Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №910/1965/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.06.2026Справа № 910/1965/26

Суддя Н.Плотницька, розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8)

доАкціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" (01054, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 33)

простягнення 59 308 грн 14 коп.

Представники сторін:

від позивача:Волчек Н.М.

від відповідача: Кравченко Р.Ю.

встановив:

24.02.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного

акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" з вимогами до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" про стягнення 59 308 грн 14 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України належним чином не виконав зобов`язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу BMW Х5, державний номер НОМЕР_1 , водієм транспортного засобу Benz, державний номер НОМЕР_2 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та який на момент ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 відкрито провадження у справі № 910/1965/26 та прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

17.03.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

20.03.26 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.05.2024 у справі № 362/3014/24 встановлено, що 28.04.2024 о 20 год. 44 хв., ОСОБА_1 в м. Васильків Обухівського району Київської області по вул. Шевченка, 44, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz ML500, номерний знак НОМЕР_2 ,була неуважною та необережною, не стежила за дорожньою обстановкою, під час виїзду з прилеглої території заднім ходом не переконалася, що це буде безпечно іншим учасникам руху, не звернулася за допомогою до інших осіб та здійснила наїзд на припаркований автомобіль BMW Х5 номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок чого водієм ОСОБА_1 було пошкоджено автомобіль BMW Х5 номерний знак НОМЕР_1 в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, чим порушила вимоги пунктів 12.1 13.1 Правил дорожнього руху.

Вищевказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

24.05.2023 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Аркс» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №165495Га3к3, відповідно до якого застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням або розпорядженням транспортним засобом марки BMW Х5, державний номер НОМЕР_1 .

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до п.50 ст. 1 ЗУ «Про страхування» визначено, що страховою виплатою (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до статті 125 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом за матеріалами справи, згідно з рахунками платіжної інструкції №1057624 від 15.05.2024, №1086588 від 24.09.2024, копії яких наявні в матеріалах справи, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу BMW Х5, державний номер НОМЕР_1 , визначена СТО у розмірі 113 756, 46 грн (сто тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят шість гривень 46 коп.).

У зв`язку зі зверненням страхувальника до позивача із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 24.05.2023 №165495Га3к3, копія якої наявна в матеріалах справи, останнім згідно умов договору страхування було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, про що складено відповідні страхові акти № ARX4128214 від 14.05.2024 року та № ARX42428712 від 23.09.2024 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

За змістом вказаних страхових актів вартість матеріального збитку, завданого застрахованому позивачем транспортному засобу BMW Х5, державний номер НОМЕР_1 , склала 113 756, 46 коп., яка становить вартість заподіяних збитків (відновлювального ремонту), яке позивачем було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу на СТО згідно платіжної інструкції № 1057624 від 15.05.2024, № 1086588 від 24.09.2024 року.

Як встановлено судом, відповідно до відомостей з Єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність транспортного засобу Mercedes-Benz ML500, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована в Приватним акціонерним товариством «АСК «ІНГО Україна» відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР214957516. Полісом встановлений ліміт відповідальності Приватного акціонерного товариства «АСК ІНГО Україна» в розмірі 160 000, 00 грн., франшиза - 2 500, 00 грн.

26.06.2024 року Позивач звернувся до Відповідача із Заявою про виплату страхового відшкодування за вих. №8441/18/ЦВ. До заяви було долучено належним чином засвідчені копії документів, що передбачені статтею 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

01.07.2024 року відповідачем було сплачено на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 51 948, 32 грн.

14.11.2024 року позивач звернувся до відповідача із додатковою Заявою про виплату страхового відшкодування за вих. №СУ/012818/13 (сума вимоги: 32 488,12 грн.). З урахуванням положень ст. 37 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування Відповідачем мало бути сплачене не пізніше 26.09.2024 року. Однак станом на дату подачі позовної заяви страхове відшкодування від Відповідача на рахунок Позивача не надходило.

Оскільки позивачем було сплачено страхове відшкодування в розмірі 113 756, 46 грн, Відповідачем було сплачено на користь Позивача страхове відшкодування в розмірі 51 948,32 грн., отже ціна позову становить 59 308, 14 грн., позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами частини 2 статті 4 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об`єктом страхування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.

Згідно з статтею 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

У відповідності до частини 2 статті 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 108 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Mercedes-Benz ML500, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством «АСК «ІНГО Україна» відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР214957516, відповідно до положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обов`язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Mercedes-Benz ML500, державний номер НОМЕР_2 , власнику автотранспортного засобу марки BMW X5, державний номер НОМЕР_1 , покладається на відповідача.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

У відповідь на заяви позивача відповідачем було сплачено страхове відшкодування в розмірі 51 948 грн. 32 коп. про що свідчить платіжна інструкція від 01.07.2024 № 14666.

Разом з тим, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач у відзиві зазначає про необхідність врахування коефіцієнта фізичного зносу при визначенні розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу марки BMW X5, державний номер НОМЕР_1 , у розмірі 0,48, встановленого Розрахунком коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу BMW X5, державний номер НОМЕР_1 , виконаним провідним фахівцем відділу врегулювання збитків з транспортних ризиків.

У відповідності до частини 2 статті 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Розрахунок коефіцієнту зносу деталей транспортного засобу здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) (далі - Методика).

Згідно пункту 2.4 Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Згідно з пунктом 1.6 Методики фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).

Як визначено пунктом 3.9 Методики фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації.

Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв`язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників. Фізичний знос може також визначатись шляхом урахування погіршення технічного стану КТЗ унаслідок отриманих і усунених пошкоджень залежно від вартості їх усунення.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.

При цьому відповідно до розділу VIII Методики щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Водночас, відповідно до пунктів 7.38, 7.39 Методики значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, зокрема: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.

Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = Ср + См + Сс х (1 - ЕЗ), де:

Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.;

См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;

Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

ЕЗ - коефіцієнт фізичного зносу.

При цьому згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16, від 12.03.2018 у справі № 910/5001/17, у разі, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Як вказує відповідач у відзиві на позовну заяву, підставою для нарахування коефіцієнту фізичного зносу стало те, що згідно з Розрахунком коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу BMW X5, державний номер НОМЕР_1 , виконаним провідним фахівцем відділу врегулювання збитків з транспортних ризиків, коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу марки BMW X5, державний номер НОМЕР_1 , дорівнює 0,48 згідно пункту 7.39 (б) Методики.

В свою чергу, суд відзначає, що на підставі пункту 7.38 Методики коефіцієнт фізичного зносу визначається, виходячи зі строку експлуатації транспортного засобу. Так, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, зокрема: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ. Винятками стосовно використання зазначених вимог, якщо складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм`ятин без пофарбування складової частини))(пункт 7.39 (б) Методики).

Однак, суд відзначає, що у Розрахунку коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу BMW X5, державний номер НОМЕР_1 , на який посилається відповідач, аварійним комісаром не зазначено, що автомобіль BMW X5, державний номер НОМЕР_1 , раніше відновлювався ремонтом і жодні посилання (в тому числі у графі "Використані джерела") на застосування в ході дослідження платформи "Audahistory" у Розрахунку відсутні.

З доданої до позовної заяви копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля BMW X5, державний номер НОМЕР_1 , вбачається, що даний автомобіль є 2018 року випуску, тобто строк експлуатації вказаного транспортного засобу на дату ДТП не перевищує 7 років.

За таких обставин, посилання відповідача на Розрахунок коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу BMW X5, державний номер НОМЕР_1 , судом відхиляється, а значення коефіцієнта фізичного зносу в даному випадку приймається судом таким, що дорівнює 0.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати позивачу суми виплаченого страхового відшкодування в добровільному порядку та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і належних та допустимих доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позов частково доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку суброгації підлягає повному задоволенню в сумі 59 308 (п`ятдесят дев`ять тисяч триста вісім) грн. 14 коп.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського

процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" (01054, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 33) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8) страхове відшкодування у розмірі 59 308 (п`ятдесят дев`ять тисяч триста вісім) грн 08 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька