,ст.ст.180, 181, 182, 183, 198-201 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Прийняти визнання позовних вимог відповідачем.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована в АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовною заявою - 19 березня 2026 року і до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років за умови продовження навчання.

Рішення в частині стягнення аліментів, відповідно до ст. 430 ЦПК України, допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у сумі 1331 гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована в АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя: