Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №131/1199/25 — Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/1199/25

Провадження № 3/131/705/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" травня 2026 р. м. Іллінці

Суддя Іллінецького районного суду Вінниць кої області Марчук В.І., за участю серкретаря судових засідань Яременко Г.О., та представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Ювченка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №3 в м.Іллінці Вінницької області в режимі відеоконференції матеріали, які надійшли від Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживаючого по АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №400813, складеного 24 липня 2025 року інспектором ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції Задорожним В.А., 24 липня 2025 року о 01 год. 50 хв. по вул. Центральна в с.Тягун Вінницького району Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом УАЗ 31514, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, а саме 1,77 проміле, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст.130 КУпАП, - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. 30.09.2025 року на підставі Указу Перзидента України від 15.04.2025 року №236/2025 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» останній призваний у Збройні Сили України по мобілізації.

Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Ювченко А.В., звернувся до суду з письмовим клопотанням про закриття провадження у справі.

Зокрема, представник вважає, що матеріали адміністративного правопорушення складені з порушенням законодавства, з грубим порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Так, ОСОБА_1 заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та вважає, що протокол складено неправомірно, Правил дорожнього руху не порушував та у стані алкогольного сп`яніння не перебував. В обґрунтування ОСОБА_1 вказує на те, що 24.07.2025, приблизно о 01:30 год., у зв`язку із необхідністю поверненням з робочої поїздки до місця мешкання, пересувався на робочому авто марки «УАЗ» по вул. Центральній в с. Тягун Вінницької області. В цей час його наздогнав службовий поліцейський автомобіль, з якого вийшло двоє працівників поліції, які не представляючись почали просити пред`явити водійське посвідчення, розпитувати напрямок руху ОСОБА_1 . В ході подальшого спілкування, один із працівників поліції почав стверджувати про наявність «стороннього запаху алкоголю» та став запитувати у ОСОБА_1 чи не вживав той алкоголю. ОСОБА_1 категорично заперечив вживання алкогольних напоїв. На пропозицію працівників поліції пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою «Драгеру» ОСОБА_1 відмовився, однак без жодних вагань одразу погодився пройти такий медичний огляд в закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога. У відповідь на згоду ОСОБА_1 пройти огляд у лікарні, працівники поліції запропонували йому присісти до службового авто. Прослідувавши до найближчої лікарні, працівники поліції запросили ОСОБА_1 вийти зі службового авто та зайти в середину лікарні для проходження огляду. ОСОБА_1 неухильно виконував усі вимоги працівників поліції щодо проходження огляду. Зайшовши до приміщення лікарні, працівники поліції покликали чергового лікаря-нарколога, однак замість лікаря-нарколога вийшла невідома жінка, яка повідомила, що лікар-нарколог у відпустці та проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння неможливий. Почувши це, працівники поліції почали запитувати у ОСОБА_1 чи принципово йому проходити огляд саме у лікарні, почали переконувати ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою «Драгеру», який мали при собі працівники поліції. Однак ОСОБА_1 чітко та систематично висловлював свою позицію та бажання пройти огляд саме у закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога. Почувши чергову відповідь ОСОБА_1 щодо проходження огляду у лікаря, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 проїхати до іншого закладу охорони здоров`я у іншому населеному пункті, на що ОСОБА_1 одразу погодився та з розумінням поставився до ситуації яка склалася, прослідкувавши до службового поліцейського авто у супроводі поліцейських.

Перебуваючи в салоні авто, працівники поліції не поспішали везти ОСОБА_1 до іншої лікарні, почали прямо вмовляти ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою «Драгеру», який був у поліцейських при собі, неодноразово пропонували ОСОБА_1 відмовитись взагалі від проходження огляду. Однак, ОСОБА_1 неодноразово стверджував, що він має бажання проходити медичний огляд виключно в закладі охорони здоров`я у лікаря за допомогою тих пристроїв, які має лікар, у відповідності до діючого законодавства. Почувши чергову по рахунку вимогу ОСОБА_1 пройти огляд у лікаря, працівники поліції продовжили його вмовляти пройти огляд за допомогою Драгеру, який вони мали при собі. При цьому поліцейські постійно задавали ОСОБА_1 одне й те саме питання: «Чи так принципово ОСОБА_1 проходити огляд саме у лікаря та чому він не хоче проходити огляд на місці за допомогою Драгера, який поліцейські мають при собі?». На ці питання ОСОБА_1 постійно відповідав, що це його бажання згідно з законом та що він не довіряє показникам Драгеру працівників поліції. Після неодноразових спроб вмовити ОСОБА_1 пройти огляд на місці, а не в лікарні, працівники поліції почали звинувачувати ОСОБА_1 у принциповості та, що нібито ОСОБА_1 в такий спосіб ускладнює усім життя. Пізніше, перебуваючи у службовому авто, працівники поліції виключили відео та почали казати ОСОБА_1 , що вони його до іншої лікарні не повезуть та що в нього немає іншого виходу окрім як продути Драгер (той який був у поліцейських при собі) на місці. Перервавши відео фіксацію, працівники поліції ошукали ОСОБА_1 , повідомивши йому про те, що згідно із законом – якщо лікаря немає у лікарні, водій зобов`язаний продути Драгер, який мають при собі працівники поліції. Такі твердження поліцейських викликали сумніви у ОСОБА_1 , однак розуміючи, що вони його триматимуть до тих пір поки він не продує їх Драгер, ОСОБА_1 погодився на це та продув Драгер саме той, який був у поліцейських. Показник драгера за результатами огляду показав 1,77 проміле, однак ОСОБА_1 з таким результатом був не згодний. Після проведення такого шахрайського огляду, працівники поліції видрукували чек Драгера з показником, показали його ОСОБА_1 , однак коли дійшло діло до ознайомлення з результатами огляду та питання щодо згоди/незгоди з результатами, один із працівників поліції почав казати що торопитись із цим непотрібно. У подальшому працівники поліції так і не з`ясували у ОСОБА_1 чи згоден він з результатами такого огляду, не зачитали взагалі ніяких прав ОСОБА_1 , а лише переконували, що такий огляд є правильним, час від часу при цьому вимикаючи бодікамеру. Розуміючи, що поліцейськими здійснюється грубе порушення порядку проведення огляду, ОСОБА_1 почав казати, що він з таким оглядом не погоджується та все ж таки бажає пройти огляд у лікаря-нарколога, на що поліцейські повідомили, що іншого огляду не буде та сказали, що ОСОБА_1 може бути вільним. Почувши це, ОСОБА_1 побачив, що працівник поліції, який здійснював відео фіксацію, знову вимкнув боді-камеру. Запитавши у поліцейських щодо подальших дій, вони повідомили, що вони самі складуть усі документи без ОСОБА_1 , і що він їм вже не потрібен і він може йти куди завгодно. Наступного дня, тобто 25.07.2025 близько 17:20 год., ОСОБА_1 , розуміючи, що працівники поліції ймовірно склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, направився до відділення поліції в смт. Іллініці, для того, щоб дізнатись про дату та час розгляду справи у суді, на що черговий йому повідомив, що він нічого не знає.

Коли ОСОБА_1 вийшов з з відділення поліції, до нього підійшли двоє раніше не знайомих йому поліцейських, які почали казати, що вони ЩОЙНО склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, і що ОСОБА_1 має розписатися. Почувши це, не розуміючи взагалі що відбувається, ОСОБА_1 відповів, що справа відносно нього розглядалась вночі 24.07.2025 (півтори доби тому) іншими працівниками поліції, які повідомили, що за результатом розгляду справи вони вже склали протокол. Тому, розуміючи, що два протоколи по одному факту складати законом заборонено, ОСОБА_1 відмовився спілкуватись із раніше невідомими йому працівниками поліції. У підсумку працівники поліції не реалізували права ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в найближчій лікарні, як то передбачено Інструкцією, шахрайським шляхом вимусили продути Драгер, який вони мали при собі, не ознайомили його з показниками Драгера (з результатами огляду), не з`ясували взагалі у ОСОБА_1 чи згодний він з результатами такого «НЕЗАКОННОГО» огляду, відмовили ОСОБА_1 (ПОВТОРНО) у проходженні огляду у лікаря-нарколога, не надали ОСОБА_1 копію акту огляду на виявлення акту огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння (навіть не складати такий акт у присутності ОСОБА_1 ), не склали навіть направлення на проходження огляду у лікаря-нарколога, не склали протокол про адміністративне правопорушення у присутності ОСОБА_1 , не ознайомили ОСОБА_1 зі складеним протоколом, ввели в оману ОСОБА_1 щодо порядку проведення медичного огляду, не ознайомили ОСОБА_1 з його правами, не роз`яснили право на участь захисника. Наступного дня, зрозумівши, що порушили усі норми чинного законодавства щодо складення відносно ОСОБА_1 адмінматеріалів, вирішили за допомогою інших працівників поліції підійти до ОСОБА_1 на вулиці та вручити йому копію складеного півтори доби тому адміністративного протоколу.

Крім того, захисник зазначає, що поліцейський, приймаючи рішення про складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, встановив доведеним те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, яке проявилось у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння у час, місці та за обставин, викладених у протоколі. Між тим, такий висновок інспектором зроблений на підставі неповно досліджених доказів та внаслідок їх неналежної оцінки і погодитись з цим висновком не можливо.

Зазначає, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у поліцейського виникають після встановлення факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак алкогольного сп`яніння, висунення поліцейським пропозиції про проходження огляду на стан сп`яніння та відмови особи від проходження такого огляду, яка повинна бути висловлена у формі, яка не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності. Лише після висловлення такої відмови адміністративне правопорушення вважається вчиненим і породжує у поліцейського обов`язок скласти протокол про адміністративне правопорушення.

При вирішенні питання про винуватість ОСОБА_1 у інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, необхідно врахувати вимоги закону, фактичних обставин правопорушення із належною повнотою, зібраними у справі доказами та їх належної оцінки.

Складенню протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 не передувала законна зупинка транспортного засобу під керуванням останнього. Законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не було. Зі сторони ОСОБА_1 не було допущеного жодного порушення ПДР, яке б могло бути підставою для зупинки транспортного засобу. Згідно відеозапису з боді-камери інспектора/інспекторів, неможливо встановити порушення будь-яких правил дорожнього руху зі сторони ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять жодної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за будь-яке адміністративне правопорушення, яке б можна було пов`язувати із підставою зупинки транспортного засобу під його керуванням. До матеріалів справи (до протоколу) не долучено протоколу / постанови щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого положеннями КУпАП у сфері порушення правил дорожнього руху України. В протоколі та в додатках відсутні зазначені відомості. Отже, з матеріалів справи вбачається, що належних та допустимих доказів, на підставі яких можливо достовірно встановити порушення ОСОБА_1 ПДР України не надано.

Вказує, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази (фото, відеозйомка, пояснення свідків), які б свідчили про те, що ОСОБА_1 24.07.2025 об 01:50 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння саме керував транспортним засобом, всупереч вимогам ст. 251 КУпАП. В протоколі та в додатках відсутні зазначені відомості. Записом із відео реєстратора, нагрудних камер не зафіксовано порушення правил дорожнього руху та факт руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 у вказану дату та час (24.07.2025 о 01:50 год). На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського відображено як 24.07.2025, о 01:50 год. поліцейські спілкувались із ОСОБА_1 , витребовуючи документи у останнього. При цьому ОСОБА_1 стояв на вулиці поряд із працівниками поліції, не перебував за кермом будь-якого транспортного засобу. Факт керування транспортним засобом з боку ОСОБА_1 не зафіксований на відео у час зазначений у протоколі. Будь-які інші докази на підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 у дату та час, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, у матеріалах також відсутні. Будь-які свідки, або інші докази керування транспортним засобом ОСОБА_1 у час та у місці зазначеному у протоколі, відсутні. Твердження працівників поліції про те, що ОСОБА_1 о 01:50 год. керував транспортним засобом є необґрунтованими, надуманими та не підтверджуються матеріалами провадження. В матеріалах справи відсутній відеозапис з бодікамер працівників поліції з відеореєстратора службового автомобіля, який би підтверджував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у час зазначений у протоколі. За відсутності доказів керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом при обставинах, вказаних у протоколі, така особа у розумінні диспозиції ст. 130 КУпАП не є суб`єктом вчинення даного адміністративного правопорушення за ознакою керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, так як відсутні докази керування нею транспортним засобом у час та у місці згідно складеного протоколу.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того факту, що до моменту пред`явлення ОСОБА_1 вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння він керував транспортним засобом, зокрема такі відомості відсутні в доданому до протоколу відеозаписі з нагрудного відеореєстратора поліцейського.

Більш того, в протоколі про адміністративне правопорушення навіть не відображено яким саме транспортним засобом керував ОСОБА_1 в момент вчинення ним адміністративного правопорушення. Таким чином, через неповноту вчинення органом поліції процесуальних дій суд позбавлений можливості перевірити обставини викладені в протоколі, а також твердження особи, що притягується до адміністративної відповідальності, і встановити істину у справі. Вищевикладене свідчить про те, що поліцейськими не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому, звернено особливу увагу на те, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд має здійснювати розгляд справи в межах зібраних матеріалів адміністративного провадження. Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Поряд з цим представник вказує на відсутність ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 . Так, у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не відображено жодної ознаки алкогольного сп`яніння, виявлення якої б стало підставою для проведення медичного огляду. Перед тим як запропонувати ОСОБА_1 пройти медичний огляд, працівники поліції стверджували про наявність такої ознаки як «сторонній запах алкоголю», яка не передбачена жодним нормативно-правовим документом. В акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (без дати та місця складання та який не складався у присутності ОСОБА_1 і під час розгляду справи), відображено про виявлення у ОСОБА_1 таких ознак алкогольного сп`яніння як: «запах алкоголю з порожнини рота», «почервоніння шкіри обличчя», «нестійка хода»

Кожну із зазначених ознак працівник поліції зобов`язаний був встановити та провести відповідну перевірку, в ході якої виявити зазначені ним ознаки. За результатами перевірки та виявлення таких ознак, поліцейський повинен був роз`яснити про їх наявність правопорушнику на момент розгляду справи. Натомість поліцейський, який складав протокол взагалі не встановлював ознак будьякого сп`яніння у ОСОБА_1 . Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння відносно ОСОБА_1 , в порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, взагалі не складався ні перед проведенням огляду, ні після нього, ні після складення протоколу.

Процедурі проведення огляду на стан сп`яніння має передувати виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння, перелік яких визначений у п.3 Інструкції. Тобто, підставою для проведення огляду на стан сп`яніння має бути реальне виявлення однієї чи декілька ознак із перелічених у п.3. Інструкції, а саме встановлення цих ознак у водія та їх фіксація у передбаченому законом порядку. Натомість, матеріали справи не містять виявлення та фіксації ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 . Ніхто з поліцейський і не намагався встановити та зафіксувати такі ознаки, і з відеозапису з бодікамер поліцейських таких ознак не вбачається, і поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейським, не свідчить про наявність таких ознак, а навпаки поведінка урівноважена, відповідає обстановці, хода ОСОБА_1 є стійкою, поведінка врівноважена, адекватна. Жодних ознак порушення координації рухів та/або порушення мови у ОСОБА_1 з відеозаписів не вбачається.

Таким чином, матеріали справи не доводять, що ОСОБА_1 24.07.2025 о 01:50 год., керував транспортним засобом та мав ознаки алкогольного сп`яніння, а відповідно не було підстав для проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння, а за відсутності у нього ознак сп`яніння подальше проведення огляду на стан сп`яніння вже є незаконним.

Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів, був проведений з порушеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Працівниками поліції під час складання адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП не дотримано встановленої законом процедури проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння та порушено вимоги Порядку № 1103, Інструкції № 1452/735, ч. 3 ст. 266 КУпАП. Скориставшись юридичною необізнаністю ОСОБА_1 , працівники поліції ввели його в оману щодо порядку проведення медичного огляду.

ОСОБА_1 бажав пройти огляд на стан сп`яніння закладі охорони здоров`я, але його право було проігноровано.

Згідно п.7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення – тобто ОСОБА_1 мав дві підстави для того, щоб його огляд провів лікар в найближчому закладі охорони здоров`я (відмова від проходження огляду на місц, не погодження з результатами Драгеру).

В порушення п.5 Розділу ІІ Інструкції, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський не поінформував ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу. Більш того, поліцейським не було вручено ОСОБА_1 копію складеного акту огляду, у чому вбачається порушення п.10 Розділу ІІ Інструкції, відповідно до якого - акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Акт взагалі не складався під час розгляду справи.

Крім того, у протоколі не зазначено підстав незалучення свідків під час проведення поліцейськими огляду особи на стан алкогольного сп`яніння. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що під час складення протоколу велась безперервна відеофіксація. Однак у протоколі відсутні будь-які відомості, пояснення, або інформація щодо підстави незалучення свідків. Також у протоколі відсутні відомості щодо долучення до протоколу відеозапису з тих самих боді-камер, на які здійснювалась відеофіксація.

В протоколі не відображено ні технічні засоби фото-відеофіксації, які застосовувались під час розгляду справи, не відображено цифрового носія інформації, на якому така відеофіксація долучена до протоколу, адже є підстави вважати, що поліцейські не долучили до протоколу первинні носії відео. Водночас про долучення до матеріалів відеозапису із зазначенням ідентифікаційних даних цифрових носіїв, інформація у протоколі відсутня. Така бездіяльність працівників поліції не узгоджується із п.6 Розділу ІІ Інструкції, відповідно до якого - огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Присутність свідків в даному випадку була обов`язковою, оскільки працівниками поліції під час проведення огляду ОСОБА_1 не проводився безперервний відеозапис.

Наданий суду відеозапис не є допустимим доказом. Поліцейськими використовувалися невстановлені технічні засоби відеофіксації. Засоби фіксації, як і цифрові носії жодним чином у протоколі не ідентифіковані, що вказує на недопустимість доказу. Відеозапис не є безперервним. В графі «До протоколу додаються» не відображено про долучення до протоколу будьякого відеозапису, не відображено ні технічні засоби за допомогою яких здійснювалась відеофіксація, ні цифровий носій, на якому такі відеозаписи були долучені до протоколу та взагалі з приводу того, що до протоколу долучаються відеозаписи, будь-яких відомостей не зазначено. Тобто зі змісту складеного протоколу вбачається, що відеозапис працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення не долучений.

Відеозаписи не є належними доказами у відповідності до висновку Верховного Суд (постанова від 24.01.2019 в справі №428/2769/17), відповідно до статті 251 КУпАП, ст. 99 КАС України.

Відеозйомка надана до суду не безперервна, фрагментальна, здійснювалась на невстановлені прилади відео фіксації, збережена невстановлений цифровий носій. Звернуто увагу на те, що долучений працівниками поліції відеозапис порізаний, має перерви у 5-10 хвилин, і як раз у ті моменти, в які вирішувались питання щодо порядку проведення медичного огляду ОСОБА_1 , процедури розгляду справи, складення протоколу. Остання перерва в відео взагалі тривалістю у півтори доби.

Окрім того, долучені до матеріалів справи поліцейськими відеозаписи вважає належними доказами у відповідності до висновку Верховного Суд (постанова від 24.01.2019 в справі №428/2769/17), відповідно до статті 251 КУпАП. Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Надані співробітниками поліції матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора. Таким чином, відеозаписи, які містяться в матеріалах справи, є недопустимим доказом, оскільки отримані з порушенням законодавства.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення. Протоколи про адміністративні правопорушення є попереднім правовим висновком працівників поліції та доказової бази не створюють, при цьому не можуть бути визнані належними доказами у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в них, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду. Тобто протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, яким уповноважений орган лише засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі.

Зважаючи на викладене та враховуючи позицію ЄСПЛ щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації», про те, що протокол не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення, обґрунтовуючи рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, недопустимо посилатись як на докази, лише на протокол про адміністративне правопорушення.

Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Інспектором не було вчинено жодних дій щодо надання ОСОБА_1 можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. Як вбачається із дослідженого відеозапису з місця події, працівником поліції, який здійснював розгляд справи не було ВЗАГАЛІ роз`яснено ОСОБА_1 , який явно не розумів в який спосіб він має право діяти згідно чинного законодавства та не розумів суті справи, право на юридичну допомогу адвоката, іншого фахівця у галузі права, якою ОСОБА_1 мав бажання скористатися. Така бездіяльність працівників поліції порушила конституційні права на захист та, як наслідок, порушує порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі.

При складенні адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 порушено права особи яка притягається до відповідальності. Жодне із перелічених прав визначених ст.268 КУпАП, як і ст.63 Конституції України ОСОБА_1 ні перед початком розгляду справи за ч.1 ст.130 КУпАП, ні під час її розгляду, роз`ясннені не були. Тобто особа, яка притягається до адміністративної відповідальності на момент її опитування інспектором та наказу щодо необхідності проходження медичного оляду за допомогою Драгеру, не мала жодного розуміння щодо наяності у неї відповідних прав та не розуміла. В порушення вимог чинного законодавства, працівниками патрульної поліції не роз`яснено ОСОБА_1 прав та наслідків, які настануть у разі проходження огляду чи відмови проходити огляд на стан сп`яніння. Таким чином, ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати права, передбачені ст.268 КУпАП, які працівниками поліції перед початком розгляду справи, не були оголошені та роз`яснені. Поліцейський не роз`яснив ОСОБА_1 процедуру проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння, не роз`яснив наслідки проходження огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів, не роз`яснив про можливість проходження альтернативного огляду у закладі охорони здоров`я (та, що така альтернатива має бути забезпечена працівниками поліції), не роз`яснив наслідки відмови від проходження огляду. ОСОБА_1 як громадянин, не маючи вищої юридичної освіти та знань у галузі правознавства, був обмежених у своїх діях та реалізації своїх прав, керувався лише вказівками поліцейського. Вказане підтверджується відеозаписом долученим до матеріалів адміністративного провадження.

У зв`язку із наведеним просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В ході розгляду справи представник, адвокат Ювченко А.В. підтримав подане ним клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, просив його задовольнити.

Інспектор ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції Задорожний В.А. пояснив суду, що 27 липня 2025 року під час дії комендантської години ОСОБА_1 був зупинений під час керування ним транспортним засобом. Під час спілкування у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає дійсності), йому було запропоновано пройти огляд для встановлення стану алкогольного сп`яніння. На місці зупинки транспортного засобу пройти огляд ОСОБА_1 відмовився, погодившись пройти огляд у відповідному закладі охорони здоров`я. Однак, в зв`язку із неможливістю провести огляд у медичному закладі згодом останній погодився пройти огляд з використанням спеціальних технічних засобів. Вказав, що за результатами проведеного оляду, який був позитивний, і складено протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 було відсторонено від права керування транспортним засобом та передано керування іншій особі.

Він не пам`ятає, чи погоджувався ОСОБА_1 з результатами пройденого огляду.

Крім того, вказав, що направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення до суду, зокрема відеозаписів, здійснював не він, а відповідальний працівник ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області. Він не може пояснити відсутність безперервного запису з бодікамер, оскільки відеозапис ним проводився безперервно.

Наявність «чистого протоколу» пояснив низькою якість друку термопринтеру. Протокол спочатку не був «чистий», з ним і ознайомлювали ОСОБА_1 . Протокол із кращою якістю друку він намагався вручити на наступний день ОСОБА_1 , однак останній від його отримання відмовився.

Заслухавши пояснення представника особи, яка притягається до адміністративно відповідальності, та інспектора поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

У відповідності до ст. ст. 245, 246, 252, 256 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судового провадження і відправлення правосуддя, коли висновки судді не можуть базуватися на припущеннях, а всі сумніви винуватості трактуються на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність, для достовірних і безспірних висновків про скоєне на принципах забезпечення доказів провини за ст. 129 Конституції України, визнання провини згідно зі ст.252 КУпАП не можуть мати наперед встановлену силу.

Частина друга ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.

Враховуючи викладене, в справах про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню положення ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 2 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. При цьому стаття 17 зазначеного Закону визначає, що національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого. У своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує на тому, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд враховує, що стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №400813 від 24.07.2025 року вбачається, що 24 липня 2025 року о 01 год. 50 хв. по вул. Центральна в с.Тягун Вінницького району Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом УАЗ 31514, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, а саме 1,77 проміле, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Огляд проводився проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП до матеріалів справи долучено:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №400813 від 24.07.2025 року;

- рапорт інспектора СРПП ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції Задорожного В.А. від 24.07.2025 року, згідно якого останній повідомив керівництво ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про те, що під час добового чергування 24.07.2025 року в складі Циклон-51 спільно із поліцейським СРПП старшим сержантом поліції Сташком Д. в с.Тягун по вул.Центральна близько 01 год. 50 хв. не в автоматичному режимі було виявлено порушення комендантської години, а саме гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом УАЗ 31514, д.н.з. НОМЕР_1 , та був зупинений згідно ч.7 ст.35 Заону України «Про Національну поліцію України» для проведення профілактичної бесіди. Під час спілкування із водієм ОСОБА_1 було виявлено явні ознаки алкогольногосп`яніння, саме різкий запах алкоголюз ротової порожнини, пчервоніння обличчя та нестійка хода, тому останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у становленому законодавством порядку, після чого останній погодився. При огляді на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу «Alcotest 6810 ARBL-0826» результат виявився позитивний (1.77 проміле), після чого відносно громадянина ОСОБА_1 було складено адміністративні матеріали за ч.1 ст.130 КУпАП. В подальшому булозачитаноправа особі,яка притягається до адміністративно відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, ст.63 Конституції України. Копію протоколу водій отримав на місці складення. Від керування транспортним засобом водія відсторонено. Дана подія фісувалася на нагрудну бодіамеру.

- рапорт інспектора СРПП ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції Задорожного В.А. від 27.06.2025 року, згідно якого останній повідомив керівництво ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про те, що оскільки протокол про адміністративне правопорушення був поганої якості, йому та поліцейському СРПП старшим сержанту поліції ОСОБА_2 було наголошено, що потрібно повторно винести протокол про адміністративне правопорушення за ч.1ст.130 КУпАП, серії ЕПР1 400813 відносно гр. ОСОБА_1 та ознайомити останнього повторно, так як він поставив особистий підпис та отримав копію протоколу,при цьому пояснити, що якість друку адмінпротоколу є неналежною і це може позбавити суд всебічно та об`єктивно прийняти рішення. Проте ОСОБА_1 відмовився повторно ставити особистий підпис та отримувати копію. Дана подія фісувалася на нагрудну бодіамеру.

- Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд ОСОБА_1 для встановлення стану сп`яніння в зв`язку із виявленими ознаками сп`яніння (нестійка хода, різкий характерний запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння кіри обличчя) проводився з використанням спеціальних технічних засобів приладу «Драгер» №6826, результат огляду позитивний - 1.77 проміле. З результатами огляду ОСОБА_1 не погодився.

- роздрукований на папері показник спеціального технічного засобу газоаналізатора «ALKOTEST 6810», прилад Drager ARBL-0826, згідно якого результат тесту ОСОБА_1 позитивний «1.77 проміле» (тест №2013 від 24.07.2025 року);

- заяву ОСОБА_3 від 24.07.2025 року, згідно якої він зобов`язався доставити власникові транспортний засіб УАЗ 3909, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1

- довідку начальника ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за вих. №224902-2025 від 28.07.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 , згідно реєстраційних даних бази «ІПНП» протягом року не притягувався за ч.1 ст.130 КУпАП;

- копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;

- DVD-R-диски із відеозаписами 795771 і 800275.

Так, диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналіз об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі зазначеної категорії підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у особи, яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, факт перебування особи в стані сп`яніння або факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Лише при наявності усіх зазначених обставин та доказів, які підтверджують ці обставини, поліцейський може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.

Суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно пункту 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ст.266 КУпАП встановлено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

У відповідності до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі по тексту - Порядок).

Згідно п.п.2-8 даного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`ягніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11листопада 2015року за №1413/27858 (далі - Інструкція).

Згідно п.п.2,6,7 І розділу Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Аналіз норм даного наказу свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов`язковим.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 24 липня 2025 року о 01 годині 43 хвилин ОСОБА_1 , який керував танспортним засобом УАЗ 31514, д.н.нз. НОМЕР_1 , під час колмендантської години, було зупинено в с.Тягун Вінницького району Вінницької області. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується даними відеозапису із портативного відеореєстратора поліцеського №795771.

В ході зупинки інспетором ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Сташком Д.М. вказано на ознаки алкогольного сп`яніння, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп`яніння та стали підставою для проведення огляду, зокрема вказав, що чує від останнього «посторонній запах алкоголю» (на 01:45:39 відео 800275). На запитання інспектора ОСОБА_1 вказав, що не вживав алкоголю та погодився на пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння. Разом з тим, останній відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу, приладу Драгер, та погодився на проведення відповідного огляду у закладі охорони здоров`я (на 01:46:40 відео 800275).

В подальшому, працівниками поліції доставлено ОСОБА_1 до КНП «Іллінецька міська лікарня» Іллінецької міської ради Вінницької області для проведення відповідного огляду. Однак огляд не вдалося провести за відсутності медичного прцівника, уповноваженого на проведення відповідних медичних оглядів (на 02:08 відео 800275).

Працівниками поліції вживалися заходи щодо можливості проведення огляду в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП, в м.Ливовець Вінницького району Вінницької області, однак було встановлено, що огляд в даному населеному пункті не проводиться, тому вирішувалося питання про доставку ОСОБА_1 в інший територіально наближений заклад охорони здоров`я для проведення огляду в м.Гайсин Гайсинського району Вінницької області (на 02:34 відео 800275).

Разом з тим, встановлено, що огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено працівниками поліції 24 липня 2025 року о 02 годині 44 хвилин по вул.Європейська в м.Іллнці Вінницького району Вінницької області з використанням спеціального технічного засобу. Стан сп`яніння зафіксовано газоаналізатором «ALKOTEST 6810», прилад Drager ARBL-0826, показник 1.77 проміле, згідно тесту №2013 від 24.07.2025 року.

ОСОБА_1 не погодився із даним результатом огляду про що свідчить зроблений ним запис в Акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Поряд з цим, судом встановлено, що отримавши незгоду ОСОБА_1 із результатами проведеного огляду, працівниками поліції останній не направлявся для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я при відмові водія ОСОБА_1 від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння на місці зупинення транспортного засобу та при незгоді з його результатами не здійснювалося та до матеріалів справи не додано.

Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я не проводився.

Вищенаведене свідчить про те, що працівниками поліції не дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкції), а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів", затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.

Згідно ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Таким чином, оскільки огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, Інструкції та Порядку, такий огляд вважається недійсним та не може вважатися доказом, на підтвердження перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

На підставі викладеного, приходжу до висновку, що у зв`язку з недійсністю проведеного огляду на стан сп`яніння, то і відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

А тому, встановлені судом обставини не дозволяють поза розумним сумнівом дійти до висновку про факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, враховуючи безумовне заперечення останнім даного факту.

Крім того, із системного аналізу положень КУпАП, Інструкції та Порядку слідує, що огляд водія повинен бути зафіксований або за допомогою належного і допустимого відеозапису, або проведений у присутності двох свідків. При цьому, матеріали відеозапису обов`язково повинні долучатися до протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП закріплено імперативне правило, згідно з яким під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд констатує, що з протоколу серії ЕПР1 № 400813 від 24 липня 2025 року не вбачається, що при здійсненні огляду поліцейськими залучалися свідки.

В той же час, частиною 5 ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Під час дослідження матеріалів справи на дійсність процедури огляду водія на стан алкогольного сп`яніння та її відповідність вимогам закону, судом встановлено, що працівниками поліції не дотримано вимог ст. 266 КУпАП, Порядку та Інструкції, що в силу ч. 5 ст. 266 КУпАП зумовлює недійсність проведеного огляду.

Суд зазначає, що відповідно достатті 31 Закону України від 2 липня 2015 року, № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотриманняправил дорожнього руху.

Відповідно до Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженихнаказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Тобто, запис з портативного відеореєстратора є належним та допустимим доказом у справах про адміністративні правопорушення, а тим паче факту проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння або відмови від нього.

Суд критично оцінює відеозаписи на оптичних дисках, які долучені до матеріалів справи, так як у відеозаписах №№8795771,800275 відсутні фрагменти відеофіксації згоди ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використання спеціальних технічних засобів, згоду з результатами проведеного огляду та проведення огляду ОСОБА_1 в закладі охорони здоров`я, тому у суду є всі підстави для визнання такого доказу недопустимим.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і вст. 62 Конституції України.

Суд звертає увагу на обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, відтак, в даній категорії справ (ст. 130 КУпАП), обов`язок доказування покладено на органи Національної поліції (ст. 255 КУпАП).

Суд не вправі самостійно збирати додаткові докази, витребовувати документи; рішення судом приймаються на підставі даних адміністративного протоколу та доказів, які також можуть подаватись особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або її захисником.

Конституція України у своїх положеннях (ст.ст. 8, 62) гарантує дотримання принципу верховенства права, як однієї із засад існування демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 визначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій у ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а, в силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню в справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Порядок і підстави проведення огляду водіїв чітко регламентований КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року N 1452/735) та Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103(зі змінами) «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», які в даній ситуації поліцейськими були проігноровані та грубо порушені.

Факти встановлені у судовому засіданні щодо скоєння адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП, у сукупності викликають сумніви щодо вчинення самого правопорушення та законності його фіксації.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Суд, керуючись принципом "поза розумним сумнівом" вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить опис даних про обставини вчиненого водієм правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" , який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом по даній справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Враховуючи те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено із порушення вимог закону (з порушенням порядку проведення огляду, без фіксації огляду технічним засобом безперервного відеозапису), суд приходить до висновку, що його вина належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження.

З огляду на викладене, дослідивши докази, наявні у справі, враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Що стосується доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, то суд звертає увагу, що із наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що працівники поліції, рухаючись на службовому автомобілі позаду транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 здійснено його зупинку.

Посилання представника на те, що ОСОБА_1 працівниками поліції не роз`яснені його права, не роз`яснено яка відповідальність настає за скоєння адмніправопорушення, процедуру проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння, не роз`яснив наслідки проходження огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів, не роз`яснив про можливість проходження альтернативного огляду у закладі охорони здоров`я (та, що така альтернатива має бути забезпечена працівниками поліції), не роз`яснив наслідки відмови від проходження огляду, суд оцінює критично, оскільки в даному випадку не роз`яснення прав, не утворює відсутність в діях останнього події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Даними відеозаписів підтверджується, що працівник поліції пропонував підписати протокол, пояснював як продувати Драгер, та й сам ОСОБА_1 розумів яка відповідальність настає, вказуючи на «принциповість» працівників поліції при необхідності проведення його огляду на стан сп`яніння та проведення фіксації портативними відеореєстратирами.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Всебічно, повно та об`єктивно дослідивши докази в справі, беручи до уваги те, що в діях ОСОБА_1 не встановлено складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд дійшов висновку, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

За вказаних обставин, суд констатує недотримання інспектором поліції вимог нормативно-правових актів при складанні і оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, а також збиранні відповідних належних доказів вчинення адміністративного правопорушення, що, в свою чергу, призвело до порушення завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 245 КУпАП, які полягають у своєчасному, всебічному, повному і об`єктивному з`ясуванні обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним, як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

Незаперечуючи важливість та необхідність профілактичної роботи по недопущенню керування транспортними засобами в стані як алкогольного, так і наркотичного сп`яніння, суд вважає за необхідне наголосити, що така робота має проводитись виключно в правовому полі та не допускати зазіхань на права людини.

Так, згідно зі ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Лише за наявності об`єктивних ознак, передбачених нормативно-правовими актами, поліцейський спочатку має дотриматись процедури законного зупинення транспортного засобу, обов`язково запропонувати особі пройти огляд на стан сп`яніння (у випадку виявлення у водія відповідних ознак алкогольного сп`яніння) на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та в закладі охорони здоров`я (у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами) із застосуванням технічних засобів безперервного відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків, (при цьому матеріали відеозапису обов`язково мають бути долучені до протоколу про адміністративне правопорушення), надати особі направлення до медичного закладу, що також має бути оформлено із дотриманням відповідних вимог законодавства та прав особи та забезпечити доставку особи до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Так, згідно п.п. 4,5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВСУкраїни від18 грудня 2018року №1026 (надалі по тексту -Інструкція № 1026) під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

За змістом п.п. 1-2 п. 1 розділу VII Інструкції №1026 під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції; копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам. Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.

Зазначені норми направлені на забезпечення об`єктивного і неупередженого виявлення та фіксування правопорушень, у тому числі і з метою подальшого використання зафіксованої інформації у якості доказів у суді.

Окрім цього, відповідно до п. 2 розділу І Інструкції №1026 застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється, в тому числі, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Аналіз цих норм дає підстави стверджувати те, що за допомогою технічних засобів (відеореєстратора, боді-камери тощо) повинна фіксуватись уся процедура виявлення та фіксації адміністративного правопорушення.

Однак, всупереч вимогам чинного законодавства, інспектор поліції не забезпечив зібрання належних та допустимих доказів на обґрунтування тих обставин, які він вказав у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 400813 від 24.07.2025, зокрема, до матеріалів справи № 131/1199/25 на вимогу суду не долучено належного цифрового носія із відповідним відеозаписом події, яка стала підставою для складання заначеного протоколу про адміністративне правопорушення. Відеозаписи 800275, 795771 не безперервні, із відсутніми фрагментами відеозаписів, що фіксують, зокрема, саме згоду ОСОБА_1 на проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу з використання спеціальних технічних засобів та згоду із результатами проведеного огляду поліцейським з використання спеціальних тезнічних засобів. Будь - яких доказів, що в поліцейських виникли випадки пов`язані з виникненням особистого приватного становища, матеріали справи не містять.

Разом з тим, суд звертає увагу на наявність в матеріалах справи про адміністративне правопорушення двох протоколів про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №400813 від 24.07.2025 року, один з яких не читабельний. Як вказав, інспектор ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Задорожний В.А. «чистим» протокол спочатку не був, а таким став в зв`язку із неякісним друком термопринтера. Читабельний примірник протоколу є тим же протоколом, що складався ним 24.07.2025 року та вручався ОСОБА_1 . Останній не погодився із протоколом та поставив відповідну відмітку у ньому. Від отримання іншого читабельного примірника протоколу ОСОБА_1 відмовився на наступний день. Разом з тим, посилання інспетора поліції на «погану якість друку термопринтера» спростовується якісним друком тексту на звороті «чистого» проколу.

Зазначене свідчить про порушення порядку оформлення матеріалів про адміністративні порушення, в тому числі і процесуального документу - протоколу про адміністративне правопорушення.

За вказаних обставин, приймаючи до уваги порушення працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП та спеціальних нормативно-правових актів, якими інспектор поліції зобов`язаний керуватись під час виконання своїх службових обов`язків (зокрема, окрім інших, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103, Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 р. №1026), з метою недопущення порушень вимог чинного законодавства в майбутньому при складанні та оформленні протоколів про адміністративні правопорушення та направленні їх до суду, суд вважає за необхідне повідомити Головне управління Національної поліції у Вінницькій області та керівництво ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про вказані факти з метою вжиття відповідних заходів реагування та, за наявності для того обгрунтованих законних підстав, притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності в установленому законом порядку.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 130, 247, 251, 266, 268, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Направити копію постанови до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області для відома та вжиття відповідних заходів реагування з метою усунення виявлених порушень, та, за наявності для того обгрунтованих законних підстав, притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності в установленому законом порядку з метою недопущення у майбутньому викладених у даній постанові обставин та фактів.

Довести до відома керівництва Головного управління Національної поліції Вінницькій області про обставини, викладені в цій постанові, та необхідність проведення перевірки і надання правової кваліфікації діям працівника поліції – інспектора СРПП ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції Задорожного Віктора Анатолійовича, який складав протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №400813 від 24.07.2025 року.

Посилити контроль на предмет підвищення якості складання та оформлення матеріалів адміністративних справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП при направленні їх до суду.

Про вжиття здійснених заходів повідомити Іллінецький районний суд Вінницької області протягом одного місяця з дня отримання копії даної постанови.

Направити копію постанови до ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області та зобов`язати керівництво ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області довести зміст цієї постанови до відома інспекторів сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, з метою покращення організації та додержання вимог щодо збирання доказів під час оформлення адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП.

Про вжиття здійснених заходів повідомити Іллінецький районний суд Вінницької області протягом одного місяця з дня отримання копії даної постанови.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складений та оголошений о 15 год. 00 хв. 01 червня 2026 року.

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК